Спосіб ранньої діагностики розвитку гнійно-запальних ускладнень у породіль

Спосіб ранньої діагностики розвитку гнійнозапальних ускладнень у породіль шляхом аналізування крові породіллі на третю добу після пологів, який відрізняється тим, що в периферійній крові породіллі в третю добу після пологів визначають показники рівня гемоглобіну, числа еритроцитів та концентрації лімфоцитів, додатково визначають об'єм післяпологової трансфузії породіллі крові чи еритроцитарної маси, вимірюють температуру тіла в першу та другу добу після пологів, при цьому значенню температури тіла, що не перевищує 37,0°С, присвоюють показник з числовим значенням 0, при 37,0°С і вище - зі значенням 1, одержані значення показників підставляють в формулу та U 2 (19) 1 3 лотою (ТБК-ап), кислоторозчинні компоненти нуклеїнових кислот (продукти деструкції тканин ПДТ). Лохії для досліджень відбирають безпосередньо з матки шляхом аспірації шприцом з поліетиленовим катетером. Кров для аналізів набирають з вени натще. Рівень ПДТ вивчають за методом визначення сумарної фракції кислоторозчинних компонентів нуклеїнових кислот, одержаних естракцією з крові хлорною кислотою, з подальшим вивченням оптичного поглинання при довжині хвиль 260 та 320нм на спектрофотометрі СФ-26. Концентрацію СМ в біологічних рідинах також визначають за оптичним поглинанням при довжині хвиль 254 та 280нм, ТБК-ап в лохіях 532нм на спектрофотометрі „СФ-26”. При підвищенні вмісту CM, ПДТ та ТБК-ап в крові та лохіях породіль порівняно зі встановленими авторами „нормами” (довірительними інтервалами показників вмісту ендотоксинів) за відомим способомнайближчий аналогом діагностують у них в третю добу після пологів розвиток гнійно-запального ускладнення - ендометриту. Недоліком відомого способу-найближчого аналога є низька точність ранньої діагностики розвитку гнійно-запальних ускладнень у породіль з патологічною крововтратою в пологах (ПКП). Причиною недоліку є різке падіння імунітету організму породіллі при ПКП [С.Н. Сергієнко. Иммунные нарушения у родильниц с патологической кровопотерей в родах / Медико-соц. пробл. семьи. - 1997. - Т.2, №1. - С.45-8], а також „змивання” з раневої повехні матки ендотоксинів в процесі кровотечі. Тому встановлені „норми” вмісту ендотоксинів в крові і лохіях для цієї категорії породіль не прийнятні. Окрім того, діагностика за відомим способом довготривала, інвазивна, складна та вартісна, бо потребує забору крові з вени та лохій з матки, визначення 6 показників, сучасних вартісних реактивів та обладнання (спектрофотометр). В основу корисної моделі поставлено задачу в способі ранньої діагностики розвитку гнійнозапальних ускладнень у породіль шляхом визначення показників лейкоцитарної формули крові, температури тіла та об'єму післяпологової трансфузії крові, вирахування діагностичного індексу, забезпечити підвищення точності ранньої діагностики розвитку гнійно-запальних ускладнень у породіль з ПКП. Рання діагностика за способом, що заявляється, дозволяє підвищити її точність з 19,4% (найближчий аналог) до 89,58%. Діагностика за способом, що заявляється, виконується швидко, проста (в крові аналізують 3 показника), мало інвазивна (забір периферійної крові - з пальця), дешева, бо потребує дешевих реактивів та традиційних методик загального клінічного аналізу крові, доступна навіть сільським фельдшерськоакушерським пунктам. Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб ранньої діагностики розвитку гнійнозапальних ускладнень у породіль шляхом аналізування крові породіллі на третю добу після пологів. Новим у заявленому способі є те, що в периферійній крові породіллі в третю добу після пологів визначають показники рівня гемоглобіну, числа 16140 4 еритроцитів та концентрації лімфоцитів, додатково визначають об'єм післяпологової трансфузії крові чи еритроцитарної маси, вимірюють температуру тіла в першу та другу добу після пологів, при цьому значенню температури тіла, що не перевищує 37,0°С, присвоюють показник з числовим значенням 0, при 37,0°С і вище - зі значенням 1, одержані значення показників підставляють в формулу (І) та підраховують величину діагностичного індексу (ДІ) за формулою: ДІ=0,00043 Х1+0,183 Х2+0,470 Х30,0269 Х4+1,01 Х5-0,03 Х6+0,122 (І), де X1 - об'єм післяпологової трансфузії крові чи еритроцитарної маси в мл, Х2 - показник 0 чи 1 температури тіла в першу добу після пологів, Х3 - показник 0 чи 1 температури тіла в другу добу після пологів, Х4 - рівень гемоглобіну в г/л в третю добу після пологів, Х5 - число еритроцитів крові в 1012/л в третю добу після пологів, Х6 - концентрація лімфоцитів крові в % в третю добу після пологів,і, в разі, коли підраховане значення ДІ перевищує порогове число 0,355, діагностують в третю добу після пологів розвиток гнійно-запальних ускладнень у породіль. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі й технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причино-наслідковий зв'язок. Ефективність способу ранньої діагностики, що заявляється, підтвердили клінічними дослідженнями. На лікуванні у відділенні акушерської патології перебували 96 породіль з ПКП. Вік породіль складав від 20 до 42 років. Як прийнято, крововтрату в пологах вважали патологічною, коли вона сягала 500мл і вище (Наказ МОЗ України №676 від 31.12.2004 р.). Всім породіллям з ПКП виконали трасфузію донорської крові або еритроцитарної маси в необхідних обсягах. Оскільки всі 96 породіль через ПКП належали до групи ризику, важливо було якомога раніше поставити точний діагноз щодо розвитку післяпологових гнійно-запальних ускладнень. В третю добу після пологів піддослідних породіль діагностували за відомим способомнайближчий аналогом та за способом, що заявляється. Для цього протестували проби венозної крові та лохій на вміст ендотоксинів: СМ, ПДТ та ТБК-ап з використанням спектрофотометра „СФ26” [Б.Л. Гуртовой, E.H. Коноводова, В.А. Бурлев. Диагностическое значение определения эндотоксинов у родильниц с эндометритом // Акушерство и гинекология. - 1997. - №2. - С.33-6]. Ранній діагноз розвитку гнійно-запальних ускладнень за відомим способом-найближчий аналогом поставлено 9 породіллям з ПКП, у яких виявлено перевищення вмісту ендотоксинів в крові і лохіях. У двох з них запальне захворювання в подальшому не розвинулось. З інших 86 породіль, у яких за відомим способом на ранньому етапі захворювання не було виявлено, захворіли в подальшому 29. За заявленим способом у тих самих 96 породілей з ПКП визначали об'єм післяпологової трансфузії породіллі крові чи еритроцитарної маси, в 5 першу та другу добу після пологів вимірювали за допомогою медичного термометра температуру тіла. При цьому значенню температури тіла, що не перевищує 37,0°С, присвоювали показник з числовим значенням 0, при 37,0°С і вище - зі значенням 1. В третю добу після пологів у кожної піддослідної пацієнтки натщесерце брали з пальця руки пробу периферійної крові та тестували її за відомим способом клінічного аналізу крові с підрахунком лейкоцитарної формули [Лабораторные методы исследования в клинике / Справочник // Под ред. проф. В.В Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. 364с.], одержані значення показників підставили в формулу І та підрахували для кожної пацієнтки величину ДІ. Величина ДІ перевищувала порогове значення 0,355 у 33 з 96 піддослідних породіль з ПКП. Цим 33 породіллям з ПКП поставили діагноз розвитку гнійно-запальних ускладнень в третю добу після пологів. У інших 63 породілей за заявленою ранньою діагностикою гнійно-запальні ускладнення відсутні. Як відомо, в подальшому клінічною практикою підтверджено розвиток гнійно-запальних ускладнень у 29 породіль. Виставлений за заявленим способом ранній діагноз підтвердився в 26 випадках з 33 та в 60 з 63 (у 3 з 60 за раннім діагнозом здорових пацієнток в подальшому розвинувся гнійно-запальний процес): у 3 породілей розвинувся сепсис, у 10 - пієлонефрит, у 16 - ендометрит. Ітак, з 96 піддослідних пацієнток з ПКП діагноз підтвердився в 86 випадках (точність діагнозу - 89,58%). Чуттєвість заявленого способу склала 83,3%. Точність відомого способу для породіль з ПКП склала 19,4%. Причину різкого зростання точності способу ранньої діагностики розвитку гнійно-запальних ускладнень у породіль з ПКП порівняно з відомим встановити важко. Адже формула І була виведена емпіричним шляхом. Можна думати про вдалий вибір перемінних в формулі, врахування температурного стану організму в ранніх термінах після пологів (Х2, Х3), показників стану крові (X1, Х4, Х5, Х6). Порогове число 0,355 також було виведено емпіричним шляхом. Найточнішим вважають порогове число, для значення котрого вирівнюється вірогідність хобнопозитивних та хибнонегативних діагнозів [Metz C.E., Kronman H.B. Statistical significance tests for binomial ROC curves. J. Math. Psychol., - 