Спосіб малоінвазивного лікування обтураційної непрохідності товстої кишки

Реферат: Спосіб малоінвазивного лікування обтураційної непрохідності товстої кишки включає заведення декомпресійного зонду в товсту кишку до пухлини у привідні відділи кишечнику, їх декомпресію, усунення явищ непрохідності і резекцію пухлини. Заведення декомпресійного зонду здійснюють ентероскопічно крізь тонку кишку, а також додатково виконують промивання вмісту кишки. UA 110837 U (54) СПОСІБ МАЛОІНВАЗИВНОГО ЛІКУВАННЯ ОБТУРАЦІЙНОЇ НЕПРОХІДНОСТІ ТОВСТОЇ КИШКИ UA 110837 U UA 110837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургічної колопроктології і може бути використана для лікування обтураційної непрохідності товстої кишки. Відомий спосіб лікування обтураційної непрохідності товстої кишки методом Гартмана [див. Яицкий Н.А., Седов В.М. Опухоли кишечника. - М.- 1995.- АНТ-М. –С.195]. Він включає резекцію пухлини і усунення явищ непрохідності шляхом накладення колостоми. При цьому дистальну ділянку кишечнику після резекції ушивають наглухо, а проксимальну ділянку виводять назовні у вигляді колостоми. Крізь колостому видаляється вміст кишечнику. Спосіб дозволяє усунути явища непрохідності і виконати резекцію ураженої пухлиною ділянки відповідно онкологічним принципам, але його недоліками є зниження якості життя хворого після операції, можливі ускладнення у зв'язку з тривалим існуванням колостоми. Відновлення кишкової безперевності вимагає повторної лапаротомії і, нерідко, пов'язане з певними технічними труднощами при мобілізації відрізків кишки для анастомозу та його накладення. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб малоінвазивного лікування обтураційної непрохідності товстої кишки, що описаний в книзі Пугаев А.В., Ачкасов Е.Е. "Обтурационная опухолевая толстокишечная непроходимость" [див. Москва.- Профиль.-2005.- С.141-142]. Він включає заведення декомпресійного зонду в товсту кишку до пухлини у привідні відділи кишечнику, їх декомпресію, усунення явищ непрохідності і резекцію пухлини. Притому декомпресію привідних відділів кишечнику виконують в обсязі товстої, зокрема, ободової кишки. Декомпресійний зонд в товсту кишку заводять із мінідоступу на передній черевній стінці в зоні проекції привідного відділу ободової кишки (зазвичай 5-7 см), формують товстокишкову норицю. Через 1,5-3 місяці проводять реконструктивну операцію. Спосіб дозволяє усунути явища непрохідності і здійснити резекцію пухлини, але до його недоліків слід віднести: - Неповну декомпресію привідного відділу кишечнику у випадку, коли непрохідність забезпечується не тільки наявністю пухлини, але і застоєм вмісту кишечнику перед нею (оскільки розвантаженню піддаються лише прилеглі до мінідоступу (нориці) ділянки кишечнику; - Тривалість процесу розвантаження і непередбачуваність результату, оскільки навіть при невеликому об'ємі кишкового вмісту в прилеглих до пухлини ділянках, що видаляється на першому етапі дренування, можливе надходження нового вмісту із верхніх відділів кишечнику і необхідність повторення процедури; - Труднощі визначення точної проекції привідного відділу ободової кишки на передній черевній стінці; - Труднощі виведення з роздутої ободової кишки крізь невеликий доступ достатньо великого об'єму кишкового вмісту і, як наслідок цього, загроза перфорації кишки та інфікування; - Як наслідок місцевого інфікування, існує загроза виникнення ускладнень, наприклад, абсцесів передньої черевної стінки. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу лікування обтураційної непрохідності товстої кишки, який дозволяє усунути явища непрохідності при зменшенні травматичності процедури шляхом забезпечення ефективного дренування на всьому протязі кишечнику. Поставлена задача вирішується тим, що в способі малоінвазивного лікування обтураційної непрохідності товстої кишки, який включає заведення декомпресійного зонду в товсту кишку до пухлини у привідні відділи кишечнику, їх декомпресію, усунення явищ непрохідності і резекцію пухлини, згідно з корисною моделлю, заведення декомпресійного зонду здійснюють ентероскопічно крізь тонку кишку, а також додатково виконують промивання вмісту кишки. Заведення декомпресійного зонду ентероскопічно крізь тонку кишку (трансорально, крізь всі відділи травного тракту впритул до пухлини) дозволяє не тільки здійснити повну декомпресію верхніх відділів кишечнику, але і оцінити наявність інших джерел непрохідності. Також слід підкреслити природний, ізоперистальтичний шлях видалення кишкового вмісту, чим усувається загроза перфорації кишки та інфікування. Додаткове промивання вмісту кишки дозволяє досягти більш повного очищення, а також виключає розповсюдження інфекції і зменшує інтоксикаційний синдром, якщо він присутній. Докладний опис способу наведений на прикладі його виконання в клінічних умовах. Клінічний приклад. Хворий А., 62 років, надійшов в клініку ДУ "ІЗНХ ім. В.Т.Зайцева НАМНУ" з діагнозом "Рак поперечно-ободової кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю товстої кишки". При обстеженні виявлено пухлинне утворення товстої кишки, яке циркулярно звужує просвіт кишки. Проведено комплексне лікування з наступним виконанням трансоральної ентероскопії трансназальним двопросвітним зондом, який заводили під контролем рентген телебачення. 1 UA 110837 U 5 10 15 Рентгенконтрастні мітки на зонді дозволили визначити точне розташування зонду. Промивання тонкої кишки проводили, подаючи рідину по одному просвіту зонду, а по іншому відбувався відтік вмісту кишки. Після компенсації явищ кишкової непрохідності та мінімальної стабілізації систем гомеостазу хворому на 3 добу виконана радикальна операція з видаленням пухлини у відповідності з принципами онкологічної радикальності. В післяопераційному періоді зонд не видаляли, а використовували для декомпресії та ентерального харчування хворого. Без ускладнень. Хворий виписаний в задовільному стані на 11 добу після госпіталізації. Таким чином, спосіб дозволяє здійснити інтубацію тонкої кишки, провести повну декомпресію привідних відділів кишечнику без травматичного втручання, а після стабілізації стану хворого провести радикальне оперативне втручання. Також спосіб дозволяє в процесі заведення декомпресійного зонду оцінювати наявність інших джерел непрохідності (кишкового вмісту та іншої патології), а також життєздатність кишкових стінок на всьому їх протязі. Слід додати, що зменшується у порівнянні з найближчим аналогом процес усунення обтураційної непрохідності товстої кишки за рахунок одночасної декомпресії всіх відділів кишечнику. Зменшений також ризик перфорації та інфікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб малоінвазивного лікування обтураційної непрохідності товстої кишки, включає заведення декомпресійного зонду в товсту кишку до пухлини у привідні відділи кишечнику, їх декомпресію, усунення явищ непрохідності і резекцію пухлини, який відрізняється тим, що заведення декомпресійного зонду здійснюють ентероскопічно крізь тонку кишку, а також додатково виконують промивання вмісту кишки. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2