Спосіб комплексного лікування ранніх стадій остеоартрозу колінного суглоба

Спосіб комплексного лікування ранніх стадій остеоартрозу колінного суглоба, що включає послідовне застосування хірургічного лікування (артроскопічний дебридмент колінного суглоба) та 3 25602 викликає важкі побічні ефекти (виразкові хвороби шлунково-кишкового тракту, ураження нирок та печінки). Негативні наслідки такого лікування можна пояснити тим, що хворих починають лікувати на пізніх стадіях захворювання і лікування симптоматичне. При цьому прогресування патологічного процесу триває та збільшуються прояви суглобової декомпенсації, погіршується функція суглоба, знижується якість життя пацієнтів. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб комплексного лікування хворих з ранніми стадіями остеоартроза колінного суглоба [2], який включає послідовне застосування методів хірургічного (артроскопічний дебридмент) і консервативного лікування (тривале застосування в післяопераційному періоді хондропротектора Налган і судиннотропного препарату пентоксифілін) на ранніх стадіях дегенеративного процесу. Цей спосіб забезпечує кращий ефект лікування, бо передбачає початок терапії до розвитку тяжкої клінічної картини захворювання та включає малоінвазивне оперативне втручання з послідуючим використанням патогенетичне обґрунтованих медикаментів. Однак при цьому способі не створюються умови для заміщення дефектів гіалінового хряща фіброзною тканиною. Це можна пояснити тим, що малоінвазивне втручання не передбачає вплив на склерозовану субхондральну кістку у ураженому колінному суглобі, та консервативна терапія не спрямована на важливу ланку патогенезу, що полягає у порушені процесів ланцюгового вільно радикального окислення ліпідів сполучної тканини, та як наслідок - її дезорганізації. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у вдосконаленні способу лікування ранніх стадій остеоартрозу колінного суглоба, зокрема досягнення уповільнення прогресування остеоартрозу колінного суглоба за рахунок створення умов для заповнення дефектів гіалінового хряща фіброзною тканиною та нормалізації процесів вільно радикального окислення ліпідів. Це досягається шляхом використанням комплексного поетапного лікування, що включає послідовне застосування хірургічних і консервативних підходів. Хірургічні підходи включають використання на ранніх стадіях остеоартрозу методу артроскопічного дебридменту з виконанням мікрофрактур склерозованої субхондральної кістки, а консервативні методи - тривале застосування в післяопераційному періоді хондропротекторів і тіотриазоліну як антиоксидантного препарату з метою дії на процеси ланцюгового вільнорадикального окислення ліпідів. Це дозволить досягти зменшення больового синдрому, покращання функцій опорнорухового апарату і відстрочити проведення травматичних операцій, зокрема ендопротезування. Технічний результат полягатиме у зменшенні проявів суглобової декомпенсації, покращенні функції суглоба, поліпшенні якості життя пацієнтів та уповільненні прогресування остеоартроза колінного суглоба. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі комплексного лікування ранніх стадій остеоартроза колінного суглоба, який включає послідовне застосування хірургічного лікуван 4 ня (артроскопічний дебридмент колінного суглоба) та консервативного лікування (тривале застосування хондропротектора), згідно корисної моделі, артроскопічний дебридмент доповнюють виконанням мікрофрактур склерозованої субхондральної кістки в ділянках з глибокими дефектами хряща, з наступним довготривалим розвантаженням ураженої нижньої кінцівки, в якості хондропротектора призначають алфлутоп за стандартною схемою і додатково призначають антиоксидант тіотриазолін у дозі 50мг 2 рази на день упродовж першого місяця, потім на протязі другого місяця у дозі 50мг 1 раз на добу. Відмінною особливістю способу, що заявляється є виконання артроскопічного дебридменту з виконанням мікрофрактур склерозованої субхондральної кістки в ділянках з глибокими дефектами хряща, з наступним довготривалим розвантаженням ураженої нижньої кінцівки, та одночасним застосуванням алфлутопу у якості хондропротектора та тіотриазоліна у якості антиоксиданту з метою створення умов для заміщення дефектів хряща фіброзною тканиною та нормалізації процесів вільно радикального окислення ліпідів. Це дозволяє досягти зменшення проявів суглобової декомпенсації, покращення функції суглоба, поліпшення якості життя пацієнтів та уповільнення прогресування остеоартроза колінного суглоба за рахунок нормалізації процесів вільно радикального окислення ліпідів та створення умов для заміщення дефектів хряща фіброзною тканиною. За відомими літературними даними такий спосіб комплексного лікування ранніх стадій остеоартроза колінного суглоба невідомий. