Спосіб моделювання експериментальної травми селезінки у дрібних лабораторних тварин

Спосіб моделювання стандартизованої травми селезінки у дрібних лабораторних тварин, при якому у білих щурів стандартизоване поранення виконується за допомогою хірургічного пінцета, робочі кінці якого заводяться на краї селезінки (на межі між верхніми 2/3 та нижньою 1/3 її частинами) на 2 мм і стискуються до повного змикання браншів. Корисна модель відноситься до галузі експериментальної медицини і може бути використаним для вивчення особливостей реакції органів і функціональних систем організму на стандартизовану травму селезінки. Відомо, що селезінка відіграє центральну роль у багатьох імунологічних реакціях. Тому після спленектомії різко зростає небезпека септичних ускладнень [4]. Спленектомія сприяє зниженню як специфічної імунної відповіді, так і неспецифічної резистентності організму [1]. У тяжких випадках розвивається так звана "неподолана післяспленектомічна інфекція" (overwhelming postsplenectomy ihfection), яка призводить до загибелі хворого [3]. Тому у клініці останнім часом більшість хірургів застосовують операційні втручання, спрямовані на збереження травмованої селезінки. Водночас суттєво зростає ризик розвитку післяопераційних ускладнень, обумовлених порушеннями регуляції агрегатного стану крові, особливо у пацієнтів похилого і старечого віку. Нерідко такі ускладнення пов'язані не стільки зі зрушеннями у системі гемостазу, скільки з порушенням фібринолітичної системи крові, механізми якого остаточно не з'ясовані. По меншій мірі частина з таких ускладнень є наслідком вікових порушень репаративної регенерації і процесів регуляції агрегатного стану крові [4]. Вікові особливості кровотеч при пораненні селезінки у хворих похилого і старечого віку вивчені недостатньо, що стримує процес оптимізації лікування. Експериментальні дослідження також обмежені, оскільки існуючі способи моделювання поранення селезінки у крупних лабораторних тва рин (кішка, кролик) не дають можливості швидко отримати достатню за кількістю вибірку для статистичного аналізу, а досліди на собаках у теперішній час взагалі заборонені. Мета корисної моделі. Розробити спосіб моделювання експериментальної травми селезінки у дрібних лабораторних тварин (білі щури). Поставлена мета досягається тим. що після введення щурів в наркоз і лапаротомії стандартизована травма селезінки виконується за допомогою хірургічного пінцету, робочі кінці якого заводяться на краї селезінки (на межі між верхніми 2/3 та нижньою 1/3 її частинами) на 2 мм і стискуються до повного змикання браншів. Результати експериментальних досліджень. У роботі використано 75 статевозрілих і 75 старих самців білих щурів з масою тіла 0,14-0,16кг (статевозрілі тварини віком 4-6міс.) та 0,49-0,55кг (старі тварини віком 20-22міс). Усі операційні втручання проводились відповідно до основних вимог Ванкуверських конференцій (1979, 1994) про біо медичні експерименти щодо гуманного відношення до лабораторних тварин, в асептичних умовах, під уретановим наркозом (ЮООмг на 1кг маси тіла). Після серединної лапаротомії вдовж білої лінії живота моделювання стандартизованого поранення селезінки у статевозрілих і старих щурів проводили за допомогою хірургічного пінцету, робочі кінці якого заводили (на межі між верхніми 2/3 та нижньою 1/3 її частинами) на 2 мм і стискували до повного змикання браншів. У всіх випадках після поранення селезінки на розріз черевної порожнини накладали 5 швів, що запобігало теп со CO О) 11136 ловим втратам Дослідження змін параметрів плазмової фібринолітичної системи виконувалось серійно (по 15 тварин у серії) - через 15, ЗО, 45 і бОхв після поранення селезінки Кров забирали з черевної аорти силіконованим шприцом, стабілізуючи м 3,8% розчином цитрату натрію (1 9) Хагеман-залежний фібриноліз (ХЗФ), потенційну активність плазміногену (ПАП), активність антиплазмінів (АП) і концентрацію розчинних комплексів фібрин-мономеру (РКФМ) у крові досліджували за допомогою наборів реактивів фірми "Simko Ltd " (Україна) за стандартизованими методиками Статистичну обробку отриманих даних проводили методом варіаційного аналізу на PC IBM 586 з визначенням критерію Стьюдента за допомогою програми "BioStat" Результати дослідження динаміки змін фібринолітичного потенціалу крові у статевозрілих і старих щурів наведені у таблиці У статевозрілих щурів потенційна активність плазміногену через 15 і ЗОхв після поранення селезінки не змінювалась Через 45 і бОхв спостерігалось підвищення ПАП ВІДПОВІДНО на 25,6 і 31,0% У старих тварин ПАП зростала на 18,5% вже через 15хв, проте через ЗОхв не відрізнялась від вихідного рівня Надалі відбувалось зменшення ПАП, яка через 45 і бОхв виявлялась меншою за контроль ВІДПОВІДНО на 18,5 і 24,9% Вихідний рівень ПАП у старих щурів відповідав такому у статевозрілих тварин Через 15хв після поранення селезінки ПАП була на 13,5% вищою у старих щурів, однак в ІНШІ періоди експерименту