Спосіб виконання езофагоектомії

Реферат: Спосіб виконання езофагоектомії, який включає видалення ураженої частини стравоходу, пластику стравоходу шлунковою трубкою, формування гастро-езофагіального інвагінаційного анастомозу, для чого формують "ребра" анастомозу з обох сторін, з накладанням зовнішніх та внутрішніх рядів швів анастомозу. "Ребра" анастомозу формують на протязі 4-5 см, для чого накладають по 3 серозно-м'язових шви з обох сторін, а внутрішній ряд швів анастомозу виконують за допомогою зшиваючого циркулярного степлера. UA 107325 U (54) СПОСІБ ВИКОНАННЯ ЕЗОФАГОЕКТОМІЇ UA 107325 U UA 107325 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме - до хірургії, і може бути використана для хірургічного лікування хворих раком стравоходу. Відомий спосіб виконання езофагоєктомії включає видалення ураженої частини стравоходу, пластику стравоходу шлунковою трубкою, формування гастро-езофагіального інвагінаційного анастомоз, для чого формую "ребра" анастомозу з обох сторін, з накладанням зовнішніх та внутрішніх рядів швів анастомозу. [Я.М. Шойхет, А.Ф. Лазарев, С.Д. Фокеєв, Є.С. Фокеєва Вісник РОНЦ ім. М.М. Блохіна РАМН, т. 17, № 1, 2006, ст. 43-47]. Недоліком відомого способу є велика кількість післяопераційних ускладнень у вигляді імовірності розвитку неспроможності шлунково-стравохідного анастомозу, внаслідок недостатньої герметичності швів, а також високої ймовірності інфікування ділянки анастомозу, що найчастіше пов'язано з тривалими маніпуляціями під час формування стінок анастомозу вручну. В основу корисної моделі поставлена задача розробки такого способу виконання езофагоєктомії, який за рахунок формування внутрішнього ряду швів за допомогою циркулярного зшиваючого степлера та формуванню "ребер" анастомозу трьома швами забезпечував би зменшення кількості післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виконання езофагоєктомії, який включає видалення ураженої частини стравоходу, пластику стравоходу шлунковою трубкою, формування гастро-езофагіального інвагінаційного анастомозу, для чого формують "ребра" анастомозу з обох сторін, з накладанням зовнішніх та внутрішніх рядів швів анастомозу, згідно з корисною моделлю "ребра" анастомозу формують на протязі 4-5 см, для чого накладають по 3 серозно-м'язових шви з обох сторін, а внутрішній ряд швів анастомозу виконують за допомогою зшиваючого циркулярного степлера. Формування "ребер" анастомозу на протязі 4-5 см з накладанням трьох серозно-м'язевих швів з обох сторін та виконання внутрішнього ряду швів анастомозу за допомогою циркулярного зшиваючого степлера забезпечує зменшення кількості післяопераційних ускладнень у вигляді неспроможності гастро-езофагіального анастомозу тому, що збільшує герметичність анастомозу, забезпечує змогу кращого кровообігу в ділянці анастомозу, попереджує інфікування та зменшує час маніпуляцій на анастомозі. Всі вказані у формулі корисної моделі числові значення вибрані на підставі клінічних досліджень 13 хворих. Спосіб здійснюють таким чином. Проводять видалення ураженої частини стравоходу, для анастомозу мобілізують шлунок та формують з нього ізоперистальтичний листок. Його проксимальна частина по великій кривизні на протязі 2-3.5 см від краю не має сальника. Його ширина складає до 4 см. Кровопостачання листка шлунка відбувається за рахунок правих шлунково-сальникових судин, що проходять в збереженій частині сальника, правих шлункових судин та інтрамурального кровообігу. Сформований трансплантат проводять через стравохідний отвір діафрагми та вкладають в ложе стравоходу. На протязі 4 см накладають по 3 серозно-м'язових шва з обох сторін на бокові поверхні стравоходу та шлункового трансплантату, по направленню до їх країв, формуючи "ребра" анастомозу. Беруть нитки на затискачі-тримачі. Відсікають 0,5 см. проксимальної частини шлунка, тобто ряд металевих скріпок. Після чого до місця