Спосіб лікування гострої обтураційної товстокишкової непрохідності пухлинного генезу

Спосіб лікування гострої обтураційної товстокишкової непрохідності пухлинного генезу, 3 30479 передопераційні корекцію систем гемостазу, всебічне обстеження хворого, гістологічну верифікацію пухлини, а також курс хіміо- чи рентгентерапії. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі лікування гострої обтураційної товстокишкової непрохідності пухлинного генезу, який включає одномоментну резекцію кишки з утворенням анастомозу, згідно з корисною моделлю оперативне втручання виконують у відстрочений термін після передопераційної підготовки та стабілізації стану систем гомеостазу, при цьому передопераційна підготовка включає колоноскопічне дослідження товстої кишки з проведенням за зону пухлинної обтурації ендоскопічного провідника, а також заведення по провіднику зонда з дилатаційною пружиною та установлення її у зоні пухлинного субстрату. Виконання оперативного втручання у відстрочений термін після передопераційної підготовки та стабілізації стану систем гомеостазу дозволяє розрішити прояви гострої обтураційної непрохідності кишечника, провести лікування хворого консервативними заходами та оперувати його в більш сприятливих умовах. Виконання передопераційної підготовки з заведенням дилатаційної пружини та установлення її у зоні пухлинного субстрату дозволяє оперувати хворого не в складних ургентних умовах з вираженими змінами систем гомеостазу, а у відстроченому періоді, після корекції цих змін, з можливістю виконання одномоментної радикальної операції. Заявнику невідомі приклади виконання лікування гострої обтураційної товстокишкової непрохідності пухлинного генезу у відстрочені, найбільш сприятливі терміни шляхом тимчасового стентування кишки за допомогою дилатаційної пружини. Приклад виконання способу ілюструється кресленнями, на яких зображені: Фіг.1 - процес тимчасового стентування кишки, момент заведення провідника за зону пухлинного звуження; Фіг.2 - те ж саме, момент заведення товстокишкового зонду з дилатаційною пружиною у зону п ухлинного звуження; Фіг.3 - те ж саме, момент виштовхування пружини на рівні обтурації кишки; Фіг.4 - те ж саме, положення пружини на рівні обтурації кишки, товстокишковий зонд виведено із кишки. Докладний опис процесу суміщено із прикладом його конкретного виконання. Пристрій для виконання способу, а саме дилатаційна пружина, може бути виготовлена відомими методами, наприклад, з проволоки холоднотянутої із сплаву 4 ОКХН 10 ОМТЮ-ВИ згідно з технічними умовами ТУ 14-1-3974-85 та покрита зверху шаром фторопласту з графітовою крошкою, що попереджає зісковзування її в вільний просвіт кишки, чітко фіксуючи на рівні пухлини. Спосіб виконують таким чином. Після очищення дистального постпухлинного відділу 4 товстої кишки за допомогою очисних клізм проводять колоноскопічне обстеження досяжних відділів кишечнику. За допомогою колоноскопа (чи іншої ендоскопічної техніки) через його біопсійний канал під візуальним контролем за зону пухлинного звуження заводять посантиметрово маркований провідник 1 (діаметром 2-3мм). По провіднику 1 на необхідну глибину в зону звуження заводять товстокишковий зонд 2 з дилатаційною пружиною 3 всередині його дистального кінця. Видаляють з просвіту зонду 2 провідник 1, а на його місце до рівня дилатаційної пружини 3 заводять штовхач 4. Після чого, утримуючи на місці штовхач 4, видаляють кишковий зонд 2, чим досягається виштовхування дилатаційної пружини на рівні обтурації кишки. Видаляють штовхач 4 та проводять контрольне колоноскопічне обстеження кишки. В наступному проводять терапію, яка спрямована на стимуляцію перистальтики кишечника та очисні клізми. Клінічний приклад Хворий К., 74 років, історія хвороби №1245, госпіталізований до відділення судин Інституту загальної та невідкладної хірургії АМНУ з приводу тромбозу правої стегнової артерії. З анамнезу відомо, що хворий за 2 місяці до госпіталізації переніс гострий правобічний ішемічний інсульт. Протягом 10 років страждає миготливою аритмією. Останні 6 місяців почали турбувати здуття живота, запори та поганий апетит. З часом скарги наростали. В клініці хворому виконано оперативне втр учання - тромбектомія з правої стегнової артерії. На 4 добу з'явилися ознаки гострої товстокишкової непрохідності. Стимуляція кишечнику та очисні клізми позитивного ефекту не давали: з'явилися ознаки перитоніту та поліорганної недостатності. Колоноскопічно виявлено пухлину сигмовидної кишки. Через біопсійний канал за зону пухлинного звуження заведено провідник діаметром 3мм, по якому після видалення колоноскопа за зону звуження заведено товстокишковий зонд з дилатаційною пружиною. Видалено з просвіту зонду провідник, а на його місце заведено до рівня дилатаційної пружини штовхач. Після цього, утримуючи на місці штовхач, видалено кишковий зонд, виштовхн увши дилатаційну пружину на рівні обтурації кишки. Видалено штовхач. При контрольному колоноскопічному обстеженні сигмовидної кишки пружина знаходиться на рівні обтурації та розширює просвіт до 1,5см в діаметрі. Після проведеної стимуляційної терапії, очисних клізм стан хворого покращився, гостра кишкова непрохідність розрішилася. На 10 добу хворий у задовільному стані переведений до онкодиспансеру для подальшого лікування. Таким чином, при зіставленні пропонуємого способу з об'єктами аналогічного призначення можна зробити висновок, що використання розробленого процесу дозволяє обрати оптимальну тактику лікування даної категорії хворих за рахунок розрішення проявів гострої обтураційної непрохідності та можливості оперувати хворого в більш сприятливих умовах у відстрочені терміни. 5 30479 6