ПАП виявилась значно меншою за таку у статевозрілих тварин через ЗОхв - на 28,8%, через 45хв - на 69,1%, через бОхв - на 92,4% У статевозрілих щурів після поранення селезінки спостерігалась швидка активація Хагеманзалежного фібринолізу, який через 15хв перевищував вихідний рівень на 14,4%, через ЗОхв - на 28,9%, через 45хв - на 33,0% На 60-у хв досліду інтенсивність ХЗФ відповідала вихідному рівню У старих тварин після поранення селезінки ХЗФ через 15хв зростав на 43,9%, через ЗОхв перевищував контроль на 30,9%, через 45хв не відрізнявся від такого, а через бОхв різко зменшувався і був на 71,9% нижчим за вихідний рівень Останній у старих щурів був на 26,8% вищим, ніж у статевозрілих тварин На 15-у хв експерименту інтенсивність ХЗФ також була значно більшою у старих щурів - у 2,1 разу, а на 30-у хв перевищувала таку у статевозрілих тварин на 28,8% На 45 хв достовірної між групової різниці не виявлялось, а наприкінці спостереження ХЗФ у старих тварин був на 35,3% меншим за такий статевозрілих щурів У ВІДПОВІДЬ на активацію фібринолізу у статевозрілих щурів з пораненням селезінки зростала активність загальних антиплазмінів, яка перевищувала контроль впродовж всього експериментального періоду через 15хв - на 19,4%, через ЗОхв - на 33,8%, через 45хв - на 27,4%, через бОхв - на 14,9% У старих тварин активність загальних антиплазмінів після поранення селезінки через 15хв збільшувалась на 27,0%, через ЗОхв - на 33,0%, однак надалі зменшувалась і не відрізнялась від вихідного рівня Порівняльний аналіз не виявив достовірної різниці у вихідному рівні активності загальних антиплазмінів у статевозрілих і старих щурів У останніх активність антиплазмінів через 15хв після поранення селезінки була на 12,7% більшою, а через 45хв, навпаки, на 13,3% меншою, ніж у статевозрілих тварин У ІНШІ періоди досліду достовірних міжгрупових різниць не виявлялось Інтегральну оцінку взаємодії про- і протифібринолітичних систем крові дозволяє провести аналіз вмісту в плазмі розчинних комплексів фібрин-мономеру (РКФМ) У статевозрілих тварин з пораненням селезінки РКФМ у крові в незначних концентраціях з'являлись тільки на 30-у і 45-у хв досліду Водночас у старих щурів РКФМ були присутні навіть у передопераційному періоді, а після поранення селезінки їх вміст у плазмі крові прогресивно зростав, перевищуючи контрольні показники через 15хв у 3,3 разу, через ЗОхв - в 9,8 разу, через 45хв - у 20,3 разу, через бОхв - у 25,6 разу Результати дослідження підтверджують високий ступінь експериментального поранення селезінки, що зокрема дозволяє визначити різницю змін фібринолітичного потенціалу крові у статевозрілих і старих щурів ВІДПОВІДНІСТЬ критерію "новизна" даного способу забезпечує те, що на дрібних лабораторних тваринах (білі щури) виконується експериментального поранення селезінки ВІДПОВІДНІСТЬ критерію "суттєві ВІДМІННОСТІ" да ного способу забезпечує те, що на відміну від відомих раніше способів поранення селезінки експериментального травмування виконується за допомогою хірургічного пінцету, робочі КІНЦІ якого заводяться на краї селезінки (на межі між верхніми 2/3 та нижньою 1/3 ґі частинами) на 2мм і стискуються до повного змикання браншів ВІДПОВІДНІСТЬ даної корисної моделі критерію "позитивний ефект" забезпечується результатами експериментальних досліджень, які засвідчують ефективність експериментального поранення селезінки у дрібних лабораторних тварин (білі щури) Джерела інформації 1 Кузнецова О В Роль ЦИТОКІНІВ у механізмах розвитку післяспленектомічної А-клітинної ппоерпчної імунної реакції // Буковинський медичний вісник - 2001 - Т 5, №3-4 - С 177-179 2 Лешневская В Ю Роль свободнорадикального окисления в нарушении гемоваскулярного гемостаза при старении // Успехи геронтологии 2004 - Вып 13 - С 29-30 , Монастирський В А Коагуляційно-ппотрафічна теорія фізіологічного старіння як складова коагуляційно-регенераційної теорії вікового розвитку організму // Проблемы старения и долголетия - 2004 - Т 13, №1 - С 89106 3 Стрручко Г Ю Изменения нейромедиаторной системы тимуса у крыс после спленэктомии // Морфология - 1998 Т113, №1 - С 105-108, Стручко Г Ю , Меркулова Л М , Сергеева И С и др Реакция биоаминсодержащих структур тимуса крыс на экспериментальное удаление селезенки // Иммунология - 200 - №2 - С 13-16 11136 4. Pabst R. Regeneration of autotransplanted splenic fragments: Basic immunological and clinical relevance // Clin. Exp. Immunol. -199. Vol.117, №3 P 423-424. Таблиця Динаміка змін фібринолітичного потенціалу крові у щурів з пораненням селезінки (x±Sx) Старі щури п=15 Статевозі ЗІЛІ щури п=15 Періоди сп осте ПАП.хв Контроль (ВИХІДНІ по казники) Через 15 хв після поранення Через ЗО хв після поранення Через 45 хв після поранення Через 60 хв після поранення ХЗФ.хв АП,% РКФМ,мкг/мл ПАП.хв ХЗФ, хв АП,% РКФМ,мкг/м л 15,25±0,7 9 14,06+0,6 9 85,51 ±2,49 не визначаються 16,20±0,6 7 рі>0,05 10,29±0,6 6 рі0,05 0,37+0,04 15,27±0,6 7 р>0,5 12,04±0,41 р