Спосіб доступу до правої печінкової протоки

6 МПКА61 В 17/00 СПОСІБ ДОСТУПУ ДО ПРАВОЇ ПЕЧІНКОВОЇ ПРОТОКИ Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використаний при операціях на жовчних протоках. Відомі способи доступу до правої печінкової протоки, включаючі лапаротомію і клиновидну резекцію тканини печінки по анатомічній мєжі долей (лінії Rex-Cantlie) або підкапсульне виділення жовчних протоків [1, 2]. Недоліком цих способів є висока травматичність, так як руйнується життєво важлива паренхіматозна тканина печінки. Найбільш близьким за технічною суттю і прийнятим за прототип є спосіб доступу до правої печінкової протоки, включаючий лапаротомію і розтин тканини печінки по анатомічній межі долей (лінії Rex-Cantlie) [3]. Головним недоліком цього способу також є висока травматичність із-за розтину життєво важливої паренхіматозної тканини печінки. Завданням винаходу є розробка такого способу доступу до правої печінкової протоки, який за рахунок вибору місця розтину тканини печінки забезпечував би зменшення травматичності, Поставлене завдання вирішується тим, що в способі доступу до правої печінкової протоки, який включає лапаротомію і розтин тканини печінки, згідно винаходу, розтин тканини печінки виконують в латеральній частині поперечної борозни на протязі від її правої межі до розвилки протоків і розводять тканини до виділення правої протоки. Виконання розтину тканини печінки в латеральній частині поперечної борозни на протязі від її правої межі до розвилки протоків забезпечує зменшення травматичності, так як в цьому місці руйнується не паренхіма, а рихла сполукова тканина, яка є менш важливою в роботі печінки. Цьому ж сприяє розведення тканин печінки (країв поперечної борозни), а не її руйнування, і більш поверхневе знаходження протоки у вказаному місці. Спосіб виконується слідуючим чином: Виконують верхнєсерединну лапаротомію. Від злук звільнюють вісцеральну поверхність печінки, виділяють печінково-дванадцятипалу звязку. Знаходять поперечну борозну печінки. У правій латеральній частині поперечної борозни, розводячи рихлу сполукову тканину, виділяють праву судинно-біліарну ніжку, не руйнуючи паренхіму печінки. Методом пункції знаходять праву печінкову протоку і виділяють її на протязі 2-2,5 см. Протоку розтинають вздовж. Рентгенологічно визначають повноту заповнення контрастною речовиною жовчного дерева правої долі печінки. Потім виконують необхідне дренування протоку, наприклад гепатикоєюностомію. Для цього по способу Ру виключають петлю тонкої кишки. Виконують вузловими одиночними швами атравматичною розсмоктуючоюся ниткою латеро-латеральний гепатикоеюноанастомоз довжиною 2 см. Петлю тонкої кишки в місці анастомозу додатково фіксують до тканини печінки по задньому і передньому краях борозни. Приклад. Хвора Н., 54 років, історія хвороби № 1048/98, поступила в клініку 22.06.98 з вираженими симптомами механічної жовтяниці. Раніше, по місцю проживання була виконана лапароскопічна холецистектомія, під час якої пошкоджені жовчні протоки. З приводу цього виконана лапаротомія, гепатикоєюностомія з кишковою петлею, виключеною по способу Ру. Під час УЗД виявлене різке розширення внутріпечінкових жовчних протоків. Загальна жовчна, загальна печінкова протоки не визначались. 24.06.98 операція. Виконана лапаротомія з висіченням післяопераційного рубця. В черевній порожнині виявили злуковий процес. Печінка була збільшена, з ознаками хронічного гепатиту. Від злук звільнили вісцеральну поверхність печінки. В області воріт печінки лежала петля тонкої кишки, виключена по способу Ру, з якою раніше був сформований гепатикоеюноанастомоз. При ревізії виявили, що анастомоз був непрохідним. Петлю тонкої кишки відділили, звільнили печінково-дванадцятипалу зв'язку. При ревізії виявили, що ліва печінкова протока розширена до 1 см, а область розвилки жовчних протоків і права печінкова протока були зруйновані. Розкрили ліву печінкову протоку - під тиском вилилася застійна жовч з частинками фібрину. Знайти праву печінкову протоку в області розвилки не змогли (зруйнована разом з розвилкою). Знайшли поперечну борозну печінки. В правій латеральній частині поперечної борозни, розводячи рихлу сполукову тканину, виділили праву судинно-біліарну ніжку. Методом пункції знайшли праву печінкову протоку діаметром 7 мм. Звільнили її від сполукової тканини на протязі 2,5 см і вздовж по її передній стінці зробили розтин довжиною 2 см. Під тиском з протоки виділилась застійна жовч з частинками фібрину. Рентгенологічне обстеження протокової системи правої долі печінки з використанням розчину урографіну: контрастом повністю заповнюють жовчне дерево правої долі печінки. З вищезгаданою петлею тонкої кишки, виключеної по способу Ру. сформували окремі гепатикоєюноанастомози з лівою і правою печінковими протоками одиночними вузловими швами атравматичного розсмоктуючою ся ниткою. Петлю кишки додатково фіксували до тканини печінки, при цьому в області правої протоки - до заднього і переднього країв поперечної борозни. Підпечінковий простір дренували резиновою трубкою. Провели контроль гемостазу. Рану черевної стінки пошарово зашили. Крововтрата за весь час операції - 200 мл. В післяопераційному періоді ускладнень не було. Хвора в задовільному стані була виписана на 12 добу. При УЗД даних за механічну жовтяницю не виявили. Загальний білірубін крові на момент виписки був 19,4 мкмоль/л. По запропонованому способу був здійснений доступ до правої печінкової протоки у 6 хворих. У всіх хворих відмічено зменшення травматичності, що проявилось в зниженні інтраопераційної крововтрати, зменшенні руйнування паренхіми печінки, скороченню часу операції і післяопераційною реабілітаційного періоду. ч Таким чином, використання запропонованного способу дозволяє зменшити травматичність при доступі до правої печінкової протоки. Джерела інформації. 1. Гальперин Э. И., Кузовлев Н. Ф., Карагюлян С. Р. «Рубцовые стриктуры желчных протоков». М., Медицина, 1982. - С. 162-163. 2. Шалимов А. А., Доманский Б. В., Клименко Г. А., Шалимов С. А. «Хирургия печени и желчных протоков». Киев, «Здоров'я», 1975. - С 205206. 3. Фэгэрэшану И., Ионеску-Бужор К., Аломан Д., Албу Е. «Хирургия печени и внутрипеченочных желчных протоков». Издательство академии Социалистической республики Румынии. 1976. - С. 281 - прототип.