Монета

1. Монета, що містить корпус із традиційного металу та розміщену у ньому деталь із дорогоцінного металу, яка відрізняється тим, що додатково містить вставку-фіксатор із дорогоцінного металу, а корпус виконаний у вигляді обойми, в якій розміщені щонайменше дві спряжені між собою деталі із різних дорогоцінних металів та/або їх сплавів, які, у свою чергу, спряжені зі вставкою-фіксатором. 2. Монета за п. 1, яка відрізняє ться тим, що корпус виконаний із дорогоцінного матеріалу. 3. Монета за будь-яким з пп. 1, 2, яка відрізняється тим, що деталі та вставка-фіксатор мають довільну форму. 3 27096 диш розташований нижче країв корпусу, а над вкладишем по периметру виконаний буртик із матеріалу корпуса, який захищає вкладиш від зношування. По периметру монети також виконаний буртик. Вкладиш запресовується у корпус. Виготовлена за означеним патентом монета обмежена використанням лише двох металів: традиційний метал і золото і її питома цінність обмежується лише наявністю золота. До того ж обмежена форма виконання елементів і тому монета обмежена з точки зору її художнього виконання. Крім того, недоліком відомого технічного рішення є складність виготовлення монети, що пов'язано з необхідністю виготовлення пазу у вигляді складного фігурного заглиблення, яке повинно захистити золотий вкладиш від випадання. При багаторазовому використанні матеріали зношуються, пази розширюються і можливе роз'єднання деталей між собою, що приводить до переміщення вкладишу відносно корпусу. Ще одним недоліком зазначеного рішення є можливість виготовлення фальшивих монет, так як вкладиш видно тільки з однієї сторони і не видно що являє собою друга сторона. Задачею корисної моделі є удосконалення монети, яка завдяки забезпеченню можливості використання декількох деталей із різних дорогоцінних матеріалів та відповідних елементів для їх сполучення забезпечує покращення споживчих та експлуатаційних властивостей монети при підвищенні її питомої цінності. Крім того, можливість виготовлення деталей довільної форми розширює асортимент виробу. Поставлена задача вирішується тим, що монета, яка містить корпус із традиційного металу та розміщену у ньому деталь із дорогоцінного матеріалу, згідно корисної моделі, додатково містить вставку-фіксатор із дорогоцінного металу, а корпус виконаний у вигляді обойми, в якій розміщені щонайменше дві спряжені між собою деталі із різних дорогоцінних металів та/або їх сплавів, які, у свою чергу, спряжені зі вставкою-фіксатором. При цьому корпус теж виконаний із дорогоцінного матеріалу. Виконання деталей із різних дорогоцінних металів та/або їх сплавів та з'єднання їх у єдиний суцільний виріб забезпечує покращення споживчих та експлуатаційних властивостей монети при підвищенні її питомої цінності. Для розширення асортименту виробів деталі та вставка-фіксатор можуть мати довільну форму. В одному із варіантів вставка-фіксатор виконана у вигляді диску, а деталі по лінії спряження з ним виконані за відповідним радіусом. Для зв'язку деталі по лінії спряження зі вставкою-фіксатором з обох сторін мають фаску Для підсилення зв'язку між елементами на їх поверхнях у місцях контакту обойми та щонайменше двох деталей нанесені відбитки клейма. Також відбитки клейма нанесені на поверхнях у місцях контакту вставки-фіксатора та щонайменше двох деталей. Для ідентифікації металів, з яких виконані елементи деталей на щонайменше двох поверхнях всіх її елементів нанесені відбитки ідентифіка 4 торів їх параметрів, а саме код або назва металу, його вага, склад сплаву. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, де зображені: на Фіг.1 - схематичне зображення загального вигляду монети; на Фіг.2 - переріз А-А на Фіг.1; на Фіг.3 - вид за стрілкою В на Фіг.1; на Фіг.4 - схематичне зображення окремої деталі; на Фіг.5 - переріз С-С на Фіг.4; на Фіг.6 - схематичне зображення загального вигляду монети з легендою; на Фіг.7 - вид ребра монети на Фіг.6. Монета складається з корпусу 1, декількох деталей 2, сполучених між собою бічними поверхнями, та вставки-фіксатора 3 (Фіг.1, 2). Корпус 1 виконаний у вигляді кільцевої обойми 1. Краї обойми 1 зігнуті у середину. Обойма 1, деталі 2 та вставка-фіксатор 3 виконані з різних дорогоцінних матеріалів