Спосіб лікування пароксизмальної форми фібриляції передсердь

Спосіб лікування пароксизмальної форми фібриляції передсердь, який включає використання кордарону і бета-адреноблокаторів, який відрізняється тим, що додатково призначають Триметазидин. (19) (21) u200811715 (22) 01.10.2008 (24) 25.03.2009 (46) 25.03.2009, Бюл.№ 6, 2009 р. (72) ХОМАЗЮК ІННА МИКОЛАЇВНА, UA, ЗЛАТОГОРСЬКА ЖАННА МИХАЙЛІВНА, UA, КУРСІНА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА, UA (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "НАУКОВИЙ ЦЕНТР 3 лена порушенням ритму серця. Відомий "Спосіб підвищення ефективності превентивної анти аритмічної терапії частих рецидивів миготливої аритмії" [Патент №45017А, Україна, Бюл. "Промислова власність", №3, 2002, МПК А61К31/00], який включає призначення кордарону та бета-адреноблокаторів [1]. Недоліком способу є неефективність при тахікардії внаслідок ішемії міокарда, коли знижується сегмент ST і порушена систолічна функція серця. Застосування лише антиаритмічних препаратів не завжди достатньо ефективне, навіть при їх поєднанні. Крім того, використання кордарону та бетаадреноблокаторів при поєднанні ПФП з такими патологічними станами, як цукровий діабет, обструктивні захворювання легень, брадикардія. Це стало передумовою для застосування при ПФП препарату, який безпосередньо модифікує використання енергетичних субстратів міокардом. Таким чином, в основу дійсного винаходу покладено завдання створення більш досконалого способу профілактики пароксизмі фібриляції передсердь у хворих з ішемічною хворобою серця, який має враховувати необхідність впливу на метаболізм кардіоміоцітів. Основою дійсного способу є додавання до стандартної антиаритмічної терапії метаболічного препарату триметазидину. При обстеженні хворих з ПФП було встановлено, що Триметазидин є раціональним вибором для лікування хворих на ІХС. Його застосування це сучасний підхід до лікування ПФП з високим ризиком виникнення серцевої недостатності, такими патологічними станами, як цукровий діабет, обструктивні захворювання легень, брадикардія та порушення провідності, а також у хворих похилого віку. Технічною задачею заявляємого способу є створення ефективного способу лікування пароксизмальної форми фібриляції передсердь. Цей спосіб придатний при лікуванні хворих з ПФП в поєднанні з такими патологічними станами, як цукровий діабет, обструктивні захворювання легень, брадикардія та порушення провідності, а також у хворих похилого віку. Поставлена технічна задача вирішується за рахунок того, що використання кордарону і бетаадреноблокаторів поєднують з призначенням Триметазидину. Переваги заявляємого способу полягає в тому, що при використанні кордарону, бетаадреноблокаторів і Триметазидину, який діє безпосередньо на рівні кардіоміоцита, покращує скоротливу здатність лівого шлуночка серця, зменшує частоту і тривалість депресії сегменту ST, глибину його змішення при систолічному перевантаженні лівого шлуночка, крім того, збільшує толерантність до фізичного навантаження шляхом підвищення ефективності енергетичного забезпечення навантаження, не має побічних ефектів та добре переноситься при цукровому діабеті, обструктивних захворюваннях легень, брадикардії та порушенні провідності підвищується ефективність лікування хворих з ПФП. Спосіб ілюструють клінічні приклади: Приклад 1. Хворий С., 55 років, іст. хвороби 40038 4 №2823, 2008p., поступив зі скаргами на епізоди перебоїв в роботі серця, тривалістю 1-2 години, які виникали щоденно, задишку при фізичному навантаженні (підйомі на 3-4 поверх). Фібриляція передсердь пароксизмальна форма з 2004 року. В амбулаторних умовах приймає постійно антиаритмічний препарат: кордарон 100мг/добу, антигіпертензивне лікування (леркамен 5мг/добу), антитромбоцитарне (аспекард 100мг/добу). Діагноз: Гіпертонічна хвороба II ст. IXC: стенокардія стабільна ФК II. Кардіосклероз. Фібриляція передсердь, пароксизмальна форма. Екстрасистолічна аритмія шлуночкова. Атеросклероз аорти. СН І. При обстеженні AT 180/100мм рт. ст., пульс 72 за 1хв. Клінічний аналіз крові - еритроцити 5,22*1012/л, гемоглобін 160г/л, лейкоцити 5,8*109/л, тромбоцити 290*109/л, ШОЕ 3мм/год. Біохімічний аналіз крові - глюкоза 5,1ммоль/л, холестерин 6,0ммоль/л, білірубін загальний 