Спосіб внесення добрив

Спосіб внесення добрив, що включає внесення мінеральних добрив, гною та нетоварних 3 15983 4 заплановано досягти є спосіб підвищення мікроелементів та кальцієвмісних речовин; в родючості ґрунтів, що включає внесення нижній шар (25-27см) вносять екраном гній, та органічних і мінеральних добрив та застосування протягом 3-4 років використовують лише під всі культури сівозміни мінімального обробітку безполицевий спосіб обробітку ґрунту. ґрунту на глибину 4-5см, в який і заробляють Хоча прототип і носить назву спосіб мінеральні добрива, гній та нетоварну частку підвищення родючості ґрунтів, але цей результат врожаю [4]. можна досягти саме завдяки способу внесення Застосування мінімального обробітку ґрунту добрив, тому не буде великої помилки в незначній не є бажаним для всіх рослин, в зв'язку з зміні назви у нашому випадку. біологічними особливостями вирощуваних Розробка даного способу базується на сільськогосподарських культур. Крім того результатах довгострокового стаціонарного недоліками цього способу слід вважати заробку досліду, в якому були використані дані, що гною, мінеральних добрив та нетоварної частки одержані у попередньо проведених 5-ти серіях врожаю на запропоновану глибину, тому що на мікропольових дослідів. Дослідження проводились такий глибині удобрювальні властивості гною у дослідному господарстві "Комунар" ННЦ значно зменшуються в зв'язку з втратами "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. газоподібного азоту, а з мінеральними добривами Соколовського" УААН на протязі 5 років на виникає ефект позиційної недосяжності, тобто чорноземі типовому важкосуглинистому. корені рослин у пошуку живлення "уходять" в За результатами проведених дослідів було глибину значно нижче рівня заробки добрив у встановлено що, для запобігання надлишкового ґрунт, у разі ж мульчування нетоварними частками накопичення мінеральних фосфатів і блокування врожаю не виключена можливість утворення фосфором заліза, магнію і мікроелементів та для оксибензойної кислоти, яка є токсичною до створення умов комфортності живлення рослин наступних культур. Також при досить довгому необхідно сумісне внесення мінеральних добрив використанні мінімального обробітку ґрунту та кальцієвмісних (зокрема вапна) речовин, що виникає диференціація орного шару за вмістом запобігають різкому зниженню рН і підвищенню поживних речовин у поверхневій його частині, що концентрації елементів живлення в стрічці добрив. не відповідає кореневій структурі пропашних Внесення невеликих доз вапна забезпечує культур. нормальне живлення кальцієм (особливо у В основу корисної моделі покладено задачу початковій фазі вегетації), не дозволяє удосконалення способу живлення створювати осередки надмірних концентрацій сільськогосподарських рослин за рахунок елементів живлення в стрічці добрив, блокує диференційованого за глибиною внесення надходження у рослини важких металів, які органічних та мінеральних добрив, що створює знаходяться у мінеральних добривах у вигляді комфортні зони, які сприяють підвищенню домішок, що сприяє створенню найбільш родючості ґрунту та підвищенню врожайності. комфортних умов живлення рослин макро- і Поставлена задача досягається тим, що у мікроелементами. Ефективність сумісного відомому способі внесення добрив, який містить внесення мінеральних добрив та вапна залежить внесення гною, нетоварних часток врожаю, не тільки від дози туків, а також і від дози вапна мінеральних добрив та заробку їх у ґрунт згідно з (таблиця 1). винахідницьким задумом орний шар формують з Результати наших дослідів показали, що 3-х частин: у верхній шар (0-10см) закладають оптимальним співвідношення кількості вапна та побічну рослинницьку продукцію та рослинні мінеральних добрив, при локальному внесенні є рештки; середній шар (12-14см) формують зі 1:5,4 тобто на кожен кілограм туків треба вносити стрічковим внесенням мінеральних добрив, 0,19кг вапна. Таблиця 1 № за/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Варіанти дослідів Контроль (б/д) N45P45К45 N60P30К60 N90P90К90 N45P45К45+СаСО3 25 кг/га N45P45К45+СаСО3 50 кг/га N45P45К45+СаСО3 75 кг/га N60P60К60+СаСО3 35 кг/га N60P60К60+СаСО3 70 кг/га N60P60К60+СаСО3 100 кг/га N90P90К90+СаСО3 50 кг/га N90P90К90+СаСО3 105 кг/га N90P90К90+СаСО3 150 кг/га Співвідношення СаСО3/NPK 0,19 0,38 0.56 0,19 0,38 0,56 0,19 0,38 0,56 Врожай зерна, г/м2 315 377 405 428 419 401 368 472 444 411 523 477 402 5 15983 Хоча необхідність в мікроелементах визначається біологічними особливостями сільськогосподарських культур, відомо що найбільш значимі в агрономічному відношенні є бор, молібден, мідь, цинк, кобальт та марганець. В дослідах вивчали з цієї групи 4 