Спосіб діагностики інфекційно-запальних захворювань слизових оболонок статевих органів

Спосіб діагностики інфекційно-запальних захворювань слизових оболонок статевих органів, що включає дослідження живих клітин слизових оболонок з використанням пристрою для внутрішньоклітинного електрофорезу, який відрізняється тим, що досліджують живі клітини плоского епіте 3 вищах, і почали використовуватися в якості носія, папір, гелій і порошки. В результаті розширилась область застосування методу електрофорезу, і він по теперішній час успішно використовується для дослідження самих різноманітних біологічних об'єктів. Останнім часом цей спосіб використовується для прижиттєвого вивчення клітин різних органів. Живі клітини так як і високомолекулярні речовини організму при фізіологічному значенні рН несуть на своїй поверхні надлишковий негативний заряд, який утворюється в результаті дисоціації іоногенних, переважно кислотних, груп клітинної мембрани. Електричний заряд клітин грає важливу роль в газообміні, адсорбції речовин із зовнішнього середовища, утворенні структури клітинних накопичень і у всіх інших фізіологічних проявах життя. Ліпідний бішар, який складає мембрану клітини, можна уявити у вигляді плоского рідкого конденсатора. Його пластини це шари ліпідів, які мають деякий опір. Весь конденсатор має деяку ємність і характеризується визначеним ємкісним опором. Якщо живу клітину помістити в електричне поле, то незруйнована мембрана є бар'єром для проникнення поля в середину клітини. Вклад в загальний дипольний момент, у більшій мірі, вносить зміщення подвійного електричного шару навколо клітини. В результаті дипольний момент клітини співпадає з напрямом поля. Як відомо, однойменні полюси відштовхуються, тому електроди, що формують електричне поле будуть створювати сили відштовхування для диполя, але завдяки різниці в конфігурації електродів сили відштовхування не врівноважуються і напрям руху диполя буде з області високої напруженості поля в область низької напруженості, тобто до пластинчатого електроду, проти направлення силових ліній. Відомий спосіб діагностики, який [4] включає дослідження живих клітин слизової оболонки порожнини рота з використанням пристрою для внутрішньоклітинного електрофорезу. Даний спосіб має недоліки, а саме він не є достатньо інформативним, оскільки показники, які досліджують в клітинах слизової оболонки порожнини рота є недостатніми для діагностики запальних захворювань слизових оболонок статевих органів. Задача корисної моделі полягає у розширенні інформативності та вдосконаленні способу діагностики функціонального стану слизових оболонок статевих органів при інфекційно-запальних захворюваннях різної етіології, а саме кандидозного вульвовагініту, шляхом визначення електрокінетичних характеристик клітин. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі буде полягати у підвищенні точності діагностики та призначення адекватної терапії Нами встановлено, що ядра в клітинах плоского піхвового епітелію в електричному полі зміщуються в сторону анода, тобто несуть негативний електричний заряд. Як показали наші дослідження, проведенні з цими клітинами, відсоток клітинних ядер, що зміщуються в полі, буває різним і ця різниться залежить від ряду факторів які визначають фізіологічний стан організму жінки. 41338 4 Поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі, який включає дослідження живих клітин слизових оболонок з використанням пристрою для внутрішньоклітинного електрофорезу, згідно корисної моделі досліджують живі клітини плоского епітелію піхви, в яких додатково визначають відсоток рухливих та нерухливих ядер, середню швидкість пробігу ядра, амплітуду зміщення ядер, амплітуду зміщення плазмолем та відношення амплітуди зміщення плазмолем до амплітуди зміщення ядер і при показниках: кількість нерухливих ядер - вище 60 %, середня швидкість пробігу - нижче 7 мкм/с, амплітуда зміщення ядер та плазмолем - менше 2 мкм та при відношенні амплітуди зміщення плазмолем до амплітуди зміщення ядер менше 1,5 мкм діагностують наявність інфекційно-запальних захворювань слизових оболонок статевих органів. Таким чином, на основі електрокінетичних характеристик клітин вагінального плоского епітелію можна об'єктивно оцінити функціональний стан слизової оболонки піхви. Запропонований спосіб є відносно