Спосіб хірургічного лікування гострої обтураційної непрохідності товстого кишечника

Номер патенту: 67320

Опубліковано: 15.06.2004

Автори: Білянський Леонід Семенович, Саєнко Валерій Феодосійович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб хірургічного лікування гострої обтураційної непрохідності товстого кишечника, який включає інтраопераційну очистку кишечника, резекцію ураженої частини кишки та накладання первинного анастомозу, який відрізняється тим, що після резекції кишки її проксимальний кінець виводять на бокову стінку живота через окремий отвір у поперековій ділянці, очищають від вмісту позачеревною порожниною, анастомозують з дистальним відділком кишки, розташовуючи анастомоз в позаочеревинному просторі лівого бокового каналу, а через отвір у поперековій ділянці підводять дренажні трубки до анастомозу.

Текст

Винахід відноситься до медицини, зокрема до хірургії і може бути використаний при резекції ділянки лівої половини товстого кишечнику у випадках її непрохідності. Відомий спосіб хірургічного лікування гострої обтураційної непрохідності товстого кишечнику, який складається з двох етапів лікування і на першому етапі включає резекцію ділянки ураженої кишки з виведенням проксимального відділку у вигляді кінцьової стоми і формуванням кульші дистального відділку кишки, а на другому е тапі - реконструктивно-відновну пластику товстої кишки [1]. Недоліком цього способу є висока травматичність, пов'язана з необхідністю виведення протиприроднього анального отвору, виконанням повторної відновної операції, запальний процес навколо кишечної стоми. Найближчим аналогом є спосіб хірургічного лікування гострої обтураційної непрохідності товстого кишечнику, який включає інтраопераційну очистку кишечнику зі сторони черевної порожнини, резекцію ураженої частини кишки, формування первинного анастомозу, та дренування порожнини малого тазу [2]. Недоліком аналогу є велика кількість ускладнень, пов'язаних з інфікуванням черевної порожнини під час виконання інтраопераційної очистки кишечнику та неспроможністю кишечного анастомозу, висока травматичність повторного операційного втручання у випадку неспроможності анастомозу. Задачею винаходу є розробка такого способу хірургічного лікування гострої обтураційної непрохідності товстого кишечнику, який за рахунок виведення проксимального кінця товстої кишки після її резекції за межі черевної порожнини через окремий отвір у лівій поперековій ділянці на час виконання інтраопераційної очистки кишечнику, розташування кишечного анастомозу в позаочеревинному просторі лівого бокового каналу та дренування позаочеревинного простору через означений отвір у поперековій ділянці, забезпечив би зменшення ускладнень, пов'язаних з інфікуванням черевної порожнини та травматичності при неспроможності анастомозу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі хірургічного лікування гострої обтураційної непрохідності товстого кишечнику, який включає інтраопераційну очистку кишечнику, резекцію ураженої частини кишки та накладання первинного анастомозу, згідно з винаходом після резекції кишки її проксимальний кінець виводять на бокову стінку живота через окремий отвір у лівій поперековій ділянці, очищають від вмісту поза черевною порожниною, анастомозують з дистальним відділком кишки, розташовуючи анастомоз в позаочеревинному просторі лівого бокового каналу, а через означений отвір у лівій поперековій ділянці підводять дренажні трубки до анастомозу. Виведення проксимального кінця кишки після її резекції через окремий отвір у поперековій ділянці на час виконання інтраопреаційної очистки кишечнику, а також розташування кишечного анастомозу в позаочеревинному просторі лівого бокового каналу зменшує можливість інфікування черевної порожнини мікрофлорою товстого кишечнику. Підведення дренажних трубок до анастомозу через означений отвір у поперековій ділянці забезпечує своєчасний контроль та ранню діагностику його неспроможності, а при її виникненні, створює умови для консервативного лікування. Спосіб виконують таким чином. Після серединної лапаротомії на відстані 10см від іліоцекального кута накладають кисетний шов на вільну поверхню здухвинної кишки, через який у просвіт кишки вводять катетер Фолі, відсмоктують вміст тонкого кишечнику, а потім проводять катетер у просвіт сліпої кишки та відсмоктують гази. Виконують мобілізацію ураженої частини товстого кишечнику, максимально зберігаючи очеревину, та резекують на необхідному рівні нижче ураження. Щодо резекції над місцем ураження - означають необхідний рівень пересічення кишки, проте, пересікають на 7-9см нижче. У проекції формування майбутнього анастомозу зі сторони поперекової ділянки виконують поперечний розтин такої довжини, щоб мобілізований фрагмент проксимального відділку товстого кишечнику вільно вивівся за межі черевної порожнини. Один з асистентів накладає м'який кишечний затискач на виведену кишку біля шкіри, відкриває кишку, накладає на її кінець кисетний шов та налагоджує систему для проведення інтраопераційної очистки кишечнику. Після завершення процедури проксимальний фрагмент кишки пересікають зі сторони черевної порожнини на заздалегідь наміченому рівні та формують анастомоз. Через отвір у поперековій ділянці підводять дві дренажних трубки, а отвір зашивають до дренажів. Очеревинний покрив зі сторони черевної порожнини зашивають безперервним швом. Приклад. Хвора Ф. 54 років, історія хвороби №1245 поступила до відділення хірургії стравоходу шлунка та кишечнику Інституту хірургії та трансплантології АМН України 23.06.99 року з приводу раку ректосигмоїдного відділу товстого кишечнику, кишкової непрохідності. 