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. На 1-ому етапі хворим з рентгенологічне, сонографічно, артроскопічно підтвердженим діагнозом ранньої стадії остеоартрозу колінного суглоба проводять артроскопічний дебридмент. Для проведення артроскопічних втручань використовують артроскопічний комплекс фірми Karl Storz GmbH & Co. KG (Німеччина). Оперативне втручання виконують під загальним знеболюванням, кінцівка знекровлюють турнікетом. Артроскопію розпочинають через передньо-медіальний і передньо-латеральний доступи промиванням суглоба 300-400мл фізіологічного розчину натрію хлориду, під час чого з порожнини суглоба вимивається змінена синовіальна рідина і продукти деградації. Після цього виконують діагностичний етап операції - ревізію суглоба. Артроскоп послідовно переводять з верхнього завороту через латеральний доступ у латеральний відділ, потім у медіальний відділ. Звідти через медіальний заворот знову до верхнього завороту. Саме така послідовність дозволяє ретельно обстежити порожнину суглоба і не залишити поза увагою найменших дрібниць. Після діагностичного етапу проводять лікувальний етап. Він може включати резекцію меніску, видалення зон пошкодженого хряща, резекцію виростків синовії, розтинання злук, резекцію остеофітів, видалення вільних тіл, тощо. Комбінація саме цих лікувальних підходів і отримала назву дебридмент. При візуалізації ділянок з ушкодженим хрящем 4ст. за Outerbridge ви 5 25602 конують мікрофрактури склерозованої субхондральної кістки з допомогою набору артроскопічних шил з метою створення умов для заповнення ділянок з відсутнім хрящем фіброзною тканиною. Закінчують артроскопію встановленням вакуумдренажу через один з доступів. Іммобілізацію після втр учання не проводять. У той же день хворі починають ходити з милицями, а з наступного дня розпочинають лікувальну фізкультур у по першому періоду. Навантаження на оперовану кінцівку, у випадку виконання мікрофрактур, дозволяють через 6 тижнів; в інших випадках - через 2 тижня. ІІ-й етап комплексного лікування включає застосування методів консервативної терапії. На II етапі тривало призначають хондропротектор і антиоксидантний препарат. В якості хондропротектора використовують препарат алфлутоп, що являє собою екстракт з 4 видів морських риб, який має у своєму складі гіалуронову кислоту, хондроїтин-6-сульфат, хондроїтин-4-сульфат, кератансульфат, амінокислоти, поліпептиди, макро- та мікроелементи (BIOTEHNOS S.A., Рум унія). Алфлутоп має хондропротекторну дію, що базується на пригніченні активності гіалуронідази і інших ферментів, які беруть участь в руйнуванні міжклітинного матриксу, і нормалізації біосинтезу гіалуронової кислоти і колагену II типу. Ці е фекти синергічні і обумовлюють активацію процесів відновлення структури хряща і запобігають руйнуванню макромолекулярних стр уктур нормальних хрящови х тканин. Алфлутоп призначають внутрішньом'язово в дозі 1мл 1 раз на добу на протязі 20 діб. Одночасно призначають препарат тіотриазолін ("Галичфарм", Україна). Тіотриазолін посилює компенсаторну активацію анаеробного гліколізу, зменшує пригнічення процесів окислення в циклі Кребса зі збереженням внутрішньоклітинного фонду АТФ. Препарат активізує антиоксидантну систему і гальмує процеси окислення ліпідів в ішемізованих ділянках. Емпіричним шляхом було встановлено, що для нормалізації процесів вільнорадикального окислення ліпідів впродовж першого місяця після артроскопічного дебридменту тіотриазолін слід застосовувати у дозі 100мг на добу, з наступним переводом на підтримуючу дозу в 50мг на добу на протязі місяця. У клініці препарат призначають у дозі 50мг 2 рази на день упродовж першого місяця, потім на протязі другого місяця у дозі 50мг 1 раз на добу. Одночасне застосування алфлутопа та тіотриазоліна дозволяє нормалізувати процеси вільнорадикального окислення ліпідів. Консервативне лікування на протязі 2-х місяців проводять 3 рази на рік. Конкретний приклад втілення. Хворий П. 1958 року народження, історія хвороби №3318, поступив до відділення травматології та ортопедії Дорожньої клінічної лікарні №1 міста Києва 05.01.2006 з діагнозом остеоартроз лівого колінного суглоба 1ст. ФНС (функціональна недостатність суглоба) І. Тривалість захворювання - 6 років. Постійний больовий синдром з'явився після травми коліна (падіння). Неодноразово лікувався консервативно в умовах стаціонару, отримував курс нестероїдних протизапальних препаратів, 6 біостимуляторів. фізіотерапевтичні процедури. Ефект був нестійким та незначним. Хворому проведено артроскопічннй дебридмент правого колінного суглоба: проведено часткову меніскектомію (видалення пошкодженої частини медіального меніску), видалення зон пошкодженого хряща і вільних тіл в порожнині суглоба, мікрофрактури субхондральної кістки медіального виростку лівого стегна, промито порожнину суглоба. В післяопераційному періоді розпочато внутрішньом'язове введення алфлутопу №20 та призначили тіотриазолін у добовій дозі на першому місяці 100мг, на другому - 50мг (за схемою). Об'єм рухів у лівому колінному суглобі - 0/5/100, альгофункціональний індекс Лекена - 16 балів, больовий індекс - 6,5 балів, рівень глюкозаміногліканів (ГАГ) - 4,53´10-2г/л, активність ланцюгове вільнорадикального окислення ліпідів підвищений у 2,3 рази за даними хемілюмінесценції крові. При виписці зі стаціонару у хворого визначалось обмеження рухі в і незначне зменшення больового синдрому. Через 3міс.: об'єм рухів в колінному суглобі - 0/0120, індекс Лекена - 8,1 бала, больовий індекс - 2,8 бала, концентрація ГАГ в сироватці крові - 4´10-2г/л. Через 6міс.: об'єм рухів в колінному суглобі - 0/0140, альгофункціональний індекс Лекена - 7,0 балів, больовий індекс - 2,0 бала, вміст ГАГ - 3,76´10-2г/л. Через 12міс. спостереження: об'єм рухів в ураженому суглобі 5/0/140, індекс Лекена - 6,5 балів, больовий індекс - 1,3 бала, рівень ГАГ - 3,52´10-2г/л, активність ланцюгового вільнорадикального окислення ліпідів в межах фізіологічної норми за даними хемілюмінесценції крові. Хворий відзначає суттєве клінічне покращання, вагому регресію больового синдрому, відновлення об'єму рухів, відновлення працездатності, покращення функції суглоба, поліпшення якості життя. Як видно, прояви суглобової декомпенсації суттєво зменшились. При рентгенологічному та сонографічному обстеженнях через 1 рік ознак прогресування ос-теоартрозу у хворого не виявлено. За період з 2005 по 2007pp. у клініці травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О Богомольця запропонований спосіб лікування було апробовано у 29 пацієнтів (середній вік 39,6±6,7 років; жінок -18, чоловіків 11) з ранніми стадіями остеоартрозу колінного суглоба. Результати лікування порівнювали з ретроспективними даними для групи пацієнтів (11 чоловік), яким проводилася терапія за способомпрототипом (послідовне застосування методів хірургічного (артроскопічний дебридмент) і консервативного лікування (тривале застосування в післяопераційному періоді хондропротектора гіалган і судиннотропного препарату пентоксифілін) без використання мікрофрактур склерозованої субхондральної кістки та дії на вільнорадикальну ланку патогенезу остеоартрозу колінного суглоба. Ефективність комплексного лікування оцінювали при виписці зі стаціонару, а також через 3, 6міс. і 1 рік. При порівнянні результатів лікування відзначено, що в групі, якій проводилося комплексне етапне лікування запропонованим способом, спостерігались більш швидка позитивна динаміка аль 7 25602 гофункціональого індексу Лекена, відновлення об'єму рухів, суттєва регресія больових відчуттів, а також покращання метаболізму суглобового хряща (суттєве зниження концентрації глікозаміногліканів в сироватці крові), та нормалізація процесів ланцюгового вільно радикального окислення ліпідів (за даними індукованої хемілюмінесценції проб крові). Як видно, запропонований спосіб лікування хворих з ранніми стадіями остеоартрозу, зменшує прояви суглобової декомпенсації, покращує функції суглоба, поліпшує якість життя пацієнтів, забезпечує тривалу ремісію та гальмує прогресування процесів дегенерації суглобового хряща, що можна пояснити врахуванням вільно радикальної ланки патогенезу остеоартрозу колінного суглоба та створенням умов для заміщенням фіброзною тканиною глибоких дефектів хряща після виконання мікрофрактур у ци х ділянках під час артроскопічної ревізії колінного суглоба. Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко 8 Отже, запропонований спосіб лікування ранніх стадій остеоартрозу колінних суглобів дозволяє стабілізувати патологічний процес, зменшити больові відчуття, покращити функцію опорнорухового апарату та суттєво відстрочити проведення операцій по ендопротезуванню суглоба. Джерела інформації: 1. Семенів І.П., Головач І.Ю., Суліма B.C., Шевчук О.С., Юрійчук Л.М., Нікіфорук І.Ф. Оцінка якості життя хворих на остеоартроз колінних суглобів під впливом лікування //Український ревматологічний журнал. -2004. №2. -С.61-66. 2. Деклараційний пат. на винахід №57653А UA. МПК А63В17/04. Спосіб комплексного етапного лікування хворих з остеоартрозом колінного суглоба /І.П. Семенів, І.Ю. Головач (UA); ІваноФранківський державний медичний університет МОЗ України; № заявки 2002097189; Заяв. 04.09.2002; Опубл. 16.06.2003. -Бюл. №6. -С.6. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601