Спосіб лікування невротичних розладів у хлопчиків-підлітків

Спосіб лікування невротичних розладів у хлопчиків-підлітків за допомогою лікарських засобів, що містять психотропні препарати, який відрізняється тим, що спочатку визначають рівень екскреції мелатоніну в добовій сечі і при підвищених його значеннях відносно сезону року проводять лікування з явно високою ефективністю. Від цього безсумнівна участь мелатоніна в патогенезі невротичних захворювань, перш за все в підлітковому ві ці, коли організм, що розвивається, найбільш уразливий, а нейрогормональні механізми адапта ції недосконалі. Особливо це стосується осіб чоловічої статі. Тому високий рівень мелатоніну може бути інформативним критерієм для виділення груп ризику і служити прогностич Зоя (13) 40853 (11) UA ним критерієм ефективності лікування невротичної патології у хлопчиків-підлітків. Відомо також, що в організмі людини спостерігаються чіткі сезонні ритми в біосинтезі та секреції мелатоніна та склад епіфізарного гормону в сечі людини в різні сезони року неоднозначний [4], (табл.1). Рішення поставленої задачі складається в визначенні у хво рих хлопчиків-підлітків на початку лікування рівня екскреції мелатоніну в добовій сечі і при підвищених значеннях його відносно сезону року проведенні інтенсивної терапії з використанням психотропних препаратів. Відомо використання особливостей екскреції мелатоніну з сечею для проведення світлотерапії при затримці статевого розвитку у хлопчиків-підлітків. Застосуван ня даних екскреції мелатоніну для визначення ефективності лікування, у тому числі невротичних розладів, у доступ ній авторам науковій та патентній інформації не виявлено. Спосіб виконується таким чином. На початку лікування у хлопчиків-підлітків з невротичними розладами в добовій сечі визначають рівень екскреції мелатоніна за флуорометричним методом Друекса в модифі кації Г.В.Зубкова. У випадках, коли ці показники перевищують відносну сезонну норму, проводять інтенсивну терапію з залученням психотропних лікарських засобів. Приклад 1. Хворий Євген В., 16 років (історія хвороби № 1420) надійшов до клініки весною, в квітні місяці, зі скаргами на головний біль стискуючого ха рактеру, частіше ввечері, біль в серці при перевтомі, біль у шлунку, зниження фону настрою та апетиту. (19) Винахід відноситься до медицини, а саме до психоневрології, і може бути ви користаний для лікування невротичних розладів у хлопчиків-підлітків. Відомий спосіб лікування неврозів, який являє собою вітамінотерапію (групи В) та фізіотерапію (електросон, фітованни) на фоні заспокійливих фі топрепаратів [1]. Однак, спосіб цей мало ефективний і застосовується тільки на ранніх ста діях захворювання. Найбільш близьким за технічною суттю рішенню, що заявляється, є спосіб лікування невротичних розладів, заснований на вживанні лікарських засобів, таких як ноотропи, дегідраційні засоби і транквілізатори [2]. Однак психотропні засоби необхідно застосовувати для лікування підлітків тільки в тих випадках, коли це гостро необхідно та терапія має достатню ефективність. Задачею даного винаходу є створення такого способу лікування, при якому заздалегідь, до початку вживання препаратів, можна було б визначити його ефективність. Відомо, що гормон епіфізу мелатонін володіє достатн ьо широким спектром біологічних ефектів і є одним з найважливіших ре гуля торів функціонального стану мозку [З]. А ____________________ 40853 За словами матері підліток після розриву шлюбу батьків став замкнений, дратівливий, з приводу го ловного болю часто пропускав заняття в школі. Із анамнезу хво роби: підліток вважає себе хво рим на протязі 6 місяців після складання іспитів, з