Спосіб доступу до пухлин орбіти

МПК6:А6 IB 17/00 Спосіб доступу до пухлин орбіти Винахід відноситься до способів доступу до пухлин орбіти і може бути використаний при хірургічному лікуванні пухлин орбіти різного генезу, зокрема ретробульбарних. Відомо, що ретробульбарні пухлини орбіти, які розміщуються у ії м'язевій лійці, складають особливу групу надзвичайно складних для видалення пухлин, оскільки очне яблуко і велика концентрація м'язів і нервів обмежують можливість видалення пухлини без порушення зору або рухомості ока чи повік. Відомо багато способів, спрямованих трансконь юктив альна на вирішення орбітотомія по цього складного Кнаппу, завдання: транскутанна та трансконьюктивальна орбітотомія по Смірнову, кісткова орбітотомія КронлайнуГоловіну, екзентерація орбіти та ряд інших (Бровкина А.Ф., "Новообразования орбиты", М., "Медицина", 1974, сс.185-201). Загальним ускладненням при використанні усіх цих способів є можливість травмування в процесі операції очного яблука та окорухових м'язів та нервів. Відомий також спосіб доступу до пухлин орбіти, що передбачає розтин м'яких тканин та накладання трепанаційного отвору. Причому розтин м'яких тканин проводять у лобно-скроневій ділянці, а трепанаційний отвір накладають шляхом видалення щелепного відростка лобної кістки, лобного відростка та частини тіла щелепної кістки та висічення жирової клітковини підскроневої ямки до скроневого м'язу (див. А.с. СРСР № 1792662, А61В 17/20, 1990 - прототип). Незважаючи на широке кісткове вікно, яке викраюється із відносно товстих кісток черепа, розташованих перед орбітою за допомогою циркулярної пилки та долота, маніпулювати в орбіті надзвичайно важко, оскільки оперувати доводиться на значній глибині, у тісному операційному полі орбіти поблизу головного мозку та при складному переплетенні окорухових м'язів і нервів. Тому існує істотна можливість пошкодження останніх, що веде до порушення функцій очного яблука та повік. Очне яблуко може також додатково травмуватися при відведенні його вперед у зв'язку з необхідністю доступа до позаяблучного простору орбіти. Крім того, велике кісткове вікно потребує після завершення операції репонування а не простої фіксації, що додатково ускладнює операцію. Нарешті, при використовуваному розтині м'яких тканин у лобно-скроневій ділянці залишається косметичний дефект, не прикритий волоссям, що психічно травмує хворого. В основу винаходу поставлена задача створити спосіб доступу до пухлин орбіти, в тому числі і ретробульбарних, який дозволив би зменшити травматичність і складність операції завдяки усуненню вказаних недоліків. Вказана задача вирішується тим, що в способі доступу до пухлин орбіти, що передбачає розтин м'яких тканин та накладання трепанаційного отвору, згідно з винаходом розтин м'яких тканин проводять у скроневій ділянці від середини щелепної дуги догори, а трепанаційний отвір накладають на орбітальній площині щелепної кістки за ії лобним відростком. Накладання трепанаційного отвору на орбітальній площині щелепної кістки за ії лобним відростком, тобто латерально відносно позаяблучного простору, дозволяє змістити кісткове вікно назад, що в свою чергу дозволяє не відводити очне яблуко вперед і запобігає його додатковій травматизації. Невелика товщина щелепної кістки на цій ділянці дозволяє хірургу відмовитись від застосування циркулярної пилки та зробити отвір за допомогою звичайного бора чи мікрокусачок, що, враховуючи ще і біль вигідне для хірурга розташування операційного поля, суттєво зменшує можливість пошкодження м'язів та окорухових нервів у процесі операцій. Крім того забеспечується закриття трепанаційного вікна в боковій поверхні орбіти, оскільки воно прикривається товстим скроневим м'язом, що зменшує складність операції, а косметичний дефект, який легко прикривається волоссям, зменшує травматизацію психіки. Спосіб доступу до пухлин орбіти реалізують таким чином. Положення хворого на спині з поворотом на "здоровий" бік. Розтин тканин проводиться в скроневій ділянці від середини щелепної дуги вертикально догорина 5-7 см. Можна зробити розтин шкіри від середини щелепної дуги по дузі вперед і догори на відстані 1-2 см від лобного відростку щелепної кістки. Можливі різні варіанти розтину м'яких тканин: клюшкоподібні, підковоподібні та інші. В першому випадку м'які тканини розводяться в сторони ранорозширювачем і скелетизуються. В другому випадку шкірно-підшкірний лоскут відсепаровується на 3-4 см і відводиться на лігатурі в напрямку слухового проходу. Передній клапоть лоскуту препарується до лобного відростку щелепної кістки і відводиться лігатурою на гумці (пружинці) вперед. Проводиться скелетизація кістки за лобним відростком щелепної кістки до нижніх відділів лобної кістки, а в задніх відділах до проекції гребня крила основної кістки. М'яз розводиться в сторони, орбітальна поверхня щелепної кістки звільняється від м'язівна 4-5 см. Бором або фрезою накладається фрезевий отвір на орбвтальній площині щелепної кістки за ії лобним відростком. Слід бути обережним, оскільки кістка в цій зоні надзвичайно тонка. Бором або мікрокусачками. проводиться резекція орбітальної поверхні щелепної кістки розміром 2-4 см (передньо-задній розмір - 2-3 см, вертикальний розмір - 4-5-6 см). Внизу край трепанаційного вікна на 0,5 см не доходить до нижньої щілини очниці, а зверху вона може бути проведена практично до верхніх відділів очниці. Періорбітальна клітковина зміщується шпателями, крючками, лопатками. Потім проводиться огляд бокової поверхні очниці в зоні м'язевої лійки. Пухлина, що виявлена, видаляється по загально прийнятій методиці із застосуванням біполярної коагуляції, збільшуваної оптики та мікрохірургічного інструментарію. Трепанаційне вікно в боковій поверхні орбіти не закривається. Пошарово зашиваються м'які тканини, шкіра. Як приклад клінічних досліджень можна привести такий. Хвора К-ко 45 років поступила в клініку нейрохірургії із скаргами на інтенсивний біль в лівому оці, з іррадіацією в лобно-скроневу ділянку, двоїння при погляді вліво. Хворіє на протязі 3-х років. При магнітно-резонансній томографії виявлена ретробульбарна пухлина біля 1,5 см в діаметрі. Проведена операція видалення пухлини із використанням описаного доступу. Контрольна томографія пухлини не виявила. Гістологія кавернозна гемангіома. Після операції скарг немає. Зір не змінився, двоїння не наблю дається. Заявник: J 7 Петренко Н. Е.