Транспортно-лікувальний пристрій

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до травматології, зокрема до пристроїв для іммобілізації і може бути застосований для транспортування і лікування хворих з переломами кісток гомілки і закритими пошкодженнями колінного суглоба. Відома шина для колінного суглобу [1], яка містить опори для стегна і гомілки в вигляді жорстких пластин, з'єднаних гнучкою пластиною і ковзними елементами для регулювання довжини опори, а також опору для стопи, шарнірно з'єднану з опорою гомілки. Недоліками шини є: неможливість моделювання шини за формою і довжиною здорової гомілки, що спричиняє додаткове зміщення уламків при накладанні шини. Конструкція шини не дає можливості здійснити витягання гомілки при накладанні шини. Наявність гнучкої пластини сприяє утворенню вібрації та деформації шини підчас транспортування. Це зменшує жорсткість фіксації і сприяє виникненню ускладнень. При тривалій фіксації пластини шини можуть викликати стиснення м'яких тканин стегна і гомілки. Всі ці недоліки не дозволяють застосувати вказану шину як самостійний засіб лікувальної іммобілізації при переломах, так і для розробки гомілково-стопного суглоба. Неможливим є також використання шини для лікування скелетним витяганням. Оскільки гнучка пластина розташована на несучій площині, співосність з колінним суглобом не забезпечується. Це приводить до того, що при згинанні і розгинанні гомілки виникають сили обертання і ковзання, які порушують Іммобілізації та конгруентність суглобових поверхонь. Поряд з цим, при згинанні в колінному суглобі, особливо якщо кінцівку фіксовано до шини, деформація гнучкої пластини і призводить до тиснення на м'які тканини, судини і нерви в підколінній ямці. Це є небезпечно, бо виникають розлади інервації та кровопостачання кінцівки. Таким чином, вказані засоби не вирішують основного завдання, а саме: безболісного переходу від транспортної до лікувальної іммобілізації, а також можливості профілактики іммобілізаційних контрактур колінного і гомілково-стопного суглобів при умові розслаблення м'язів і достатньої жорсткості фіксації. Тому задачею винаходу є розробка нового транспортно-лікувального пристрою з усуненням усіх недоліків і покращення умов іммобілізації. Вирішення вказаного завдання полягає в тому, що транспортно-лікувальний пристрій складається з опори, яка утворена опорою рами стегна і опори гомілки, виконаних в вигляді двох попарних піврам, які розсуваються по довжині (для регуляції за розмірами непошкодженої гомілки). Піврами гомілки з'єднані між собою хомутиками з упорами. Рама стегна і піврами гомілки жорстко зв'язані півкільцями і шарнірно з'єднані з Пподібною скобою, через яку проходить опора стопи з п’ятковим упором, а на другій піврамі гомілки жорстко закріплена П-подібна скоба. На рамі стегна, піврамі гомілки і опорі стопи зроблено отвори для фіксації ложементів стегна і гомілки, а також елементів фіксації стопи. Новим в конструкції транспортно-лікувального пристрою є те, що рама стегна з'єднана з піврамою гомілки шарніром, який здійснює обертальний рух у вертикальній площині співосно з колінним суглобом. Це дає можливість розробки рухів в колінному суглобі. Новина полягає також в тому, що кінці піврами гомілки сполучені з П-подібною скобою, яку встановлено з можливістю забезпечення зворотньо-поступального руху у вертикальній площині. Це здійснює співосність з гомілково-стопним суглобом і дає змогу робити рухи у даному суглобі. На рамі стегна упорами закріплені розпорки, які мають поперечні прорізи для розміщення елементів фіксації. Ці елементи фіксації встановлені на піврамі гомілки з метою створити і зафіксувати необхідний кут для колінного суглоба. На фіг.1 зображено транспортно-лікувальний пристрій (загальний вигляд в аксонометрії); на фіг.2 - схема даного пристрою, який підготовлено до