Спосіб автоматичного керування процесом мембранної дистиляції

Реферат: Спосіб автоматичного керування процесом контактної мембранної дистиляції шляхом регулювання подачі теплоносія у нагрівач. Подачу теплоносія в підігрівач регулюють в залежності від поточного значення коефіцієнта пропускної здатності мембрани К п. UA 122634 U (12) UA 122634 U UA 122634 U 5 10 15 20 Корисна модель належить до автоматичного керування, переважно до автоматичного керування хіміко-технологічними процесами, що використовують мембранні методи розділення розчинів. Відомий спосіб автоматичного керування контактною мембранною дистиляцією шляхом регулювання пропускної здатності мембрани по усередненому розподілу температури розчину вздовж каналу мембранного модуля за допомогою зміни витрат теплоносія [Жулинський О.А. Оптимальне керування та моделювання процесом контактної мембранної дистиляції: Дис. канд. техн. наук: Спец.: 05.13.07 /О.А. Жулинський. - К.: НТУУ КПІ, 2008 - С. 116-119]. Температура дистиляту передбачається сталою, тому вимірювання її розподілу не ведеться. Для визначення пропускної здатності мембрани врахування усередненого розподілу температур розчину недостатньо. Найбільш близьким за технічною суттю до корисної моделі є спосіб автоматичного керування контактною мембранною дистиляцією шляхом регулювання пропускної здатності мембрани по перепаду температур розчину і дистиляту на виході з мембранного модуля [патент України на корисну модель № 57931]. Більш ефективний показник ведення процесу - перепад температур розчину і дистиляту на вході в мембранний модуль, який є рушійною силою процесу. Задача корисної моделі - підвищення точності керування процесом контактної мембранної дистиляції, збільшення часу безперервної роботи мембранного модуля. Це досягається тим, що подачу теплоносія регулюють за допомогою обчислювального модуля в залежності від коефіцієнта пропускної здатності мембрани К п, який визначається за формулою: Gp1  Gp2 Кп  (1), F 1Tp2  2Tд2 де Gp1 - витрата розчину на вході в мембранний модуль, кг/с;   Gp 2 - витрата розчину на виході з мембранного модуля, кг/с;  - поруватість мембранного модуля; 25 30 35 F - площа мембранного модуля, м2; Tp2 - температура розчину на виході з мембранного модуля, К; Tд2 - температура дистиляту на виході з мембранного модуля, К; 1 ,  2 - коефіцієнти для перерахунку парціальних тисків парів розчинника зі сторони входу та виходу у мембранний модуль відповідно. На кресленні подана схема реалізації способу. Спосіб реалізується наступним чином. У мембранний модуль 1 за допомогою насоса 2 з нагрівача 3 подається розчин, що підлягає обробці. Дистилят (розчинник) з охолоджувача 4 за допомогою насоса 5 також подається у мембранний модуль. Температури розчину та дистиляту на виході з мембранного модуля вимірюють за допомогою первинних перетворювачів 8 і 9, відповідні сигнали надходять в обчислювальний пристрій 10. Витрати розчину, на вході в мембранний модуль та на виході з нього вимірюється первинними перетворювачами 6 і 7 відповідно. Обчислювальний пристрій 10 рахує коефіцієнт пропускної здатності мембрани К П за формулою (1). Сигнал з обчислювального пристрою поступає на вхід регулятора 11, який формує сигнал на виконавчий механізм 12 для зміни подачі теплоносія. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб автоматичного керування процесом контактної мембранної дистиляції шляхом регулювання подачі теплоносія у нагрівач, який відрізняється тим, що подачу теплоносія в підігрівач регулюють в залежності від поточного значення коефіцієнта пропускної здатності мембрани Кп. 1 UA 122634 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2