мікроелемента: Мо, Mn, Zn, і В. Одержані нами дані підтверджують доцільність сумісного внесення мінеральних 6 добрив і мікроелементів. Характерно що позитивна дія мікроелементів на урожай сільськогосподарських культур залежить від їх поєднання. Найкращій ефект забезпечувало сумісне локальне внесення мінеральних добрив і тетраїдної композиції мікроелементів Мо, Mn, Zn, і В (таблиця 2). Таблиця 2 № за/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Варіанти дослідів Контроль (б/д) N60P60К60 N60P60К60+Mn N90P90К90+Мo N60P60К60+В N60P60К60+Zn N60P60К60+Mn+Мо N60P60К60+Mn+Мо+В N60P60К60+Mn+Мо+В+Zn Врожай зерна озимої пшениці, г/м2 Прибавка врожаю до варіанту 2, г/м2 322 416 409 -7 441 25 440 24 456 40 472 56 463 47 501 85 За результатами дослідів було обґрунтовано припущення, що закладення гною відособленим прошарком у ніжній частині орного шару стримує процеси мінералізації органічної речовини, зменшує втрати мінеральних форм від вимивання, створює більш сприятливі умови для накопичення гумусу, покращує його якісний склад, підвищує вміст в ґрунті рухомого фосфору і обмінного калію. При чому, закладання гною в орний шар на глибину 25-27см забезпечує не тільки високу ефективність його дії, але й високу ефективність післядії на інших культурах. Отже, таке використання гною можливо розглядати в якості заходу, який забезпечує сприятливі умови живлення сільськогосподарських культур особливо при використанні безполицевої оранки. Вплив різних способів внесення і складу добрив на урожай зерна ячменю наведено у таблиці 3. Таблиця 3 Варіанти 1. Контроль 32 2. N60 P60К60 врозкид 3. N6032P60К60 локально 4. N6032P60К60+CaCO3 врозкид 5. N6032P60К60+CaCО3 локально 6. N6032P60К60+СаСО3+Мо+Mn+Zn+В врозкид* 7. N6032P60К60+СаСОз+Мо+Mn+Zn+В локально* 1 рік 258 302 364 312 389 325 413 Врожай зерна, г/м2 2 рік 3 рік В середньому за 3 роки 197 231 229 223 272 266 240 294 299 219 280 270 247 313 316 225 288 279 254 359 342 * У 6 та 7 варіантах у шар ґрунту глибиною 0-10см заробляли рослинні рештки попередніх культур, вапно вносили з розрахунку 0,19кг на один кг діючої речовини NPK, а гній із розрахунку 30т/га екраном на глибину 25-27см. За результатами досліджень, створення в орному шарі зони "трофічного комфорту" та проведення у подальшому тільки безполицевого обробітку ґрунту сприяє більшому накопиченню макро- і мікроелементів рослинами, ніж при розкидному або локальному внесенні лише тільки мінеральних добрив. Використання в якості добрива вторинної сільськогосподарської продукції базувалося на необхідності відтворення в ґрунтах органічної речовини, яка, у зв'язку з використанням більш низьких доз мінеральних добрив, більш інтенсивно витрачається на живлення рослин ніж у традиційному землеробстві. Отримані результати засвідчили, що найбільш раціонально закладати у ґрунт солому на глибину 0-10см бо в цьому шарі вона одержує достатньо тепла та кисню і тому активно протікають процеси мінералізації клітковини, в наслідок чого рослини краще забезпечуються поживними речовинами. Вплив різних способів використання добрив в системі сівозміни на урожайність сільськогосподарських культур наведено у таблиці 4. 7 15983 8 Таблиця 4 Варіанти 1 2 3 4 Озима пшениця ц/га ±до контролю 46,6 40,1 -6,5 47,5 +0,9 47,7 +1,1 ц/га 29,0 20,8 30,3 32,5 Озиме жито ±до контролю -0,2 +1,3 +3,5 Дослідженнями проведеними у тривалому стаціонарному досліді доведено, що запропонований спосіб внесення добрив (вар.4) більш ефективний ніж використання лише мінеральних (вар.1) або органічних добрив (вар.2), а також традиційного сполучення органічних і мінеральних добрив (вар.3). Таким чином з таблиці 4 видно, що застосування запропонованого способу внесення добрив сприяє найбільшому підвищенню врожайності сільськогосподарських культур в порівнянні з існуючими способами. Також перевагою цього способу є те, що він не потребує розробки нових видів агротехніки, тобто для його реалізації використовуються існуючи агротехнічні засоби. Комп’ютерна верстка М. Мацело ц/га 14,9 14,6 15,4 17,4 Гречка ±до контролю -0,3 +0,5 +2,5 ц/га 30,7 26,1 30,9 33,9 Соняшник ±до контролю -4,6 +0,2 +3,2 Джерела інформації: 1. Гилис М.Б. Разбросное внесение удобрений. - Рациональные способы внесения удобрений. М., "Колос", 1975, с.56-64. 2. Булаев В.Е. Глубина расположения удобрений в почве. - Агротехника локального внесения удобрений. М., ВНИИТЭИсельхоз ВАСХНИЛ, 1981, с.5-12. 3. Фатєєв A.I. Теоретичне обґрунтування ефективності локального способу внесення добрив: Автореферат дис. д-ра с.-г. наук, - X.., 1996. - 37с. 4. Деклараційний патент України №49547, А01С21/00, Спосіб підвищення родючості ґрунтів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601