Спосіб оцінки кінцево-діастоличного об’єму лівого шлуночка у пацієнтів після стентування коронарних артерій

Реферат: Спосіб оцінки кінцево-діастоличного об'єму лівого шлуночка у пацієнтів після стентування коронарних артерій включає проведення мультидетекторної комп'ютерної томографії та ехокардіографії. Досліджують та розраховують розміри кінцево-діастоличного об'єму лівого шлуночка. UA 119895 U (12) UA 119895 U UA 119895 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема кардіології, променевої діагностики і може бути використана для об'єктивізації деяких показників функціональної діяльності серця. Відомим аналогом є спосіб оцінки ефективності стентування коронарних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, (ПАТ 51258, UA) за допомогою ехокардіографії (Кияк Ю.А., Беш Д.І.), який включає визначення фракції викиду лівого шлуночка за допомогою ехокардіографії та визначення якості життя за допомогою опитувальника. Авторами запропонований комплексний спосіб оцінки стану стентованих коронарних артерій за допомогою ехокардіографії (вивчалася фракція викиду лівого шлуночка) і проведення тредмілергометрії за протоколом Брюса. Недоліком аналога є те, що показники систолічної функції лівого шлуночка визначались тільки за допомогою одного методу дослідження - ехокардіографії (ЕхоКГ). Цей спосіб не дає можливість отримати більш точні результати скорочувальної функції лівого шлуночка. Відомим аналогом є спосіб авторів P.Stollzman, Scheffel H., Trindade P., які проводили порівнювальний аналіз даних МДКТ і ЕхоКГ в оцінці розмірів лівого шлуночка і лівого передсердя. Дослідники не виявили вірогідної різниці в оцінці ФВ ЛШ та індексу ММЛШ. Вірогідна різниця була виявлена тільки для КДО ЛШ та індекса КДО ЛШ з більш високими показниками методом МДКТ (Stolzmann P., Scheffel H., Trindade P. et all. Left ventricular and Left atrial dimensions and volumes comparison between dual-source CT and Echocardiography. Investigative Radiology. 2008, N 43, P.5.) Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб порівняльного аналізу даних ЕхоКГ і МСКТ в оцінці функціональних параметрів лівого шлуночка у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (А.С. Галявич, А.Ю. Рафиков. Сравнительный анализ данных эхокардиографии и мультиспиральной компьютерной томографии в оценке функциональных параметров левого желудочка у пациентов с гипертонической болезнью. //Практическая медицина 05 (12) Новые технологии в медицине, 2012) в якому порівнюються показники систолічної функції лівого шлуночка методами ехокардіографії та мультидетекторної томографії (МДКТ). Дослідниками встановлена сильна кореляція між значеннями маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), показниками індексу маси міокарда лівого шлуночка, середня кореляція між значеннями кінцевого діастоличного об'єму (КДО), слаба кореляція між значеннями індексу КДО, фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ), отриманими за допомогою МДКТ та ЕхоКГ. Значення коефіцієнта кореляції Пірсона для КДО, індекса КДО, ММЛШ, індексу ММЛШ, ФВ ЛШ становили відповідно r=0,62; 0,44; 0,84; 0,9 і 0,43. Дослідження показало, що КДО ЛШ за даними МДКТ достовірно вищий, ніж за даними ЕхоКГ. Результати цього дослідження співвідносяться з низкою інших досліджень по порівнювальному аналізу даних МДКТ і ЕхоКГ в оцінці функціональних параметрів лівого шлуночка. Однак, ці дослідження не дають можливість скорегувати показники функціональної діяльності лівого шлуночка, а саме кінцевий діастолічний об'єм. Недоліком найближчого аналога є те, що неможливо співставити і дати оцінку КДО, отриманому за допомогою МДКТ та ЕхоКГ. В основу корисної моделі поставлена задача дослідження порівняльної оцінки кінцеводіастолічного об'єму лівого шлуночка у пацієнтів після стентування коронарних артерій, що включає проведення МДКТ, ЕхоКГ, що дасть можливість вирахувати коефіцієнт перерахунку показників КДО ЛШ для даних методів дослідження і тим самим дозволить уніфікувати дані і більш точно інтерпретувати цей показник при клінічній оцінці. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб включає мультидетекторну комп'ютерну томографію та ехокардіографію, згідно з корисною моделлю, досліджують розміри кінцеводіастоличного об'єму лівого шлуночка: причому у пацієнтів із стентуванням коронарних артерій КДО ЛШ при ЕхоКГ-дослідженні був на 9,82 % менше, ніж при МДКТ-дослідженні. Корисну модель виконують наступним чином: ультразвукове дослідження виконується вранці натщесерце в положенні хворого на лівому боці. Для забезпечення повного контакту датчика зі шкірою її змащують гелем для ультразвукового дослідження. Обстеження проводиться в режимі реального часу за допомогою датчиків високочастотного ультразвукового випромінювання (частота 5-1 Мц) з використанням імпульсно-хвильового допплерівського дослідження. У режимі 2D в чотирикамерній позиції визначається об'єм лівого шлуночка у фазі максимального розкриття стулок мітрального клапана. Мультидетекторна комп'ютерна томографія виконується вранці після легкого сніданку. Під час МДКТ-дослідження пацієнтам в/в болісно, через двоколбовий автоматичний шприцінжектор, вводилась неіонна йодиста рентгенконтрастна речовина: "Томогексол-350" або "Томоскан-370" в об'ємі від 80 мл до 100 мл (залежно від ваги пацієнта) зі швидкістю 6 мл/с. Для визначення моменту надходження болюса контрастної речовини в ділянку дослідження та початку томографії проводився автоматичний запуск сканування по тригеру болюса з 1 UA 119895 U 5 10 15 20 25 30 застосовуванням протоколу "Smart Prep". При цьому пацієнт виконує команду "затримати дихання", в момент підвищення щільності на рівні кореня аорти вище 150 од.Ни, та з досягненням пікового контрастування в проекції аорти запускається сканування серця та його судин при одночасній реєстрації ЕКГ даних. У кожному випадку для отримання максимальної інформації при постпроцесинговому обробленні даних нами використовувались: тримірні реконструкції "3D" та "Volume Rendering", багатоплощині реконструкції (MPR) та проекції максимальної інтенсивності (МІР). Приклад 1. Хворий Едуард К., 54 роки (ID № 125506), був обстежений у ДУ "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України" з діагнозом: ІХС: постінфарктний та дифузний кардіосклероз. Стан після стентування передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії та правої коронарної артерії. МДКТ серця: КДО 141 мл, ММЛШ 159 г, ІММЛШ 97,1; Ехокардіографія: КДО 132 мл, ММЛШ 182 г, ІММЛШ 106. Коефіцієнт перерахунку КДО з методу ехокардіографії на метод МДКТ серця становить +9,82 %, а з методу МДКТ серця на метод ехокардіографії -9,82 %. Використовуючи коефіцієнт перерахунку з методу ехокардіографії на метод МДКТ серця отримуємо результат: 132+9,82 %=139,44 мл. Приклад 2. Хворий Анатолій Б., 69 років, (ID № 211011), був обстежений у ДУ "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України" з діагнозом: ІХС: стенозуючий коронаросклероз. Стан після стентування передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії та правої коронарної артерії (07.2011). МДКТ серця: КДО 102 мл, ММЛШ 146 г, ІММЛШ 98,4; Ехокардіографія: КДО 93 мл, ММЛШ 163 г, ІММЛШ 94,2. Використовуючи коефіцієнт перерахунку з методу ехокардіографії на метод МДКТ серця отримуємо результат: 93 мл+9,82 %=102,63 мл. Таким чином, вищевикладені дані свідчать про застосування даного способу з найбільшою серед існуючих способів точністю, що може використовуватися для клінічного та абмулаторного обстеження хворих з ішемічною хворобою серця після стентування коронарних артерій з метою поліпшення ранньої діагностики порушень скорочувальної функції міокарда з даною патологією, динамічного спостереження за розвитком хвороби та ефективністю проводимого лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб оцінки кінцево-діастоличного об'єму лівого шлуночка у пацієнтів після стентування коронарних артерій, що включає проведення мультидетекторної комп'ютерної томографії та ехокардіографії, який відрізняється тим, що досліджують та розраховують розміри кінцеводіастоличного об'єму лівого шлуночка, причому у пацієнтів із стентуванням коронарних артерій кінцевий діастоличний об'єм лівого шлуночка при ехокардіографічному дослідженні є на 9,82 % менше, ніж при мультидетекторному комп'ютерному томографічному дослідженні. 40 Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2