1980. v.22, p.218-43]. Одержане значення 0,355 є саме таким за клінічними дослідженнями, проведеними авторами. В разі, коли розраховане значення ДІ дорівнює або більше 0,355, діагностують ранній розвиток ускладнень, коли ж менше - ускладнення відсутні. Заявлений спосіб зручний, простий, дешевий. Діагноз можна поставити дуже швидко (10-15 хвилин), що має велике значення для успіху подальшого лікування тяжких гнійно-запальних ускладнень (сепсис, пієлонефрит, ендометрит, параметрит та ін.) у породіль з великою крововтратою. Спосіб ранньої діагностики розвитку гнійнозапальних ускладнень у породіль, що заявляється, реалізують таким чином. Породіллю з ПКП обстежують для ранньої діагностики розвитку гнійно-запальних ускладнень. Для цього визначають об'єм післяпологової тран 16140 6 сфузії породіллі крові чи еритроцитарної маси (Х1), їй вимірюють температуру тіла в першу (Х2) та другу (Х3) добу після пологів. Значенню температури тіла, що не перевищує 37,0°С, присвоюють показник з числовим значенням 0, при 37,0°С і вище - зі значенням 1. В третю добу після пологів породіллі виконують клінічний аналіз периферійної крові: визначають показники рівня гемоглобіну (Х4), числа еритроцитів (Х5) та концентрації лімфоцитів (Х6). Одержані показники підставляють в формулу І та підраховують ДІ. В разі, коли підраховане значення ДІ перевищує порогове число 0,355, діагностують в третю добу після пологів розвиток гнійно-запальних ускладнень (сепсис, пієлонефрит, ендометрит, параметрит та ін.) у породіллі з ПКП. Конкретні приклади реалізації способу, що заявляється. Приклад 1. Вагітна Т., 31 рік, поступила до пологового відділення з діагнозом вагітність четверта, 40 тижнів. Через 3 доби в строк відбулись патологічні пологи, що ускладнились дефектом частки плаценти, гіпотонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді. Породіллі Т. здійснено ручну ревізію порожнини матки. Крововтрату після пологів в 500мл оцінено як патологічну. Породіллі Т. провели трансфузійне вливання еритроцитарної маси в об'ємі 200мл (X1). В післяпологовому періоді зафіксовано підвищення температури тіла в першу добу до 37,1°С (присвоєно показник з числовим значенням 1) (Х2), в другу добу - до 38,5°С (присвоєно показник з числовим значенням 1) (Х3). Породіллі T. призначили протизапальну та антибіотикотерапію („Метрогіл” та „Цефтриаксон”). В третю добу після пологів провели клінічне тестування периферійної крові породіллі Т.В результатах аналізу периферійної крові рівень гемоглобіну знизився до 88г/л (Х4), число еритроцитів крові - до 2,84 1012/л (Х5), концентрація лімфоцитів крові - до 9% (Х6). Одержані показники підставили в формулу І і вирахували значення ДІ (II): ДІ=0,00043 200+0,183 1+0,470 10,0269 88+1,01 2,84-0,03 9+0,122=1,0922 (ІІ) Вирахуване за рівнянням II значення ДІ перевищує порогове число 0,355. Тому у породіллі Т. в третю добу після пологів діагностували розвиток гнійно-запального ускладнення. Діагноз підтвердився подальшим перебігом післяпологового періоду: в сьому добу після пологів пацієнтці поставили остаточний діагноз - післяпологовий ендометрит, який являється гнійно-запальним ускладненням. Для його лікування виконали кюретаж порожнини матки та призначили повторний курс антибіотикотерапії. Породіллю Т. виписали здоровою через 12 діб після пологів. Приклад 2. Вагітна Д., 21 рік, поступила до пологового відділення з діагнозом вагітність друга, 35 тижнів, прееклампсія середнього ступеня тяжкості, передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти, початок гострої внутрішньоутробної гіпоксії плода. Розродження вагітній Д. виконали шляхом кесаревого розтину. Крововтрату після пологів в 700мл оцінено як патологічну. Породіллі Д. провели післяпологове трансфузійне 7 16140 вливання донорської крові в об'ємі 240мл (Х1). В післяпологовому періоді зафіксовано підвищення температури тіла в першу добу до 37,1°С (присвоєно показник з числовим значенням 1) (Х2), в другу добу - до 37,2°С (присвоєно показник з числовим значенням 1) (Х3). Породіллі Д. призначили протизапальну та антибіотикотерапію („Метрогіл” та „Цефтриаксон”). В третю добу після пологів провели їй тестування периферійної крові. В результатах клінічного аналізу периферійної крові рівень гемоглобіну знизився до 80г/л (Х4), число еритроцитів крові - до 2,63 1012/л (Х5), концентрація лімфоцитів крові - до 17% (Х6). Одержані