8,3мкмоль/л, ACT 17од/л, АЛТ 22од/л. На електрокардіограмі - блокада передньо-верхньої гілки лівої ніжки п. Гіса. Гіпертрофія лівого шлуночка серця. При добовому моніторуванні електрокардіограми зареєстровано пароксизм фібриляції передсердь тривалістю 48 хвилин, 224 суправентрикулярних та 1512 шлуночкових екстрасистол, з них 5 парних, епізодів з депресією сегменту ST не виявлено. Дані допплерехокардіографії - гіпертрофія лівого шлуночка 2 рівня, індекс маси міокарду - 234,1г/м2, кінцевий діастолічний об'єм 194мл, фракція викиду - 51%, діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця (відношення Е/А - 0,78, час ізоволюметричного розслаблення лівого шлуночка - 100мс). При велоергометри - толерантність до фізичного навантаження знижена, порогова потужність 100Вт, при належному 155Вт, причина припинення проби збільшення артеріального тиску до граничного рівня та суб'єктивні скарги, ішемічних змін не виявлено. Хворому змінена антиаритмична і антигіпертензивна терапія: збільшена доза кордарону до 200мг/добу та леркамену до 10мг/добу, додано метопролол 100мг/добу. Артеріальний тиск стабілізувався на рівні 120/80-140/90мм рт. ст., перебої в роботі серця стали виникати рідше, стали менш тривалі, але не завжди проходили самостійно. В зв'язку з чим до лікування додано Триметазидин 35мг 2 рази на день. Через 4 тижні лікування спостерігалося поліпшення загального стану хворого, епізоди перебоїв в роботі серця не турбували, біль в ділянці серця не виникала, зменшилася задишка при фізичному навантаженні. На електрокардіограмі - поліпшення процесів реполяризації в боковій стінці лівого шлуночка. При добовому моніторуванні електрокардіограми - зареєстровано 28 одиночних шлуночкових екстрасистол, парні не реєструються, та 36 суправентрикулярних екстрасистол, епізодів з депресією сегменту ST не виявлено. Відбулося покращення діастолічної функції лівого шлуночка, зменшення часу ізоволюметричного розслаблення на 18%. Фракція викиду склала 64%. Спостерігалося збільшення толерантності до фізичного навантаження, порогової потужності на 25 %. При подальшій тривалій антиаритмічній терапії в комбінації з Триметазидином на протязі року епізоди перебоїв в роботі серця стали рідки 5 ми, короткочасними, проходили самостійно без допомоги лікарів та додаткового застосування антиаритмічних препаратів, при добовому моніторуванні електрокардіограми - значимих порушень ритму серця і депресії сегменту ST не зареєстровано. При доплерехокардіографії не спостерігалося збільшення рівня гіпертрофії лівого шлуночка серця, індекс маси міокарда склав 209,7г/м2, кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка - 167мл. Відбувалося подальше поліпшення діастолічної функції лівого шлуночка, збільшення відношення Е/А до 1,09. Фракція викиду зберігалася на рівні більше 69%. Не спостерігалося негативного впливу на вміст глюкози, холестерину, інших показників крові. Приклад 2. Хворий П., 61 років, іст. хвороби №2484, 2008p., поступив зі скаргами поступив зі скаргами на епізоди перебоїв в роботі серця, тривалістю 1-4 годин, які виникали 2-3 рази на тиждень, задишку при незначному фізичному навантаженні (підйомі на 1 поверх). Фібриляція передсердь пароксизмальна форма з 2006 року. В амбулаторних умовах приймає постійно антиаритмічні препарати: кордарон 100мг/добу, антигіпертензивне лікування (еналаприла малеат 10мг/добу), антитромбоцитарне (аспекард 50100мг/добу). Діагноз: Гіпертонічна хвороба II ст. Гіпертензивне серце. ІХС: стенокардія напруги стабільна, ФК III. Кардіосклероз. Фібриляція передсердь, пароксизмальна форма. Екстрасистолічна аритмія. Атеросклероз аорти. СН II-А. При обстеженні артеріальний тиск 190/100мм рт. ст., пульс 72 за 1хв. Клінічний аналіз крові - еритроцити 4,45*1012/л, гемоглобін 143г/л, лейкоцити 7,6*109/л, тромбоцити 260*109/л, ШОЕ 9мм/год. Біохімічний аналіз крові - глюкоза 5,9ммоль/л, холестерин 4,8ммоль/л, білірубін загальний 15,7мкмоль/л, ACT 20од/л, АЛТ 19од/л. На електрокардіограмі - гіпертрофія лівого шлуночка серця з його систолічним перевантаженням. При добовому моніторуванні електрокардіограми - частота серцевих скорочень середня за добу 67 за хвилину, ніч 53 за хвилину, зареєстровані 3 епізоди з пароксизмами фібриляції передсердь, тривалістю 13хв., 3 год. 