Спосіб лікування дисфункціональних станів м’язово-суглобового комплексу зубощелепно-лицьової ділянки

Спосіб лікування дисфункціональних станів м’язово-суглобового комплексу зубощелепнолицьової ділянки, що включає відновлення оклюзійної поверхні на постійних суцільнолитих конс 3 20386 сти до сколів облицювального матеріалу (зокрема кераміки) від багаторазових пришліфувань та додаткових обжигів. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в оптимізації умов для підвищення ефективності лікування та реабілітації пацієнтів з функціональними розладами м’язевосуглобового комплексу зубощелепно-лицьової ділянки та досягнення більш стійкого результату в коротші терміни лікування. Технічний результат від використання корисної моделі досягається за рахунок застосування тимчасових конструкцій зубних протезів із етапним виназначенням факторів оклюзії та відновленням центрального співвідношення щелеп та його оклюзійного аналогу задньої контактної позиції шляхом вибіркового пришліфування та домоделювання окремих ділянок оклюзійної поверхні. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає відновлення околюзійної поверхні на постійних суцільнолитих конструкціях, згідно корисної моделі, додатково використовують тимчасові конструкції в якості лікувальних апаратів із етапним вибірковим пришліфуванням та домоделюванням ділянок оклюзійної поверхні, визначають центральне співвідношення щелеп та його оклюзійний аналог задню контактну позицію, оклюзійні фактори (різцевий та ікловий шляхи, гр упову та направляючу функцій тощо), переносять оклюзійну інформацію з тимчасових на постійні конструкції та фіксують їх в порожнині рота пацієнта. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є використання тимчасових незнімних конструкцій для етапного визначення усіх факторів оклюзії та центрального співвідношення щелеп і переносі досягнутого результату на постійні суцільнолиті конструкції. Запропонований спосіб лікування дисфункціональних станів м’язево-суглобового комплексу зубощелепно-лицьової ділянки здійснюється наступним чином. Пацієнтам після попередньої обробки зубів під постійні суцільнолиті конструкції виготовлюються тимчасові конструкції під контролем комп’ютерної томограми скроневонижньощелепного суглобу (положення головки відносно скату суглобового горбка), визначають фіксовану висоту прикусу та центральне співвідношення щелеп, його оклюзійний аналог - задню контактну позицію та шляхом вибіркового пришліфування, а в деяких випадках - домоделюівання окремих ділянок оклюзійної поверхні визначають усі фактори оклюзії, при досягненні терапевтичного ефекту (поступовому зникненні симптомів м’язево-суглобових розладів) оклюзійну інформацію переносять на постійну конструкцію на етапі моделювання її оклюзійної поверхні і конструкцію фіксують в порожнині рота пацієнта. Ефективність запропонованого способу оцінювалася за клініко-функціональнорентгенологічними показниками: клінічним зникненням симптомів м’язево-суглобових розладів, відновленням параметрів біоелектричної активності жувальних м'язів, збільшенням площі контакт 4 ної поверхні, нормалізацією артикуляції нижньої щелепи, фіксацією суглобової головки біля основи скату суглобового горбка, ідентичністю суглобових щiлин в обох скронево-нижньощелепних суглобах (за даними рентгенологічного дослідження). Конкретний приклад втілення. Хворий Б., 37 років, історія хвороби №4312, звернувся з приводу постійного болю в області правого скронево-нижньощелепного суглобу, який підсилюється під час прийому їжі, і радіює у потиличну, вушн у та задньо-шийну ділянки, шум у вуха х, обмеженість рухів нижньої щелепи (до 1см). Появу скарг визначає після множинного постійного протезування протягом та прямих реставрацій із збільшенням висоти прикусу протягом останніх 5 років. Об'єктивно: бракує оклюзій них контактів в області премолярів та молярів зліва, відкривання рота до 1см, асиметрично зі зміщенням щелепи праворуч, пальпація суглобової головки помірно болісна, при