Спосіб лікування ураження периферичної нервової системи у хворих на розсіяний склероз

Спосіб лікування ураження периферичної нервової системи у хворих на розсіяний склероз, що 3 34588 щує стійкість клітин до гіпоксії. Крім того, альфаліпоєва кислота нормалізує порушення в системі тромбоксан-простациклін, попереджає гальмуванню активності NO-синтази, тим самим поліпшує периферичний кровообіг та мікроциркуляцію в нервовій тканині. Найближчим аналогом способу, що заявляється є спосіб лікування хворих на синдром Гійена-Барре із застосуванням імуноглобуліну для внутрішньовенного введення в дозі 0,2-0,4г/кг маси тіла щодня протягом 5 днів [4]. Одночасно у гострому періоді застосовувалися ацелізин 1г в/м, цефтріаксон 1г 2 рази на добу в/м протягом 7-10 днів. З метою поліпшення ремієлінізації нервових волокон у ранній відновний період (з 10-14 дня) хворим з мієлінопатією призначались вітаміни групи В, ноотропи, препарати нейрометаболічної дії, вазоактивні препарати. У пацієнтів з аксонопатією для стимуляції аксонального транспорту використовували антихолінестеразні препарати. Однак ці препарати недостатньо знижували вираженість неврологічних проявів, а значить і не забезпечували зменшення ступеня ураженості периферичної нервової системи. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу зниження вираженості неврологічних проявів. Експериментальні дані показують, що введення препаратів a-ліпоєвої кислоти підвищує швидкість проведення нервового імпульсу, стимулює механізми антиоксидантного захисту, поліпшує процес ремієлінізації периферичних нервових волокон. Технічний результат, що досягається, полягає у забезпеченні більш ефективного лікування щодо зниження ступеня ураження периферичної нервової системи. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає призначення вітамінів 4 групи В, ноотропів, препаратів нейрометаболічної дії та вазоактивних препаратів, згідно корисної моделі додатково вводять препарати a-ліпоєвої кислоти в дозі 600мг внутрішньовенно крапельно протягом 10 інфузій на 200мл 0,9% розчину хлориду натрію з наступним переходом на пероральний прийом в тій же дозі 1 раз на добу протягом 12 місяців; при цьому курс повторюють 2-3 рази на рік. Відмінною особливістю способу лікування ураження периферичної нервової системи у разі розсіяного склерозу, що заявляється, є довготривале застосування препаратів a-ліпоєвої кислоти, які сприяють позитивній динаміці суб'єктивних та об'єктивних симптомів захворювання, клініконеврологічних, імунологічних та нейрофізіологічних показників у хворих на розсіяний склероз з ознаками ураження периферичної нервової системи. Лікування препаратами a-ліпоєвої кислоти засвідчило про значне відновлення неврологічних функцій у 76,4%, помірне відновлення у 17,6%, відсутність ефекту у 6%, погіршення стану не зафіксовано. В контрольній групі зареєстровано значне відновлення неврологічних функцій у 53,3%, помірне відновлення у 33,3%, відсутність ефекту у 13,3%, погіршення стану не зафіксовано. Результати клінічного обстеження свідчили про більш позитивну динаміку неврологічних змін у пацієнтів, які отримували даний препарат, в порівнянні з контрольною групою. Результати клініконеврологічного та електронейроміографічного обстеження хворих обох гр уп до та після лікування препаратів a-ліпоєвої кислоти наведені в таблиці 1 і 2. Таблиця 1 Динаміка змін неврологічного статусу у хворих на розсіяний склероз з ураженням периферичної нервової системи через місяць після початку лікування Відновлення неврологічних функцій (за шкалою NRS тa EDSS) Значне Помірне Без ефекту Погіршення Основна група (n=17) Контрольна група (n=15) Кількість пацієнтів % Кількість пацієнтів % 13 3 1 0 76,4 17,6 6 0 8 5 2 0 53,3 33,3 13,3 0 5 34588 6 Таблиця 2 Динаміка змін електронейроміографічних критеріїв у хворих на розсіяний склероз з ураженням периферичної нервової системи через місяць після початку лікування Основна група (n=17) До лікуван- Після ліку% ня вання Амплітуда