Спосіб видалення чужорідних тіл з прямої частини кореневого каналу зуба

1. Спосіб видалення чужорідних тіл з прямої частини кореневого каналу зуба, який включає введення в канал інструменту до контакту з чужорідним тілом, руйнування його в місці закріплення і видалення продуктів розщеплювання, який відрізняється тим, що руйнування здійснюють за допомогою мікробора з випуклою різальною робочою поверхнею, яким випилюють чужорідне тіло, із постійним видаленням пилоподібного матеріалу із зони випилювання. 3 30242 кореневий штифт після декількох поворотів гвинта щипців не розхитується, то після декількох безуспішних спроб рекомендується перенести роботу на інше місце, що подовжує час лікування пацієнта. Відомий спосіб витягування уламка інструменту з кореневого каналу зуба і екстрактор для його здійснення, який включає введення в кореневий канал двох ізольованих один від одного металевих електродів. У зібраному виді електроди мають форму циліндра. Електроди вводять до електричного контакту з уламком, що витягають. Через замкнутий ланцюг, утворений першим електродом, металевим уламком і другим електродом, пропускають електричний імпульс з силою струму і тривалістю, достатніми для прикріплення уламка до електродів за рахунок нагріву в місцях контакту. Витягують електроди із зубного каналу разом з уламком. Для витягування уламків різної форми до складу екстрактора входить набір відповідних електродів. Електроди можуть мати додаткові струмопровідні і діелектричні покриття. Електричний імпульс фізіологічно прийнятного рівня формують в блоці живлення, який включає конденсатор, що заряджається від батареї і розряджається імпульсом через керований електронний ключ. Спосіб і екстрактор дозволяють витягнути уламки металевого інструменту методом локального мікроприварювання уламка з екстрактором при нагріві [див. патент RU №2257868, МПК А61С19/00, 2005р.]. Недоліком цього способу є складність виготовлення екстрактора і його експлуатації. При використовуванні цього способу кожен лікарендодантист повинен мати електричний екстрактор. В процесі мікроприварювання металевого уламка до екстрактора не виключена можливість перегріву кореню зуба. Не у всіх випадках відбувається міцне скріплювання уламка з екстрактором, він може відірватися в процесі виведення з каналу, що вимагає повторного мікроприварювання, а, отже, і повторного нагрівання металевого інструменту і уламка. Технічні порушення під час мікроприварювання можуть супроводжуватися збільшенням сили струму, і підвищенням теплової дії, необхідної для зварювання. Це може спричинить пошкодження стінок кореневого каналу з подальшим його переломом. Найближчим аналогом є спосіб для витягування уламків інструменту з кореневого каналу зуба за рахунок електролітичного розчинення цього металевого уламка, при якому використовують перший металевий ізольований електрод у вигляді циліндрової трубки, що вводиться в кореневий канал зуба, не доходячи з невеликим зазором до металевого уламка. Крім того, використовують другий ізольований електрод у формі голки, що проходить усередині вказаної циліндрової трубки і висувається до досягнення електричного контакту з металевим уламком. У зазор між уламком і циліндровою трубкою подають фізіологічно прийнятний електроліт, на голчатий електрод подають позитивний потенціал і 4 пропускають між вказаними електродами електричний струм фізіологічно прийнятного рівня до тих пір, поки уламок не розчиниться в результаті електролізу [див. патент США №4337038, 29.06.1982г.]. Недоліком найближчого аналога є те, що доводиться пропускати значний струм протягом значного проміжку часу, щоб розчинити металевий уламок, що може спричинити ураження тканин кореня зуба з подальшим його переломом. Незначне підвищення температури (на 2-3°) може спричинити некроз (омертвіння м'яких тканин), відновлення яких часто буває неможливим. Крім того, розчинені катіони металу, з якого складається уламок, і аніони електроліту через свою високу рухли вість в розчині розсіватимуться у вологи х навколишніх тканинах зуба, які, як відомо, мають безліч пор. Це може приводити до небажаних токсичних наслідків. В основу корисної