Спосіб лікування безсимптомної бактеріурії у вагітних

Спосіб лікування безсимптомної бактеріурії у вагітних, який включає призначення антибактеріальних, десинсибілізуючих, вітамінних препаратів, який відрізняється тим, що додатково призначають Канефрон Н в критичні терміни вагітності, а також відразу після пологів по 2 драже або 50 крапель 3 рази на добу впродовж 2 тижнів Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до гінекологи і може знайти застосування в лікуванні безсимптомної бактеріурії у вагітних Незважаючи на значну КІЛЬКІСТЬ робіт, присвячених патоморфолопчним змінам плаценти при різних заіворюваннях жіночого організму, в літературі значно обмежені відомості про пстоморфолопю плаценти у вагітних з інфекційними захворюваннями сечовидільної системи [1] Загальновизнаним є те, що бактерійна інфекція, в т ч при хронічних осередках інфекції в організмі жінки, є вагомою причиною запальних змін в тканинах плаценти, які в свою чергу впливають на перебіг гестаційного процесу у даної категорії жінок [2, 3] ВІДОМІ способи лікування бесимптомної бактеріурії у вагітних, що пропонуються в теперішній час, зводяться до призначення антибактеріальних препаратів з моменту виявлення бактеріурії переривистими курсами Лікування безсимптомної бактеріурії у вагітних слід проводити в умовах стаціонару починаючи з 16-20 тижнів вагітності, коли найбільш часто виявляються запальні захворювання сечовидільної системи Наступний курс в терміні 26-28 тижнів, коли значно підвищується СЦК у вагітних і маніфестує ниркова патологія Третій курс в 37 2 39 тижнів вагітності разом з дородовою підготовкою, а останній курс в перші дні післяпологового періоду Терапія новина проводитись незважаючи на відсутність в сечі мікроорганізмів після перших курсів Розвиток і повсюдне поширення антибіотикостійких і антибютико-залежних варіантів мікроор ганізмів, різноманіття КЛІНІЧНИХ форм запальних процесів, що викликаються ними, затруднює створення єдиних способів лікування, зумовлює постійне розширення і оновлення асортименту протимікробних засобів У останні роки в лікувальну практику увійшов ряд нових антисептичних препаратів, серед яких привертає особливу увагу препарат Канефрон Н, який дозволений до застосування в медичній практиці Канефрон Н це комбінований препарат рослинного походження який містить траву золототисячника, корінь любистку і листя розмарину Канефрон Н має антисептичну, спазмолітичну, протизапальну дію на сечовидільну систему, володіє здатністю потенціювати ефект антибютикотерапн Препарат можна без ризику призначати в період вагітності Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб лікування безсимптомної бактеріурії у вагітних [2], який включає призначення антибактеріальних, десинсибілізуючих, вітамінних препаратів, комплексної підготовки до пологів Антибютикотерапію проводять з урахуванням чутливості мікробної флори (ампіцилін в/м, цефазолін в/м, або цефтріаксон в/м) з одночасним призначенням нитроксоліна в звичайних дозах Однак даному способу притаманні суттєві недоліки, а саме, не висока ефективність, виникнення ускладненість, невиносність до тих чи інших препаратів, тривалий час лікування Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється полягає у підвищенні ефективності лікування безсимптомної бактеріурії у вагітних Поставлена задача вирішується тим, що у ві со 00 О) 11484 домому способі лікування безсимптомної бактеріурії у вагітних, який включає призначення антибактеріальних, десинсибілізуючих, вітамінних препаратів, згідно корисної моделі додатково призначають препарат Канефрон Н в критичні терміни вагітності, а також відразу після родів по два драже або по 50 крапель 3 рази на добу впродовж 2 тижнів. Спосіб здійснюється наступним чином. Були проведені дослідження 69 плацент у породіль, які склали три групи. В І групу увійшли 21 жінка з безсимптомною бактеріурією, яким проводили наступне лікування: під час вагітності, з моменту виявлення бактеріурії в умовах стаціонару проводилась антибіотикотерапію переривистими курсами (в 16-20, 26-28 і 3739 тижнів вагітності) з урахуванням чутливості мікробної флори (ампіцилін в/м, цефазолін в/м або цетріаксон в/м) з однозначним призначенням нітроксоліна в звичайних дозах. В другу групу увійшли 20 жінок з безсимптомною бактеріурією, які на фоні традиційної антибіотикотерапії у вищезазначені терміни вагітності додатково отримували канефрон Н по 2 драже або по 50 крапель 3 рази на добу впродовж 2 тижнів. Групи були максимально однорідними за віком, паритетом, наявністя