Спосіб формування анастомозу

Спосіб формування анастомозу, що містить мобілізацію і видалення ураженої кишки, мобілізацію підвідного і відвідного кінців кишки на ділянці довжиною 4-5 см, накладення першого ряду серо 38444 Спосіб здійснюється таким чином: мобілізують необхідну для видалення уражену ділянку кишки. Перетинають відрізки кишки на межах мобілізації в поперечному напрямі, а не залучену до анастомозу ділянку кишки більшого діаметра (1) - під кутом відносно лінії другого ряду швів анастомозу (2), причому величина кута залежить від довжини втягуваного привідного відрізка кишки (в), який дорівнює довжині відступу (а) по краю резекції кишки більшого діаметра. (Фіг. 1). Ушивають не залучену до стінки анастомозу ділянку кишки більшого діаметра двохрядним швом. Проводять мобілізацію привідного і відвідного кінців кишки на ділянці довжиною 4-5 см, накладають перший ряд серозном'язових швів на рівні брижі, формують другий ряд анастомозу кетгутовим швом, втягують привідний відрізок кишки в дистальний відрізок на 4-5 см, завершують формування анастомозу на рівні збереженої брижі серозно-м'язовими швами. (Фіг. 2). Зміцнюють передню стінку анастомозу, фіксуючи до нього ушиту, не залучену в анастомоз, ділянку кишки більшого діаметра. (Фіг. 3). Наводимо конкретний приклад здійснення способу. Хворий К., 45 років, надійшов зі скаргами на штучно сформовані нориці на передньочеревній стінці. У 1996 році його прооперовано за місцем проживання в ургентному порядку з приводу кишкової непрохідності (виписки не представлено), зроблено сигмостомію. У 1998 році прооперований з приводу перфорації низхідного відділу ободової кишки (причина у виписці не вказується) перитоніту, виконано лапаратомію, цекостомію, ушито перфорацію. Є інвалідом 1 групи з причини шизофренії. На момент надходження загальний стан хворого задовільний. Доступний продуктивному контакту. Правильної статури, звичайного харчування. Шкіра і видимі слизові звичайного забарвлення. Периферичні л/вузли не збільшені. Дихання везикулярне. Тони серця ритмічні. Пульс 78/хв., АТ=120/80 мм. рт. ст. Язик вологий. Живіт симетричний, не роздутий, в правій здухвинній ділянці - колостома, перифокального набряку немає, слизова кишки рожева блискуча, стома функціонує, є випадання стінки здухвинної кишки через цекостому 3 ст., до 20-25 см. У лівій мезогастральній ділянці сигмостома, остання не функціонує, є тенденція до її рубцювання. Живіт пальпаторно м'який, безболісний. Симптомів подразнення очеревини немає. Печінка і селезінка не збільшені. Сечовипускання не порушене, с-м Пастернацького негативний з обох боків. Дані додаткового обстеження: Аналіз крові: Нb-129 г/л, Єр-4,1 Т/л, Л-3,8 г/л, ШОЕ-21 мм/год. э-2, п-7 з-50, л-36, м-5. ЦП-0,9. Загальний білок-69 г/л, Цукор крові-5,5 ммоль/л, сечовина-6,3 ммоль/л, загальний білірубін-11,5 мкмоль/л. Гр. крові - 0(I) Rh+. Аналіз сечі: Питома вага - 1010, реакція - слабо кисла, білків - немає, цукор - немає, епітелій - невелика кількість, лейкоцити 10-12 в п/з. ЄКГ: синусова брадикардія, нормальне положення ЄОС, порушення провідності в системі правої ніжки п. Гісса. RRS: до 22 см. Слизова прямої кишки рожева, блискуча, судинний малюнок виражений. Стінки кишки перебувають у спалому стані, просвіт вільно розширяється при інсуфляції повітрям. Додаткових утворень не виявлено. Ірригоскопія: через велику кількість газу і кишковий вміст у просвіті кишки вдається заповни ти лише дистальні її відділи. Контрастовані відрізки товстої кишки збільшені в об'ємі. Діагноз: мегадолихоколон. 