Спосіб “дімасм” визначення функціонального стану мозку людини

1. Спосіб визначення функціонального стану мозку людини, при якому демонструють подразники в режимі білатерального вибору з трьох при поступовому збільшенні темпу демонстрування, здійснюють рефлексометричне реагування, реєструють помилки реагування і кількість показаних фігур, встановлюють найвищий темп правильного реагування, на темпах вище якого виконують контрольне тестування, який відрізняється тим, що використовують предметні зорові подразники, які демонструють на наступному темпі одразу після 37839 Багаторічні дослідження ДІМА - динамізму інверсійно-фізіологічної мануально-міжпівкульової асиметрії (перша заявка на відкриття ДІМА була нами подана 13.12.1988) дозволили нам встановити важливість тестування на темпах вище найвищого темпу правильного реагування (НТПР), який у осіб, які знаходяться в ФСн, відомий як темп функціональної рухливості нервових процесів (ФР) (див.: Седаков І.О. Гіпотеза правопівкульової активації: Матеріали першої Української науковопрактичної конференції "Актуальні проблеми здорового способу життя". - К., 1992. - С. 63-65). За аналог прийнятий розроблений нами спосіб "ДІМА" визначення ФС, при якому спочатку виявляють ведучу руку за стороною хвату ключки, демонструють геометричні фігури в режимі білатерального вибору при поступовому збільшенні ТД на 10 фігур кожні 30 секунд. Далі реєструють помилки реагування (ПР) і кількість фігур, які демонструють на даному темпі (ФД), визначають НТПР, пред'являють контрольне завдання, виявляють різницю між показниками ПР для лівої та правої рук, порівнюють її з фізіологічною нормою. Це дає можливість визначити ФС (див.: патент України № 10194, МПК А61В5/16, бюл. № 4 від 25.12.96). Недолік аналогу - неоднакові можливості використання способу для осіб з різним рівнем латеральності. Причина: для осіб, яким однаково зручно брати ключку лівим і правим хватом, неможливо визначити ведучу руку за хватом ключки. Тобто спосіб-аналог не можна використати для таких осіб до того часу, поки не буде знайдена більш інформативна ознака для виявлення ведучої руки. За прототип обраний спосіб "ДІМА", при якому демонструють першосигнальні подразники, здійснюють реагування в режимі білатерального вибору з двох позитивних подразників - для кожної руки - і одного гальмуючого при підвищенні темпу на 10 подразників кожні 30 секунд, реєструють ПР і ФД, підраховують на кожному ТД суму і відсоток суми помилок, які зроблені правою та лівою рукою, встановлюють НТПР, демонструють завдання в шеститемповому діапазоні дослідження з початковим ТД, вищим за темп НТПР на 10 фігур за хвилину, реєструють помилки (ПО) та ФД у цьому діапазоні. За підсумованими величинами підраховують показник ФС (Пфс), а функціональний стан мозку людини визначають за результатами порівняння величини цього показника з фізіологічною нормою (див.: Рішення про видачу патенту по наший заявці № 99074240 від 21.07.1999 на "Спосіб визначення функціонального стану людини"). Недолік прототипу - недостатньо висока надійність визначення ФС. Причина: запропонований тільки один засіб визначення ФС і один показник Пфс (який можна використовувати в умовах відсутності даних про латеральний статус людини), але треба мати декілька варіантів визначення ФС в умовах відсутності даних про "ведучу руку на хватом ключки. В способі "ДІМА см" поставлена задача шляхом розширення арсеналу засобів виявлення ФС за рахунок створення додаткового варіанту технології тестування і оцінки переробки інформації без додаткових витрат і використання додаткових засобів в межах єдиного тесту підвищити надійність визначення ФС. Пошук шляху вирішення поставленої задачі. В результаті досліджень нами встановлено: додатковою ознакою, з урахуванням якої можна вивчати ФС людини в умовах неоднозначності або відсутності даних про ліву чи праву сторону хвату ключки, може бути доповнення відомих ознак сумісним використанням по-перше, демонстрування на наступному темпі предметних зорових подразників по-друге, те, що їх показують на наступному темпі одразу після закінчення їх показу на попередньому темпі, і, по-третє, виявлення темпу (ТДмС), на якому величина перепускної спроможності (Сн) людини, досягає максимуму (См), тобто оцінка ФС за ТДмС. В способі "ДІМА См", при якому виконують тест Хільченка в режимі білатерального вибору з трьох, здійснюють рефлексометричне реагування, реєструють помилки реагування і кількість показаних фігур, встановлюють НТПР, на темпах вище якого виконують контрольне тестування, задача, яка поставлена, вирішена тим, що предметні зорові подразники, які використовують, демонструють на наступному темпі одразу після закінчення їх показу на попередньому темпі, на кожному темпі контрольного тестування реєструють кількість помилок реагування та кількість подразників, обчислюють перепускну спроможність, за величиною якої та за відповідним цій величині темпом визначають функціональний стан людини. В варіанті винаходу, коли треба визначити ФС в межах одноразового дослідження, виявляють См, а також відповідний їй ТДмС. В варіанті винаходу, коли треба простежити динаміку ФС людини, дослідження повторюють, порівнюють результати різних досліджень, роблять висновки: 1) якщо величини См та ТДмС знижуються за результатами повторного дослідження, то визначають погіршення ФС; 2) якщо величини См та ТДмС збільшуються за результатами повторного дослідження, то визначають поліпшення ФС. Конкретніше винахід полягає у наступному. Тест, на основі якого виявляють ПР, ПВ, ФД, Сн як наведено в характеристиці прототипу, є модифікованим тестом А.