транспортної Іммобілізації в положенні розгинання в колінному суглобі під кутом 180°; на фіг.3 - пристрій, змонтований в положенні згинання в колінному суглобі під кутом 135°; на фіг.4 - розташування пристрою на хворому. Транспортно-лікувальний пристрій складається з опори стегна, яка виконана у вигляді рами 1 та опор гомілки, виконаних в вигляді двох попарних піврам 2, 3 гомілки, які зв'язані півкільцями 4, 5 і шарнірно з'єднані копінними вузлами 6. Піврами 2, 3 гомілки з'єднані між собою хомутиками 7 з упорами 8. Рама 1 стегна зроблена вигнутою в середній частині і з'єднана з піврамами 2, 3 гомілки в проміжній частині шарніром 6, який може здійснювати обертальні рухи у вертикальній площині співосно з колінним суглобом. Кут обертання становить від 100 до 180°. Шарнір, який встановлений між рамою стегна і піврамами 2, 3 гомілки, є співосним з колінним суглобом. Це дозволяє усунути сили обертання і ковзання, які впливають на співставлення уламків і конгруентність суглобових поверхонь при розробці рухів в колінному суглобі. При згинанні та розгинанні гомілки рухи в колінному суглобі здійснюються навколо цілого ряду осей, які знаходяться в межах кривої (еволюти). Тому урахування цього фактору в конструкції шарніру 6 дозволяє створити співосність при накладанні пристрою і при розробці рухів в колінному суглобі. На рамі 1 стегна упорами 9 закріплені розпорки 10, які мають поперечні прорізи 11 для розміщення елементів фіксації 12 (наприклад, болтів). Елементи фіксації 12 встановлені на піврамі 3 гомілки і дають можливість автоматично створити і зафіксувати кут, який необхідний для колінного суглоба. Цей кут утворюється при сполученні болтів (елементів фіксації 12) з певними прорізами 11. Діапазон кутів, під якими здійснюється фіксація, знаходиться в межах від 100 до 180°. Кінці піврами 2 гомілки з'єднані з П-подібною скобою 13, яка закріплена на опорі 14 стопи з п'ятковим упорним вигином 15. Кінці піврами 2 сполучені з скобою 13 шарніром 16, який фіксується елементами фіксації 17. Це дозволяє зафіксувати стопу в певному положенні. Вісь гомілково-стопного суглобу є відхиленою назовні від фронтальної площини на 20-22°. Тому шарніри 16, які з'єднують скобу 13 з піврамою 2 гомілки, дають можливість здійснювати зворотньо-поступальні рухи у вертикальній площині. Це створює співосність під час рухів в гомілково-стопному суглобі. Співосність створюється як при наявності нормальних анатомічних співвідношень між уламками кісток гомілки, так і в разі незначних зміщень (наприклад, в ширину, або ротаційних зміщень), які істотно не вплинуть на функцію кінцівки. На піврамі 3 гомілки жорстко закріплена П-подібна опорна пластина 18, яка забезпечує стійке положення пристрою. На рамі 1 стегна, піврамі 3 гомілки і опорі стопи 14 зроблено отвори 19 для ложементу 20 стегна, ложементу 21 гомілки та елементів фіксації 22 стопи. При цьому ложемент 20 стегна і ложемент 21 гомілки за формою є конгруентними поверхні відповідно стегна і гомілки. Пристрій використовують таким чином. З метою транспортної іммобілізації рама 1 стегна і піврама 3 гомілки установлюються в одній площині (під кутом 180°). Фіксація цього положення здійснюється введенням елементів фіксації 12 у відповідні прорізи 11 на розпорках 10, після чого створюється фіксація упорами 9. На раму 1 стегна і півраму 3 гомілки відповідно кріпляться ложемент 20 стегна і ложемент 21 гомілки, а на опорі 14 стопи кріпляться елементи фіксації 22 стопи. Вказані ложементи 20, 21 та елементи фіксації 22 стопи фіксуються до отворів 19. Відпускаються стопори 8 хомутиків 7, після чого поздовжнім пересуванням піврами 2 гомілки здійснюється установка цієї рами стосовно довжини здорової гомілки. Після цього піврами 2, 3 гомілки фіксуються між собою хомутиками 7 та стопорами 8. На підошвенну поверхню опори 14 стопи і п'ятковий упорний