Спосіб годування птиці

Винахід відноситься до сільського господарства. Більш близьким до заявленого є включення в раціон птиці як біостимулятора 0,04-0,06 мл водної витяжки з попередньо охолодженого протягом 4-5 днів при 2-4°С курячого посліду, який перед споживанням автоклавують [1]. Використання згідно даного винаходу продукту природи - курячого посліду після спеціальної обробки забезпечувало 75%-ну яйценоскість курей-несучок у віці 13,5-15,5 місяців. Маса яєць становила 58-59 г, а середня жива маса курки - 1,7 кг. Недоліком способу є те, що, сприяючи деякому збільшенню яйценоскості, він не стимулює позитивному впливу на збільшення живої маси. Крім того переробка пташиного посліду пов'язана з великими затратами праці, часу та енергії, з використанням спеціального обладнання, що робить вказаний спосіб економічно мало ефективним. Технічним результатом, що досягається даним винаходом, ε підвищення приростів живої ваги і яйценоскості птиці. Технічний результат досягається тим, що при годівлі птиці, як біостимулюючу добавку використовують суміш чистотілу, подорожнику, кропиву і лободу, при цьому включення добавки до основного раціону здійснюють у два етапи: І - з 2 до 5 місяців життя, ІІ - з 6 до 7 місяців життя, добова кількість добавки береться з розрахунку 0,014-0,018 грамів чистого соку на голову птиці, а чистотіл, подорожник, кропиву і лободу беруть у співвідношенні, рівному відповідно 22-23, 16-48, 20-40 і 20-40 (мас.%), вказану добавку можна включати в раціон разом з питною водою, шляхом добавки до неї чистого соку, а також у ви гляді подрібненої зеленої маси. Використання як біостимулюючої добавки вказаних вище рослин, забезпечує значний приріст маси, високу яйценоскість, підвищення життєздатності птиці і поліпшення якості яєць. Якщо в прототипі взагалі не відображений вплив біостимулятора на приріст, то в заявлюваному способі порівняно з контролем середній приріст живої маси був у півтора рази вищий. В прототипі 13,5 - 15,5 - місячні кури давали в середньому 104 яйця, а в заявлюваному - 140. Такий ефект досягається усього за 4 місяці згодовування курчатам біостимулюючої добавки заявлюваного складу (з 2 до 5 місяців і після місячної перерви з 6- до 7-мІсячного віку). Слід відмітити, що набір трав, їх співвідношення і кількість підібрані і обгрунтовані експериментальним шляхом (див.табл. 1). Механізм їх впливу на організм птиці в даний час ε предметом вивчення. Листки чистотілу містять алкалоїди (хелідонін, гомохелідонін, протріпін, хелерітрін і ін.), каротин, вітамін С, смоли. Використовують їх в медицині для лікування захворювань печінки, але відомостей про використання цих речовин в птахівництві при годівлі не виявлено. Листки подорожника містять слизі, глюкозид аукубінрінатін, гіркі дубильні речовини, лимонну кислоту, вітаміни С, К. Використовують від кашлю і при лікуванні шлункових за хворювань. Про використання при годівлі тварин відомостей не Існує. Кропива містить вітаміни С, К, В2, пантотенову кислоту, глюкозид уртіцин, хлорофіл, мурашину і кремневу кислоти. Використовується як речовина, що сприяє зупинці кровотечі. Відомо також, що кропиву добавляють в корм курчатам, а також включають до складу корму для годівлі молодняка дрофіних. Лобода - дуже відомий і широко-розповсюджений бур'ян. Молоді рослини застосовують в їжу, а також використовують для годівлі тварин. Відомості про те, що кропива чи лобода при згодовуванні птиці впливає на збільшенні живої маси і яйценоскості, відсутні, Можна припустити, що співвідношення хімічних речовин і вітамінів, які містяться в соках названих трав, узятих в певному співвідношенні один до одного, створює надзвичайно сприятливі умови для активізації усіх біологічних процесів в організмі птиці (травлення, засвоєння поживи, обмін речовин, кровоутворення, функціонування репродуктивних органів і т.д.), що в кінцевому результаті відбивається на значному збільшенні приросту живої маси птиці, кількості і якості яєць, 100%-ній збереженості поголів'я. Жодна з цих трав не виявляє такого впливу, а виключення любої з них різко погіршує е фект. Відхилення від межі значень їх співвідношення в будь який бік також погіршує результати (див. таблицю). Відхилення кількості цих трав в добовому раціоні від межі значень приводить до помітного зниження яйценоскості, причому, якщо відхилення в більший бік, то також різко погіршується збереженність поголів'я. Якщо добавку починати згодовувати курчатам з місячного віку, то відбувається великий падіж курчат, а у курей, що залишилися живі, зменшується маса і яйценоскість. Якщо двохмісячнимкурчатам давати добавку без перерви аж до 7 місяців, то усі показники також Істотно погіршуються. Для обгрунтування параметрів способу був проведений дослід на 17 групах курчат полтавської глиняної породи (м'ясояйценоска, високопродуктивна) з 2-х місячного віку по 20 