Спосіб отримання електропровідного полімерного матеріалу

Реферат: Спосіб отримання електропровідного полімерного матеріалу, що включає диспергування вуглецевих нанотрубок в носії за допомогою ультразвуку, після чого отриману суміш змішують з полімером, проводять термообробку і формують виріб, причому як носій використовують дибутилфталат, після диспергування отриману суспензію змішують з емульсійним полівінілхлоридом або термопластичним крохмалем, а після термічної обробки отримують вироби у вигляді плівки. UA 106412 U (12) UA 106412 U UA 106412 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до хімічної галузі, а саме до способів отримання електропровідного полімерного матеріалу. Відомий спосіб отримання електропровідного полімерного матеріалу [патент RU 2490204, C08L 23/00, 2013] за яким вуглецеві нанотрубки розтирають у воді з додаванням водорозчинного полімеру. Далі суміш диспергують ультразвуком і наносять на поверхню гранул поліпропілену. Даний спосіб не забезпечує достатнього рівномірного розподілу нанотрубок в об'ємі полімеру і відповідно знижується електропровідність отриманого матеріалу. Відомий, також спосіб отримання електропровідного полімерного матеріалу [патент RU 2495887, С08К 3/04, 2013], що включає диспергування вуглецевих нанотрубок в носії за допомогою ультразвуку, після диспергування чого отриману суміш змішують з полімером, проводять термообробку і формують вироби. Як носій використовується розплав стеаринової кислоти. Потім отриману суміш змішують з поліетиленом або суспензійним полівінілхлоридом. Далі проводять термообробку суміші та формують вироби. Електропровідність отриманого полімерного матеріалу не однакова по його об'єму через нерівномірний розподіл електропровідного наповнювача. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити такий спосіб отримання електропровідного полімерного матеріалу, при якому зміною умов виконання дій, забезпечувалось би покращення електропровідності полімерного матеріалу. Поставлена задача досягається тим, що в способі отримання електропровідного полімерного матеріалу, що включає диспергування вуглецевих нанотрубок в носії за допомогою ультразвуку, після чого отриману суміш змішують з полімером, проводять термообробку і формують виріб, згідно з корисною моделлю, як носій використовують дибутилфталат, після диспергування отриману суспензію змішують з емульсійним полівінілхлоридом або термопластичним крохмалем, а після термічної обробки отримують вироби у вигляді плівки. Використання дибутилфталату як носія для вуглецевих нанотрубок забезпечує якісне введення їх в полімер, попереджає агломерацію під час переробки та дозволяє сформувати структуровану провідну сітку в полімерній матриці, що забезпечує підвищення електропровідності полімерного матеріалу. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Приклад 1. Вуглецеві нанотрубки диспергують у дибутилфталаті у масовому співвідношенні компонентів 1:10 відповідно за допомогою ультразвуку протягом 2 годин. Отриману суспензію змішують з емульсійним полівінілхлоридом у масовому співвідношенні 5:3 відповідно в міксері до отримання однорідної маси приблизно 20хв. і після термічної обробки формують вироби у вигляді плівки. Приклад 2. Спосіб за прикладом 1, в якому отриману суспензію змішують з термопластичним крохмалем. Приклад 3. Спосіб за прикладом 1, в якому вуглецеві нанотрубки змішують з дибутилфталатом без диспергування ультразвуком. Приклад 4. Спосіб за прикладом 1, в якому вуглецеві нанотрубки вводять в полімер без носія. 45 Таблиця Електропровідні властивості Електропровідність, См/см -2 Приклад 1 10 -3 Приклад 2 10 -7 Приклад 3 10 -8 Приклад 4 10 -4 Найближчий аналог 10 Приклад Змішування вуглецевих нанотрубок з дибутилфталатом без диспергування ультразвуком, приклад 3, приводить до їх агломерації при введенні в полімер та запобігає отриманню електропровідного полімерного матеріалу. Введення вуглецевих нанотрубок в полімер без 1 UA 106412 U 5 носія, приклад 4, приводить до неякісного їх змішування та нерівномірного розподілу в полімері та запобігає отриманню електропровідного полімерного матеріалу. Результати проведених досліджень показують, що спосіб, який заявляється, приклад 1 та 2, забезпечує отримання електропровідного полімерного матеріалу з високою провідністю в наслідок формування стійкої структурованої провідної сітки з вуглецевих нанотрубок. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб отримання електропровідного полімерного матеріалу, що включає диспергування вуглецевих нанотрубок в носії за допомогою ультразвуку,після чого отриману суміш змішують з полімером, проводять термообробку і формують виріб, який відрізняється тим, що як носій використовують дибутилфталат, після диспергування отриману суспензію змішують з емульсійним полівінілхлоридом або термопластичним крохмалем, а після термічної обробки отримують вироби у вигляді плівки. 15 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2