анастомозу проводять циркулярний зшиваючий степлер та формують внутрішній ряд швів. Потім зав'язують бокові шви на ребрах анастомозу, зближуючи задні поверхні стравоходу та шлунку. Наступний ряд швів на передній стінці анастомозу інвагінує культю стравоходу в шлунок. Починають з лівого краю анастомозу, виконуючи вколи голки на відстані 2-2,5 см від внутрішнього ряду з захватом серозно-м'язового шару. Таких швів накладають близько 4-5, в результаті чого стравохід інвагінується у сформований шлунковий трансплантат, на глибину до 4-х см без формування натягу зовнішніх швів. Прохідність виконаного анастомозу провіряють за допомогою постановки назо-гастрального зонду. Останній залишають у шлунку за для евакуації шлункового вмісту. Декомпресія шлунку у післяопераційному періоді попереджує підняття внутрішньошлункового тиску при цьому покращуючи інтрамуральний кровообіг культі шлунку та анастомозу. Операцію завершують дренуванням черевної та плевральної порожнин та ушиванням післяопераційних ран. Приклад № 1 Пацієнтка М., 1961 р. н., історія хвороби № 4002, 2015 p., поступила у відділення хірургії стравоходу, шлунку та кишечника НІХТ АМНУ з діагнозом: С-r середньої третини стравоходу. Пацієнтці проведені обстеження (клінічне, лабораторні аналізи, ФЕГДС, комп'ютерна томографія ОГК та ОЧП) та встановлено діагноз: С-r середньої третини стравоходу. 1 UA 107325 U 5 10 15 20 Хворій 21.07.15 виконано оперативне втручання Операція Льюіса. Передньо-бокова торакотомія в 4 міжребір'ї справа. При ревізії пухлина на межі верхньої та середньої третини грудного відділу стравоходу, від біфуркації трахеї донизу на 10 см. протяжністю, інтимно прилежить до аорти, бронхам і трахеї. Тупим та гострим шляхом пухлина виділена із навколишніх тканин. Стравохід пересічено в куполі плевральної порожнини. Видалили л/вузли верхнього середостіння до 1,5 см в діаметрі. Верхньо-серединна лапаротомія. З великої кривизни шлунку сформований трансплантат. Виконали пальцеву дивульсію пілоруса. Шлунковий трансплантат проведено в плевральну порожнину. На протязі 4 см на бічні поверхні стравоходу та шлункового трансплантату накладено по 3 серозно-м'язових шви, з обох сторін, шви взято на "тримачі". До місця анастомозу провели циркулярний зшиваючий степлер Covidien 28 в плевральній порожнині сформовали інвагінаційний шлунково-стравохідний анастомоз. Анастомоз інвагінували на глибину 4 см за допомогою 5 серозно-м'язевих швів на передній стінці анастомозу. Встановили назо-гастральний зонд. Встановили 2 дренажа в грудну порожнину, 1 в черевну. Рани пошарово ушили. Післяопераційний період протікав без ускладнень у вигляді неспроможності шлунково-езофагіального анастомозу. Пацієнтка виписана на 17-у добу після операції в задовільному стані. По запропонованому способу прооперовано 13 хворих з захворюваннями стравоходу різних локалізацій. Ускладнень у вигляді неспроможності гастро-езофагіального анастомозу не було. У групі з 13 хворих застосовувався спосіб - аналог, після використання якого були констатовані ускладнення у 1-го пацієнта у вигляді неспроможності анастомозу. Таким чином запропонований спосіб дозволяє зменшити кількість післяопераційних ускладнень у вигляді неспроможності гастро-езофагіального анастомозу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб виконання езофагоектомії, який включає видалення ураженої частини стравоходу, пластику стравоходу шлунковою трубкою, формування гастро-езофагіального інвагінаційного анастомозу, для чого формують "ребра" анастомозу з обох сторін, з накладанням зовнішніх та внутрішніх рядів швів анастомозу, який відрізняється тим, що "ребра" анастомозу формують на протязі 4-5 см, для чого накладають по 3 серозно-м'язових шви з обох сторін, а внутрішній ряд швів анастомозу виконують за допомогою зшиваючого циркулярного степлера. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2