Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції відгодівельної худоби

Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції відгодівельної худоби, який включає визначення потреби відгодівельної худоби в мікроелементах Co і І і компенсацію дефіциту шляхом введення в раціон солей цих мікроелементів, відрізняється тим, що мікроелементи вводять в раціон в формі хелатних сполук з метіоніном. (19) (21) 99052617 (22) 12.05.1999 (24) 15.02.2001 (33) UA (46) 15.02.2001, Бюл. № 1, 2001 р. (72) Кравців Роман Йосипович, Стадник Андрій Максимович, Ключковська Марія Василівна, Герич Василь Володимирович, Осередчук Роман Степанович 33994 ол. наук. - Львов, 1992. - С. 87), яке містить суттєві ознаки, спільні із заявленим рішенням визначення потреби відгодівельної худоби в мікроелементах Co і І, компенсацію дефіциту шляхом додавання в раціони мікроелементів Co і І в дозі Co - 0,04 мг/кг ж. м., І - 0,05 мг/кг ж. м. Але наявність зазначених ознак, спільних з прототипом, не забезпечує технічний результат, що досягається винаходом. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із заявленням, - не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію "новизна". У патентній і науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату (додавання до раціонів бичків хелатних мікроелементних сполук Co і І у формі метіонатів). Отже, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про відповідність його критерію "винахідницький рівень". Заявлений спосіб належить до тваринництва, зокрема до годівлі ВРХ, а саме - до способів підвищення продуктивності відгодівельної худоби і може бути застосований у комбікормовому виробництві для господарств відгодівлі бичків з різною формою власності. А тому відповідає критерію "промислова придатність". Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентоспроможності винаходу згідно з п. 6, розд. II Закону України "Про охорону прав на винаходи, корисні моделі" № 53687-XII. Відомості, що підтверджують можливість здійснення винаходу Реалізацію заявленого винаходу здійснюють наступним чином. Спочатку визначають забезпеченість тварин даного господарства мікроелементами (Co і І), для цього проводять дослідження кормів чи крові на предмет вмісту мікроелементів. Потім проводять розрахунок потреби у окремому мікроелементі за наступною формулою: Х=АхБхВхГ, де Х - потреба мікроелементу; А - кількість тварин; Б - жива маса тварини; В - доза мікроелемента у мг/кг живої маси; Г - кількість днів підгодівлі. І такі розрахунки проводять по обох мікроелементах (Co і І). Суміш з хелатних сполук мікроелементів розчиняють у воді, добре перемішують і згодовують тваринам з кормом. Приклади конкретного використання Приклад 1 У селянській спілці Рясна Руська Львівської області Яворівського району в результаті попередніх досліджень було виявлено низький вміст у кормах окремих мікроелементів, а саме - кобальту і йоду. Дані цих досліджень наведено в табл. 1. Наведені дані свідчать про надзвичайно низький вміст йоду і кобальту у кормах вищезгаданої селянської спілки і ліквідувати цей дефіцит можна за рахунок додаткового введення до раціонів солей йоду і кобальту. Оскільки для відгодівельних бичків живою масою 185-240 кг при запланованому прирості 800 г на добу потреба у йоді становить 1,5 мг, кобальті 3,0 мг (див.: Венедиктов А. М., Викторов П. И., Груздев Е.Е. и др. Кормление сельскохозяйственных животных. 2-е изд., перераб. и доп. - М: Агропромиздат, 1988. – С. 866). Матеріалом наших досліджень служили бички чорно-рябої породи живою масою 200-230 кг. Було сформовано три групи: І група (контроль) - отримувала основний раціон (ОР); ІІ гр упа (прототип) OP+CoS04 (0,04 мг/кг живої маси)+КІ (0,05 мг/кг живої маси); III група (новий спосіб) - ОР+метіонат кобальту (0,04 мг/кг живої маси)+метіонат йоду (0,05 мг/кг живої маси). Дослідні і контрольні групи тварин підбирались за методом пар-аналогів з врахуванням живої маси, віку, статі і фізіологічного стану. Тварини були клінічно здоровими і вирощувались на однакових раціонах. Кількість тварин у кожній групі становила по 30 голів. Розрахунок потреби у мікроелементах для кожної групи проводили за вищезгаданою формулою, після чого готували водний розчин цих мікроелементів, яким потім поливали корм. Аналізуючи одержані дані продуктивності, видно, що у дослідній групі відбувалось збільшення загального і середньодобового приростів, а також швидкості та інтенсивності росту (табл. 2). Дані, які наведені у таблиці, свідчать про те, що застосування хелатних сполук мікроелементів має кращий вплив на продуктивність тварин, ніж при застосуванні самих мікроелементів. Приклад 2 Для порівняння хімічного складу м'яса, одержаного від тварин, яких підгодовували хелатномікроелементним преміксом, в лабораторних умовах кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини їм. С.З. Гжицького проведено хімічний аналіз м'яса, результати якого представлено у табл. 3. Дані, які наведені у табл. 2, свідчать, що м'ясо тварин дослідної групи за хімічним складом було кращим і, як наслідок цього, його калорійність була вищою. Приклад 3 Для порівняння фізико-хімічної і санітарної оцінки яловичини після забою туші і внутрішні органи всіх тварин підлягали ветеринарно-санітарній експертизі, під час якої не виявлено будь-яких видимих патолого-анатомічних змін. Всі обстежені туші тварин мали світло- або темно-червоний колір. Органолептичні відхилення були відсутні. М'язи на розрізі були злегка вологі, щільні, пружні: ямка, яка утворювалась при натискуванні пальцем, швидко випрямлялась. М'ясо мало специфічний запах, властивий для даного виду тварин. М'ясо тварин безпосередньо після забою (парне) і після 48-годинного зберігання (охолоджене) за основними фізико-хімічними показниками і санітарними властивостями було доброякісним і придатним до зберігання. Результати наших досліджень наведено у табл. 4. Отже, м'ясо від тварин, яких підгодовували хелатними сполуками мікроелементів, виявилось більш стійким до псування в процесі його зберігання при низьких плюсових температурах, термін зберігання цього м'яса був більшим. Аналіз результатів експериментального вивчення впливу мікроелементів і хелатних мікро 2 33994 елементних сполук на продуктивність бичків, хімічний склад м’яса і термін його зберігання свідчить про те, що найкращий результат було одержано при додаванні до основного корму бичкам хелатних мікроелементних преміксів. 3 33994 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4