Спосіб лікування гіперпластичних процесів ендометрія на фоні порушення вагінального мікроценозу у жінок репродуктивного віку

Спосіб лікування гіперпластичних процесів ендометрія на фоні порушення вагінального мікроценозу у жінок репродуктивного віку шляхом 3 34142 гестагену „Дюфастон" у дозі 20мг із п'ятого по двадцять п'ятий день МЦ впродовж 6 місяців. Новим у запропонованому способі є те, що додатково до призначення прийому гестагену проводять двадцятиденний курс внутрішньовагінального введення по 1 супозиторію на ніч, причому перші 10 днів вводять супозиторії „Бетадин", а наступні 10 днів - супозиторії „Ацилакт" з 10 млн. живих ацидофільних лактобактерій в кожному, повторюючи двадцятиденний курс через 10-20 днів до відновлення чистоти вагінального секрету. Між сукупністю ознак корисної моделі та результатом, якого досягають при її реалізації, існує причино-наслідковий зв'язок. Основною причиною низької ефективності лікування ГПЕ на фоні порушення вагінального мікроценозу у жінок репродуктивного віку за відомим способом-прототипом є відсутність у лікувальній схемі антибактеріальних (антисептичних) засобів, оскільки за дослідженнями авторів способу, що заявляється, бактеріальний вагіноз, як наслідок порушення вагінального мікроценозу, сприяє розвитку ГПЕ. Застосування за відомим способом імунокоректора "Декарис" для сприяння відновленню природного вагінального мікроценозу є недостатнім. Іншим недоліком відомого способу лікування є той факт, що за дослідженнями вчених застосовуваний препарат "Декарис" (або „Левамізол"), стимулюючи регуляторну функцію Т-лімфоцитів, проявляє цілий ряд небезпечних для здоров'я майбутніх матерів побічних реакцій (Машковский М. Д. Лекарственные средства. - М.: Медицина, 1993. - Ч.2. - С.198-200). За способом, що заявляється, перед застосуванням необхідного для лікування ГПЕ гестагенного препарату „Дюфастон" призначають антисептичний засіб - вагінальні супозиторії „Бетадин" („Мундіфарма" АО, Швейцарія) та „Ацилакт" (Ланафарм, Росія). Кожний супозиторій „Бетадин" містить 0,2г комплексної сполуки йоду з полівінілпіролідоном. „Бетадин" має широкий антибактеріальний спектр активності, чинить згубну дію на бактерії, гриби, найпростіші, спори, віруси (в тому числі ВІЛ). Механізм бактерицидної дії „Бетадину" на мікроорганізми такий: при контакті з білками бактеріальної стінки або ферментними білками препарат утворює йодаміни, блокуючи їхню дію. Препарат проявляє місцеву антисептичну дію не тільки через виключно внутрішньовагінальне застосування супозиторіїв. Завдяки великому розміру комплексної молекули „Бетадин" дуже слабо проникає через біологічні бар'єри, тому практично не проявляється системна дія йоду. Проникнення йоду в біологічні тканини на глибину близько 1мм не заважає нормальним процесам регенерації. За рахунок поступового вивільнення йоду дія препарату „Бетадин" є довготривалою. За способом, що заявляється, для попереднього лікування порушень мікроценозу статевих шляхів у жінок з ГПЕ пропонують застосовувати безпечний препарат ацидофільних лактобактерій „Ацилакт". Один внутрішньовагінальний супозиторій „Ацилакт" містить 10 млн. живих ацидофільних лактобактерій. Живі лактобактерії, що входять до 4 складу препарату „Ацилакт", проявляють антагоністичну активність щодо широкого спектра патогенних та умовно патогенних бактерій (включаючи стафілококи, протей, ентеропатогенну кишкову паличку), нормалізують травну діяльність шлунково-кишкового тракту, поліпшують процеси обміну, сприяють безпечному відновленню природного імунітету. Лактобактерії метаболізують глікоген піхвового епітелію до молочної кислоти, котра підтримує рН піхви на рівні 3,8-4,2. Висока концентрація молочної кислоти створює несприятливі умови для життєдіяльності кислоточутливи х патогенних та умовно патогенних бактерій. Застосовуваний препарат не проявляє негативних побічних реакцій на організм. Суттєвою ознакою способу, що заявляється, є вибір дозування лікувальних засобів та режиму введення, який здійснено дослідним шляхом з урахуванням бактеріоскопічного та бактеріологічного досліджень біотопів піхви та церві-кального каналу жінок, фізіологічних особливостей їхнього організму. Як показали дослідження, 0,2г комплексної сполуки йоду з полівінілпіролідоном в препараті „Бетадин" та 10 млн. живих ацидофільних лактобактерій в препараті „Ацилакт" на добу - достатні дози для лікування. В разі, коли доза лікувального засобу нижча за заявлену, ефективність лікування є недостатньою. Використання вищих доз - неефективне та шкідливе. Суттєвою ознакою пропонованого рішення є послідовний курс лікування кожним препаратом. „Бетадин" на першому етапі здійснює санацію піхвового секрету. Застосування безпечної схеми терапії фармпрепаратом живих ацидофільних