Спосіб порушення морфологічної структури супрахіазматичних ядер гіпоталамуса при впливі тривалого освітлення

Реферат: Спосіб порушення морфологічної структури супрахіазматичних ядер гіпоталамуса при впливі тривалого освітлення шляхом впливу освітлення. Використовують постійне цілодобове інтенсивне 500 лк освітлення протягом 7-ми діб. UA 113353 U (12) UA 113353 U UA 113353 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до нормальної фізіології, і може бути використана при клінічних діагностичних та наукових дослідженнях, а також при виконанні експериментальних науково-дослідних та дисертаційних робіт. Відомо, що фотоперіод - основний часозадавач, який бере участь у синхронізації ритмів соматичних і вісцеральних функцій, а також координації і модуляції механізмів адаптації організму до впливу різних чинників. Осцилятором, який контролює у ссавців більшість ритмів, зокрема циркадіанні (білядобові) ритми, локалізований у пейсмекерних нейронах вентролатерального відділу супрахіазматичного ядра (СХЯ) гіпоталамуса. Світлова інформація сприймається сітківкою, по ретиногіпоталамічному тракту передається в СХЯ гіпоталамуса і, в подальшому через структури-посередники, надходить до шишкоподібної залози (епіфіза мозку). Секреторними клітинами залози - пінеалоцитами синтезується основний нейрогормон мелатонін. Серед широкого кола ефектів гормону визначальним є хроноритморегулювальний. Фізіологічний контроль функції шишкоподібної залози ссавців здійснюється значною мірою світловим режимом. На світлі продукція мелатоніну залозою пригнічується. Постійна темрява стимулює секрецію епіфізарного гормону, і таким чином спричинює зміни діяльності циркадіанного пейсмекера, що віддзеркалюється на ультраструктурному рівні супрахіазматичних (паравентрикулярних) ядер гіпоталамусу. Прототипом корисної моделі є спосіб дослідження нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамусу (Пат. 90450 Україна, МПК А61В 5/00. Спосіб дослідження нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамусу / Булик Р.Є., Тимофій О.В., Давиденко І.С., Хоменко В.Г.; Заявник Буковинський державний медичний університет. - № заяви u201315506 від 30.12.2013; опубл. 26.05.2014, бюл. № 10), в якому викликають порушення морфологічної структури нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамусу при використанні звичайного освітлення. Недоліком прототипу-способу є дослідження нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамусу, не враховуючи тривале інтенсивне освітлення на субмікроскопічні зміни супрахіазматичних ядер гіпоталамуса. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб порушення морфологічної структури супрахіазматичних ядер гіпоталамуса при впливі тривалого освітлення шляхом дії на щурів постійного цілодобового інтенсивного освітлення протягом 7-ми діб. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі є порушення морфологічної структури супрахіазматичних ядер гіпоталамуса при впливі освітлення. Відмінними ознаками прототипу та корисної моделі є використання постійного цілодобового інтенсивного (500 лк) освітлення протягом 7-ми діб. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. Були проведені експерименти на 24 статевозрілих самцях безпородних білих щурів масою 0,15-0,18 кг. Тварин утримували в твариннику при сталій температурі, вологості повітря та вільному доступі до води і їжі. Об'єктом дослідження в експериментальних тварин обрано пейсмекерні нейрони вентролатерального відділу СХЯ гіпоталамуса. Експериментальні тварини були поділені на дві серії, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год. Обрані терміни проведення експерименту зумовлені різною функціональною активністю шишкоподібної залози у вказані часові періоди доби. Тварини першої серії (інтактні) перебували 7 діб за умов стандартного світлового режиму (світло з 08.00 до 20.00 год., освітленість люмінесцентними лампами на рівні кліток 500 лк). Щури другої серії перебували за умов цілодобового постійного освітлення (моделювання гіпофункції шишкоподібної залози) впродовж 7 діб. Після закінчення 7-денного експерименту наступного дня о 14.00 і 02.00 год. здійснювали виведення тварин з експерименту шляхом одномоментної декапітації під етаміналовим наркозом (40,0 мг/кг внутрішньоочеревинно). Для електронно-мікроскопічного дослідження пейсмекерних нейронів СХЯ гіпоталамуса забір матеріалу проводили згідно з загальноприйнятими правилами. Всі етапи експерименту проведено з дотриманням основних вимог Європейської конвенції щодо гуманного ставлення до тварин (Страсбург, 1986). Тривалий світловий стрес призводив до істотного десинхронозу циркадіанного пейсмекера та пригнічення його активності впродовж періоду спостереження. За моделювання гіпофункції шишкоподібної залози порушення морфологічної структури супрахіазматичних ядер гіпоталамуса при впливі тривалого освітлення більш виражені були о 02.00 год. Спосіб здійснюється наступним чином. Статевозрілих самців безпородних білих щурів масою 0,15-0,18 кг утримують в твариннику при сталій температурі, вологості повітря, вільному доступі до води і їжі та за умов цілодобового постійного освітлення 500 лк (моделювання гіпофункції шишкоподібної залози) впродовж 7 діб, і 1 UA 113353 U 5 10 15 таким чином викликають порушення морфологічної структури супрахіазматичних ядер гіпоталамуса. Приклад використання корисної моделі. Статевозрілих самців безпородних білих щурів масою 0,15-0,18 кг утримували в твариннику при сталій температурі, вологості повітря, вільному доступі до води і їжі та за умов цілодобового постійного освітлення 500 лк впродовж 7 діб. Після закінчення 7-денного утримання наступного дня о 14.00 і 02.00 год. одномоментну декапітацію під етаміналовим наркозом (40,0 мг/кг внутрішньоочеревинно). Проводили електронно-мікроскопічне дослідження пейсмекерних нейронів СХЯ гіпоталамуса згідно із загальноприйнятими правилами. Всі етапи експерименту проводили з дотриманням основних вимог Європейської конвенції щодо гуманного ставлення до тварин (Страсбург, 1986). Виявили, що порушення морфологічної структури супрахіазматичних ядер гіпоталамуса при впливі тривалого освітлення більш виражені о 02.00 год. Технічний результат. Запропонований спосіб дозволяє викликати деструктивні зміни в субмікроскопічній організації пейсмекерних клітин вентролатерального відділу супрахіазматичних ядер переднього гіпоталамуса щурів при тривалому інтенсивному освітленні. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб порушення морфологічної структури супрахіазматичних ядер гіпоталамуса при впливі тривалого освітлення шляхом впливу освітлення, який відрізняється тим, що використовують постійне цілодобове інтенсивне 500 лк освітлення протягом 7-ми діб. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2