Спосіб прогнозування рецидиву пієлонефриту в дітей

Реферат: UA 109117 U UA 109117 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, дитячої нефрології, і може бути використана для прогнозування розвитку рецидиву пієлонефриту в дітей. Оптимізація підходів до питання ранньої доклінічної діагностики пієлонефриту у дітей та факторів прогресування захворювання є однією з найактуальніших задач дитячої нефрології у зв'язку зі зміною розвитку та перебігу захворювання на сучасному етапі та виявленням нових особливостей імунопатогенезу пієлонефриту. В останні десятиліття завдання діагностики пієлонефриту ускладнилося, оскільки відбувся значний патоморфоз даного захворювання у дітей: рідше настає повна ремісія і вилікування пієлонефриту, більш інтенсивно розвивається вторинне зморщування нирок із зниженням їх гомеостатичних функцій. Вивчення механізмів хронізації пієлонефриту - одна з найбільш складних медико-соціальних задач в дитячій нефрології. Серед механізмів хронізації пієлонефриту важливе місце займають порушення в імунній системі організму. Тому подальше дослідження імунологічних механізмів формування хронічного пієлонефриту виправдано. З'ясовуючи причини прогресуючого перебігу хронічного пієлонефриту, багато дослідників в останні роки все частіше звертаються до аналізу імунних реакцій організму хворого. Все більше отримує розвиток профілактична та превентивна нефрологія, яка заснована на розпізнаванні ризику хронічних хвороб нирок. В її задачу входить розробка методів раннього виявлення нефропатій на основі скринінг-програм, методів проспективного моніторингу здоров'я дітей з ознаками високого ризику хронічного ураження нирок і сечовивідної системи, диспансеризації хворих дітей та реабілітації функціональних відхилень. Найближчим аналогом до способу, що запропоновано є спосіб визначення бактеріурії (Исаков В.В., Виноградова О.Ю. Прогнозирование рецидива хронического пиелонефрита в детей школьного возраста методом бактериурии //Актуальная нефрология. - 2011. - № 1. - С. 34-37). Недоліками цього способу є те, що він є не точним, оскільки у 30 % практично здорових дітей виявляється транзиторна бактеріурія, зумовлена контамінацією сечі мікроорганізмами, не завжди загострення пієлонефриту супроводжується клінічними ознаками та змінами параклінічних методів дослідження. Задачею корисної моделі є створити ефективний та інформативний спосіб прогнозування розвитку рецидиву пієлонефриту у дітей за рахунок підвищення ефективності та точності прогнозування рецидиву пієлонефриту в дітей. Поставлена задача вирішується тим, що у cпособі прогнозування рецидиву пієлонефриту в дітей шляхом визначення клінічно-лабораторних показників, згідно з корисною моделлю, окрім проведення загальних клінічно-лабораторних досліджень проводять імуноферментний аналіз нефроспецифічного аутоантитіла (ауто-АТ) до білків КІМ-05-40, КІМ-05-300, KIS-07-120, та при перевищені діапазону їх значень від -30 до +20 у.о. (для дітей від 7 років) реєструють рецидив пієлонефриту. Дослідження сироваткового вмісту ауто-Ат у дітей всіх груп проводять з використанням сертифікованих тест-систем групи ЕЛІ-ТЕСТ, заснованих на методі твердофазного імуноферментного аналізу (метод ЕЛІ-Нефро-Тест, ЕЛІ-АІМ-Тест). Реєстрацію проводили на довжині хвилі 450 нм за допомогою ІФА-аналізатора "ЕФОС". Результати оцінки сироваткової імунореактивності (IP) аналізованих проб, отримані в одиницях оптичної щільності, перераховували по відношенню до (IP) сироватки "внутрішнього стандарту" з тими ж антигенами і виражали в умовних одиницях (у.о.). Інтерпретація отриманих результатів: якщо відносні значення IP аналізованої сироватки з будь-яким з трьох вищеперелічених антигенів перебували в діапазоні значень IP від -30 до +20 у.о. (для дітей від 7 років) розцінювали, що сироватка не містить аномальні кількості ауто-Ат. Відносні значення IP з будь-яким із антигенів, що виходять за межі діапазонів норми, вважалися патологічними. Відомості, які підтверджують можливість здійснення корисної моделі. Аналіз результатів дослідження групи 65 дітей хворих на пієлонефрит, показав, що у 66,1 % випадків у дітей виявлялися аномально високі рівні сироваткового вмісту ауто-Ат до ниркових антигенів, у 23,7 % вони були знижені. Нормальні значення відзначені лише у 10,1 % випадків. Серед дітей з пієлонефритом достовірно (89,2 %, р 0,001) частіше були патологічні відхилення в продукції органоспецифічних нефротропних аутоантитіл в порівнянні з дітьми (4,7 %, р