Є. Хільченка. Як позитивні подразники використовують для правої руки квадрат, для лівої руки - коло. Гальмуючим подразником є трикутник. Тест використовують у комп'ютерному варіанті з діапазоном темпів від 30 до 240 фігур на хвилину. За підкріплюючими тестами ФС встановлюють з допомогою суб'єктивного показника (треба було оцінювати свій стан за стобальною шкалою) та об'єктивного показника за прототипом (див.: Рішення про видачу патенту по наший заявці №99074240 від 21.07.1999 на "Спосіб визначення функціонального стану людини"). Фіксують помилки в межах часового інтервалу, який починається на 250 мс пізніше по відношенню до моменту демонстрування фігур-подразників. Поступовість збільшення ТД реалізується у вигляді його підвищення кожні 15 або 30 секунд на 5 або 10 фігур залежно від стадії тестування, початкового ФС та точності, яку треба досягнути у процесі визначення зміни ФС. 2 37839 Величину перепускної спроможності можна обчислювати за аналогією з математичною формулою (див.: Горбунов В.В., Досычев В.В., Макаренко Н.В. Оценка надежности человекаоператора по данным физиологических исследований // Физиология человека. - 1982. – Т. 8. - № 2. - С. 217) Сп=n[Н(А)-Н(А/В)] біт/с, в якій ми замість одиниць вимірювання біт/с, які правильні тільки для технічних каналів зв'язку, використали одиниці ніт/с, які правильні для оцінки переробки інформації людини (див.: Хурсин Л.А. Связанная информация общественной системы // Материалы по науковедению. – К.: СОПС,1969. С. 30-31). Сн=0,0166·ТД (1,1+К·Ln 0,5K+P·Ln P), де К=ПР/ФД (показник помилок); Р=ПВ/ФД (ймовірність правильних відповідей = надійність прийому сигналів = ймовірність безпомилкового реагування на розумове навантаження); 0,0166 - коефіцієнт, який відображає кількість хвилин в одній секунді); ТД — темп демонстрування подразників(в подальшому тексті одиниці вимірювання не вказуються, бо вони надані в переліку термінів та їх скорочень); ПВ - кількість правильних відповідей на даному ТД; ПР - кількість помилок реагування на даному ТД; ФД - кількість фігур-подразників, які демонструють на даному ТД; СН - величина перепускної спроможності. Технічний результат пояснюється даними табл. 1, де відображені взаємозв'язок суттєвих ознак винаходу та безпосереднього технічного результату. Таким чином, в способі "ДІМА См" шляхом розширення арсеналу засобів виявлення ФС за рахунок створення додаткового варіанту технології тестування і оцінки переробки інформації за величинами См і ТДмС без додаткових витрат і використання додаткових засобів в межах єдиного тесту забезпечується підвищення надійності визначення ФС. Винахід пояснюється описом, прикладами 1, 2 та табл. 2, в якій відображені усереднені - по групах ФС "Норма" та "Нижче норми" - значення ТДмС. Приклад 1 Досліджуваний 3-к, 20 років, ФСн. Був протестований відповідно до винаходу і способу-прототипу. Темп підвищувався на 10 фігур кожні 30 секунд. Результати тестування наступні: НТВР=70, ТД=ТДмС=100, ПР=3, ФД=50, К=3/50=0,06, ПВ=47, Р=47/50=0,94. Розрахунок проводився наступним чином: См=0,0166·ТД (1,1+К·Ln 0,5K+P·Ln P)= =0,0166·100(1,1+0,06Ln0,03+0,94Ln0,94)=1,34. Відповідно до прототипу, підрахунки здійснювали таким чином Пфс=110-(ПО/ФД)х100= =110-(34/315)х100=110-10,8=99,2. Це відповідає ФСн. Висновок: у досліджуваного 3-ка ФС відповідає ФСн тому, що отримане значення ТДмС= =НТПР +30. Це значення потрапляє в діапазон темпів, величина яких перевищує НТПР і характеризує групу ФСн (див. табл. 2). Цей висновок підтверджується за результатами, які отримані за способом-прототипом. Приклад 2 Досліджуваний 3-к, 20 років, ФСнн. Він повторно виконав тест відповідно до винаходу і способу-прототипу. Темп підвищувався на 10 фігур кожні 30 секунд. Результати тестування на темпі, на якому перепускна спроможність досягла максимуму, наступні: НТВР=60, ТД= ТДмС=60, ПР=1, ФД=30, К=1/30=0,03, ПВ=29, Р=29/30=0,97. Розрахунок проводився наступним чином: Сн=0,0166·ТД(1,1+К·Ln0,5К+P·LnP)= =0,0166·60(1,1+0,03Ln0,015+0,97Ln0,97)=0,93. Відповідно до прототипу, підрахунки здійснювали таким чином: Пфс=110-(92/285)·100=110-32,28=77,7. Це відповідає ФСнн. Висновок: у досліджуваного 3-ка ФС за повторним дослідженням ФС відповідає ФСнн тому, що отримані значення См та ТДмС менше, ніж значення, які були отримані у першому дослідженні за прикладом 1. А значення ТДмС у другому прикладі потрапляє в діапазон темпів, величина яких характеризує групу ФСнн (див. табл.2). Цей висновок підтверджується за результатами, які отримані за способом-прототипом. Дані, які підтверджують винахідницький рівень запропонованого технічного рішення. Інформативність ТДмС відносно ФС підтверджуються даними табл. 2. Як можна побачити з табл. 2, ТДмС є інформативним для визначення ФС, оскільки розбіжності між групами ФСн та ФСнн по цьому показнику в них достовірні (р