Спосіб прогнозування перебігу і виходу з ішемічного інсульту

Спосіб прогнозування перебігу та виходу з ішемічного інсульту, що включає визначення ІЛ-6, ФНП-альфа в крові в першу добу після розвитку ішемічного інсульту, який відрізняється тим, що ІЛ-6, ФНП-альфа та додатково ІЛ-4 визначають в сироватці крові і при підвищенні ФНП-альфа від 85 до 115 пг/мл (98,4±15,1 пг/мл) прогнозують погіршення клінічного неврологічного стану або прогресуючий тип перебігу ішемічного інсульту, а при підвищенні ІЛ-6 від 180 до 265 пг/мл (221,4±25,1 пг/мл) та одночасній наявності ІЛ-4 від 40 до 65 пг/мл (52,4±11,2 пг/мл) прогнозують незадовільне відновлення неврологічних функцій до кінця гострого періоду. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до неврології і може бути використана для прогнозування перебігу та виходу з ішемічного інсульту на підставі визначення маркерів запалення в гострішому періоді. Серед найбільш важливих чинників, які впливають на розвиток гострої церебральної ішемії та визначають її наслідки - локальні запальні реакції. Вони характеризуються, насамперед, дисбалансом цитокінів та інших показників запалення [1]. Серед маркерів локального запалення важливе місце відводиться інтерлейкінам: Ш-1, 6, фактору некрозу пухлини (ФНП-альфа). Експериментальне доведено, що виразність запальних реакцій визначається не тільки підвищеною продукцією прозапальних цитокінів, але й недостатністю систем протизапальних цитокінів- ІЛ-10, ІЛ-4, ТРФ-бета та іншим [2]. Відомий спосіб прогнозування перебігу ішемічного інсульту у якому відзначають можливість використання деяких учасників запальної відповіді-ІЛ- 1, ФНП-альфа, ТРФ-бета, с-реактивного білку, як імунобіохімічних маркерів тяжкості ішемічного процесу, критеріїв прогнозу ішемічного інсульту [3]. В період від 2 до 12 годин після розвитку ішемічного інсульту виявлено вірогідне підвищення в СМР рівні ІЛ-1 до 4,4пг/мл, (контроль 0,7пг/мл ), ФНП-альфа до 22,8пг/мл ( контроль-11 пг/мл), среактивного. білку до 31,4мкг/мл (контроль 9мкг/мл) при зниженні рівня ІЛ-10 до 24,5пг/мл (контроль-30,2пг/мл. До недоліків аналогу слід віднести те, що серед великої кількості показників, які визначають у спинномозковій рідині хворих на ішемічний інсульт тільки с-реактивний білок має прогностичне значення, а саме: його найбільший приріст (243,7+52%) є вірогідним критерієм незадовільного прогнозу щодо відновлення неврологічних функцій. Слід відзначити як недолік, що мова йде, не про абсолютні значення, а приріст значення показника у відсотках. Найбільш близьким за технічною реалізацією способом, який взято за найближчий аналог, є спосіб прогнозування перебігу гострішого періоду ішемічного інсульту (перші 5 діб після розвитку інсульту) за допомогою визначення ІЛ-6 и ФНПальфа (в крові та спинномозковій рідині) при ішемічному інсульті протягом 24 годин [4]. Погіршення стану хворих констатували протягом перших 48 годин ( по зменшенню на 1 бал за Канадською шкалою інсульту. ІЛ-6 в плазмі (більше 21,5пг/мл) чи в спинномозковій рідині (більше 6,3пг/мл) були незалежними факторами раннього клінічного погіршення, незалежно від типу інсульту. Концентрації ФНП-альфа були вищими у пацієнтів з погіршенням, проте різниця не була вірогідною. До недоліків найближчого аналогу відноситься відсутність вірогідних змін концентрацій ФНП-альфа, що не дозволяє використовувати цей, один з ключових прозапальних цитокінів, з метою прогнозування погіршень стану хворого в гострішому періоді. Крім того, спосіб не дозволяє прогнозувати вихід з інсу О) 11401 льту протягом гострого періоду та давати функціональний прогноз в період відновлення, неврологічних функцій. До певної міри обмеження можливості більш довгострокових прогнозів при ішемії мозку відбувається через відсутність паралельного використання протизапального цитокінового маркера. Задачею способу, що пропонується є: прогнозування погіршення в гострішому періоді та виходу з гострого періоду ішемічного інсульту шляхом визначення в сироватці крові ІЛ-6 та ФНП-альфа, а також протизапального ІЛ-4, що дозволяє не тільки передбачити погіршення в гострішому періоді, але й прогнозувати ступінь відновлення неврологічних функцій в гострому періоді та функціональний прогноз. Технічний результат, що отримується від вирішення задачі, полягає у прогнозуванні погіршень в гострішому періоді, негативних наслідків в гострому періоді і, таким чином, призначенні адекватної терапії та покращенні результатів лікування ступеня відновлення неврологічних функцій, зменшенні інвалідності, летальності. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає визначення ІЛ-6, ФНП-альфа в крові хворих в першу добу після розвитку ішемічного інсульту, згідно корисної моделі, ІЛ-6, ФНП-альфа та додатково ІЛ-4 визначають в сироватці крові і при підвищенні ФНП-альфа від 85 до 115пг/мл (98,4±15,1пг/мл) прогнозують погіршення клінічного неврологічного стану або прогресуючий тип перебігу ішемічного інсульту, а при підвищенні ІЛ-6 від 180 до 265пг/мл (221,4+25,1пг/мл) та одночасній наявності ІЛ-4 від 40 до 65пг/мл (52,4±11,2пг/мл) прогнозують незадовільне відновлення неврологічних функцій до кінця гострого періоду. Відмінними особливостями способу, що заявляється, є дослідження в сироватці крові вмісту прозапальних ІЛ-6, ФНП-альфа, та протизапального ІЛ-4, які дозволяють прогнозувати погіршення в гострішому періоді ішемічного інсульту (по підвищенню рівня ФНП-альфа в першу добу після розвитку інсульту) та незадовільне відновлення неврологічного дефіциту в кінці гострого періоду (по підвищенню рівня ІЛ-6 та зниженню рівня ІЛ-4 у першу добу після розвитку ішемічного інсульту). Це дозволяє передбачити прогресування ішемічного інсульту, зменшити ймовірність і вираженість погіршень неврологічного статусу в гострішому періоді (які спостерігаються в 25-35% випадків та впливають на відновлення неврологічних функцій), покращити ступінь відновлення неврологічного дефіциту та вихід з ішемічного інсульту завдяки призначенню диференційної терапії, що корегує місцеві запальні реакції, дисбаланс про- та протизапальних цитокінів Спосіб здійснюється наступним чином: у першу добу після розвитку ішемічного інсульту після проведення клініко-неврологічного та додаткового лабораторного та інструментального (в тому числі магнітно-резонансно-гомографічного або комп'ютерно-томографічного досліджень), для верифікації інсульту, визначають рівень цитокінів ІЛ-6, ФНП-альфа, ІЛ-4 в сироватці крові. Для визначення медіаторів запалення - цитокінів кров центрифугують при ЗОООд протягом 5хв., сироватку заморожують і зберігають до аналізу при -70С. Контролем служить сироватка крові здорових донорів (10 чоловіків та 13 жінок), середини вік яких складав 57±8 років. Сироваткову концентрацію інерлейкінів ІЛ-6, ФНП-альфа, ІЛ-4 визначають в першу добу після розвитку ішемічного інсульту методом кількісного імуноферментного аналізу з використанням тест-системи "Протеїновий контур" Санкт-Петербург. Результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень обраховують методом варіаційної статистики по Стьюденту з обчисленням середньої арифметичної - М, похибки репрезентативності - м, коефіцієнта вірогідності - р, коефіцієнта кореляції Спірмена - г на комп'ютері IBM Pentium-IV в пакеті прикладних програм статистичного аналізу Statistica 6.O. Нами проведена порівняльна характеристика концентрації досліджуваних цитокінів у першу добу після судинної катастрофи, залежно від особливостей клінічного перебігу, у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу за типом ішемії (таблиця. 1). Таблиця 1 Концентрації цитокінів у групах хворих з покращенням та погіршенням неврологічного статусу в перші 2448 години після розвитку ішемічного інсульту. Показник ІЛ-6 (пг/мл) ФНП-альфа(пг/мл) ІЛ-4 (пг/мл) Хворі з неврологічним погіршенням (п=37) 189,3±24,2 98,4±15,1* 59,3 ±11,0 Аналіз вмісту цитокінів ІЛ-6, ФНП-альфа и ІЛ-4 продемонстрував вірогідне збільшення концентрацій ФНП-альфа в групі хворих з негативною динамікою неврологічного статусу в перші дві доби після судинної катастрофи порівняно з групою хворих з позитивними зрушеннями в неврологічній симптоматиці в цей, гостріший період (98,4±15,1 пг/мл и 56,3±12,6 пг/мл, р