простим і доступним. Час аналізу однієї проби клітин займає 5-10 хвилин. Таким чином спосіб може бути віднесений до експрес-методів. Перевагами запропонованого способу є його висока інформативність, повна безболісність і нетравматичність для пацієнта. Спосіб здійснюють наступним чином: У жінок репродуктивного віку проводять дослідження в періоди: від закінчення менструації до 10-12-го дня менструального циклу, або з 17-го дня менструального циклу до настання менструації. Такий вибір пов'язаний з впливом статевих гормонів на фізіологічні процеси дозрівання й десквамації клітин плоского епітелію піхви, а також на продукцію цервікального й вагінального секретів у жінок протягом менструального циклу. В нормі у вищезгадані періоди ці природні процеси виражені значно менше. Також з дослідження виключають жінок з такими гормонозалежними захворюваннями, як порушення менструального циклу, пухлини матки і додатків. Врахування всіх цих факторів дозволяє виключити псевдонегативний результат дослідження. Взяття зішкряба епітелію слизової оболонки піхви проводять стерильним шпателем з бокових стінок слизової оболонки піхви досліджуванних жінок. Отриманний препарат можна одразу ж переміщювати в камеру для мікроелектрофорезу, чи за необхідністю зберігати в термостаті при температурі 26-28 °С у чашках Петрі на вологому фільтрувальному папері. В такому вигляді препарати можна транспортувати від місця забору до лабораторії. Препарати, які призначені для транспортування, накривають зверху вологим фільтром. Облік результатів проводять відразу після взяття проб чи найближчим часом. Зішкряб з плоского епітелію піхви переносяться на покривне скло і за допомогою препарувальної голки розподіляють по поверхні для одержання однорідного мазку клітин, наносять на мазок краплю води й покривають іншим покривним склом. 5 41338 Отриманий препарат переміщують в камеру для внутрішньоклітинного електрофорезу. В місцях контакту покривних скелець з електродами кладуть тонкі вологі шари фільтрувального паперу. Камеру закріплюють на предметному столику мікроскопу і підключають виводи електродів камери для електрофорезу. При малому збільшені мікроскопу вибирають поля зору зручні для підрахування клітинних ядер, а потім переводять мікроскоп на більше збільшення і підключають джерело живлення. Дослідження проводять при напрузі 20-30 V і силі току 0,1±0,01 mА. Змінюючи полярність електродів перемиканням тумблеру протягом 5 хвилин досліджують живі клітини плоского епітелію піхви, в яких додатково визначають відсоток рухливих та нерухливих ядер, середню швидкість пробігу ядра, амплітуду зміщення ядер, амплітуду зміщення плазмолем та відношення амплітуди зміщення плазмолем до амплітуди зміщення ядер і при показниках: кількість нерухливих ядер - вище 60 %, середня швидкість пробігу - нижче 7 мкм/с, амплітуда зміщення ядер та плазмолем - менше 2 мкм та при відношенні амплітуди зміщення плазмолем до амплітуди зміщення ядер менше 1,5 мкм діагностують наявність інфекційнозапальних захворювань слизових оболонок статевих органів. Приклад конкретного використання способу Виходячи з мети й задачі дослідження, було проведене клінічне обстеження 25 жінок у віці від 18 до 36 років з вульвовагінітами різної етіології до та після лікування. Всі жінки знаходились на амбулаторному лікуванні в жіночій консультації Київського міського пологового будинку №3, який є клінічною базою кафедри акушерства і гінекології №3 Національного медичного університету. Як контрольну групу обстежено 10 практично здорових жінок аналогічного віку. За даними анамнезу, у пацієнток основної й контрольної груп статистично значущої різниці в 6 частоті нозологічних форм геніальної та екстрагенітальної патології не виявлено. Діагностика вульвовагінітів проводилась на основі сукупності анамнестичних, епідеміологічних, клініко-лабораторних досліджень з використанням загальноприйнятих методик. У всіх 25 обстежених жінок спостерігались клінічні прояви вульвовагінітів протягом тривалого часу, і характеризувались різною симптоматикою. Під час первинного огляду встановлено, що 23 (92 %) пацієнтки основної групи страждали тривалимими і ряснимими вагінальними виділеннями. Тривалість захворювання склала від трьох до шести років, в середньому 4,5. Про порушення функціональних реакцій слизової оболонки піхви