Спосіб лікування хворих на гонартроз

Реферат: UA 109066 U UA 109066 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема загальної практики - сімейної медицини, внутрішніх хвороб, терапії та ревматології і може застосовуватися системі клінічного моніторингу пацієнтів з високим ризиком та на початкових стадіях захворювання. Гонартроз - найбільш поширена форма патології колінних суглобів, що виникає унаслідок деградації суглобового хряща та є причиною хронічного больового синдрому, знижуючи якість життя пацієнтів та їх працездатність [Хіміон Л.В. Новини сімейної медицини (огляд подій 19-ї Європейської конференції Всесвітньої Асоціації сімейних лікарів (WONCA)/ Л.В. Хіміон, С.В. Данилюк, В.І. Ткаченко // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. – С. 4-5]. Серед індикативних показників стану суглобів, використовуються клінічні та рентгенологічні критерії захворювання, морфологічні, біохімічні, імунологічні, комп'ютерна томографія, магнітнорезонансна томографія, артроскопія та ультразвукові дослідження суглобів [Особливості структурно-функціональних порушень на ранніх стадіях остеоартрозу колінного суглоба: автореф. дис… канд. мед. наук: 14.01.21 / Ю.Л. Соболевський; Держ. установа "Ін-т патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка АМН України". - Харків, 2009. - 20 с]. Комплексне лікування ґрунтується на використанні медикаментозних препаратів, фізіотерапії, в тому числі курортно-санаторних факторів, магнітотерапії, лазеротерапії, мануальної терапії, методів витягування кінцівок, лікувальної фізкультури та масажу, а також попереджувальної та коригуючої ортопедії. Основними клініко-морфологічними критеріями ефективності лікування є ступінь деградації суглобового хряща, яка оцінюється за допомогою рентгенологічних та променевих методів [Современные подходы к диагностике и лечению остеоартроза: Метод, рекомендации / А.И.Дядык, Н.И.Шпилевая, И.И.Здиховская, И.А.Боева, A.Л.Христуленко; Донец, гос. мед. ун-т им. М. Горького. - Донецк, 2005. - 32 с]. Саме тому, основними напрямками лікування гонартрозу є вплив на регенераційні процеси в тканинах суглобів та процеси кісткового метаболізму [Литвинова Е.В. Хондропротекторные препараты: современное состояние и перспективы их создания / Е.В. Литвинова, В.М. Стандара // Фармаком. - 2006. - № 1-2. - С. 148-155]. Відомий спосіб лікування хворих на первинний остеоартроз, з переважним ураженням колінних суглобів, включає призначення лікувальних засобів, а саме хондрозамінних, хондропротекторних, спазмолітичних, знеболювальних медикаментозних препаратів та використання преформованих фізичних факторів [Патент № 66056 UA, МПК А61К 33/00, A61F 5/00. / Тернопільський національний економічний університет (UA). Заявл. 10.05.2011. Опубл. 26.12.2011, бюл. № 24/2011. Спосіб лікування хворих на первинний остеоартроз з переважним ураженням колінних суглобів]. Цей спосіб є найбільш близьким аналогом до способу, що запропоновано. Недоліком способу є застосування хондропротекторів як фармакотерапевтичних засобів, що за своїм походженням є хімічними сполуками, а їх використання не забезпечує відсутність побічних реакцій організму; окрім того доступність перелічених умов для використання преформованих фізичних факторів визначається стаціонарним перебування пацієнта в умовах санаторної установи, а лікування не враховує необхідність впливу на процес деградації суглобового хряща. В основу корисної моделі поставлена задача, що полягає в удосконаленні способу лікування хворих на гонартроз, в якому за рахунок зміни схеми лікування досягається гальмування процесу деградації суглобового хряща, за рахунок чого відбувається підвищення ефективності лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування хворих на гонартроз, що включає призначення лікувального засобу, згідно з корисною моделлю, як лікувальний засіб використовують аутологічно збагачену тромбоцитарну плазму (АЗТП), для чого безпосередньо перед проведенням лікування здійснюють забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням АЗТП шляхом центрифугування крові у центрифузі при швидкості обертання 2700 об/хв. протягом 5 хв., після чого одержану АЗТП, у загальному об'ємі 4,0 мл, вводять підшкірно, пропорційно розподіливши її об'єм по координатних анатомо-топографічних дерматомах колінного суглоба, при І-ІІ рентгенологічній стадії гонартрозу аутоплазму вводять внутрішньосуглобово до п'яти введень на курс лікування з інтервалом 4-6 діб. Переваги цього способу пов'язані з