Спосіб виробництва силосу для стимуляції жирномолочності корів

Спосіб виробництва силосу для стимуляції жирномолочності корів, що включає силосування вегетативної маси сої і кукурудзи, який відрізняється тим, що вегетативну масу обох культур силосують у фазу високої активності біосинтезу ліпідів, а саме: сої - початок наливу зерна і кукурудзи викидання мітелок - початок молочної стиглості зерна, при співвідношенні компонентів 1:1-3. (19) (21) 99052930 (22) 26.05.1999 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Жмудь Олексій Віталійович, Кулик Михайло Федорович, Бабич Анатолій Олександрович, Беліченко Дмитро Павлович, Бугайов Василь Дмитрович, Заверталюк Іван Іванович, Мазур Петро Тимофійович, Величко Іван Миколайович, Обертюх Юрій Володимирович, Коваль Світлана Станіславівна, Побережна Аліна Анатоліївна 37521 кукурудзи. Соя в цей період знаходиться в фазі пожовтіння бобів нижнього ярусу. В таких фазах збирання вегетативна маса обох культур має найвищу поживну цінність, але поряд з цим характеризується завершенням циклу біосинтезу ліпідів. Аналізуючи біосинтез ліпідів рослин, переміщення продуктів різних стадій синтезу виключно відбувається в водному середовищі, можна зробити висновок, що аналогічно має місце транспортування, тобто всмоктування таких компонентів ліпідного циклу через слизову оболонку шлунковокишкового тракту тварин. І це можливе тільки в певній стадії фізіологічного розвитку рослин, а саме - у фазу найбільш інтенсивних процесів біосинтезу ліпідів. Адже в живому організмі всі біохімічні перетворення здійснюються у водному середовищі. Ліпіди та продукти їх перетравлення, більшість яких у воді не розчиняються, повинні піддатися певним біохімічним перетворенням для проникнення у водне середовище організму. При цьому виключна роль належить процесам, що протікають у шлунково-кишковому тракті. Вони забезпечують не тільки перетравлення ліпідів, саме в тонкій кишці створюються умови для переходу водонерозчинних харчових жирів і продуктів їх розпаду у водорозчинні фізико-хімічні форми, які в свою чергу забезпечують як ферментативний гідроліз жиру, так і всмоктування продуктів цього гідролізу в кишечнику. Далі в кишкових епітеліоцитах тонкої кишки проходять складні біохімічні перетворення, в результаті яких із продуктів гідролізу харчових жирів любого походження (рослинного, тваринного, синтетичного), що всмокталися, синтезуються жири, специфічні для даного організму. І, нарешті, клітини слизової оболонки тонкого кишечника контролюють заключний етап перетравлювання ліпідів, а також транспорт всмоктаних і ресинтезованих жирів у лімфу чи кров (Черняховская М. Ю., Чурина С.К., 1977). В основу винаходу поставлено задачу розробити спосіб виробництва силосу для стимуляції жирномолочності корів. Задача вирішується тим, що у способі виробництва силосу для стимуляції жирномолочності корів, що включає силосування вегетативної маси сої і кукурудзи, відповідно до винаходу, вегетативну масу обох культур силосують у фазу високої активності біосинтезу ліпідів, а саме: сої - початок наливу зерна і кукурудзи - викидання мітелок початок молочної стиглості зерна при співвідношенні компонентів 1:(1-3). Запропонований винахід переважає вибраний аналог за продуктивною дією, оскільки сприяє підвищенню середньодобових надоїв молока (на корову) на 9,4% і його жирності на 0,69% порівняно з контрольною групою. В основу винаходу покладено результати проведених досліджень на стаді племзаводу "Дружба" Тростянецького району Вінницької області, в яких встановлено, що рослинні компоненти різних стадій синтезу жиру та біологічно активні речовини сої і кукурудзи є стимуляторами біосинтезу ліпідів молока в організмі корів. Суть винаходу пояснюється такими прикладами його здійснення. Приклад 1. Вегетативну масу сої у фазу повного наливу - початку пожовтіння бобів нижнього ярусу і кукурудзи - воскової та кінець воскової стиглості зерна у співвідношенні 1:2,3, силосували у наземних облицьованих траншеях. Вказані фази забезпечують високу врожайність зеленої маси, сухих речовин та енергетичної та поживної цінності корму. Зберігали масу протягом 30 діб і в послідуючому використовували в годівлі дійних корів. Приклад 2. Вегетативну масу кукурудзи у фазу воскової стиглості зерна силосували у наземних облицьованих траншеях і зберігали протягом 30 діб до використання в годівлі дійних корів (існуюча технологія виробництва силосу із кукурудзи). Приклад 3. Вегетативну масу сої у період початку наливу зерна і кукурудзи - викидання мітелок - початку молочної стиглості зерна у співвідношенні 1:(1-3) силосували у наземних облицьованих траншеях. Вказані фази виробництва силосу в обох культур характеризуються високою активністю біосинтезу ліпідів, а саме: сої - 0,92% і кукурудзи - 5,3%. Масу ретельно ущільнювали, зберігали протягом 30 діб і в послідуючому використовували в годівлі дійних корів. Приклад 4. Ефективність використання силосу, виготовленого із вегетативної маси сої і кукурудзи різних фаз силосування у годівлі дійних корів вивчалась у двох науково-виробничих дослідах. У першому досліді, проведеному на поголів’ї 300 голів, було відібрано дві групи по 10 голів контрольна і дослідна. Групи були сформовані за принципом аналогів. Умови утримання і годівлі були ідентичними. Протягом досліду корови контрольної групи одержували у складі раціону силос, вироблений у фазу завершеного синтезу ліпідів, а дослідні - силос, вироблений із сої у фазу початку наливу зерна і кукурудзи - у фазу викидання мітелок - початку молочної стиглості зерна у співвідношенні 1:1-3 в аналогічній по поживності кількості. Вплив вивчаємих силосів на жирномолочність корів приведено в табл. 2. Результати науково-виробничого досліду показали, що згодовування силосу, виробленого із вегетативної маси сої і кукурудзи у співвідношенні 1:(1-3) (пропонований спосіб), сприяє підвищенню середньодобових надоїв молока на 1,3 кг і вмісту в ньому жиру на 0,69%. У перерахунку на молоко 4процентної жирності різниця становить 3,81 кг, або 32% більше порівняно з контрольною групою (прототип) (Р