моделі постановлена задача створити такий спосіб видалення чужорідних тіл з прямої частини кореневого каналу зуба, в якому шляхом зміни інструменту для видалення і прийому, який використовується для дроблення уламка в місці його закріплення, досягається зменшення травмування при видаленні чужорідного тіла, підвищення безпеки способу, виключається вбирання продуктів розчинення. Спосіб є щадним для тканини кореня зуба і не стоншує стінки кореня в процесі видалення чужорідного тіла. Поставлена задача вирішується тим, що запропонований спосіб видалення чужорідних тіл з прямої частини кореневого каналу зуба, який включає введення в канал інструменту до контакту з чужорідним тілом, розщеплювання його в місці закріплення і видалення продуктів розщеплювання, в якому, згідно з корисною моделлю, руйнування здійснюють за допомогою мікробору з випуклою ріжучою робочою поверхнею, яким випилюють чужорідне тіло, з постійним видаленням тирси із зони випилювання. Видалення тирси здійснюють струменем води, а за наявності тирси великого розміру - за допомогою файлів або риімерів. У одному з варіантів реалізації способу, інструмент, яким здійснюють випилювання, виконаний з можливістю зміни його довжини (наприклад, телескопічним). У іншому з варіантів реалізації способу, інструмент, яким здійснюють випилювання, складається з набору мікроборів різної довжини, які міняють у міру поглиблення в канал. Для підвищення ріжучого ефекту, робоча частина мікробору покрита алмазним покриттям. Конкретний приклад реалізації способу приведений для варіанту використання набору мікроборів різної довжини. На кресленні показане пристосування для видалення чужорідних тіл з прямої частини кореневого каналу, яке виконане у вигляді набору мікроборів різної довжини. Набір складається з 5-ти прецизійних мікроборів, пристосованих для роботи в кореневому каналі. Кожен мікробор складається з 5 30242 двох частин: неробочої (хвостовик) 1 - для фіксації бору в наконечнику і робочої, яка складається з двох частин. Активна (ріжуча) робоча 2 і неактивна робоча частина 3 мають циліндрову форму діаметром 1мм. Активна робоча частина 2 має постійні розміри: довжина 2,6мм, кінець ріжучої частини 4 має округлу опуклу форму з найбільшою опуклістю в центрі діаметру стрижня завдовжки 0,4мм. Робоча частина бору має алмазне покриття. Закруглена робоча активна частина мікробору з центральним розташуванням найбільш опуклої частини дозволяє направляти бір в задане центральне положення по відношенню до діаметру кореневого каналу, що запобігає випадковій перфорації стінки кореня. Алмазне покриття активної робочої частини мікробору збільшує ріжучий ефект (у 2-3 рази більше, ніж у металевих борів без алмазного покриття), що забезпечує найкраще роздроблення чужорідного тіла. Довжина неактивної робочої частини мікроборів диференційована і коливається в межах 8,4мм, 10,4мм, 12,4мм, 14,4мм, 16,4мм. За рахунок різної довжини неактивної робочої частини бору в наборі мікроборів створені умови для підбору мікробору залежно від глибини локалізації чужорідного тіла в каналі у кожному конкретному випадку. Подовження неактивної робочої частини дозволяє виконати проходження кореневого каналу на потрібну довжину. Запропонований набір мікроборів з різною довжиною робочої частини і їх послідовне застосування дозволяє поетапно проходити канал, збільшувати глибину пройденого каналу і видалити повністю чужорідне тіло методом випилювання. Подальше видалення тирси проводиться за допомогою файлів, римерів, водного струменя. Конкретні приклади реалізації способу. Приклад 1. Пацієнтка І. 30 років звернулася зі скаргою на періодичний легкій біль при жуванні в області раніш запломбованого 17 зуба. Клінікорентгенографічним методом дослідження був поставлений діагноз - хронічний періодонтит у області дистального щокового коріння, металеве чужорідне тіло в середній третині кореневого каналу. Канал має зігнутість тільки в апікальній третині. Прияснева і середня частини каналу прямі. Після видалення пломби з зуба було проведено випилювання металевого чужорідного тіла фіссурними мікроборами зміненої конструкції з закругленою і подовженою робочою