Спосіб лікування запальних процесів м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме стоматології, і може бути використана для підвищення ефективності місцевого знечулення при хірургічному лікуванні запальних процесів м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД). Місцеве знечулення тканин ЩЛД в умовах запалення залишається актуальною проблемою і сьогодні, незважаючи на широкий вибір засобів для місцевої анестезії, оскільки, більшість з них є недостатньо ефективні при такій патології. Крім того, анестетики при збільшенні їх дози є токсичними та можуть викликати побічні реакції як місцевого, так і загального характеру [1]. Перспективним є застосування препаратів природного походження, які мають високу біодоступність, широкий спектр фармакологічних ефектів і рідше, ніж синтетичні, викликають побічні реакції [2]. Найближчим за своєю суттю до запропонованого способу лікування є спосіб, при якому використовують препарат природного походження "Настойка прополісу" [3]. Недоліком цього препарату є те, що він містить етиловий спирт і тому має подразнюючу дію на слизову оболонку порожнини рота. Препарат має протипокази у людей з індивідуальною непереносимістю, алергічними захворюваннями та алергічними реакціями на продукти бджільництва. Крім того, він володіє менш вираженими знечулюючими та протизапальними властивостями. Завданням запропонованої корисної моделі є удосконалення лікування запальних процесів м'яких тканин ЩЛД, що досягається використанням фітосубстанції, яка містить комплекс природних біологічно активних речовин, для підвищення ефективності місцевого знечулення при хірургічному лікуванні запальних процесів м'яких тканин ЩЛД. Поставлене завдання досягається тим, що у способі лікування запальних процесів м'яких тканин ЩЛД, що включає використання знечулюючого засобу природнього походження, згідно з корисною моделлю, як знечулюючий засіб при хірургічному лікуванні використовують фітосубстанцію з плодів перцю стручкового (Capsicum annum), що включає її аплікаційне застосування у кількості 0,3-0,5мл на ватних кульках на 3 хвилини у місці, що підлягає знечуленню. Перець стручковий, а, зокрема, його основна діюча речовина - капсаїцин, крім протизапальних, має виражені знечулюючі властивості [4]. Відомо, що одним із механізмів анельгезуючої дії капсаїцину є зменшення виділення нейропептидів (субстанції Р, глутамату) немієліновими С-волокнами та мієліновими А-дельта волокнами шкіри. Встановлено здатність цієї речовини елімінувати субстанцію Р з пресинаптичних закінчень первинних аферентів на рівні задніх пластин дорсальних рогів спинного мозку, попереджуючи тим самим надходження ноціоцептивних сигналів в надсегментарні структури і дальше. При місцевій аплікації капсаїцин викликає блокаду аферентного входу по С-волокнах в спинний мозок. Капсаїцин усуває біль, викликаний запальним процесом, що зумовлено зменшенням кількості простагландинів (ПГ), особливо ПГ Е2, ПГ 12 (простацикліну), які беруть активну участь у виникненні болю, мають сенсибілізуючий вплив на больові рецептори і підвищують їхню чутливість до брадикініну та гістаміну - основних медіаторів болю [5]. Запропонований спосіб лікування ілюструється рисунками. На Фіг.1 відображено результати вивчення знечулюючої дії фітосубстанції стр учкового перцю в порівнянні з контрольною групою тварин. На Фіг.2. подана порівняльна оцінка знечулюючої дії фітосубстанції стр учкового перцю та препарату “Настойка прополісу". На Фіг.1 і 2 осі абсцис - це час дослідження (впродовж перших п'яти хвилин після введення формаліну фіксували середнє число посмикувань ін'єктованої кінцівки за 1 хвилину кожної хвилини, а з 5-ї по 60-у хвилину - з п'яти хвилинним інтервалом), осі ординат - середня кількість посмикувань ін'єктованої кінцівки за 1 хвилину. Спосіб здійснюють таким чином. Як знечулюючий засіб при хірургічному лікуванні запальних процесів м'яких тканин ЩЛД застосовують фітосубстанцію перцю стручкового, отриману за розробленим нами способом, з плодів перцю стручкового (Capsicum annum) [6]. Ділянку слизової оболонки ротової порожнини, що підлягає аплікаційному знечуленню, ізолюють ватними валиками та ретельно висушують. Фі тозасіб наносять на ватну кульку у кількості 0,3-0,5мл, прикладають до місця знечулення та утримують 3 хвилини. При необхідності, якщо