М-відповіді, мВ Термінальна латентність, м/с Тривалість М-відповіді, м/с Швидкість проведення імпульсу, м/с Контрольна група (n=15) До лікуван- Після ліку% ня вання 8,6 10,3* 19,7 9,2 11,3* 12,2 9,1 6,5* 28,4 9,9 8,1* 18,1 10,2 6,1* 40,1 10,5 8,9* 15,2 42 51* 21,4 45 49 8,8 *Примітка: достовірність відмінностей до та після лікування рS, відсутність ахіллових та черевних рефлексів, двобічний симптом Бабінського, зниження вібраційної чутливості до 5-6 секунд. На магнітно-резонансній томографії головного мозку в обох гемісферах мозочка, в ділянці моста, довгастого мозку, перивентрикулярно до заднього рогу правого бокового шлуночка визначаються вогнища розмірами 3-9мм гіперінтенсивні на T2W, розширення великої цистерни мозку до 20*22*40мм. За даними імунологічного обстеження у хворого спостерігається сенсибілізація нейтрофілів до нейроспецифічних білків: ОБМ-45% (N-5-7%), NSE-27 (N-3-6%), що свідчить про аутоімунний процес клітинного типу з нестабільним ГЕБ. За даними електронейроміографії у хворого реєструється незначне подовження тривалості Мвідповіді, помірне подовження термінальної латентності та помірне зниження швидкості проведення імпульсу, що свідчить про помірно виражений демієлінізуючий процес периферичної нервової системи. Разом з тим реєструється незначне зниження амплітуди М-відповіді по нервам нижніх кінцівок, переважно по n.tibialis dex. В зв’язку з цим можна зробити висновок про демієлінізуючий характер ураження периферичної нервової системи з аксональним компонентом. Після проведення пульс-терапії метилпреднізолоном в дозі 1000мг внутрішньовенно крапельно №5 хворий отримав 10 інфузій a-ліпоєвої кислоти в дозі 600мг на 200мл 0,9% розчину натрію хлориду, після чого впродовж 1 місяця приймав по 600мг вранці a-ліпоєву кислоту per os. В якості допоміжних препаратів використовувались пентоксифілін в дозі 300мг 2 рази на добу 1 місяць, мільгама по 1 таблетці 2 рази на добу 1 місяць, нейрамідин по 1 таблетці 2 рази на добу 1 місяць. Спосіб, що заявляється, був впроваджений в Українському центрі по вивченню розсіяного склерозу (Київська міська клінічна лікарня №4) при обстеженні 17 хворих на розсіяний склероз з ураженням периферичної нервової системи. Для контролю була обстежена група з 15 хворих, відповідних за віком, статтю, типом перебігу захворювання, пролікованих за традиційною методикою (пульстерапія метилпредом для внутрішньовенного введення в дозі 500-1000мг впродовж 5-ти днів) без подальшого застосування a-ліпоєвої кислоти. Досвід використання способу, що заявляється, показав, що він відрізняється від традиційного способу, оскільки він суттєво впливає на вираженість неврологічної симптоматики у разі розсіяного склерозу з ураженням периферичної нервової системи, зменшує необхідність госпіталізації хворих, не спричиняє ускладнень. 7 34588 Література: 1. Євтушенко С.К., Силенно Л.З., Голубева І.М., Єфіменко М.В., Євтушенко О.С., Лисовський Є.В., Прохорова Л.М. Нейромідин в терапії демієлінізуючих та аксональних полі невропатій у дітей // Неординарні (раритетні) синдроми та захворювання у дітей та дорослих (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Під редакцією професора Євтушенка С.К.). - Донецьк - Святогорськ. - 2003. - С.331-334. 2. Гусев Е.И., Лащ Н.Ю., Бойко А.Н. и др. Роль поражений периферической нервной системы в клинике рассеянного склероза // Журнал невроло Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 8 гии и психиатрии., рассеянный склероз. - 2003. №2. - С.47-52. 3. Ariva zhagan P., Ramanathan К., Ranneerselvam С. Effect of DL-alpha-lipoic acid on glutathione metabolic enzymes in aged rats // Exp. Gerontol. - 2001. - Vol.37, N1. - P.81-87. 4. Єфіменко M.B. Динаміка цитокінів і електронейроміографічних показників при гострих запальних демієлінізуючих поліневропатіях. - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 - нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004р. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601