Спосіб визначення безпечного електричного заряду

Реферат: Спосіб визначення безпечного електричного заряду, при якому визначають розряд на поверхні рідини. В речовину за допомогою електродів вводять максимальний електричний потенціал і визначають момент появи розряду на її поверхні, до його виділення. UA 109137 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО ЗАРЯДУ UA 109137 U UA 109137 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до електротехніки, зокрема до способів накопичення внутрішнього заряду слабко-провідними рідинами, зокрема нафтопродуктами. Відомий спосіб визначення величини безпечного заряду через величину безпечної напруги на поверхні нафтопродукту шляхом отримання розряду на його поверхні [Максимов Б.К., Обух А.А., Тихонов А.В. Электрическая безопасность при заполнении резервуаров нефтепродуктами. - М.: Энергоатомиздат., 1989. - 154 с. - С. 17 – прототип]. Проте, цим способом неможливо визначити значення максимально безпечного заряду в рідині, здатного не виділяти енергію у вигляді розряду на поверхні рідина - пароповітряний простір. Це пояснюється не повною витратою енергії, що підводиться, на створення розряду. Задачею корисної моделі є створення способу визначення безпечного значення електричного заряду, в якому за рахунок технологічних особливостей можливо було - би отримати максимальний заряд QМАХ, який не викличе виділення енергії у вигляді розряду на поверхні рідина - пароповітряний простір. Це досягається тим, що в способі визначення електричного заряду, при якому визначають розряд на поверхні рідини, в речовину за допомогою електродів вводять максимальний електричний потенціал і визначають момент появи розряду на її поверхні, до його виділення. Введенням в рідину за допомогою електродів максимального електричного потенціалу і визначення моменту появи розряду на її поверхні до його виділення дозволяє отримати максимальний заряд QМАХ, який не викликає виділення енергії у вигляді розряду на поверхні рідина - пароповітряний простір. Спосіб здійснюється таким чином На кресленні показано прямокутну металеву комірку 1, в якій розміщений електрод 2. В металевій комірці 1, наприклад прямокутної форми, розміщений електрод 2, яку заповнюють рідиною, що слабо проводить. До електрода 2 і корпусу комірки 1 підводять максимальний потенціал, при якому в рідині утворюється заряд, який не виділяється на поверхні рідина - пароповітряний простір у вигляді розряду. За величиною потенціалу визначають появу розряду на поверхні рідина - пароповітряний простір до його виділення, а також величину максимального заряду QМАХ, що утримується рідиною, без виділення розряду, по формулі QМАХ=UC, де U - потенціал, що підводиться до нафтопродукту, В; С - ємність області нафтопродукту в дослідницькій комірці, Ф. Ємність нафтопродукту обчислюється за формулою C=εε0S/l, де ε - пронизливість нафтопродукту; ε0 - електрична постійна; S - площа електрода у комірці; l - відстань між електродами у комірці. В наслідок подачі потенціалу U до електрода і комірки визначають момент перед вивільненням надлишкової енергії в одиниці об'єму нафтопродукту, що відповідатиме, згідно з приведеною розрахунковою схемою, максимальному заряду QМАХ, який утримує нафтопродукт без виділення розряду на поверхні рідина - пароповітряний простір. Запропонований спосіб дозволяє визначити максимальний заряд QМАХ, який не викличе небезпеки запалення пароповітряної суміші над рідиною і, як наслідок, пожежу або вибух. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб визначення безпечного електричного заряду, при якому визначають розряд на поверхні рідини, який відрізняється тим, що в речовину за допомогою електродів вводять максимальний електричний потенціал і визначають момент появи розряду на її поверхні, до його виділення. 1 UA 109137 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2