Спосіб поєднання остеопластики зі збільшенням висоти коміркового відростка верхньої щелепи при синус-ліфті

Реферат: Спосіб поєднання остеопластики зі збільшенням висоти коміркового відростка верхньої щелепи полягає в проведенні остеотомії коміркового відростка верхньої щелепи, зміщенні вгору відділеного остеотомованого фрагмента. Післяопераційний дефект верхньої щелепи заміщують аутотрансплантатом, отриманим із ділянки горба верхньої щелепи оперованого пацієнта. UA 107268 U (12) UA 107268 U UA 107268 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології та щелепнолицевої хірургії, зокрема до способів лікування атрофії коміркового відростка, і призначена для підвищення висоти коміркового відростка верхньої щелепи в бокових ділянках. Дентальна імплантація є сучасним і перспективним методом у відновлювальній медицині. В практиці дентальної імплантації ми часто зустрічаємось з проблемою дефіциту залишкової кістки, особливо в ділянці дна верхньощелепної пазухи. Це зумовлено такими індивідуальними анатомічними особливостями: близьке розміщення дна верхньощелепної пазухи і носа до верхівки коміркового відростка, збільшення пневматизації пазухи, ступінь атрофії коміркового відростка, рання втрата зубів. Тому багато хірургів віддають перевагу операції відкритого чи закритого синус-ліфту. На сьогоднішній день відомо багато способів підвищення висоти коміркового відростка верхньої щелепи в бокових ділянках. Зокрема це методи закритого та відкритого синус-ліфту. Класичну методику операції закритого синус-ліфту застосовують при залишковій висоті кістки 6-8 мм і за необхідності встановлення внутрішньокісткового елемента імплантату завдовжки 8-10 мм [Параскевич В.Л. / Дентальная имплантология. - 2006. - С. 399]. В 2003 році було запропоновано методику закритого синус-ліфту з технікою тентування коміркового відростка "Sinus Alveolar Crest Tenting" [A. Winter, A.Polack, R.Odrich / A new technique for implant placement in atrophic maxillary ridges without bone grafts or membranes // - Int. J.Periodontics Rest. Dent-2003-Vol.6. - P. 557-567] у випадках, якщо висота кістки становить 2-3 мм. Метод полягає у формуванні прямокутного вікна на оклюзійній поверхні коміркового відростка за допомогою долот при м'яких типах кістки; якщо кістка є щільнішою, використовують обертові інструменти. Кістковий фрагмент, що утворився, проштовхують у порожнину пазухи, поміщають туди колагенову губку та встановлюють імплантат. В 2007 році розроблено методику ультразвукового закритого синус-ліфту -"Intralift" [M. Wainwringht, A. Troedhan та A. Kurrek / Clinical advantages is Dentistry // - Quintessenza Edizioni. 2009. - P. 116]. Суть методики полягає у формуванні початкового доступу пілотною хірургічною фрезою із відступом 2 мм від дна пазухи. Після цього ложе імплантату формують спеціально розробленими ультразвуковими насадками. З умовою використання п'єзотому хірурги мають можливість підготувати кісткове ложе без ризику ушкодження мембрани. Дана методика на відміну від класичного закритого синус-ліфту потребує менших затрат часу на виконання, та є безпечнішою для мембрани Шнайдера, проте недоліком методу є можливість провалу у порожнину синуса, а також існує можливість міграції гвинтових імплантатів в порожнину верхньощелепної пазухи. Найбільш близьким за суттю способу, що заявляється, є спосіб збільшення висоти коміркового відростка верхньої щелепи при синус-ліфті [Таиров У.Т., Таиров М.У. /Способ сочетания остеопластики с увеличением высоты альвеолярного отростка верхней челюсти при синус-лифтинге. //V Український міжнародний конгрес "Стоматологічна імплантація. Остеоінтеграція". - 2012. - С. 64-66]. Випилюється аутотрансплантат з клубової кістки і поміщають в дефект коміркового відростка верхньої щелепи. Дана методика є травматичною і потребує додаткових хірургічних втручань на клубовій кістці. Враховуючи недоліки, нами запропоновано корисну модель, задачею якої є: створити більш сприятливі умови для фіксації дентальних імплантатів і вибору бажаної висоти кістки, зменшити ризик травмування слизової оболонки верхньощелепної пазухи, запобігти вираженому зменшенні об'єму верхньощелепної пазухи, уникнути додаткових хірургічних травматичних втручань на клубовій кістці. З урахуванням вищесказаного, ми проводимо дентальну імплантацію одночасно з синусліфтом зі збільшенням висоти коміркового відростка, при залишковій висоті до 5 мм. Дана методика дозволяє значно підвищити висоту коміркового відростка верхньої щелепи з частковим зміщенням