вигин 15 накладають шар вати. Пристрій накладається на пошкоджену кінцівку і кріпиться ложементами 20, 21 та елементами фіксації 22 до відповідних сегментів. Кінцівка при цьому фіксується в положенні розгинання 180° в колінному суглобі (фіг.2). Це положення застосовується для транспортування хворих з переломами надколінка або переломами верхньої третини великогомілкової кістки, оскільки при цьому здійснюється розслаблення чотириголового м'язу стегна. Якщо зміщення уламків буде відсутнє (рентгенконтроль), пристрій може бути застосований для лікувальної Іммобілізації. При переломах середньої або нижньої третини кісток гомілки, внутрісуглобових переломах великогомілкової кістки, закритих пошкодженнях колінного суглобу транспортна іммобілізація даним пристроєм здійснюється в положенні згинання 135° в колінному суглобі. В цьому положенні запобігаються ротаційні зміщення і зміщення уламків у довжину завдяки протиупору по задній поверхні стегна. Крім того, це положення кінцівки відповідає середньо-фізіологічному положенню. З цією метою елементи фіксації 12 вводять у відповідні прорізи 11 розпорок 10, здійснюється фіксація упорами 9. Накладання пристрою і фіксація його до кінцівки здійснюється вищевказаним чином. При переломах малогомілкової кістки, стабільних переломах великогомілкової кістки та при забоях колінного суглобу пристрій може бути використаний з метою лікувальної іммобілізації. При нестабільних (косих, оскольчатих) переломах кісток гомілки із зміщенням уламків конструкція пристрою дозволяє одразу розпочати лікування скелетним витяганням. При цьому кінцівка з пристроєм вкладається на ліжко (фіг.4). Після проведення спиці (через п'яткову кістку) розсуваються упори 5 хомутиків 4, знімається частина ложементу 21 з передньої поверхні гомілки, розчеплюють елемент фіксації 17 шарніру 16. Подальше лікування скелетним витяганням здійснюється згідно з загальними правилами. При лікуванні скелетним витяганням переломів кісток гомілки на рівні верхньої третини фіксація пристроєм здійснюється в положенні розгинання 180° в колінному суглоб). При лікуванні внутрісуглобових переломів великогомілкової кістки великого значення набуває рання розробка рухів в колінному і гомілково-стопному суглобах. В цих випадках використання пристрою є цілком доцільним і виправданим. При наявності достатньої консолідації між уламками знімають систему скелетного витягання, гомілку фіксують ложементом 21, а стопу - елементами фіксації 22. Розсуваються упори 9, після цього елементи фіксації 12 виводяться з прорізу 11 розпорок 10, а шарніри 16 фіксуються елементами фіксації 17. Це дозволяє здійснювати дозовану активну розробку рухів в колінному суглобі. Для розробки рухів в гомілково-стопному суглобі пристрій фіксується в положенні згинання 135° в колінному суглобі, розчеплюють елемент фіксації 17 шарніра 16. При цьому співосність створюється як у випадку нормальних анатомічних співвідношень між уламками кісток гомілки, так і при наявності незначних зміщень (наприклад, ротаційних), які суттєвим чином не впливають на фіксацію. При наявності показань до зустрічно-бокового остеосинтезу, транспортно-лікувальний пристрій створює умови для накладання компресійного пристрою без порушення фіксації кісток гомілки і сприяє ранній функціональній терапії. Пристрій можна використовувати для одномоментної ручної редресації розгинальних контрактур колінного суглобу. При цьому зберігається конгруентність суглобових поверхонь і зменшується травматизація м'яких тканин. Після редресації пристрій створює фіксацію колінного суглоба і заміняє етапні гіпсові пов'язки в процесі подальшого лікування. Транспортно-лікувальний пристрій можна виготовити в будь-якій слюсарній майстерні. Матеріал, з якого зроблено пристрій (дюралюміній), не перешкоджає рентгенобстеженню. Вага пристрою становить 1000-1100 грамів.