Спосіб оцінювання міцності зчеплення зносостійкого шару, нанесеного електроконтактним методом

Реферат: Спосіб оцінювання міцності зчеплення зносостійкого шару полягає у наплавленні зразка та відриві від покриття торця штифта, встановленого в отвір матриці врівень з робочою поверхнею матриці, нормально прикладеним зусиллям. Штифт встановлюють в циліндричний отвір матриці, виконують механічну обробку поверхні матриці спільно з поверхнею штифта до нанесення мікрорельєфу. Після цього виконують електроконтактне наплавлення обробленої поверхні деталей зразка. UA 116024 U (12) UA 116024 U UA 116024 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі техніки, а саме до способів визначення міцності зчеплення наплавленого електроконтактним способом покриття з основою, і може знайти застосування при дослідження механічних властивостей покриттів. Відомий спосіб визначення міцності зчеплення покриття з деталлю, що полягає у відриві торця штифта, вставленого врівень у конічний отвір матриці. Після нанесення на зовнішню поверхню шару клею, стискання його накидною гайкою до повного змочування клеєм внутрішньої поверхні накидної гайки та затвердіння клею прикладають до штифта та накидної гайки нормальне зусилля відриву, за яким оцінюють міцність зчеплення [1]. Відомий також спосіб визначення міцності зчеплення покриття з поверхнею, який вибрано за найближчий аналог, який полягає в тому, що міцність зчеплення покриття з поверхнею зразка визначають відривом від покриття штифта, що вставлений у конічний отвір матриці врівень з робочою поверхнею матриці. При цьому реалізується схема випробувань на "чистий відрив" без наявності вигинаючих та зрізаючих складових у зусиллі відриву [2]. Загальними суттєвими ознаками відомого способу і того, що заявляється, є нанесення зносостійкого шару на поверхню зразка, відрив від покриття торця штифта, встановленого у отвір матриці врівень з робочою поверхнею матриці, нормально прикладеним зусиллям. Недоліком відомого способу є відсутність урахування при оцінці міцності зчеплення якості підготовленої поверхні зразка, що істотно впливає на механічні властивості нанесеного покриття. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення точності визначення міцності зчеплення наплавленого покриття з поверхнею зразка. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що спосіб оцінювання міцності зчеплення зносостійкого шару, нанесеного електроконтактним методом, полягає у відриві торця штифта від покриття, нанесеного на робочу поверхню матриці та торець штифта, який розміщено в циліндричному отворі матриці врівень з поверхнею матриці, після встановлення штифта виконують механічну обробку поверхні матриці спільно з поверхнею штифта до нанесення·мікрорельєфу і наступним електроконтактним наплавленням обробленої поверхні деталей зразка та відривом штифта від покриття нормально прикладеним зусиллям. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, на якому зображено зразок для визначення міцності зчеплення зносостійкого шару з поверхнею деталі. Приклад здійснення способу. Для оцінки міцності зчеплення використовували зразок, що містить матрицю 1 та штифт 2 із сталі 45, і металеву стрічку для електроконтактного нанесення покриття 3 із сталі 45. Перед електроконтактним наплавленням проводили попередню підготовку поверхні, яка полягала в механічній обробці робочої поверхні матриці та торця штифта, вставленого врівень у конічний отвір матриці, для створення рельєфу із заданою шорсткістю Rz=50 мкм. Безпосередньо перед електроконтактним наплавленням стрічку товщиною 0,5 мм піддавали попередній очистці від адсорбованих органічних плівок за допомогою 10 %-го розчину їдкого натру. Електроконтактне наплавлення на робочу поверхню матриці та торець штифта проводили на режимах: Ρ=1,5 кН; Iсв = 6,5 кА; tсв=0,06 с. Після нанесення покриття нормально прикладеним зусиллям здійснювали відрив штифта від наплавленого покриття. Міцність зчеплення покриття у наведеному прикладі склала 383 МПа. Застосування пропонованого способу дозволяє підвищити точність визначення міцності зчеплення покриття з поверхнею деталі при електроконтактному нанесенні зносостійкого шару. Джерела інформації: 1. Пат. № 2005125982/28, Российская федерация. МПК G01N 19/04. Способ определения прочности сцепления покрытия с подложкой и устройство для его осуществления / Кусков В.П., Денисов П.Ю., Ковенский И.М., Моргун И.Д. - Заяв. та патентоутримувач ТГНУ, Тюмень, Заявл. 15.08.2005; Опубл. 27.02.2007. 2 АС № 1809370 СССР, МПК G01N 19/04. Образец для определения прочности сцепления покрытия с подложкой / Тимашев С.Α., Фоминых В.В., Фоминых Е.В., Филимонов Б.В. - Заявл. 24.10.1990; Опубл. 15.04.1993, Бюл. № 14. 1 UA 116024 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб оцінювання міцності зчеплення зносостійкого шару, який полягає у наплавленні зразка та відриві від покриття торця штифта, встановленого в отвір матриці врівень з робочою поверхнею матриці, нормально прикладеним зусиллям, який відрізняється тим, що штифт встановлюють в циліндричний отвір матриці, виконують механічну обробку поверхні матриці спільно з поверхнею штифта до нанесення мікрорельєфу з наступним електроконтактним наплавленням обробленої поверхні деталей зразка. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2