вгору кісткового блока і підвищенням його висоти з урахуванням рівня коміркового відростка фронтального відділу верхньої щелепи з використанням аутотрансплантату з горба верхньої щелепи. Задачею способу є підвищення ефективності лікування хворих із атрофією коміркового відростка в ділянці верхньощелепної пазухи, за рахунок проведення зміщення вгору кісткового блока та заміщення утвореного простору аутотрансплантатом із ділянки горба верхньої щелепи з подальшою імплантацією. Дана методика менш інвазійна, на відміну від існуючих, оскільки не потребує значної мобілізації клаптів, дозволяє створити більш сприятливі умови для фіксації дентальних імплантатів та вибір бажаної висоти кістки, поєднати операцію синус-ліфту з дентальною імплантацією, значно знизити ризик перфорації слизової оболонки верхньощелепної пазухи, уникнути вираженого зниження об'єму верхньощелепної пазухи, забезпечити кращі умови для 1 UA 107268 U 5 10 15 20 25 30 35 40 протезування, збільшити висоту коміркового відростка верхньої щелепи в бокових відділах, відмовитися від використання остеогенних препаратів. Суть способу полягає у проведенні остеотомії коміркового відростка верхньої щелепи за допомогою бормашини та фрези, інструментом із затупленим кінцем і молотком зміщуємо вгору відділений остеотомований фрагмент коміркового відростка в верхньощелепну пазуху на 5-7 мм, не пошкоджуючи слизову оболонку дна верхньощелепної пазухи, після чого проводимо розрізи в ділянці горба верхньої щелепи, скелетуємо комірковий відросток распатором та заміщуємо ним дефект у ділянці верхньощелепної пазухи. При потребі, фрагмент фіксують гвинтами, після чого в аутотрансплантат і комірковий відросток вводять 2-3 дентальних імплантати розміром від 10 до 12 мм діаметром 4,0-4,5. Рану ушивають швами. Нами було проведено 20 операцій хворим за даною методикою. З них: 9 (45 %) чоловіків та 11 (55 %) жінок. Ефективність лікування даних пацієнтів склала 95 %. В одного із пацієнтів спостерігався периімплантит при збереженій висоті коміркової кістки. Аналіз клінічних випадків показав, що при застосуванні пропонованої методики результат реабілітації пацієнтів дорівнював 95 %. Приклад: Хвора Г., 43 роки, звернулась за допомогою в стоматологічне відділення ОКЛ з діагнозом часткова відсутність зубів II клас за Кенеді. Об'єктивно: на верхній щелепі відсутні 15, 16, 17 зуби. На ортопантомограмі: висота коміркового відростка в ділянці відсутніх зубів становила 4 мм. Пацієнтці запропоновано заміщення дефекту коміркового відростка аутотрансплантатом з ділянки горба верхньої щелепи з подальшою імплантацією за запропонованою нами методикою. Протокол операції № 18 від 15.05.2015. Під місцевою анестезією (Sol. Ultracaini 2 % - 4,0) проведено розріз на слизовій оболонці ближче до піднебінної сторони, а також два розрізи з вестибулярної та піднебінної сторін, скелетовано комірковий відросток верхньої щелепи. Тонким фісурним бором проведено остеотомію коміркового відростка верхньої щелепи двома паралельними розрізами на бокових поверхнях коміркового відростка і двома горизонтальними розрізами, не пошкоджуючи слизову оболонку дна верхньощелепної пазухи. Потім інструментом із затупленим кінцем і молотком зміщено вгору відділений остеотомований фрагмент коміркового відростка в верхньощелепну пазуху на 7 мм. Дефект, що утворився, заміщуємо аутотрансплантатом із ділянки горба верхньої щелепи товщиною 7 мм, зафіксовано гвинтами, після чого в аутотрансплантат і переміщений фрагмент введено 2 дентальних імплантати довжиною 10 мм, діаметром 3,75. Рану ушито швами. Гемостаз по ходу операції. Дослідження дозволяють зробити висновки, що дана методика дозволяє створити більш сприятливі умови для фіксації дентальних імплантатів і вибору бажаної висоти кістки, поєднувати операцію синус-ліфту з дентальною імплантацією, зменшити ризик травмування слизової оболонки верхньощелепної пазухи, запобігти вираженому зменшенню об'єму верхньощелепної пазухи, а також немає необхідності у використанні остеогенних препаратів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб поєднання остеопластики зі збільшенням висоти коміркового відростка верхньої щелепи, який полягає в проведенні остеотомії коміркового відростка верхньої щелепи, зміщенні вгору відділеного остеотомованого фрагмента, який відрізняється тим, що післяопераційний дефект верхньої щелепи заміщують аутотрансплантатом, отриманим із ділянки горба верхньої щелепи оперованого пацієнта. 50 Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2