Спосіб лікування пароксизмальної форми тріпотіння передсердь

Винахід відноситься до області медицини, а конкретно до кардіології, кардіохірургії та електрофізіології, і може бути використаний для лікування пароксизмальної і хронічної форм поширеної серцевої аритмії - тріпотіння передсердь. Відомі способи черезшкірної катетерної радіочастотної аблації тріпотіння передсердь [1, 2] полягають у створенні безперервної лінії пошкодження, що перериває циркуляцію імпульсу петлі re-entry тріпотіння передсердь. Лінія пошкодження створюється між нижньою порожнистою веною і септальною стулкою трьохстулкового клапана в зоні так званого перешийка - найвужчого місця в циркулюючій петлі тріпотіння передсердь. Найближчим до заявленого винаходу є спосіб лікування тріпотіння передсердь [3] в якому використовується менша кількість електродів, а критерієм створення блокади проведення імпульсу по перешийку є поява подвійного потенціалу на фоні стимуляції різних зон нижньої частини правого передсердя. Проте, дані методики вимагають введення і розташування навкруги кільця трьохстулкового клапана складної конструкції 20-ти полюсного електроду, електродів в коронарному синусі, у проекції пучка Гіса і аблаційного електроду, що значно ускладнює процедуру, подовжує її час і тривалість флюороскопії. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу лікування пароксизмальної форми тріпотіння передсердь за допомогою використання двоелектродної техніки, що дозволяє не тільки спростити і зробити більш безпечною процедуру лікування тріпотіння передсердь, а й збільшити ефективність процедури (кількість вилікуваних хворих - 92%), крім того значно знизити вартість оперативного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, створюють безперервну лінію пошкодження міокарду за допомогою одного електроду, впливаючи на міокард радіочастотним струмом потужністю 50-60Вт, тривалістю 50-60с і температурою на електроді 60-70°С, після чого другим електродом проводять стимуляцію коронарного синуса з реєстрацією передсердного потенціалу на аблаційному електроді, а потім проводять стимуляцію передсердь аблаційним електродом і реєструють потенціал передсердь на електроді в коронарному синусі. Після проведення серії аплікацій у зоні перешийка підтверджується безперервність лінії пошкодження за допомогою стимуляції проксимальної частини коронарного синуса - блокада перешийка за годинниковою стрілкою. На Фіг.1 представлена схема розповсюдження збудження в правому передсерді при стимуляції коронарного синуса, де SVC- вер хня порожниста вена, СТ - crista terminalis, IVC - нижня порожниста вена, CS- коронарний синус. His - п.Гіса. Реєструється інтервал від спайка стимулу до потенціалу передсердь, записаного з аблаційного електроду, розташованого дистальніше за лінію пошкодження - інтервал 1. Після цього реєструється інтервал від спайка до проксимальної частини коронарного синуса при стимуляції по аблаційному електроду - інтервал 2 (блокада перешийка проти годинникової стрілки). У випадку, якщо лінія пошкодження безперервна, дані інтервали однакові і складають в середньому 167±21мс і завжди більше 120мс. Запропонованим способом прооперовано 87 хворих з ефективністю 92%. Порівняння способів створення блокади проведення по перешийку і прототипу представлено в таблиці. Таблиця К-ть аплікацій Час процедури (хвил) Запропонований 22±8 спосіб Прототип 17±6 *- різниця статистично достовірна. Час флюороскопії (хвил) К-ть рецидивів (%) Ускладнення (%) 82±22* 10±5* 12% 2.2% 123±26 29±17 15% 3.6% Приклад конкретного застосування способу. Хворий З., 65 років хворів на пароксизмальну форму тріпотіння передсердь протягом 6 років. Частота нападів складала в середньому 3-4 в рік. Профілактична антиаритмічна терапія, включаючи призначення кордарона, соталола, пропафенона, етацизіна в адекватних дозуваннях була неефективна. На фоні терапії етацизіном і пропафеноном відмічалося погіршення перебігу захворювання, що проявлялося ростом ЧСС у момент нападу. Напади тріпотіння передсердь медикаментозно не знімалися, супроводжувалися порушенням гемодинаміки. В 10 випадках було необхідним проведення електроімпульсної терапії. У травні 2000 року хворому проведена процедура створення двонаправленої блокади проведення імпульсу на перешийку методом катетерної радіочастотної аблації. Застосовувався радіочастотний генератор і електроди фірми "Osypka", Німеччина. Проведено 14 аплікацій радіочастотного струму тривалістю 60с, температура 65°С, потужність 50Вт. Після процедури затримка проведення імпульсу на перешийку склала 165мс. При стимуляції передсердь (програмована і надчаста) - тріпотіння не індукується. Час процедури склав 66хвил, час флюороскопії 8хвил. Ускладнень при проведенні процедури не було. У віддаленому періоді (12 місяців) рецидивів аритмії не спостерігалось. Порівняно з прототипом, запропонований спосіб є більш ефективним у плані безпосередніх результатів: створення двонаправленої блокади імпульсу на перешийку, і характеризується меншою кількістю рецидивів. З другого боку, зменшується загальний час операції, час рентгенівського опромінювання і кількість ускладнень, тобто процедура більш безпечна як для хворого, так і для персоналу. Література: 1. W.М. Jackman, Н. Nakagava, R. Lazzara et al. Role tricuspid annulus and Eustachian Valve on atrial flutter// Circulation. - 1996. - P.407-424. 2. М. Haissaguerre, D. Shah, P. Jais et al. Ftrial flutter: contemporary electrophysiology and catheter ablation // PACE.1999. - Vol.22. - P.344-359. 3. Tsai C.F, Chen S.A, Tai C.T et al. Impact transisthmus linear ablation typical atrial flutter on coronary sinus activation time// Pacing. Clin. Electrophysiol. - 2000. - Jan; 23. - P.63-73.