Спосіб діагностики гормональних порушень у жінок пізнього репродуктивного та перименопаузального періодів

Ко р и сн а м о де ль сто суєть ся ме ди ци ни , з ок ре ма ак уше р ства і гінекології і може бути використана для ранньої діагностики гормональних пор ушень у жінок пізньо го р епродук тивно го та п ерименопа узально го п ер і оді в. Бі ль ші сть м е тодик , що ви ко ри сто вують ся в гін еко ло гі ї є способами інвазивної лабораторної діагностики. Лабораторний скринінг у названої гр упи жінок включає: гормональні дослідження, ліпідограму, глікемічний профіль, оптичну щільність кісткової тканини та інші [1]. Однак, існуючі методики вимагають части х візиті в до лікаря, певно го часу на проведення дослідження та отримання результатів, значних матеріальних витрат. Відомий спосіб діа гностики гормональни х пор ушень, вибраний прототипом, при якому визначають рівень фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) в біологічних рідинах організму, досліджуючи сироватку крові [2]. У жінок ФСГ контролює циклічні зміни яєчників під час нормального менструального циклу. В перименопаузі, коли функція яєчників і секреція е стра ді олу з ниж уються і по ступо во п рип иня ють ся , кон це н тр ація цирк улюючо го ФСГ зн а чно п ідви щуєть ся в р ез уль та ті по сла бленн я контролю виділення гонадотропіну по механізму негативного зворотнього зв'язку [3]. Проте лабораторні дослідження гонадотропінів, що становля ть основу прототип у і до яких відноситься ФСГ, для більшості пацієнток є дороговартісними, результати обстежень відтерміновані в часі, має місце інвазивна процедура. Поява нових неінвазивних лабораторних досліджень в арсеналі клініциста розширює можливості ранньої діагностики гормональних пор ушень у жінок пізнього репро дук ти вно го та перимен опа уза льного періодів. В основу корисної моделі поставлено завдання створення способу ранньої діагностики гормональних порушень для прогнозування ранньої та передча сно ї менопа узи , прир одно ї мен опа узи , син дром у виснаження яєчників у жінок пізнього репродуктивного та перименопаузального періодів з метою своєчасного виявлення гормональних розладів та застосування лікувально - профілактичних заходів. Поставлене завдання досягається тим, що у способі діагностики горм он аль ни х п ор уше нь у ж інок п ізнь о го р епр о дук ти вн о го та перимен опа уз ально го пе ріо ді в, пр и яком у визн ачають рі вень ФСГ в біологічни х рі дина х організму, згі дно з корисною моделлю, проводя ть тестування ранкової порції сечі для якісного визначення ФСГ на 3-5 день менструального циклу або двічі з інтервалом в 14 днів при порушеннях оваріально - менструального циклу, застосовуючи імуно хроматографічний швидкий стр умене вий те ст, і при позити вні й ві дпо віді діа гно стують гормональні порушення, зокрема знижений рівень естрогенів. Поста влене завдання досяга ється також тим, що за показаннями тестування повторюють через 3-6 місяців. Для тестування використовують ранкову сечу, тому що в ній міститься на й ви щи й р і ве нь фо лік улостим улюючо го гормо н у [4 ]. Се ча , зі бр ана протягом дня, може показати хибнонегативний результат. Ін терпретують результат через 10 хвилин після початку тестування. Вікові інволютивні зміни в гіпоталамо - гіпофізарно-яєчниковій системі у жінок пізнього репродук ти вно го та перименопауза льного періо ді в є передумовою для повторного проведення тестування. Спосіб діагностики здійснюють таким чином. Визначення ФСГ проводять на 3-5 день менструального циклу або двічі з ін тер ва лом в 1 4 дн і в. Відкр ивають запаян ий паке т по лі ні ї н адр и ву. Дістають тест і використовують якомога швидше. Знімають пластиковий ковпачок. Спрямовують стр умінь сечі на кінчик тесту протягом 10 секунд, що б він намокн ув. Або збирають се чу в чисту ємність і оп уска ють кінчик тесту на половин у до вжини в сечу на 1 0 сек унд. Закривають пристрій ковпачком, кладуть на рівну поверхню та зазначають час. Через 10 хвилин оцінюють результат. П о з и ти в н и й р е з уль т а т т е с т у п е р е д ба ча є , що р і ве н ь фолікулостимулюючого гормону більший, ніж 25мМО/мл (з'являються дві червоні лінії - контрольна та тестова - однакової інтенсивності забарвлення, або тесто ва лінія темніша за контрольн у), і свідчить про знижений рівень естрогенів в організмі. Н е га ти вн и й р е з уль та т те с т у п е р е д ба ч а є , що р і ве н ь фолікулостимулюючого гормону менший, ніж 25мМО/мл або на рівні норми (з'являється ли ше одна червона контро льна лінія, тесто ва лінія - ві дсутня, або з'являються дві червоні лінії, але тестова лінія світліша за контрольну), і свідчить про відсутність естрогендефіциту в організмі. Для визначення кліні чно ї е фек ти вності запропоно вано го спо собу р а н нь о ї ді а гн о стик и горм он а льн и х п ор уше нь п і д спо стер ежен ням знаходилось 48 жінок пізнього репродуктивного та перименопаузального періодів. Середній вік жінок в дослідженні склав 46,5 років. У жінок з регулярним менстр уальним циклом (23 пацієнтки, І гр упа) обстеження проводили на 3-5 день менструального циклу, у пацієнток з порушеннями оваріально-менструального циклу (25 жінок, II гр упа) - двічі з інтервалом в 14 днів. За показаннями тест повторювали через 3-6 місяців. Жінки названих гр уп о бстеже ні в ди нам іці з вико ри стан ням стан дар тни х к лі нік о -лабораторних та інстр ументальних методів. Ефективність тестування оцінювали безпосередньо після проведення дослі дження , і во на кор елюва ла у 8 2% та 86% (ві дпо відн о до гр уп) з клінічною симптоматикою. Отримані результати дали можливість своєчасно діагностувати зміни в гіпоталамо–гіпофізарно-яєчниковій системі у жінок пізнього репродук ти вно го та перименопауза льного періодів та вжити необхідних лікувально-діагностичних заходів. Клінічне спостереження за пацієнтками засвідчило, що імуно хроматографічний швидкий стр уменевий тест «менотест» для якісного визначення фолікулостимулюючого гормону в се чі - це мож ли вість діа гно стики р анньо ї та пе редча сно ї меноп а узи , природньо ї менопа узи на прийомі у лікаря або в дома шн і х умо ва х, прогнозування термінів призначення гормональної терапії. Джерела інформації: 1. Сметник В.П., Кулаков В.И. Руководство по климактерию. - МИА, 2001. -685с. 2. Подзолкова Н.М., Глазкова О.Л. Исследование гормонального статуса женщины в практике гинеколога. М: МЕДпресс - информ, 2004. -78с. 3. Серов В.Н., Прилепская В.Н., Овсянникова Т.В. Гинекологическая зндокринология - М.: МЕДпресс - информ, 2004. - 520с. 4. Руководство по зндокринной гинекологии /Под ред. Е.М.Вихляевой. - М.: МИА, 2002. - 765с.