Аеродинамічний стабілізатор реактивних снарядів

Реферат: UA 108436 U UA 108436 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі ракетної техніки, а саме до аеродинамічних стабілізаторів реактивних снарядів, і може бути використана в системах залпового вогню та інших реактивних системах. Відомий аеродинамічний стабілізатор реактивного снаряду [1], взятий як аналог. Аеродинамічний стабілізатор містить обтікач з пазами. В обтікачі розміщені вигнуті лопатки в складеному стані. Лопатки виконані у вигляді пластин з поперечним перерізом трапецієвидної форми. Лопатки стабілізатора вигнуті по радіусу, який складає 0,4-0,5 від калібру снаряду, на дільниці рівній 0,6-0,8 висоти лопатки. Відношення товщини основи лопатки до товщини її кінця складає 1,8-2,0. Число опорних поверхонь і взаємодіючих з ними пружин складає не менше двох на кожну лопатку. Це дозволяє усунути нестійкість польоту снаряду і забезпечує підвищення дальності і кучності стрільби. Недоліком вказаного аеродинамічного стабілізатора є слабкий аеродинамічний ефект, який сприяє обертанню та стабілізації руху снаряда. З метою подальшого підвищення стійкості реактивних снарядів, запропоновано ефективний аеродинамічний стабілізатор реактивних снарядів [2], взятий як прототип. Це досягається тим, що лопатки стабілізатора мають кривизну профілю крила літака, хорда якого напрямлена паралельно поздовжній осі корпусу снаряду. Використання запропонованого стабілізатора приводить до суттєвого збільшення швидкості його обертання відносно поздовжньої осі. Це, в свою чергу приведе до підвищення стійкості реактивних снарядів під час польоту, дальності і кучності стрільби. Потік повітря, огинаючи поверхню профілю стабілізатора, викликає аеродинамічний ефект, який проявляється в різниці тисків над опуклою та ввігнутою поверхнями стабілізаторів. Це приведе до ефективного обертання корпусу реактивного снаряду. При запропонованому розміщенні та формі стабілізаторів, різниця швидкостей над опуклою та ввігнутою поверхнями буде набагато більшою, ніж в аналога. Це приведе до збільшення обертового моменту сили, що діє на корпус реактивного снаряду. При цьому зростає швидкість обертання цього корпусу відносно поздовжньої осі. Дякуючи гіроскопічному ефекту, зростає стабілізація руху снаряду і підвищується дальність і кучність стрільби. Недоліком вказаного аеродинамічного стабілізатора є те, що при обертанні корпусу реактивного снаряду, існує великий аеродинамічний опір обертальному руху стабілізаторів. Це викликано великою площею прямокутної форми лопаток стабілізатора, з кривизною профілю крила літака. В результаті, це впливає на швидкість обертальному руху реактивного снаряда. Задачею корисної моделі є створення аеродинамічного стабілізатора реактивного снаряду, який забезпечує велику швидкість обертального руху реактивного снаряда. Це сприятиме підвищеній стійкості польоту, дальності і кучності стрільби. Поставлена задача вирішується тим, що в аеродинамічному стабілізаторі реактивних снарядів, лопатки якого мають кривизну профілю крила літака, хорда якого напрямлена паралельно поздовжній осі корпусу снаряда, згідно з корисною моделлю, площина лопаток стабілізатора має трапецієвидну форму. На кресленні приведена схема розміщення стабілізаторів на корпусі реактивного снаряду. Введені наступні позначення: корпус реактивного снаряду - 1, трапецієвидні стабілізатори з кривизною профілю крила літака - 2. Стабілізатори працюють наступним чином: потік повітря, огинаючи поверхню профілю стабілізатора - 2, викликає аеродинамічний ефект, який проявляється в різниці тисків над опуклою та ввігнутою поверхням стабілізаторів. Це видно з рівняння Бернуллі: , 45 2    / 2  Const , (1) , 50 55 де Р - тиск повітряного потоку на площину поверхні стабілізатора,  - густина повітря,  швидкість повітряного потоку. Швидкість над опуклою поверхнею стабілізатора буде більшою ніж під ввігнутою поверхнею. Відповідно тиск - Р над опуклою поверхнею стабілізатора буде менший, ніж під ввігнутою поверхнею (Формула - 1). Це приведе до появи обертового моменту сили, що діє на корпус реактивного снаряду - 1. В результаті відбувається обертання корпусу реактивного снаряду - 1 відносно поздовжньої осі. На відміну від прототипу, площина лопаток стабілізаторів - 2 має трапецієвидну форму. Тобто меншу площу опору повітря. При обертанні корпусу реактивного снаряду - 1, зменшується аеродинамічний опір обертальному руху стабілізаторів - 2. Це приведе до збільшення швидкості обертального руху корпусу реактивного снаряду - 1 відносно поздовжньої осі, в порівнянні з прототипом. Дякуючи гіроскопічному ефекту, зростає стабілізація руху снаряду і підвищується дальність і кучність стрільби. 1 UA 108436 U 5 10 Таким чином, використання запропонованого стабілізатора, площина лопаток якого має трапецієвидну форму, з кривизною лопатки, яка має кривизну профілю крила літака, приводить до суттєвого збільшення швидкості обертання реактивного снаряду відносно поздовжньої осі. Це, в свою чергу, приведе до підвищення стійкості реактивних снарядів під час польоту, дальності і кучності стрільби. Використані джерела при складанні заявки: [1]. Макаровец Н.А., Денежкин Г.А., и др. Аэродинамический стабилизатор реактивных снарядов. Патент РФ № 2301394: [Електронний ресурс]. - Електронні дані. - Спосіб доступу: www.findpatent.ru/230/2301394.html - назва з екрану. [2]. Бернацький В.А. Ефективний аеродинамічний стабілізатор реактивних снарядів. Патент України на корисну модель № 102366 від 26.10.2015. Бюл. №20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Аеродинамічний стабілізатор реактивних снарядів, лопатки якого мають кривизну профілю крила літака, хорда якого напрямлена паралельно поздовжній осі корпусу снаряду, який відрізняється тим, що площина лопаток стабілізатора має трапецієвидну форму. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2