курчат в кожній групі. Початкова маса кожного курчати в середньому складала 500 г. Умови утримання курчат усі х гр уп були однаковими, годівля триразова, однакова. Включення біологічно активної добавки проводили згідно наведеним нижче прикладам. Облік яєць з початком яйценоскості проводився щоденно до досягнення ними 10-ти місячного віку. Зважування усіх курей провели по закінченню згодовування добавки. Приклад 1. Трьом групам курчат (таблиця, групи 1,2,3) протягом 4 місяців до основного раціону щодоби згодовували чистотіл, подорожник, кропиву і лободу з перервою на 1 місяць по досягненню ними 5-ти місячного віку. Четвертій гр упі курчат (контрольній) такої добавки не давали. Перша група курчат вказані вище трави одержувала з питною водою у вигляді розбавленого соку. Для цього в 500 мл води розчиняли 10 г чистого соку чистотіла, подорожника, кропиви і лободи, які взяли у співвідношенні 23,17,20 і 40 мас.%. Одержаний 2 %-ний розчин соку добавляли до питної води по 14 мг на добу на всю груп у (або по 0,7 мл на одну голову, що в перерахунку на чистий сік складає 0,014 мл). Курчатам другої гр упи ці трави згодовували у вигляді свіжеподрібненої зеленої маси. Для цього чистотіл, подорожник, кропиву і лободу, взяті у співвідношенні 22, 18, 40 і 20 мас.% подрібнювали і давали одночасно з кормом по 0,42 г на добу на груп у (тобто по 0,04 г на голову, що в перерахунку на чистий сік складає 0,016 г.). Курчатам третьої гр упи разом з питною водою давали настій з сухи х трав чистотілу, подорожника, кропиви і лободи взятих у співвідношенні відповідно 23; 16; 30; 31. 10 г такої сухої маси заливали 250 мг. кип’яченої води і залишають на 3 години, після чого фільтрують. Одержаний настій добавляють до питної води в кількості 3 мл на групу на добу, виходячи з того, що з 10 г сухої маси у воду екстрагується така ж кількість хімічних речовин, яке їх було в 30 г чистого соку (вра ховувалось 75% витрати вологи під час сушіння), і, приймаючи цей настій еквівалентним 12%-му розчину чистого соку. Таким чином, на одну голову припадає на добу 0,15 мл настою, що в перерахунку на чистий сік складає 0,018 г. Приклад 2. 10 груп курчат (таблиця, групи 4-13} одержували біологічно активну добавку з відхиленням від граничної маси кожного з її компонентів: - група 4 - як група 2, за виключенням того, що чистотілу бер уть 21 мас. %, а лободи - 21 мас. %; група 5 - як група 1, за виключенням того, що чистотілу беруть 24 мас.%, а лободи - 39 мас.%; група 6 - як група 3, за виключенням того, що подорожника беруть 15 мас.%, а кропиви - 31 мас.%; група 7 - як група 2, за виключенням того, ідо подорожника беруть 19 мас.%, а кропиви - 39 мас.%; група 8 - як гр упа 1, за виключенням того, що кропиви беруть 15 мас.%, а лободи - 45 мас.%; група 9 - як група 2, за виключенням того, що кропиви беруть 45 мас.%, а лободи - 15 мас. %; група 10 - як група 2, за виключенням того, що лободи беруть 15 мас. %, а кропиви - 45 мас.%; група 11 - як група 1, за виключенням того, що лободи беруть 45 мас.%, а кропиви - 15 мас.%; група 12 - як група 1, за виключенням того, щодобову кількість добавленого в раціон розбавленого соку брали з розрахунку 0 ,012 г чистого соку на одну голову; група 13 - як група 1, за виключенням того, що кількість настою брали з розрахунку 0,020 г чистого соку на одну голову. Приклад 3. Курчатам 14 групи добавку давали таку ж як в групі 1, за виключенням того, що не робили перерви у віці з 5 до 6 місяців. Приклад 4. Курчатам 15 групи добавку давали таку ж як в групі 1, за виключенням того, що для досліду взяли курчат віком 1 місяць. Приклад 5. Курчатам 16 групи добавку давали як в прикладі 1, за виключенням того, що на ІІ етапі добавку давали з 6 до 8-ми місячного віку. Як видно з даних таблиці, найкращі результати по усіх показниках продуктивності курей спостерігаються в групах 1, 2, 3, коли добавку вводили до раціону згідно з заявленими параметрами. Відхилення від них (групи 4-15) приводило в усі х випадках до погіршення принаймні одного показника. Введення в раціон добавки курчатам віком старшим 7 місяців (група 16) недоцільне, оскільки не приводить до поліпшення показників. Протягом експерименту помічено, що товщина шкарлупи яєць у курей 1-3 груп була в 1,2 рази більша, ніж у контрольних (група 17). Маса одного яйця в середньому більша в 1,3 рази, а індекс жовтка і білку більше відповідно в 1,3 і 1,4 рази. Крім того, кури цих трьох груп протягом усього експерименту (і після нього) відзначались загальним добрим станом. Із вище викладеного видно, що заявлюваний спосіб простий, практично не потребує енергетичних затрат, економічний і ефективний. Сировина для виготовлення вищезгаданих добавок доступна, запаси її не обмежені, а кількість добавки невелика. Отже вказані добавки можуть знайти широке застосування в птахівництві, особливо на великих птахофабриках.