14хв. та 1 год. 21хв., з ЧСС 110158уд/хв., 876 політопних шлуночкових, з них 8 парних та 1488 суправентрикулярних екстрасистол. Виявлено 2 епізоди депресії сегменту ST до 1,5мм при фізичному навантаженні, больовий 18хв, безбольовий - 15 хв. Дані допплерехокардіографії - гіпертрофія лівого шлуночка 2-3 рівня, індекс маси міокарду - 238,9г/м2, кінцевий діастолічний об'єм 216мл, фракція викиду - 45%, діастолічна дисфункція лівого шлуночка (відношення Е/А 0,52, час ізоволюметричного розслаблення лівого шлуночка - 120мс). Хворому скоректовано антиаритмичне лікування - збільшена доза кордарону та призначено метопролол 100мг/добу, змінено антигіпертензивне лікування: додано амлодіпін 10мг/добу, діуретик (спіронолактон 25мг 1 раз вранці кожного дня та фуросемід 40мг вранці натще через день) та збільшена доза інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприла малеат 40мг на добу). Артеріальний тиск стабілізувався на рівні 120/80-140/85мм рт. ст., проте 40038 6 зберігалися скарги на перебої в роботі серця, задишка при фізичному навантаженні, частота серцевих скорочень склала 40-45 за хв., з'явилися запаморочення. При повторному добовому моніторування електрокардіограми - частота серцевих скорочень середня за добу 53 за хвилину, ніч - 44 за хвилину, реєструється атріо-вентрикулярна блокада 1 ст., в нічний період - 3 епізодів атріовентрикулярної блокади 2 ступеню, кількість шлуночкових порушень ритму склала 338 за добу, суправентрикулярних - 524 за добу, зареєстровані 3 пароксизму фібриляції передсердь 18хв., 9хв. та 37хв. В зв'язку з побічними ефектами відмінили метапролол і призначили Триметазидин 35мг 2 рази на день. Через 4 тижні лікування спостерігалося поліпшення загального стану хворого, зменшення задишки та запаморочень. На електрокардіограмі зменшення систолічного перевантаження лівого шлуночка. При добовому моніторуванні електрокардіограми - частота серцевих скорочень середня за добу 68 за хвилину, ніч - 53 за хвилину, епізодів з депресією сегменту ST, епізодів з пароксизмами фібриляції передсердь не виявлено. Зареєстровано 56 шлуночкових екстрасистол, парні не реєструються. Відбулося покращення діастолічної та систолічної функції лівого шлуночка - збільшення відношення Е/А до 0,84, зменшення часу ізоволюметричного розслаблення на 15%, збільшення фракції викиду до 49%. Не спостерігалося негативного впливу на вміст глюкози, холестерину, інших показників крові. Запропонований спосіб був застосований у 26 хворих на ІХС з ПФП. Приведені дані підтверджують доцільність застосування Триметазидину у хворих з ПФП, високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень, застійної серцевої недостатності, при поєднанні з такими патологічними станами, як цукровий діабет, обструктивні захворювання легень, брадикардія та порушення провідності. Застосування Триметазидину у складі з антиаритмічними препаратами у хворих з ПФП необхідно для забезпечення метаболічної кардіопротекції. Він сприяє зменшенню кількості та тривалості пароксизмів ФП, епізодів депресії сегменту ST, покращенню систолічної та діастолічної функцій серця. При цьому його можливо призначати одночасно з іншими серцево-судинними засобами. Триметазидин не погіршує контроль глікемії, не викликає інших метаболічних порушень. Завдяки специфічному метаболічному механізму дії і відсутності впливу на гемодинамічні параметри його можливо використовувати у пацієнтів похилого віку. Отримані результати свідчать, що Триметазидин безпечний при довгостроковому прийомі. При тривалому лікуванні позитивний ефект зберігається, а в ряді випадків стає більш вираженим, що підтверджує ефективність заявляємого способу при комплексному лікуванні пароксизмальної форми фібриляції передсердь. Спосіб може бути використаний в лікувальнопрофілактичних установах і лікарнях. Список використаних джерел. 1. Пат. 45017 Україна, МПК(2002) А61К31/00. 7 40038 Спосіб підвищення ефективності превентивної антиаритмічної терапії частих рецидивів миготливої аритмії / О.В. Гаврилова, О.О. Яковлева, В.П. Комп’ютерна верстка А. Крулевський 8 Іванов (Україна); Вінницький державний медичний університет ім. Пирогова. №U2001020793; заявл. 05.02.2001; Надр. 15.03.2002, Бюл. №3 - 6с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601