показники підставили в формулу І і вирахували значення ДІ (III): ДІ=0,00043 240+0,183 1+0,470 10,0269 80+1,01 2,63-0,03 17+0,122=0,8725 (ІІІ) Вирахуване за рівнянням III значення ДІ перевищує порогове число 0,355. Тому у породіллі Д. в третю добу після пологів діагностували розвиток гнійно-запального ускладнення. Діагноз підтвердився подальшим перебігом післяпологового періоду: в четверту добу після пологів пацієнтці поставили остаточний діагноз - загострення хронічного пієлонефриту, який являється гнійно-запальним ускладненням. Для його лікування антибіотики „Цефтриаксон” та „Метрогіл” замінили на „Лівофлоксацин”. Породіллю Д. виписали через 9 діб після пологів в задовільному стані. Приклад 3. Вагітна Є., 35 років, поступила до пологового відділення з діагнозом вагітністьшоста, 37-38 тижнів, прееклампсія легкого ступеня тяжкості, хронічна фетоплацентарна недостатність, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, ожиріння 2ст., варикозна хвороба вен ніг. Через 1 добу відбулись в строк патологічні пологи, що ускладнились обривом плідних оболонок, розривом шийки матки 1ст., гіпотонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді з розвитком геморагічного шоку та ДВС-синдрому. Крововтрату після пологів в 2700мл оцінено як патологічну. Породіллі Є. здійснено просту екстирпацію матки та післяпологове трансфузійне вливання еритроцитарної маси в об'ємі 1350мл (Х1). В післяпологовому періоді зафіксовано підвищення температури тіла в першу добу до 37,0°С (присвоєно показник з числовим значенням 1) (Х2), в другу добу - до 37,1°С (присвоєно показник з числовим значенням 1) (Х3). Породіллі Є. призначили протизапальну та антибіотикотерапію („Метрогіл” та „Лівофлоксацин”). В третю добу після пологів їй провели тестування периферійної крові. В результатах клінічного аналізу периферійної крові рівень гемоглобіну знизився до 64г/л (Х4), число еритроцитів крові - до Комп’ютерна верстка М. Мацело 8 1,9 1012/л (X5), концентрація лімфоцитів крові-до 14% (Х6). Одержані показники підставили в формулу І і вирахували значення ДІ (IV): ДІ=0,00043 1350+0,183 1+0,470 10,0269 64+1,01 1,9-0,03 14+0,122=0,8648 (IV) Вирахуване за рівнянням IV значення ДІ перевищує порогове число 0,355. Тому у породіллі Є. в третю добу після пологів діагностували розвиток гнійно-запального ускладнення. Породіллю Є. виписали через 12 діб після пологів в задовільному стані. Однак виставлений ранній діагноз за способом, що заявляється, підтвердився: пацієнтку шпиталізували повторно через місяць в зв'язку з тривалим підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр з діагнозом - сепсис. Відповідне лікування проведено пацієнтці Є. в умовах гінекологічного відділення. Приклад 4. Вагітна Я., 19 років, поступила до пологового відділення з діагнозом вагітність перша, 34-35 тижнів, прееклампсія середнього ступеня тяжкості, хронічна фетоплацентарна недостатність, передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти, початок гострої внутрішньоутробної гіпоксії плода, кровотеча. Розродження вагітній Я. виконали шляхом операції кесаревого розтину. Крововтрату після пологів в 700мл оцінено як патологічну. Породіллі Я. здійснено трансфузійне вливання еритроцитарної маси в об'ємі 200мл (Х1). В післяпологовому періоді зафіксовано температуру тіла в першу добу 36,8°С (присвоєно показник з числовим значенням 1) (Х2), в другу добу - 37,0°С (присвоєно показник з числовим значенням 0) (Х3). Породіллі Я. призначили протизапальну та антибіотикотерапію („Метрогіл” та „Цефтриаксон”). В третю добу після пологів їй провели тестування периферійної крові. В результатах клінічного аналізу периферійної крові рівень гемоглобіну знизився до 110г/л (Х4), число еритроцитів крові - до 3,3 1012/л (Х5), концентрація лімфоцитів крові - до 30% (Х6). Одержані показники підставили в формулу І і вирахували значення ДІ (V): ДІ=0,00043 200+0,183 0+0,470 10,0269 110+1,01 3,3-0,03 30+0,122=0,152(V) Вирахуване за рівнянням V значення ДІ не перевищує порогове число 0,355. Тому у породіллі Я. в третю добу після пологів діагностували відсутність раннього розвитку гнійно-запального ускладнення. Породіллю Я. виписали через 6 діб після пологів в задовільному стані. За даними катамнезу післяпологовий період перебігав гладко, повторно по допомогу до гінекологів пацієнтка Я. не зверталась. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601