Спосіб лікування панкреатиту

1. Спосіб лікування панкреатиту шля хом внутрішньовенного введення в ранньому періоді захворювання фармакологічного комплексу, який 36167 хронічної форми захворювання. Оскільки синтез колагену передбачає включення білоксинтезуючих процесів на основі використання вільних амінокислот, ми звернулися до використання суміші амінокислот в як метода корекції білоксинтезуючих процесів в організмі хворих. Слід зазначити, що білковий обмін у хвори х на панкреатит страждає в найбільшій мірі порівняно з іншими видами обміну (див.: Marulendra S., Kirby D. Nutrition support in pancreatitis // Nutr. Clin. Pract., 1995, v. 10, р. 45-53), а ефективність використання фармакологічних методів лікування захворювання в тій чи іншій мірі завжди пов'язана з корекцією білкового обміну. Таким чином, з метою попередження надмірного утворення фіброзної тканини та розвитку ускладнень у віддаленому періоді у хворих на гострий панкреатит використовували модифіковану суміш амінокислот, а як базову суміш застосовували розчин "Інфезол 40" (Berlin Chemie AG), який складається з амінокислот, вугле водів та електролітів. Новим в даному способі є те, що до складу базової суміші додавали метіонін (збільшували його концентрацію в три рази) та глутамінову кислоту (також збільшували концентрацію втричі). Також до суміші додавали селеніт натрію ("Sigma Chemical Co.", St. Louis, Mo, USA). При цьому селеніт натрію додавали, виходячи з розрахунку 0,19 мкг/кг ваги хворого (див.: Charash W.E., Kearney P.A., Annis K.A. Early enteral feeding is associated with an attenuation of the acute phase/cytokine response and improved outcome following multiple trauma // J. Trauma, 1994, v. 37, р . 1015-1020). Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю заявлених ознак і досягнутим результатом можна пояснити таким чином: використання вказаних компонентів суміші дозволяє корегувати функціональний стан печінки (метіонін), корегувати імунологічну реактивність (глутамінова кислота), та підвищува ти антиоксидантний потенціал (селеніт натрію) за рахунок активації ферментної ланки. Спосіб здійснюється таким чином. У хворих на гострий панкреатит після проведення діагностичних процедур внутрішньовенно застосовують модифікований амінокислотний коктейль (25-50 мл на 1 кг маси тіла на добу). Введення суміші проводять щодобово протягом чотирьох діб з моменту здійснення оперативного втручання. Приклади конкретного виконання способу Приклад 1. Хворий на гострий панкреатит А., 50 років. Діагноз: Гострий панкреатит. Спостерігається розвиток ферментемії - підвищення вмісту амілази, ліпази, трипсину, а також зниження рівня антитрипсину. Має місце нудота, блювота та характерний поперековий больовий синдром. В анамнезізловживання їжею та алкоголем. Лабораторно-інструментальне дослідження виявило: 1) значну активацію перекисного окислення ліпідів зі зниженням антиоксидантних резервів, дисліпідемію; 2) порушення імунної відповіді в бік пригнічення клітинної ланки імунітету; 3) зниження секреторної активності підшлункової залози. При ультразвуковому дослідженні визначається розвиток набряку та геморагічні виливи в зоні голівки підшлункової залози. Хворому проведено внутрішньовенне введення модифікованого амінокислотного розчину (25 мл в/в на 1 кг маси тіла). Через 1 добу з моменту вн утрішньовенних інфузій провели оперативне втручання – мобілізацію підшлункової залози, некректомію залози та позачеревинного простору, дренування ложа залози. Протягом чотирьох діб післяопераційного періоду проводили щодобові внутрішньовенні введення модифікованого амінокислотного розчину разом з традиційними лікувальними заходами. Повторне лабораторно-інструментальне дослідження в період після припинення внутрішньовенних інфузій модифікованого амінокислотного розчину показало значне покращення показників перекисного окислення ліпідів, нормалізацію ліпідограми, зникнення епізодів відчуття болю після прийняття їжі (табл. 1). Спостереження у віддаленому післяопераційному періоді (термін - 12 місяців з моменту виконання операції) показав відсутність ускладнень, повну професійну та фізичну реабілітацію. Приклад 2. Хворий на гострий панкреатит С., 