таких як золото, платина, срібло, іридій тощо та їх сплавів. Деталі 2 та вставка-фіксатор 3 виконані плоскими та мають однакову товщин у (Фіг.2). Деталі 2 та вставка-фіксатор 3 можуть мати будь-яку бічну форму, при цьому місце сполучення їх між собою повинно мати відповідний контур. На кресленні (Фіг.1, 6) вставка-фіксатор 3 виконана у вигляді диску, тому деталі 2, маючи довільну форму, у місці сполучення зі вставкою 3 мають контур, виконаний за відповідним радіусом (Фіг.4). У місці сполучення означених елементів у деталях 2 з обох сторін виконані фаски 4 (Фіг.4). Поверхні сполучених деталей 2, вставки 3 та обойми 1 з обох сторін та на ребрі утворюють поле 5 для нанесення на монету легенди (Фіг.6. 7). На поверхнях у місцях контакту деталей 2 та обойми 1 нанесені відбитки клейма 6, а у місцях контакту деталей 2 та вставки-фіксатора 3 нанесені відбитки клейма 7 (Фіг.1, 2). На поверхнях обойми 1, кожної деталі 2 та вставки-фіксатора 3, нанесений відбиток ідентифікатора 8 (Фіг.1, 3, 4, 5), який характеризує метал або сплав, з якого виготовлений елемент, а саме: код або назва металу, вага, склад сплаву то що. Монету збирали таким чином. На будь-яку плоску поверхню або стіл укладали обойму 1, яка мала відігнутий край із зовнішньої сторони. Всередину укладали вставку-фіксатор 3 у вигляді диску та деталі 2 довільної форми, які по лінії спряження зі вставкою 3 мали контур, виконаний за відповідним радіусом (Фіг.4). При цьому на сторонах, які спряжені зі вставкою-фіксатором 3, виконували фаски 4. Деталі 2 укладали фасками 4 до вставки 3. Верхню частину обойми 1 піддавали деформуванню по її периметру шляхом обжимання. Потім шляхом обжимання піддавали деформуванню по зовнішньому периметру по фасці 4 деталей 2. При цьому метал вкладиша-фіксатора 3 заповнював порожнину фаски 4, в результаті чого отримали суцільний виріб. Обжимання можна проводити пресом, молотком, чеканкою тощо. З обох сторін монети на стику трьох елементів, а саме двох деталей 2 та обойми 1 наносили відбитки клейма 6, а на стику дво х де талей 2 та 5 27096 вставки-фіксатора 3 наносили відбитки клейма 7. Одночасно відбитки клейма 6 і 7 є фіксаторами відносного положення елементів 1, 2, 3 монети, тому рекомендовано ставити їх на пересіченні не менше ніж двох елементів. У процесі нанесення відбитків клейма 6 і 7 елементи 1, 2, 3 деформуються та додатково скріплюються між собою. На поверхні кожного елемента 1, 2, 3 наносили відбиток ідентифікатора 8. Отриманий виріб з обох сторін утворює площину, яку використовували як поле легенди. За поле легенди використовували також ребро монети (Фіг.7). За символи легенди можуть бути використані цифри, літери абетки, геометричні фігури та/або їх сполучення. При цьому символи можуть бути розташовані як суцільним малюнком по периметру монети та на її ребрі, так і бути згруповані по периметру торця з різною відстанню між групами, а також різною кількістю символів, згрупованих у групи. Таким чином, використання кожного елементу 1, 2, 3 з дорогоцінного матеріалу та/або їх сплаву, відмінного від матеріалу іншої деталі, сприяє по 6 кращенню споживчих та експлуатаційних властивостей монети при підвищенні її питомої цінності. Крім того, використання кожного елементу 1, 2, 3 будь-якої довільної форми відкриває новий напрямок у художньому оформленні монет, який відрізняється від традиційного дизайну, дає можливість створити монети нового покоління, які мають високу колекційну привабливість, тобто нову споживчу властивість, чим забезпечується збільшення емісійної вигоди емітенту, наприклад держави. Особливості використовуваних матеріалів, конструктивні та технологічні властивості ускладнюють підробку монети. Надання монеті забезпечує збільшення емісійної вигоди держави. Запропонована монета має традиційну форму та не виключає її використання у грошовому обігу наряду із звичайними монетами, розширюючи асортимент виробу. Запропонована монета дозволить суттєво розширити існуючу монетну систему, а також різноманітити дизайнерські та естетичні рішення медалей, монет та інших виробів із дорогоцінних металів та/або їх сплавів. 7 Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 27096 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601