того часу, коли вперше з'явився головний біль, порушення сну, біль в області серця. Після обстеження в кардіо-ревматологічному диспансері був поставлений діагноз: вегетосудинна дисто нія. Проведена вітамінна терапія. Після літніх канікул самопочуття покращило ся, але на протязі учбового року знову з'явився головний біль, нудота. Із анамнезу життя: Народився першою дитиною в сім'ї ва гою 3600 г, був прикладений до грудей на другу добу. Вагітність у матері проходила з токсикозом першої половини, пологи без ускладнень. Ріс неспокійною дитиною, часто були відрижка та блювота. Психомоторні функції розвивалися відносно віку. Єдина дитина в сім'ї. Виховувався матір'ю, батьком та бабусею. Батьки - педагоги. Мати -власна, настирна, домінувала в сім'ї, контролювала вчинки сина, стимулювала високі результати в навчанні. Батько за характером м'я кий, добрий, підчинявся дружині. За рік до хвороби сина пішов із сім'ї. Після чого підліток переживав розлучення, став замкненим, почав страждати на головний біль, кардіалги. Обстежувався у педіатрів і кардіологів. Направлений до відділення психоневрології. Об'єктивно: вище се реднього зросту, зниженого хар чування, покрови бліді, шкіра чиста. Із боку внутрішніх органів: незначна болісність в епігастральній області та по ходу кишечника. Рівномірне підвищення сухожильних рефлексів. Виражені вегетативні проявлення. В психічному статусі: психопатологічної симпто матики не виявлено. Охоче вступає в контакт, розповідає про себе, про школу. До батька відноситься добре, до матері - з образою. Іпохондричний, відмічає підвищене сприйняття звуків, шуму, лабільність настрою. При кожному дослідженні (ЕЕГ, ЕКГ) з'являється почуття тривоги, напруження, пов'язане з очікуванням результатів. Постійно фіксує ува гу на своїх відчуттях. Пам'ять знижена, увага розсіяна, ускладнено засинання, виражена втомлюваність, дратівливість. За даними досліджень функціональної діагности ки: ЕКГ, ФКГ, ЕЕГ у межах вікової норми, AT 100/60 мм рт.ст. Обстеження педіатра виявило функціональне захворювання шлун ку із зниженою кислотоутворюючою здібністю та підвищеною секретоутворюючою функцією. Дослідження за допомогою ПДО: за шкалою об'єктивної оцінки діагностовано лабільний тип, за шкалою суб'єктивної оцінки - асте но-невротичний тип. Реакція емансипації помірно виражена. Поставлено діагноз: неврастенія, астено-іпохондричний синдром на фоні акцентуа ції характеру асте но-невротичного та емоціонального ти пу, функціональне захворювання шлун ку. леріани по 2 драже 3 рази на день після їжі, ЛФК, фі тованни, електросон. Рівень екскреції мелатоніна після курсу терапії склав 84,8 нмоль/добу, спостерігалася позитивна динаміка. Приклад 2. Хворий Денис С., 16 років (історія хвороби №1799) надійшов до клініки у вересні зі скаргами на постійний головний біль лобної локалізації стискуючого характеру, колючі болі в серці, стомлюваність, дратівливість, поганий сон, зниження успішності в школі, погіршення пам'яті. За сло вами матері: сім'я по вна, негар монійна, підліток виховувався за типом гіпоопіки, батьки у ста ні емоційного розладу. Хлоп чик на протязі остан ніх 1-1,5 років ста в дра тівли вим, запальним, схиль ним до емоційно-афек тивних спалахі в, агресивним, озлобленим. Знижений фон настрою, апати чний, хво ріє на про тязі остан ніх тр ьох ро ків. Із анамнезу захворювання: На протязі усього учбового року поволі зростав го ловний біль, загальна слабкість. Обстежений педіатром і невропатологом. Був поставлений діагноз: вегето-судинна дистонія. Пройшов загальностимулюючу терапію. Через рік стан значно погіршився у зв'язку з чим був госпіталізований у клініку. Із анамнезу життя: народився від третьої нормальної вагітності, пологи другі без ускладнень. Вага при народженні 3 кг 200 г. До грудей був прикладений на другу добу. До одного року психомоторний розвиток своєчасний. В перших класах навчався добре, серйозно відносився до занять. З 13 років дратівливість, швидка стомлюваність, при поїздках в транспорті - головокружіння, нудота. З 14 років почала погіршуватися пам'ять, знизилася успішність в школі, погіршився сон, з'явилися сноговоріння. Об'єктивно: зріст -162 см, вага - 52 кг. Соматичний стан без патології. Неврологічний статус: обмеження руху очних яблук дозовні, штовхоподібний горизонтальний ністагмоїд, болісність очних яблук при погляді догори. Сухожильні рефлекси підвищені, з розширеною зоною, шкірно-черевні торпідні. Виражені вазо-вегетативні порушення: загальний гіпергідроз, дистальний акрацианоз, лабільність пульсу та AT 90/60 - 110/80 мм рт.ст. Психічний статус: хворий охоче вступає в контакт з медперсоналом, критично відноситься до себе і до оточення. Продуктивної психосоматики не виявлено. Інтелект відносно віку, пам'ять декілька знижена, є утруднення при відтворенні дат, імен, статей із учбового матеріалу. Увага розсіяна, з фіксацією на головний біль, постійну в'я лість, слабкість. Відмічається підвищена фі зична та психічна стомлюваність. Виснаженість просліджується особливо чітко при експериментально-психологічному обсте женні. На фоні стомлюваності зростає нестриманість, роздратованість. За даними лабораторних досліджень: клінічний аналіз сечі, крові - без патологічних змін. ЕКГ, ФКГ - в межах вікових особливостей, AT ла більний. Заключения педіатра: внутрішні органи без патології. ЕЕГ - гіперсинхронний a-ритм з тенденцією до пароксизмального, посилюється після НВ-навантаження, декілька згладжені зональні відмін Рівень екскреції мелатоніна при надходженні до клініки складав 13,4 нмоль/добу. Було призначено лікування: вітамін В6 5-% розчин - 1,0 мл внутрішньом'язово №10 через день, екстракт ва 2 40853 ності, коркова реакція на світло зберігається, РЕГ ознаки церебральної агніодистонії. Рівень екскреції мелатоніна при надходженні у клініку - 48,8 нмоль/добу, після лікування - 61,7 нмоль/добу. Клінічний діагноз: неврастенія, астено-депресивний синдром афективно-вольової нестійкості. Призначено лікування: розчин сульфа ту магнезії 25% - 5,0 мл внутрішньом'язово №10 через день, розчин парацетамолу 20% - 5,0 мл внутрішньом'язово №10 щодоби, розчин віт.В6 5% - 1,0 мл внутрішньом'язово через день, феназепам 0,0005 од. по 1 табл. двічі на день на протязі трьох тижнів. Після проведеного курсу терапії стан хворого не змінився. Таким чином, ефективність даного способу 87% у хво рих хлопчиків-підлітків з високим почат ковим рівнем екскреції мелатоніна відносно сезону року. ЛІТЕРАТУРА 1. Вейн A.M. За болевания вегетативной нервной систе мы.- М., 1991.- 615 с. 2. Александровский Ю.А. Принципы выбора стратегии и тактики применения психотропних препаратов для лечения больных с пограничными нервно-психическими расстройствами // Состояния психической дезадапта ции и их компенсация.М.,1976. 3. Ар утунян Э.Ю., Арутунян Л.Г. Модуля торные свойства эпифизарного мелотонина // Проблемы эндокринологии.- 1991.-Т.37.-№3.-С.65-68. 4. Плехо ва Е.И., Тур чина С.И. Функциональная активность эпифиза подростков, годовые ритмы // Вісник проблем біології і медицини. - 1998.Вып.20.-С.95-97. Сезонні показники рівня екскреції мелатоніну у хлоп чиків-підлітків з невротичними розладами (нмоль/добу) Сезон Групи обстежених підлітків Здорові Хворі з неврозами Осінь Зима 62,7 + 4,32 91,9+13,88 102,2+10,5* 118,7+8,9* Р 0,05 Весна Р Літо 78,1+6,6 0,05 95,5 + 7,7 * Р >0,05