35 років. Діагноз: Гострий геморагічний панкреатит, панкреатогенний перитоніт. Спостерігається розвиток ферментемії - підвищення вмісту амілази, ліпази, трипсину, а також зниження рівня антитрипсину. Має місце нудота, блювота та характерний поперековий больовий синдром. В анамнезі зловживання алкоголем. Лабораторно-інструментальне дослідження виявило: 1) значну активацію перекисного окислення ліпідів зі зниженням антиоксидантних резервів, дисліпідемію; 2) порушення імунної відповіді в бік пригнічення клітинної ланки імунітету; 3) зниження секреторної активності підшлункової залози. При ультразвуковому дослідженні визначається розвиток набряку та геморагічні виливи в зоні головки залози та брижейки поперечної ободочної кишки, скупчення ексудату в порожнині малого сальника та позачеревинного простору. Хворому проведено внутрішньовенне введення модифікованого амінокислотного розчину (50 мл в/в на 1 кг маси тіла). Через 2,5 год з моменту внутрішньовенних інфузій провели оперативне втручання – мобілізацію підшлункової залози, некректомію залози та позачеревинного простору, дренування ложа залози. Протягом чотирьох діб післяопераційного періоду проводили щодобові внутрішньовенні введення модифікованого амінокислотного розчину разом з традиційними лікувальними заходами. Повторне лабораторно-інструментальне дослідження в період після припинення внутрішньовенних інфузій модифікованого амінокислотного розчину показало значне покращення показників перекисного окислення ліпідів, нормалізацію ліпідограми, зникнення епізодів відчуття болю після прийняття їжі (табл. 2). Хворому виконано 6 програмованих лапаротомій. Спостереження у віддаленому післяопераційному періоді (термін - 11 місяців з моменту виконання операції) показав відсутність ускладнень, повну професійну та фізичну реабілітацію. 2 36167 Розроблений засіб лікування було апробовано в клінічній практиці та проведено його порівняльну характеристику з традиційними методами лікування: наприклад, з використанням інгібіторів протеолітичної активності (контрикал), цитостатиків (циклоспорин) та сандостатину з даларгіном. Слід зазначити, що цей розділ роботи було виконано у хворих, які мали некротичні зміни в тканині підшлункової залози і ефективність визначалась за показниками розвитку ускладнень та необхідністю виконання оперативного втручання у віддаленому періоді захворювання. Як свідчать результати наведені, в табл. 3, за умов розробленого комплексного лікування суттєво зменшувалося число ускладнень у віддаленому періоді лікування (27,8% - традиційне лікування та 1,9% - розроблений метод лікування). Таким чином, наведені результати свідчать про те, що за умов використання розробленого комплексного лікування у хворих на деструктивний гострий панкреатит спостерігається попередження розвитку ускладнень у віддаленому періоді захворювання. Розроблена методика дозволяє запобігти формуванню ускладнень у вигляді виникнення хронічного панкреатиту. Таблиця 1 Лабораторно-інструментальні показники хворого А Малоновий діальдегід, мкмоль/мл Глутатіонредуктаза, нмоль/с/мл Фосфоліпіди, мг% Вільний холестерин, мг% Жирні кислоти, мг% Тригліцериди, мг% Т-хелпери/Т-супресори ЦІК, ум. од. Нормальні показники 1,1-1,5 77,0-85,0 104,0-127,0 43,0-65,0 18,0-35,0 109,0-187,0 1,4-2,4 4,0-12,0 До лікування 25,7 65,3 32,0 123,0 44,1 147,0 4,7 27 5-а доба лікування 3,1 88,5 120,0 62,0 21,2 101,0 1,5 8 Таблиця 2 Лабораторно-інструментальні показники хворого С Малоновий діальдегід, мкмоль/мл Глутатіонредуктаза, нмоль/с/мл Фосфоліпіди, мг% Вільний холестерин, мг% Жирні кислоти, мґ% Тригліцериди, мг% Т-хелпери/Т-супресори ЦІК, ум.од. Нормальні показники 1,1-1,5 77,0-85,0 104,0-127,0 43,0-65,0 18,0-35,0 109,0-187,0 1,4-2,4 4,0-12,0 До лікування 29,1 67,2 31,5 122,0 45,1 145,0 4,8 28 5-а доба лікування 4,0 87,1 119,3 65,0 22,4 103,0 1,7 10 Таблиця 3 Порівняльна характеристика ефективності лікування хворих дестр уктивним гострим панкреатитом з використанням різних методів комплексного консервативного лікування Традиційне комплексне лікування (n=18) Розроблений комплексний метод лікування (n=53) Число хворих з ускладненнями у віддаленому періоді лікування 5 1* Примітка: * - Р