24.06.99 виконано опреативне втручання, під час якого встановлено значне супрастенотичне розширення товстого та тонкого кишечнику за рахунок накопичення газів та кишечного вмісту. На відстані 10см від іліоцекального кута накладено кисетний шов, через ентеротомію проведено катетер Фолі у просвіт тонкого кишечнику в проксимальному напрямку. За допомогою відсмоктувача видалено гази та тонкокишковий вміст. Кінець катетеру Фолі переміщено в дистальному напрямку, проведено в просвіт сліпої кишки і видалено гази та рідкий вміст з товстого кишечнику. Зазначена процедура дала змогу економно мобілізувати очеревинний покрив лівого бокового каналу, сигмовидну та пряму кишки з раковою пухлиною, жирову клітковину заочеревинного простору та малого тазу. На відстані 8см нижче пухлини пряма кишка пересічена за допомогою апарату УКЛ-40. Відмічено місце пересічення сигмовидної кишки за допомогою лігатури. На 10см нижче вказаного місця кишка перев'язана та пересічена, пухлин у видалено. У проекції формування майбутнього анастомозу зі сторони поперекової ділянки виконано поперечний розтин довжиною 7см, мобілізований фрагмент проксимального відділку товстого кишечнику вільно виведено за межі черевної порожнини. Один з асистентів наклав м'я кий кишечний затискач на виведену кишку поблизу шкіри, відкрив кишку, видалив її вміст, зформував на її кінці кисетний шов. Проведено інтраопераційну очистку кишечнику шляхом введення в просвіт катетеру Фолі ізоосмолярного розчину до повної очистки. Після завершення процедури проксимальний фрагмент кишки пересічено зі сторони черевної порожнини на заздалегідь наміченому рівні та зформовано анастомоз кінець у кінець за допомогою циркулярного стаплера. Через отвір у поперековій ділянці до анастомозу підведено дві дренажні трубки, отвір зашито до дренажів. Очеревинний покрив зі сторони черевної порожнини зашито безперервним швом таким чином, щоб анастомоз розташовувався в заочеревинному просторі. Операційну рану зашито наглухо. Післяопераційний період проходив без ускладнень, активна перистальтика кишечнику відновилась на 4 добу, дренажі видалено на 5 добу, хвор у виписано на 10 добу після операції. Оглянуто через 1 рік після операції - функція кишечнику не порушена. За запропонованим способом прооперовано 21 хворих, всіх без релапаротомії і важких ускладнень, пов'язаних з інфікуванням черевної порожнини та травматичності при неспроможності анастомозу. У 4-х з ни х в ранньому післяопераційному періоді виникла часткова неспроможність товстокишкового анастомозу, яку вдалось ліквідувати консервативним шляхом, за допомогою промивання дренажів. В той самий час, неспроможність товстокишкового анастомозу 4-х хворих, прооперованих за найближчим аналогом, у всіх виникла потреба повторної лапаротомії, формування кишкової стоми, а відновний етап операції виконано через 4 місяці. Таким чином, порівняння способу хірургічного лікування гострої обтураційної непрохідності товстого кишечнику з найближчим аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє знизити ускладнення, пов'язані з інфікуванням черевної порожнини та травматичність при неспроможності анастомозу. Джерела інформації: 1. Schrock T.R., Deveney C.W., Dunphy J.E. Factors contributing to leakage of colonic anastomoses //Ann. Surg. 1973. - 177. -P.513-518. 2. Dudley H.A.F., Radcliffe A.G., Mc Geehan D. Intraoperative irrigation of the colon to permit primary anastomosis // Br. J. Surg. -1980. -67. –P.80-81. - найближчий аналог.

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for surgical treatment of acute colonic ileus

Автори англійською

Saienko Valerii Feodosiiovych, Bilianskyi Leonid Semenovych

Назва патенту російською

Способ хирургического лечения острой обтурационной непроходимости толстого кишечника

Автори російською

Саенко Валерий Федосеевич, Билянский Леонид Семенович

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/11, A61B 17/3205, A61M 27/00

Мітки: спосіб, непрохідності, гострої, кишечника, хірургічного, лікування, товстого, обтураційної

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/2-67320-sposib-khirurgichnogo-likuvannya-gostro-obturacijjno-neprokhidnosti-tovstogo-kishechnika.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб хірургічного лікування гострої обтураційної непрохідності товстого кишечника</a>

Подібні патенти