2-((5-(адамантан-1-іл)-4-феніл-4н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)-n’-(4-фторбензиліден)ацетогідразид, який проявляє антигіпоксичну активність

Реферат: Об'єкт винаходу: 2-((5-(адамантан-1-іл)-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)-N'-(4фторбензиліден)ацетогідразид, який проявляє антигіпоксичну активність. Галузь застосування: фармацевтична хімія і медицина. Суть винаходу: 2-((5-(адамантан-1-іл)-4-феніл-4Н-1,2,4триазол-3-іл)тіо)-N'-(4-фторбензиліден)ацетогідразид містить в 5 положенні триазолового циклу адамантановий замісник, в 4 положенні фенільний замісник двовалентний атом сірки, іліденгідразидну групу, атом фтору. Технічний результат: нескладна методика отримання, низька гостра токсичність, а також здатність проявляти більш високу антигіпоксичну активність. UA 111228 C2 (12) UA 111228 C2 N N O N S C H2 C HN N C H F UA 111228 C2 5 10 Винахід стосується фармацевтичної хімії і медицини та може бути використаний у створенні нових біологічно активних сполук, а також оригінальних лікарських препаратів, які мають у своєму складі ядро 1,2,4-триазолу і можуть бути використані для поліпшення утилізації циркулюючого в організмі кисню і підвищення стійкості до гіпоксії. Гіпоксія - типовий патологічний процес, що виникає внаслідок недостатнього постачання тканин киснем або порушення засвоєння його тканинами. Гіпоксія ускладнює перебіг основного захворювання. Незворотні зміни і загибель клітини при гіпоксії обумовлені порушенням багатьох метаболічних шляхів в цитоплазмі і мітохондріях. Таким чином, одним з актуальних питань сучасності є створення нових високоефективних та малотоксичних речовин, що проявляють антигіпоксичну активність. Прототипом речовин, що заявляються, є препарат "Мексидол", формули: OH 15 20 25 N C2 H5 N 35 40 45 C OH OH O , що використовується як мембранопротектор, що має також антигіпоксичну, стреспротекторною, ноотропну, протиепілептичну і анксіолітичну дію (Машковский М.Д. Лекарственные средства. - X.: Торсинг, 2002. - Т. 2. - 608 с. (С. 186-187)). Суттєві ознаки прототипу і винаходу, що збігаються, є такі: - в структурі прототипу і винаходу присутні групи C-N, C=N. - наявність в структурі нітрогенвмісних гетероциклів. Винахід у порівнянні з прототипом дещо активніше проявляє антигіпоксичну активність. В основу винаходу поставлено задачу створення нових біологічно активних сполук на основі похідних 1,2,4-триазол-3-тіолу, що проявляють антигіпоксичну активність і можуть застосовуватись як діюча речовина для створення оригінальних лікарських засобів. Поставлена задача вирішується тим, що створено 2-((5-(адамантан-1-іл)-4-феніл-4Н-1,2,4триазол-3-іл)тіо)-N'-(4-фторбензиліден)ацетогідразид, який проявляє антигіпоксичну дію: 2-((5-(адамантан-1-іл)-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)-N'-(4фторбензиліден)ацетогідразид містить в 5 положенні триазолового циклу адамантановий замісник, в 4 положенні фенільний замісник двовалентний атом сірки, іліденгідразидну групу, атом фтору і має формулу: N 30 C CH2 . H3 C O CH2 O N S C H2 C HN N C H F . Сполука 1 Сполуку 1, що заявляється, отримують шляхом взаємодії 2-((5-(адамантан-1-іл)-4-феніл-4Н1,2,4-триазол-3-іл)тіо)ацетогідразиду з 4-фторбензальдегідом у середовищі метилового спирту і каталітичної кількості кислоти хлоридної. Приклад 1 В круглодонну колбу, обладнану змішувачем, холодильником, термометром завантажують 383,5 г (1М) 2-((5-(адамантан-1-іл)-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)ацетогідразиду, 1000 мл метилового спирту та 2 мл НСl. Суміш розчиняють при перемішуванні та додають 124 г 4фторбензальдегіду. Осад, що утворився перекристалізовують з н-бутанолу і висушують на повітрі. Вихід складає 381,21 г (77,86 %). Жовта кристалічна речовина з Тпл. 190-192 °C нерозчинна у воді, розчинна в органічних розчинниках. Знайдено, %: С - 66,42, N-14,36, S-6,55. C27H28FN5OS. Вирахувано, %: С - 66,23, N-14,30, S-6,55. В ПМР-спектрі сполуки, що заявляється, наявні сигнали протонів адамантанового замісника у вигляді мультиплету (1,3-2,02 м. ч.), синглету метиленової групи (4,15 м. ч.), мультиплету ароматичного кільця (7,00-8,08 м. ч.), синглету NH-групи (8,00 м. ч.), синглету СН-групи (8,68 м. ч.). Антигіпоксичну активність похідних 1,2,4-триазолів вивчали при моделюванні гіпоксії з гіперкапнією, яку відтворювали розміщенням щурів у скляні банки однакового об'єму (1330 мл). 1 UA 111228 C2 5 10 15 Ємність герметично закривали і перевертали уверх дном та ставили у кювету з водою для попередження надходження повітря. Як препарат порівняння в дослідженнях був використаний мексидол в дозі 100 мг/кг. Препарат порівняння мексидол та досліджувані речовини вводили у вигляді тонкодисперсної водної суспензії, стабілізованої твіном-80. Дію кожної речовини вивчали на 7 тваринах. Контрольна група отримувала ізотонічний розчин натрію хлориду. Досліджувані сполуки вводили в дозі 1/10 від LD50. Результати досліджень оброблені сучасними статистичними методами аналізу на персональному комп'ютері з використанням, у тому числі, стандартного пакета програм Microsoft Office 2010 (Microsoft Excel) та "STATISTICA® for Windows 6.0". Розраховували середні арифметичні (М) та стандартні похибки середньої (±m). Достовірність міжгрупових відмінностей за даними експериментів встановлювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Використовували 3 рівня статистичної значимості відмінностей результатів досліджень - р