Спосіб лікування запальних захворювань пародонту

1. Спосіб лікування запальних захворювань пародонту шляхом застосування біогенного стимулятора, який відрізняється тим, що як біогенний 40330 натрия на содержание липидов в тканях крыс // Вісник стоматології. - 1998. - № 2. - С. 16-17; Левицкий А.П., Макаренко О.А., Соловьева В.П., Вовчук С.В. Технология получения и биологические свойства нового стимулятора биотрит // Тр уды Международной конф. "Биотех-95". - Днепропетровск, 1995; Моисеев И.Н., Деньга О.В., Левицкий А.П. и др. Морфологические характеристики адаптогенного действия биотрита и пищевого соепродукта // Вісник стоматології. - 1997. - № 4. С. 514-517). Наявність причинно-наслідкового зв'язку між застосуванням біогенного стимулятора "Біотрит" і одержанням технічного результату, що пропонується, підтверджено клінічним експериментом. Дослідження проводили на хворих-добровольцях (89 осіб у віці 18-55 років). З них: 25 - хворі на хронічний катаральний гінгівіт, 27 - хворі на хронічний генералізований пародонтит І ступеня важкості, 37 - хворі на хронічний генералізований пародонтит I-II ступеня важкості. До контрольної групи увійшли 10 осіб з інтактним пародонтом. Препарат алое застосовували у 30 пацієнтів (з них: 10 - хворі на хронічний катаральний гінгівіт, 10 - хворі на хронічний генералізовании пародонтит І ступеня важкості, 10 - хворі на хронічний генералізований пародонтит І-ІІ ступеня важкості), таким чином, при хронічному катаральному гінгівіті - місцево у вигляді інстиляцій та аплікацій на ясеневий край готовим ампульним розчином з експозицією 15 хвилин; при генералізованому пародонтиті І ступеня - місцево, як описано раніше, і перорально по 1 чайній ложці 3 рази на день; при генералізованому пародонтиті І-ІІ ступеня - місцево і перорально, як описано раніше, та у вигляді підшкірних ін'єкцій (по 1,0 мл щоденно № 30). Препарат "Біотрит" застосовували згідно способу, що пропонується, у 46 пацієнтів. З них: 13 хворі на хронічний катаральний гінгівіт, 14 - хворі на хронічний генералізовании пародонтит І ступеня важкості, 19 - хворі на хронічний генералізований пародонтит І-ІІ ступеня важкості. Термін проведення інстиляцій та аплікацій біотриту був встановлений шляхом спеціального експерименту. Встановлено, що проведення цієї процедури в термін менший за 15 хвилин не дає можливості досягти результату, що пропонується, збільшення терміну не призводить до підвищення ефективності методу, але така тривалість процедури є незручною як для лікаря, так і для пацієнта. Пероральне та ін'єкційне застосування біотриту здійснювалось згідно інструкції до препарату. Біогенні стимулятори застосовували на фоні базисної терапії - зрошення ротової порожнини дезодоруючою рідиною та очищення зубів від м'якого зубного нальоту, механічного або ультразвукового зняття над- та під’ясеневих зубних відкладень, промивання пародонтальних карманів розчинами антисептиків. Визначення стану тканин пародонту проводили за наступними показниками: папіллярноальвеолярно-маргінальний індекс (РМА), який застосовується для кількісної характеристики пародонту; проба Шиллєра-Писарева (Ш-П) - позитивна реакція (>1), яка свідчить про ступінь запального процесу; кровотеча з ясен; рухомість зубів; індекс глибини патологічних зубо-ясеневих кишень (ПЗЯК), який характеризує ступінь виявлення запально-дистрофічних процесів у пародонті; індекс CPITN, який характеризує необхідність в лікуванні; індекс зменшення кісткової тканини (ЗКТ), що характерізує ступінь розсмоктування кісткової тканини у яснах; наявність і ступінь гноєтечі. Гігієнічний стан порожнини рота досліджували шляхом визначення гігієнічних індексів: ГрінВермільона, який передбачає вивчення зубного нальоту в області 6-ти зубів з вестибулярної та оральної поверхні; Турєскі - характеризує гігієнічний стан пародонту, оцінює зубний наліт та зубну бляшку; О'Лірі - характеризує ступінь виявлення зубного нальоту, з убного каменя, запалення ясен (Иванов В.Н. Заболевания пародонта. - М.: Медицина, 1998. - 296 с.). Як показники стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) були досліджені вміст малонового діальдегіду (МДА), як одного з найбільш важливих кінцевих продуктів ПОЛ та дієнових кон'югатів (ДК), які з'являються на початкових етапах перекисного окислення (Современные методы в биохимии / Под ред. Ореховича Ю.В. - М.: Медицина, 1977. - С. 63-64, 66-68). Спосіб, що пропонується, у порівнянні з прототипом, виявив більш виразну протизапальну дію: суттєво знижувалась кровотеча з ясен, зникали гноєтеча, набряк та гіперемія ясеневих сосочків, а також у 1,5-4,0 рази зменшувалась розповсюдженість та інтенсивність дистрофічно-запального процесу. Препарат біотрит в порівнянні з екстрактом алое, сприяв більш ніж у 20 разів посиленню процесів регенерації пародонтальних структур, про що свідчить зниження індексу глибини патологічних зубо-ясеневих кишень і рухомості зубів при пародонтиті І-ІІ ступеня (табл. 1). Вельми суттєвою була різниця у гігієнічному стані порожнини рота - встановлено вірогідне зниження індексів гігієни при застосуванні біотриту, в порівнянні з лікуванням препаратом алое (табл. 2). При використанні біотриту відбувалась значніша, ніж при використанні алое, нормалізація показників стану ПОЛ в ротовій рідині, що також підтверджувало більш глибокий вплив біотриту на запальний процес в яснах (табл. 3). Зниження вмісту малонового діальдегіду у осіб з хронічним катаральним гінгівітом було в 5,5 разів більше, ніж при застосуванні алое, а зниження вмісту дієнових кон’югатів при усіх досліджених формах запальних захворювань пародонту - в 4,5-7,8 рази більше. Встановлено значне скорочення терміну лікування при застосуванні біотриту, в порівнянні з лікуванням алое: - лікування гінгівіту біотритом тривало 4-5 відвідувань (в середньому 4,2 відвідування), алое 4-7 відвідувань (в середньому 5,3 відвідування), різниця в тривалості лікуванні вірогідна (р