частиною, покритою алмазним покриттям, що мають загальну довжину від 25 до 33мм і діаметром 1мм. Випилювання проводилося із застосуванням легко-водного охолоджування під контролем мікроскопа і рентгенографії. Випилювання уламка проводилося послідовно (із збільшенням прохідності каналу) із зміною мікроборів: від короткого (25мм) до довгого (29мм). Чужорідне тіло було роздроблене повністю, тирса частково в процесі роботи бору, видалялася з каналу струменем охолоджувальної води. Тирса, що залишилася в каналі, видалялася файлами, 6 римерами і струменем води. Таким чином було повністю видалене чужорідне тіло, проведені ендодонтичне лікування періодонтиту, пломбування каналу. Ортопедичне лікування дефекту коронки зуба було проведене з використанням керамічної вкладки, виготовленої за технологією CAD/САМ. Протягом одного року пацієнтка скарг не пред'являла. Анатомічна форма і функція 17 зуба збережена. Приклад 2. У пацієнта З. 38 років був діагностований хронічний періодонтит 45-го зуба, що загострився. За інформацією пацієнта чотири місяця тому було проведено ендодонтичне лікування і пломбування коронки зуба. На рентгенограмі було знайдено металеве чужорідне тіло в апікальній частині прямого каналу. В цілях збереження зуба були проведені розпломбіровані коронки і корені зуба, курс протизапального і протибактеріального лікування і видалення чужорідного тіла з кореневого каналу. Видалення чужорідного тіла проводилося за допомогою набору спеціально змінених фісурних мікроборів із закругленою активною робочою частиною і алмазним покриттям. Мікробори, виготовлені по запропонованій нами конструкції, мають диференційовану довжину неактивної робочої частини (12,4мм, 14,4мм, 16,4мм). Діаметр мікробору 1 мм. Випилювання чужорідного тіла проводилося турбінним наконечником під безперервним охолоджуванням з використанням мікроскопа, рентгенографії, вимірювальних градуйованих інструментів. Послідовно використовувалися мікробори завдовжки відповідно: 29мм, 31мм, 33мм. Тирса з кореневих каналів видалялася файлами, римерами і струменем води. Після ендодонтичного лікування і пломбування кореневого каналу було проведене ортопедичне лікування коронки 45-го зуба. Для цього була використана цільнокерамічна вкладка виготовлена за системою CAD/САМ. Контрольний огляд через 11 місяців показав, що вкладка фіксована міцно, вторинний карієс і клінікорентгенографічні ознаки періодонтиту не виявлені. Запропонований спосіб видалення металевих чужорідних тіл з кореневих каналів вперше застосований у 10 пацієнтів. Були діагностовані посттерапевтичні ендодонтичні захворювання (хронічний періодонтит, хронічний періодонтит, що загострився, одонтогенний періостит), обумовлені наявністю чужорідних тіл ВІЗ кореневих каналах. У семи каналах (у 4-х пацієнтів) були виявлені фрагменти ендодонтичних металевих інструментів, а в шести каналах (6-й пацієнтів) анкерні і інші металеві штифти. Чужорідні тіла були розташовані в коронковій і середній частинах кореневих каналів. У одному окремому випадку, чужорідне тіло знаходилося в апікальній частині каналу, що не мав вигин. У всіх випадках був застосований метод випилювання чужорідного тіла, з послідовною зміною короткого бору на довший. В результаті з використанням мікроскопа і прицільної рентгенограми, вдалося відновити прохідність кореневого каналу, не розширюючи його. 7 30242 Одержані позитивні результати ревізії кореневого каналу після видалення чужорідних тіл і залишків пломбувальної маси підтверджують доцільність використовування способу видалення чужорідних тіл з прямої частини кореневого каналу за допомогою запропонованого способу. Цим досягається збереження кореня для подальшого мікропротезування або пломбування. Даний спосіб являється щадним для тканини коріння зуба і не стоншує стінки коріння в процесі видалення чужорідного тіла. Даним способом попереджається розклинювання, перелом коріння в процесі повторного його препарування. Після ендодонтії і реставрації коронки зуба (протягом 16-12 місяців), випадки перфорації, перелому коріння, або запалення періапікальних тканин, включаючи руйнування коронки зуба, що реставрувався, не виявлені. 8