Спосіб індикації форми туберкульозу легенів

Спосіб індикації форми туберкульозу легенів, що включає дослідження периферичної крові, який відрізняється тим, що визначають активність сукцинатдегідрогенази СДГ, αгліцерофосфатдегідрогенази α-ГФДГ, нікотинаміддинуклеотиддегідрогенази - НАДН2, нікотинаміддинуклеотидфосфатдегідрогенази НАДФН2, кислу фосфатазу - КФ, малоновий U 2 (19) 1 3 даних показників СДГ - 24,4±0,56ум.од., α-ГФДГ 12,9±0,41ум.од., НАДН2 - 33,3±0,33ум.од., НАДФН2 - 15,9±0,73ум.од., КФ - 45,07±3,10%, МДА 2,12±0,01ммоль/мл, токоферол 39,6±7,00ммоль/мл діагностують норму, при значеннях цих показників відповідно - 22,7±0,56, α15,5±0,34, 31,1±0,74, 17,9±0,41, 42,4±3,84, 1,18±0,07, 38,9±3,07 діагностують осередкову форму туберкульозу легенів, при значеннях цих показників відповідно 14,2±0,51, 5,7±0,35, 16,8±1,07, 8,8±1,08, 88,9±1,99, 2,13±0,24, 23,9±1,71 діагностують інфільтративну форму туберкульозу легенів 1 типу, при значенні цих показників відповідно 17,5±0,29, 8,7±0,3, 24,9±0,91, 10,0±1,11, 69,2±2,08, 2,28±0,21, 24,4±2,93 діагностують інфільтративну форму туберкульозу легенів 2 типу, при значеннях цих показників відповідно 12,8±0,29, 6,4±0,89, 15,9±1,21, 8,1±0,37, 84,0±6,00, 2,29±0,12, 26,6±2,92 діагностують фібрознокавернозну форму туберкульозу. Між сукупністю істотних ознак запропонованого способу та очікуваним технічним результатом, який може бути досягнутий, виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: визначення активності сукцинатдегідрогенази СДГ, αгліцерофосфатдегідрогенази α-ГФДГ, нікотинаміддинуклеотиддегідрогенази - НАДН2, нікотинаміддинуклеотидфосфатдегідрогенази НАДФН2 та кислої фосфатази - КФ, далі зіставлення їх з показником перекисного окислення ліпідів - малоновим діальдегідом - МДА і показником антиоксидантного захисту крові токоферолу периферичної крові дозволяє вивчити стан тканинного дихання, вивчити ступінь роз'єднання енергетичних процесів, стан аеробних і анаеробних реакцій, що дозволяє виявити форми перебігу туберкульозу. Запропонований спосіб ілюстровано наступним. При госпіталізації в клініку всім пацієнтам, а їх кількість дорівнювала 49, вікова група від 25 до 55 років, було проведено кількісне цитохімічне дослідження активності лейкоцитів периферичної крові, таких як сукцинатдегідрогеназа, αгліцерофосфатдегідрогеназа, нікотинаміддинуклеотидфосфатдегідрогеназа. Ґрунтуючись на вихідні дані вивчення активності ферментів лейкоцитів периферичної крові, було виділено 2 групи хворих. До 1 групи, ексудативного типу, були віднесені 11 хворих, в клінічній картині яких переважав гострий або підгострий початок захворювання з вираженими симптомами інтоксикації. У всіх хворих відмічалось бактеріовиділення. Рентгенологічно виявлялись поширені інфільтративні зміни в легенях більше, ніж в двох сегментах, порожнини розпаду, одно- або двосторонньої дисемінації. До 2 групи були віднесені 13 хворих, у яких початок був малосимптомним, з нерізко вираженими проявами інтоксикації. В легенях у них визначались обмежені інфільтративні зміни і тільки у 6 хворих був розпад легеневої тканини. 30800 4 Давність захворювання у хворих на фібрознокавернозний туберкульоз становила 10-15 років. При надходженні в стаціонар у всіх виявлялись симптоми інтоксикації і бактеріовиділення, а в рентгенологічній картині переважали множинні великих і середніх розмірів порожнини з осередками бронхогенної дисемінації в обох легенях. В якості контролю було обстежено 17 практично і клінічно здорових осіб тієї ж вікової групи. Для характеристики змін активності ферментів лейкоцитів периферичної крові були вибрані 5 ферментів, які дозволяють повноцінно охарактеризувати стан енергетичних і синтетичних процесів в клітині: СДГ, α-ГФДГ, НАНДН2, НАДФН2 та кисла фосфатаза - КФ. Активність дегідрогеназ і діафораз досліджували цитохімічним методом за Нарцисовим, вона виражалась середньою кількістю гранул формазану в 50. Для виявлення кислої фосфатази КФ використовували азасполучення. Активність ферменту виражалась процентом фосфатазопозитивних клітин. Оцінку процесів перекисного окислення ліпідів за вмістом малонового діальдегіду - МДА в плазмі крови, антиоксидантного захисту - за концентрацією αтокоферолу в сироватці крові флюориметричним методом. Всі дослідження проводились до початку терапії, а потім дублювали їх через 3-4 місяці після закінчення курсу лікування. При аналізі результатів дослідження використовували методи варіаційної статистики. В таблиці 1 наведені показники ферментативної активності лейкоцитів периферичної крові, інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на туберкульоз легенів (М±m). У хворих з вперше виявленим осередковим туберкульозом легенів був незначно знижений вміст СДГ і НАДН2 в лейкоцитах периферичної крові порівняно з особами контрольної групи при р