15.12.98 p. хворого прооперовано. Внаслідок ревізії черевної порожнини виявлено, що ободова кишка подовжена, різко збільшена в діаметрі, стінки її стоншені. У просвіті її є калові камені, діаметром до 20 см. При ревізії так само встановлено відсутність стомованної сигмовидної кишки (таким чином, причиною перфорації товстої кишки в травні 1998 року став відрив сигмостоми з боку черевної порожнини, а причиною кишкової непрохідності два роки тому - наявність гігантських калових каменів, як наслідок основної патології). Зроблено мобілізацію товстої кишки на всій довжині до рівня ректо-сигмоїдного відділу, ширина якого склала біля 16 см. (c+d), а також мобілізацію термінального відділу здухвинної кишки, ширина якого склала біля 4,5 см. (d). Відрізки кишки перетнені на межах мобілізації в поперечному напрямі, а не залучена до анастомозу ділянка кишки більшого діаметра - під кутом до лінії другого ряду швів анастомозу. (Фіг. 1). Щоб знайти величину кута (a), необхідно скористатися визначенням тангенса. При цьому довжина сторони (с) дорівнюватиме різниці між шириною кишки більшого діаметра і шириною привідного відрізка кишки. с=16-4,5=1,5. a 5 tga = = = 0.4348 c 11.5 Ða визначають за таблицею Брадіса. Ушито не залучену в стінку анастомозу ділянку кишки більшого діаметра дворядним швом. Зроблено мобілізацію привідного і відвідного кінців кишки на ділянці довжиною 5 см (в), сформовано перший ряд серозно-м'язових швів на рівні брижі, сформовано другий ряд анастомозу кетгутовим швом, утягн уто привідний відрізок кишки в дистальний відрізок на 5 см, завершено формування анастомозу на рівні збереженої брижі серозном'язовими швами. (Фіг. 2). Передня стінка анастомозу закріплена шляхом фіксації до неї не залученої в анастомоз ушитої ділянки кишки більшого діаметра. (Фіг. 3). Черевна порожнина дренована, ушита шар за шаром. Післяопераційний період перебігав без особливостей. Виписаний в задовільному стані. Післяопераційна рана загоїлася первинним натягненням, шви знято. Випорожнення регулярне, самостійне 1-2 рази на добу. Переваги цього способу технічна простота виконання без застосування спеціальної апаратури, високої вартості; можливість створення анастомозу при неспівпаданні діаметрів відрізків кишки, що зшиваються, при цьому необов'язково визначати величину кута резекції кишки більшого діаметра (наведений вище приклад взято як зразок), що перетинається, досить відступити краєм затискача по бічній поверхні на відстань, рівну довжині утягуваного привідного відрізка кишки; мінімальна можливість розвитку післяопераційних ускладнень (неспроможність анастомозу, виникнення абсцесів черевної порожнини) за рахунок зміцнення передньої стінки анастомозу, все це сприяє скороченню терміну перебування хворого в стаціонарі, зменшенню витрат на лікування. 2 38444 2. П. Симич "Хирургия кишечника". Мед. издательство - Бухарест - 1979. С. 340-343. 3. A.C. № 1034718 Бондарь Г.В., Кравцова В.Н. "Способ формирования толстотолстокишечного анастомоза". А 61 В 17/00. - 1983 г. Джерела інформації, що бралися до уваги: 1. М.Г. Шевчук, С.Н. Генык, В.П. Хохля, С.Н. Панченко "Неотложные оперативные вмешательства в абдоминальной хирургии". - К.: Здоров'я 1988. - С. 38-39. Фіг. 1 Фіг. 2 3 38444 Фіг. 3 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4