свідчать результати дослідження електрокінетичної активності клітин плоского епітелію піхви свідчать й результати досліджень електрокінетичної активності клітин епітелію піхви у хворих на вульвовагініт жінок. Проведені дослідження показали, що в той час як ядра клітин плоского епітелію піхви, що є негативно заряджені, рухались всередині цитоплазми завжди в направленні до аноду, рухливі плазмолеми рухались у протилежному напрямку - до катоду. Це свідчить про те, що сумарний заряд на поверхні рухливих плаз молем клітин плоского епітелію піхви є позитивним. Наведені в таблиці дані свідчать про те, що у жінок з вульвовагінітами різної етіології наявність запального процесу в піхві пов'язано з электрокшетичною активністю ядер клітин й рухливістю плазмолем. Видно, що у випадку гостро перебігаючого запального процесу в піхві, відсоток рухливих клітинних ядер і плазмолем стає нижчий, ніж середній відповідний показник в контрольній групі практично здорових жінок. На відміну від здорових жінок (55 %) відсоток рухливих ядер клітин плоского епітелію піхви склав в середньому 27 %., що свідчить про зменшення інтенсивності метаболізму в клітинах слизової оболонки піхви. Середні показники злектрокінетичної активності ядер клітин плоского епітелію піхви у жінок з вульвовагінітами : Показник Відсоток рухливих ядер (%) Відсоток нерухливих ядер (%) Середня швидкість пробігу ядра клітини (мкм/с) Амплітуда зміщення ядер (мкм) Амплітуда зміщення плаз молем (мкм) Відношення амплітуди зміщення плазмолем до амплітуди зміщення ядер (мкм) Практично здорові жінки Хворі до лікування Хворі після лікування 55 27 34 45 73 66 15,6 2,3 10,2 2,1 1,3 2,0 3,5 1,6 4,2 1,7 1,2 2,1 По групі хворих на вульвовагініт жінок середнє значення амплітуди зміщення ядер, а також сере днє значення амплітуди зміщення плазмолем відрізнялось від аналогічного показника у здорових в 7 41338 2 рази. У результаті лікування пацієнток з вульвовагінітами за загальноприйнятими методиками згідно чутливості збудників, кількість рухливих ядер клітин плоского епітелію піхви збільшився на 25 %, що свідчить про стабілізацію процесів метаболізму в цих клітках. Збільшення відсотка рухливих ядер клітин епітелію піхви після лікування свідчить про збільшення заряду ядер, що є наслідком стабілізації клітинних і субклітинних мембран, а також збільшенні місцевого імунітету. Нами встановлено кореляцію між місцевим імунітетом і злектрокінетичною рухливістю ядер плоского епітелію піхви. Таким чином, на основі електрокінетичних характеристик клітин вагінального плоского епітелію можна об'єктивно оцінити функціональний стан слизової оболонки піхви. Запропонований спосіб є відносно простим і доступним. Час аналізу одної проби клітин займає 5-10 хвилин. Таким чином спосіб, що заявляється, може бути віднесений до експрес-методів. Перевагами запропонованого методу є його повна безболісність і нетравматичність для пацієнта. Корисна модель, що заявляється, забезпечує підвищення достовірності й інформативності мікробіологічної діагностики інфекційно-запальних захворювань піхви, а також дозволяє вдосконали Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 8 ти лабораторну діагностику вагінітів, вульвовагінітів, встановити ступінь вираженості змін стану епітелію піхви, оцінити ефективність й стабільність корекції запальних вражень слизової оболонки піхви, та створити передумови для оптимізаціі лікувально-профілактичних заходів. Література: 1. Боднарюк Н.Д. Видовий склад та роль дріжджоподібних грибів роду Candida в розвитку вагініту // Буковинський медичний вісник. -Чернівці, 2003. - N4. - С. 46-50.Л.И. Сафина, М.Р. Рецидивирующий урогенитальный кандидоз: локальный или системный подход в лечении //Медицинские новости. - Минск, 2003. - N4. - С. 43-48. 2. С.С. Леуш, Г.Ф. Рощина, О.Ф. Полтавцева и др. Особенности клинического течения и лечения различных форм урогенитального кандидоза // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2003. N2. -С. 35-38. 3. Гордеева Г.Д. Современные аспекты диагностики и лечения вагинальных инфекций // Репродуктивное здоровье женщины. -2005г. -J4bl.-C. 8-10. 4. Шахбазов В.Г., Колупаєва Т.В., Набоков А.Л. Новый метод определения биологического возраста человека// Лаб. Дело. - 1986. - №7. - С. 404406. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601