Спосіб діагностики морфокардіогемодинаміки плода під час загрози недоношування вагітності

1. Спосіб діагностики морфокардіогемодинаміки плода лід час загрози недоношування вагітності, згідно з яким вимірюють показники функціонального стану кардіогемодинаміки плода у вагітних з ознаками загрози недоношування в залежності від строку гестації, який відрізняється тим, що вимірювання показників морфокардіогемодинаміки плода здійснюють шляхом ультразвукового обстеження, при цьому в якості згаданих показників вимірюють сістолу і діастолу шлуночків серця плода 2.Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що вимірювання показників функціонального стану морфокардіогемодинаміки плода починають здійснювати при строках гестації 28 -ЗО тижнів. Винахід відноситься до медицини, а саме до акушерства і перинатології', і може бути використаний з метою функціональної діагностики серцево-судинної системи плода в залежності від строку гестації та при неблагоприємному перебігу вагітності Відомий найбільш близький за медичною суттю до способу, що заявляється, спосіб діагностики кардіогемодинаміки плода у вагітних під час загрози недоношування вагітності, згідно з яким реєструють показники функціонального стану кардіогемодинаміки плода під час загрози недоношування вагітності в залежності від строку гестації, причому реєстрацію показників здійснюють методом кардіотокографії плода, визначаючи ко-, ливання частоти серцебиття останнього (Абрамченко В.В. Клиническая перинатология- СПб.: ИАГ РАМН им. Д.О.Отта.1996 - 240с.) Недоліком цього відомого способу діагностики морфокардіогемодинаміки плода у вагітних під час загрози недоношування, прийнятого за прототип, слід вважати недостатню достовірність, оскільки не завжди варіабельність частоти серцебиття плода є ознакою патологічного стану останнього. Одержати стабільну якісну реєстрацію серцевої діяльності в антенатальному періоді можливо тільки в III триместрі вагітності, при динамічному спостереженні і відповідно за 4060 хвилин реєстрації. Слід відмітити, що .клінічна інтерпретація антенатальної кардіотокограми має відповідні труднощі із-за великої індивідуальної варіабельності і не дає повного уявлення про стан серцево-судинної системи плода при патологічному перебігу вагітності. Нами вивчено особливості адаптації' серцево-судинної системи при фізіологічному перебігу вагітності та під час загрози недоношування В основі неблагоприємного впливу під час даного патологічного перебігу вагітності є компенсаторна залежність і ефективність анаеробного метаболізму на гіпоксію. Фізіологічні реакції плода на гіпоксію в першу чергу проявляються в зміні кровотоку, котрий підсилюється до мозку, серця плаценти за рахунок зниження кровопостачання інших органів. При початковій гіпоксії реакція реалізується через блукаючий нерв, а при хронічній гіпоксії' може безпосередньо порушуватись міокард Виходячи з цього загальні порушення в системі гемодинаміки приводять до порушень в регіонарному кровотоці, що впливає на діяльність відповідних органів. Дискоординації кровотоку і його функцій, незалежно від форми приводять до патологічного стану за рахунок порушення симпатичної інервації на компенсаторні можливості судинних і тканевих реакцій. Вирішення цієї проблеми має суттєве значення для акушерської практики тому, що гіпоксія плода і новонародженого відіграє ведучу роль не тільки в перинатальній захворюваності і смертності, але й має суттєве значення в генезі нервово-психічних порушень та мозкової дисфункції за рахунок внутрішньошлункових крововиливів Своєчасна діагностика може мати прогностичне значення в попередженні інфаркту міокарда, вродженої пневмонії та меконіальноі аспірації', тобто стає можливим врахувати функціональні можливості ппода. Дані ускладнення неможливо ю со CM LO со < 35235 своєчасно визначити за допомогою вищевикладеного способу антенатальної кардіотокографії В основу винаходу поставлено задачу такого вдосконалення способу діагностики морфокардіогемодинаміки плода у вагітних під час загрози недоношування, при якому за рахунок ультразвукового методу обстеження та аналізу показників шлуночкової системи серця плода досягається можливість при діагностичному обстеженні враховувати морфофункціональні можливості останнього, що приведе до підвищення його достовірності. Для вирішення цієї задачі в 'способі діагностики морфокардіогемодинаміки плода у вагітних під час загрози недоношування вагітності, згідно з яким вимірюють показники функціонального стану кардіогемодинаміки плода у вагітних зознаками загрози недоношування в залежності від строку гестації, згідно винаходу вимірювання показників функціонального стану морфокардіогемодинаміки плода у вагітних здійснюють шляхом ультразвукового обстеження, при цьому в якості згаданих показників вимірюють сістолу і діастолу шлуночків серця плода у вагітних. Вимірювання показників функціонального стану морфокардіогемодинаміки плода у вагітних доцільніше починати здійснювати при строках гестації 28 -ЗО тижнів. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляється і медичними результатами, котрі досягаються при її реалізації, полягає у наступному Завдяки використанню ультразвукового методу обстеження і вимірювання шлуночків серця під час сістоли і діастоли у плода ми отримали можливість безпосередньо враховувати не тільки ритм серцевої' діяльності, але і функціональний стан серцево-судинної системи, що приведе до значного підвищення достовірності способу діагностики кардіогемодинаміки плода і, як наслідок останнього можна визначити ефективність впливу патогенетичного способу медикаментозної терапії та вибору доцільного, бережного методу родорозрішення. Приклад конкретної реалізації способу діагностики кардіогемодинаміки плода у вагітних під час загрози недоношування. В умовах відділення патологи вагітних міського пологового будинку №3 м. Києва морфодинамічні дослідження серця плода проводили на ультразвуковому сканері фірми PIE MEDICAL (Голандія) 41060 BASIC SCANNER - 250-ЗТ з використанням пакетів програмного забезпечення. Проведені дослідження включали вимірювання середніх величин переднє-заднього і поперечного розмірів порожнин шлуночків, товщину ммилунковон перетинки серця плода в залежності від гестаційного віку з 28-40 тижнів вагітності. Морфодинамічні показники шлуночків серця представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Строк гестації (тижні) Поперечний розмір шлуночків серця(мм). Лівий шлуночок Сістола Діастола Правий шлуночок Сістола Діастола 28 10,2±1.3 6.4±1,6 10.4±1,5 7,2*1,3 29 11,3±1,5 7,2*1,3 11.5±1,4 8.5*1,4 30 12,5±1,7 8,6±1,8 12,6±1,7 9.4*1,5 31 13,1±1,6 9,5±1,7 13,5±1,5 10,8*1,8 32 13.Р±1,5 10,1±1,4 14,1*1,5 11,3*1,6 33 14,2±1.8 10.8±1.6 14.8*1.6 12.9*1.7 34 14.9±1.6 11,4±1,4 15.7*1,8 13.1*1.4 35 .15.2*1,8 12,3*1.7 16.31*1.4 14.81*1.3 36 15.8±1.6 13.6±1.4 17,1*1.3 15,3*1,4 37 16,5±1.3 14,1±1.3 18.8*1,1 16,2*1,1 38 17.8±1.5 15,2±1,1 19,4*1,5 1б.7±1.1 39 18.4±1,4 16,7±1,3 20.4*1,6 17,5*1,3 40 19,6±1.6 17,1+1,5 21,1*1.3 18,2*1,6 Отримано поперечні розміри лівого і правого шлуночків наприкінці діастоли і наприкінці сістоли, товщину міжшлункової перетинки на рівні морального і трикуспідального клапанів для двох груп обстежених вагітних: основної (162 вагітних) із загрозою недоношування в 35235 різні строки гестації і контрольної (90 вагітних) з фізіологічним перебігом вагітності. Строки гестації найкраще брати, починаючи з 28-30 тижнів. Представлені лінійні показники серця дозволяють підрахувати право/ліво шлуночкове співвід ношення, а також кінцево-систолічний і кінцеводіастолічний об'єми шлуночків. Для вирахування об'ємів вимірювали також подовжній розмір шлуночків, а також обвід останніх. Об'єми шлуночків серця плода при фізіологічному перебігу вагітності представлені в табл 2. Таблиця 2 Строк гестацГі (тижні) Об'єм шлуночків серця (см3). Лівий шлуночок Сістола Діастола Правий шлуночок Діастола Сістола 28 1,4±0,2 0,6±0,3 1,4±0,4 0,7±0,2 29 1,5±0,6 0,6±0,5 1.5±0,3 0,8±0,2 ЗО 1,5±0,4 0,7±0,4 1,6±0,4 0,8±0,1 31 1,6±0,5 0,8±0,6 1,8±0,5 0,9±0.3 32 1,9±0,3 0,8±0,8 2,0±0.4 1,1±0,6 33 2,4±0,2 0,9±0,3 2.8±0.4 1.3±0.4 34 2,8±0,7 1,0±0,4 3,1 ±0,3 1,5+0,5 35 3,1 ±0,6 1,8±0,2 3,2±0,6 2,0+0,5 36 3,8±0,1 2,0±0,2 3,9±0,3 2,2±0,6 37 4,2±0.8 2,5±0.3 4,3±0,4 2,8±0,8 38 5,0±0,6 2,7±0,5 5,2±0,2 3,0±0,4 39 5,7±0,7 2,9±0,6 5,9±0,4 3,2±0,9 40 6,5±0,8 3,0±0,7 6г7±0,8 3,3±0.5 Ударний об'єм був підрахований шляхом обчислення різниці кінцево-діастолічного і кінцевосистолічного об'ємів окремо взятих шлуночків серця плода. встановлено зниження ударного об'єму лівого шлуночка плода при загрозі недоношування в 1,1 - 1,6 разів, у відповідності до останнього знижується хвилинний об'єм та фракція ежекції, що свідчить про суттєві зміни морфокардіогемодинаміки плода при загрозі недоношування. Клінічне значення отриманих результатів визначається діагностикою функціональної і органної патології серця і судин та їх залежність від патологічного перебігу вагітності, прогнозу функціонального розвитку плода, ефективності корекції фетоплацентарної недостатньості, вибору раціонального методу ведення пологів та організації тактики профілактичних і лікувальних заходів порушень гемодинаміки в ранньому неонатальному періоді. Тираж 50 екз Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03