використанням аутологічних матеріалів, що забезпечує відсутність побічних реакцій та дозволяє отримувати активну біологічну суміш у лікувальнокорекційних програмах, спрямованих на корекцію та активацію регенеративних процесів Підвищення ефективності лікування пацієнтів з гонартрозом досягається введенням аутологічно збагаченої тромбоцитами плазми (АЗТП) (підшкірно та/або внутрішньосуглобово) в координатних анатомо-топографічних дерматомах колінного суглоба чи безпосередньо у 1 UA 109066 U 5 10 15 20 25 30 35 міжсуглобовий простір, що забезпечує активацію регенеративних процесів, мікроциркуляції, покращення стану імунного захисту що, в кінцевому результаті, гальмує процес деградації суглобового хряща та подовжує терміни клінічної ремісії гонартрозу. Спосіб виконують наступним чином. Безпосередньо в натуральних умовах маніпуляційного кабінету лікувально-профілактичної установи, із ліктьової вени з використанням вакуумного шприца забирають 8,0÷9,0 мл крові у спеціалізовану пробірку, яку відразу розташовують у центрифугу з кутом нахилу колби 65-70°. Аутоплазму отримують шляхом центрифугування крові у центрифузі при швидкості її обертання 2700 об/хв. протягом 5 хв.; після чого поверхневий шар центрифугату забирають одноразовим стерильним шприцом для подальшого підшкірного чи внутрішньосуглобового введення. Підшкірне багатомоментне пропорційне введення АЗТП виконують розподіливши її об'єм по 4-6 координатних анатомо-топографічних дерматомах колінного суглоба, а внутрішньосуглобове одномоментно у міжсуглобовий простір. Приклад застосування корисної моделі. Пацієнту К., 40 р. діагностовано вперше виявленими гонартроз (остеоартроз колінного суглоба) І-ІІ рентгенологічна стадія, загострення. Для формування передумов клінічної ремісії 10.02.2015 р. застосовано корисну модель, що запропонована, для чого в умовах маніпуляційного кабінету лікувально-профілактичної установи, з ліктьової вени з використанням вакуумного шприца забрали 8,5 мл крові у спеціалізовану пробірку (містить натрійгепариновий гель, фізичні властивості якого забезпечують необхідну сепарацію тромбоцитів від інших формених елементів крові), яку відразу розташували у центрифугу з кутом нахилу колби 65-70° та отримали АЗДМ шляхом центрифугування крові у центрифузі при швидкості її обертання 2700 об/хв впродовж 5 хв. Після центрифугування отримали двошарову рідину (верхній прошарок - плазма збагачена тромбоцитами, нижній інші формені елементи крові), розділену гелевою межею; після чого поверхневий шар центрифугату забрали одноразовим стерильним шприцом для відповідного введення. З урахуванням вперше виявленого гонартрозу у даного пацієнта, багатомоментне пропорційне введення АЗТП виконали розподіливши її об'єм по чотирьох координатних анатомо-топографічних дерматомах колінного суглоба. Оскільки у конкретного пацієнта має місце випадок первинного виявлення гонартрозу, накопичуваний ефект хондропротекторно-регенераційного впливу, як показано у окремих дослідження [Смоліна Л.О. Досвід застосування збагаченої тромбоцитами плазми в лікуванні остеоартрозу колінних суглобів / Л.В. Хіміон, О.А. Бур'янов, С.В. Данилюк, О.Б. Ященко, Л.O. Смоліна, Г.О. Гаврилюк // Здоров'я України. - 2014. - № 6 (37). С. 60-62] потребує повторних синергічних впливів та потенціювання. Додатково 17.02.2105 р. та 24.02.2015 р. виконано введення АЗТП в аналогічних дозах та координатних зонах. Досягнуто тривалої ремісії. Застосування запропонованого способу дозволило забезпечити активацію регенеративних процесів, мікроциркуляцію та отримати клінічну ремісію гонартрозу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 Спосіб лікування хворих на гонартроз, що включає призначення лікувального засобу, який відрізняється тим, що як лікувальний засіб використовують аутологічно збагачену тромбоцитарну плазму (АЗТП), для чого безпосередньо перед проведенням лікування здійснюють забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням аутологічно збагаченої тромбоцитарної плазми шляхом центрифугування крові у центрифузі при швидкості обертання 2700 об/хв. протягом 5 хв., після чого одержану аутологічно збагачену тромбоцитарну плазму, у загальному об'ємі 4,0 мл, вводять підшкірно, пропорційно розподіливши її об'єм по координатних анатомо-топографічних дерматомах колінного суглоба, при І-ІІ рентгенологічній стадії гонартрозу аутоплазму вводять внутрішньосуглобово до п'яти введень на курс лікування з інтервалом 4-6 діб. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2