пальпації жувальних м'язів визначається підвищений їх тонус та помірна болісність. На верхній нижній щелепах множинні дефекти в невеликої протяжності (до 2 зубів), заміщені постійними металокерамічними конструкціями. Спостерігаються сколи керамічного облицювального матеріалу на оклюзій них поверхнях. Попередній діагноз - дисфункція скроневонижньощелепного суглобу та м'язів. Для уточнення діагнозу проведено рентгенологічне дослідження (комп'ютерна томограма суглобів), визначення площі оклюзійного контакту методом оклюзіографії, проведено електронний запис рухів нижньої щелепи (за допомогою апарату Condylocomp), запис біоелектричної активності м'язів (електроміографія). Клінічний діагноз - дисфункція скроневонижньощелепного суглобу та м'язів, зниження висоти прикусу, де формація цілісності зубного ряду (II гр упа дефектів зубного ряду за Бетельманом). Пацієнту було знято всі постійні конструкції, були виготовлені тимчасові незнімні конструкції, за допомогою заміщено дефекти зубних рядів та під контролем комп'ютерної томограми суглобів шляхом вибіркового при шліфування визначено нову висоту прикусу та центральне співвідношення щелеп і його оклюзій ний аналог - задню контактну позицію та інші фактори оклюзії. Спостереження пацієнта відбувалося протягом 6 місяців (відвідування 1 раз на 10 днів), у кожне відвідування проводили етапну корекцію (вибіркове пришліфування або домоделювання певних ділянок оклюзійних поверхонь). Після 4 тижнів користування тимчасовими конструкціями було досягнуто зменшення скарг пацієнта та об'єктивне (за даними допоміжних клініко-функціональних методів дослідження) покращення функціонального стану м’язевосуглобового комплексу. Після досягнення стійкого терапевтичного ефекту і повному зникненні симптомів патологічного стану пацієнту було виготовлено постійні металокерамічні конструкції з ідентичною тимчасовим конструкціям оклюзійною поверхнею. Повторні спостереження пацієнта через 3, 6 місяців та 1 рік свідчать про його повне одужання та функціональну придатність виготовлених конструкцій. 5 20386 Список літератури: 1. Ар утюнов С.Д., Вязьмин А.Я. Восстановление окклюзионной поверхности зубов и зубных рядов с применением новых технологий и современных конструкционных материалов \\ Бюллетень Вост-Сиб. научного центра СО РАМН. - 1998. - №1. - С.66-67. 2. Баданин В.В. Нарушение оклюзии - основной этиологический фактор в возникновении дисфункций височно-нижнечелюстного сустава// С томатология.- 2000.- №1.- С.51-54. 3. Гросс М.Д., Ме тьюс Дж.Д., Нормализация окклюзии. Пер. с англ. М.: Медицина. 1986.- 287с. 4. Лебеденко И.Ю., Ибрагимов Т.И., Ряховский А.Н. Функциональные и аппаратурные методы исследования в ортопедической стоматологии. М.: ООО « Медицинское информационное агенство», 2003. - 128с.: ил. 5. Майкл Уайз. Ошибки протезирования. Лечение пациентов с несостоятельностью реставраций зубного ряда // М.: « Азбука», 2005, с.408. 6. Новіков В.М. Реабілітація хворих з дисфункційними порушеннями скронево-нижньощелепного Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 суглоба залежно від обраного методу ортопедичного лікування Автореф. дис... канд.. мед. наук.: 14.01.22 / Укр. Мед. стомат. Академія. - Полтава, 1994. - 27с. 7. Хватова В.А. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии. Нижний Новгород, Из-во НГМА, 1996. - С.272. 8. Хватова В.А. Принципы моделирования воском окклюзионной поверхности / Зубной техник. – 1998. – №1. – С.6-7. 9. Хватова В.А. Взаимосвязь окклюзии и височно-нижнечелюстного сустава// Ортодент-инфо. – 1998. – №2. – С. 18-21. 10. Wood D.P. Reproducibility of the centric relation bite registration technigue // Angle Orthod. – 1994. – 64. – S.211–217. 11. Kluge A.M. Orale Parafunktionen – Diagnostik und therapeutische Interventio-nei // Team.-J. – Berlin: Quintessenz. – 2000. - Bd 30. S.577-586. 12. Деклараційний патент України №34601 Бюлетень “Промислова власність", 2001, №2. С.1.24. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601