інших осередків екстагенітальної інфекції, перебігом вагітності, тривалістю безводного періоду, характером ускладнень при пологах. Контрольну групу склали 28 практично здорових породіль з нормальним перебігом вагітності і пологів. Макроскопічно оцінювалися стан плодової і материнської поверхні плаценти: відкладення вапна, крововиливи, кісти, ділянки ущільнення; оцінювалися розміри і форма часточок. На розрізах, через весь диск плаценти, через кожні 12 сантиметри, макроскопічне оцінювався ступінь повнокров'я плаценти, кількість і розміри крововиливів, осередки псевдоінфарктів, щільні осередки відкладення вапна. Для мікроскопічного дослідження, тканину з периферичних і центральних відділів плаценти і з оболонок пуповини після фіксації в 10% нейтральному формаліні піддавали звичайній гістологічній обробці. Зрізи товщиною 5мкм. забарвлювали гематоксиліном і еозином. Найбільш частими серед морфологічних змін у плацентах обстежених породіль були зміни запального характеру. В І групі - 38,1%, в II групі - 28,6% мали місце випадки лімфо-лейкоцитарного плацентиту, що в 2-2,5 рази більше ніж в групі контролю. В II групі випадки лімфо-лейкоцитарного плацентиту були виявлені майже на 10% менше, ніж в 1 групі. В І групі випадки гнійно-некротичного плацентиту мали місце в 14,3%, в II групі - 4,8%. В групі контролю не було жодного випадку. Таким чином в групі, де під час вагітності використовувався Канефрон Н випадки гнійно-некротичного плацентиту були виявлені в 3 рази менше ніж в І групі. Осередковий децидуіт і хоріоамніоніт був виявлен в II групі в 8,6%, що вдвічі менше ніж в групі де проводилось тільки традиційне лікування безсимптомної бактеріурії - 15,4% (І група). В групі контролю не було жодного випадку. Лімфоцитарний мембран мав місце в І групі в 19,0% випадків і в 2 рази менше в II групі 9,5%випадків. В групі контролю було 14,3% випадків. Таким чином, у 80,9% породіль І групи мали місце запальні поразки плаценти. В II групі дані зміни були виявлені тільки в 50,0% плацент, що прямо вказує на позитивний ефект від лікувального використання препарату Канефрон Н під час вагітності у жінок з безсимптомною бактеріурією. По всіх варіантах запальних змін плацент у породіль II групи виявлено зниження в порівнянні з І групою. При гнійно-некротичному плацентиті, осередковому децидуіті, хоріоамніоніті, лімфоцитарному мембраниті в 2-2,5 рази. Найчастіше, в середньому в 38,1% випадків зустрічався лімфолейкоцитарний плацентит, менше всього (9,5%) - осередковий децидуіт і хоріоамніоніт, однак останній, а також гнійнонекротичний плацентит достовірно частіше, ніж в групі контролю (Р0,1). Що стосується таких варіантів порушень, як "псевдоінфаркти" і виразні крововиливи, то відповідно по групам були виявлені тенденції, схожі на патологічні зміни плаценти запального характеру. Отримані дані свідчать про те, що всі зміни, що спостерігаються при патогістологічному дослідженні плацент породіль із безсимптомною бактеріурією, не є специфічними і можуть бути віднесені до запальних змін, інволютивно - дистрофічних і диспластичних процесів, розладам кровообігу, до а також до компенсаторних процесів. Всі ці зміни зустрічаються і при фізіологічній вагітності, на що вказують дані гістологічного дослідження плацент контрольної групи. Разом з тим, міра їх виразності і частота виявлення при безсимптомній бактеріурії достовірно вище, ніж в групі контролю. В групі, де призначався препарат Канефрон Н, під час вагітності по всіх патоморфологічних варіантах виявлено зниження запальних змін плацент: в переважній більшості в 2-2,5 рази. Ці дані прямо вказують на позитивний ефект від використання препарату Канефрон Н під час вагітності у жінок із безсимптомною бактеріурією. Таким чином можно зробити наступні висновки: - морфологічні зміни в плацентах породіль з безсимптомною бактеріурією, не є специфічними і можуть бути віднесені до запальних, диспластич 11484 6 них, інволютивно - дистрофічних Всі ЦІ ЗМІНИ зуаборту страждала безпліддям), під час цієї вагітстрічаються і при фізіологічній вагітності Найності була загроза переривання вагітності в 5-6 більш частими при безсимптомній бактеріурії є тиж вагітності, бессимптомна бактеріурія, з призапальні зміни Інволютивно - дистрофічні і диспводу чого отримувала курси запропонованого лікуластичні процеси при безсимптомній бактеріурії вання, який включав ампюкс, нітроксалін, Канефзустрічаються в 3 рази більше ніж при фізіологічній рон Н Об'єктивно t тіла 36,6, А/Т 100/60мм ртст , вагітності ((Р