лактобактерій „Ацилакт" на другому етапі забезпечує пригнічення процесу життєдіяльності патогенної мікрофлори піхви і відновлює природну кількість „корисних" бактерій. Важливо також не починати гормонотерапію препаратом „Дюфастон" (Solvay Pharma GmbH, ФРН) до відновлення чистоти вагінального секрету. Тому, за необхідності, повторюють двадцятиденний курс введення супозиторіїв через 10-20 днів. Завдяки попередньому лікуванню порушення вагінального мікроценозу ефективність подальшої терапії ГПЕ гестагенним препаратом „Дюфастон" за заявленим способом зростає: рецидиви гіперплазії спостерігались в 14,3% випадків (62,9% - за прототипом). Для порівняння ефективності способів заявленого і відомого (прототипу) було обстежено та проліковано 70 пацієнток репродуктивного віку (2135 років) з ГПЕ та порушенням вагінального мікроценозу, причому 35 з них (І - основна група) лікували за способом, що заявляється, і 35 (II - група порівняння) - за відомим способом-прототипом. Контрольну груп у (III) склали 20 умовно здорових жінок того ж віку. У пацієнток обох груп першочергово проводили дослідження мікробіоценозу статевих шляхів пацієнток, яке включало визначення видового та кількісного складів мікрофлори за методикою згідно з Наказом №535 МОЗ СРСР від 1985 року та Наказом №4 МОЗ України від 1986 року. Склад анаеробної мікрофлори оцінювали згідно з відомими методичними рекомендаціями (Лаборатор 5 34142 ная диагностика гнойно-воспалительных заболеваний, обусловленных аспорогенными анаэробными микроорганизмами / Метод, рекомендации. Харьков, 1980). Менстр уальну кров висівали на ряд діагностико-диференційованих середовищ: жовтково-сольовий агар, кров'яний агар, шоколадний агар, середовища Ендо, Плоскірєва, тіогліколеве середовище, середовище MRS. Ступінь мікробного обсіменіння визначали за методами секреторного посіву на середовища, які дозволяють виявити максимально можливий спектр аеробних та анаеробних бактерій. Ідентифікацію бактерій здійснювали за культураль-ними, морфологічними та тинкторальними властивостями. У всіх 70 пацієнток виявили порушення вагінального мікро ценозу. На першому етапі лікування за заявленим способом застосовували супозиторії „Бетадин" та „Ацилакт", повторюючи двадцятиденний курс через 10-20 днів до відновлення чистоти вагінального секрету. Діагностику на наявність ГПЕ у всі х 70 пацієнток проводили за стандартною методою: УЗД органів малого тазу, вишкрібання порожнини матки та гістологічне дослідження отриманих зразків ендометрія (Татарчук Т. Ф. та ін. Сучасні принципи діагностики та лікування гіперпластичних процесів 6 ендометрія / Методичні рекомендації // Згідно з Протоколом, затвердженим Наказом МОЗ України №676 від 31.12.2004. - Київ, 2005. - С.7). У 70 пацієнток виявлено просту неатипову ГПЕ. На другому етапі впродовж 6 місяців пацієнтки приймали гестаген „Дюфастон" у дозі 20мг із п'ятого по двадцять п'ятий день МЦ. Доза та режим прийому відповідає рекомендаціям фірми-виробника препарату. Ефективність способу лікування для конкретної пацієнтки перевіряли через 6-12 місяців після закінчення курсу за наявністю чи відсутністю рецидиву ГПЕ. Результати посіву менструальної крові до та після лікування обома способами занесені в Табл. 1. Як видно з даних, наведених в Табл. 1, пацієнтки з ГПЕ основної групи та гр упи порівняння мали значні порушення вагінального мікроценозу. Але після лікування ГПЕ на фоні цього порушення за способом, що заявляється, відбулось майже цілковите пригнічення умовно патогенної вагінальної мікрофлори: кількість пацієнток основної групи з порушенням мікроценозу після лікування досягає 17,1% (в контрольній групі - 20%). В той же час, в групі порівняння після лікування за відомим способом-прототипом кількість пацієнток з порушенням мікроценозу після лікування досягає 54,3%. Це і явилось причиною низької ефективності лікування ГПЕ за відомим способом. Таблиця 1 Вагінальна мікрофлора обстежених пацієнток під час менструації до та після лікування (абс, (Р±р, %))* Вид мікрофлори St. epidermidis Streptococcus a, b hemoliticus Streptococcus nonhemoliticus G. vaginalis E. coli Peptococcus Peptostreptococcus Bacteroidis Основна група, n=35 до лікування після лікування 19 (54,3%) 3 (8,6%) 17 (48,6) 4 (11,4%) Група порівняння, n=35 до лікування після лікування Контрольна група, n=20 20 (57,1%) 19 (54,3%) 19 (54,3%) 19 (54,3%) 2 (10%) 3 (15%) 19 (54,3%) 4 (11,4%) 18 (51,4%) 16 (45,7%) 3 (15%) 14 (40,0%) 1 (2,9%) 19 (54,3%) 23 (65,7%) 19 (54,3%) 6 (17,1%) 3 (8,6%) 4 (11,4%) 2 (5,7%) 2 (5,7%) 14 (40,0%) 2 (5,7%) 20 (57,1%) 22 (62,9%) 18 (51,4%) 12 (34,3%) 2 (5,7%) 19 (54,3%) 19 (54,3%) 16 (45,7%) 4 (20%) 2 (10%) 3 (15%) 1 (5%) 1 (5%) Примітка:* розбіжності в даних порівняно з контрольною групою достовірні при р