слизова оболонка чутлива до вколу голки або зонда, сеанс аплікаційного знечулення повторюють. Для порівняльної характеристики і оцінки активності фітосубстанції із плодів перцю стручкового використовували о фіцинальний препарат "Настойка прополісу". Для вивчення знечулюючої дії фітосубстанції використана модель периферичного болю, в основі якої лежить хімічне больове подразнення, спричинене підшкірним введенням формаліну [7]. Ін'єкція формаліну викликає двофазну поведінкову відповідь, що полягає у посмикуванні ін'єктованої кінцівки [8]. Експериментально вивчено, що перша фаза спричинена прямим збудженням ноцицепторів у місці ін'єкції і зумовлена активацією Саферентних волокон у відповідь на периферійний подразник. Тоді як друга фаза відповіді зумовлена рефлекторними змінами у спинному мозку і розвитком периферійного запалення, викликаними першою фазою [9]. Ця модель дозволяє виявити анальгетичний ефект, пов'язаний з пригніченням біохімічних альгогенів периферичних медіаторів запалення і болю: простагландинів, кінінів, біогенних амінів, виділення яких викликане формаліном [10]. Анестезуючу активність досліджуваних препаратів оцінювали за їх впливом на поріг больової чутливості у тварин при хімічному больовому подразненні. При підвищенні порогу больової чутливості спостерігалось зменшення ноцицептивної відповіді у тварин. Ефективність дії досліджуваної речовини оцінювали за здатністю зменшувати поведінкову реакцію тварин (посмикування ін'єктованої кінцівки) у порівнянні з контрольною групою, при цьому поріг больової чутливості визначали за кількістю посмикувань ін'єктованої кінцівки за 1 хвилину. Дослідження проведено на 34 статевозрілих білих щурах самцях лінії Вістар віком 5-6 місяців і вагою 250310г. Для відтворення формалінової моделі гострого болю використано 1% розчин формаліну. Тварини були поділені на 4 групи: перша група (7 тварин) - інтактні щурі; др уга - контрольна (9 тварин) - ноцицептивна модель без лікування; третя група - дослідна №1 (9 тварин) - після моделювання гострого болю, як лікувальний засіб використано фітосубстанцію з плодів стручкового перцю (Capsicum annum), четверта - дослідна №2 (9 тварин) після моделювання гострого болю застосовували препарат “Настойка прополісу". У дослідних групах тварин досліджувані засоби наносили аплікаційно у кількості 0,3-0,5мл на ватних кульках у місці майбутньої ін'єкції на 3 хвилини. Після цього піддослідним тваринам підшкірно в дорсальну поверхню лапки за допомогою мікрошприца вводили 0,5мл 1% розчину формаліну. Відтак, щурі були поміщені в скляні резервуари для подальшого спостереження. Ноцицептивна відповідь на введення формаліну складалася з двох фаз. Через 1 хвилину після введення формаліну у тварин з'являлась поведінка, що вказує на біль - посмикування ін'єктованої кінцівки, яка тривала приблизно 3-5 хвилин (І фаза). Друга фаза наступала через 12-15 хвилин після ін'єкції і тривала 40-50 хвилин. При цьому обчислювали кількість посмикувань ін'єктованої кінцівки за 1 хвилину. Статистична обробка результатів проводилась за допомогою Microsoft Excel. Для оцінки розбіжностей між середніми величинами при нормальному розподілі вибіркових сукупностей використовували t-критерій Стьюдента. При перевірці гіпотез використовувався рівень значимості р=0,05. Результати проведених досліджень відображені в таблицях 1 і 2. У таблиці 1 відображені показники порогу больової чутли вості у тварин контрольної та першої дослідної групи. У контрольній групі пік кількості посмикувань ін'єктованої кінцівки спостерігався між першою і другою хвилиною після ін'єкції формаліну (І фаза), був мінімальним між п'ятою і десятою хвилиною і відновлювався після 15-ої хвилини - другий пік, що тривав 45 хвилин (II фаза). Таблиця 1 Показники порогу больової чутливості у тварин контрольної та першої дослідної групи. Час, хв 1 2 3 4 5 10 15 20 25 ЗО 35 40 45 50 55 60 Середнє число посмикувань кінцівки за 1хв Контрольна група Дослідна група №1 13,0±0,20 2,0±0,25* 7,3±0,32 2,5±0,35* 5,1±0,25 2,2±0,24* 4,3±0,26 2,0±0,18* 2,3±0,32 1,5±0,19 0,1±0,12 0,5±0,19* 4,2±0,34 1,0±0,24* 6,4±0,32 1,1±0,18* 10,2±0,24 1,5±0,24* 12,1±0,34 2,0±0,20* 14,3±0,25 2,4±0,32* 17,5±0,20 2,8±0,20* 15,2±0,32 4,1±0,20* 13,1±0,34 2,9±0,34* 12,0±0,26 2,5±0,32* 10,2±0,24 1,0±0,26* Примітка: * - достовірні відмінності (р