Спосіб вирощування цукрових буряків

Спосіб вирощування цукрових буряків, що включає розміщення їх в сівозміні по кращих попередниках, внесення добрив органічних та мінеральних, а саме, азотних, фосфа тних, калійних, у складі основного, припосівного внесення та підживлення, посів введеним в оборот насінням, інкрустованим чи дражованим захисно-стимулюючими речовинами, догляд за посівами, формування густоти рослин, використання гербіцидів проти бур'янів, збирання врожаю при технічній спілості коренеплодів, який відрізняється тим, що як азотне добриво при основному внесенні використовують аміачну селітру у суміші з адсорбентом азоту мінералом глауконітом, кількість якого становить 215-430 кг/га. (19) (21) 97084315 (22) 19.08.1997 (24) 15.11.2001 (46) 15.11.2001, Бюл. № 10, 2001 р. (72) Роїк Микола Володимирович, Гурський Дмитро Сергійович, Барштейн Леонід Ананійович, Гейко Валерій Дмитрович, Мусіч Володимир Іванович, Металіді Віктор Станіславович, Заришняк Анатолій Семенович, Бойко Володимир Сергійович, Чередничок Іван Іванович, Грицик Володимир Омельянович (73) ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК, U A, ПІВНІЧНЕ ДЕРЖАВНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ГЕОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПІВНІЧГЕОЛОГІЯ", UA (56) 1. Агрономическая тетрадь по интенсивным технологиям производства сахарной свеклы. - Киев: Урожай, 1990. - 150 с. 42822 посівами, формування густоти рослин, використання гербіцидів проти бур'янів, збирання врожаю при технічній спілості коренеплодів, відповідно до винаходу при основному внесенні як азотне добриво використовують аміачну селітру у суміші з мінералом глауконітом - адсорбентом азоту у кількості 215 кг/га. Нова, відмінна від прототипу, ознака - використання при основному внесенні, як азотного добрива, аміачної селітри у суміші з мінералом глауконітом - адсорбентом азоту, який, завдяки адсорбційним властивостям, поглинає азот добрива, підвищує коефіцієнт використання його рослинами, умови азотного живлення їх та продуктивність. Таким чином, нові технічні властивості способу вирощування цукрових буряків, що проявляються у підвищенні коефіцієнту використання азоту аміачної селітри рослинами при основному внесенні її, поліпшенні умов азотного живлення їх та підвищенні продуктивності, обумовлені дією аміачної селітри у суміші з мінералом глауконітом - адсорбентом азоту у кількості 215 кг/га. Глауконіт - мінерал мінливої та складної суміші, водний амоносилікат заліза відноситься до групи гідрослюд. Головні складові частини глауконіту: кремнезем (49-56%), закис та оксид заліза (до 21%), оксид алюмінію (до 18%), оксид калію (до 10%), оксид магнію (до 7%) і вода (до 1З%). Із зміною хімічного складу змінюються і фізичні властивості. Характеризується значною поглинальною властивістю. Зустрічається серед осадових гірських порід у вигляді округлих зерен, які мають скрито кристалічну будову. Створюється глауконіт на дні морів, де випадає у вигляді гелю. Застосовується глауконіт, завдяки поглинальній властивості, для зменшення твердості води, а також як добриво для грунтів у зв'язку із значним вмістом калію [2]. Глауконіт використовують як адсорбент для очистки масел та промислових стоків від радіоактивних поверхнево-активних речовин та катіонних фарбників (Месторождения природных адсорбентов УССР. - К., 1987. - С. 21-24). Завдяки хімічному та фізичному складу глауконіт має високорозвинену поверхню, поглинає (адсорбує) багато речовин і тому знаходить широке застосування. Для обгрунтування можливості застосування глауконіту як адсорбенту азоту у суміші з аміачною селітрою визначали кількість його, яка спроможна поглинати азот аміачної селітри при середній її дозі 120 кг/га азоту. Дія його попередньо вивчалась у вегетаційних дослідах із розрахунку (0,5; 1,0; 2,0; 3,0 та 4,0 г) гла уконіту на сосуд (14 кг грунту). Одержані результати (табл. 1) свідчать, що кращим за продуктивністю був варіант З, у якому аміачна селітра використовувалась у суміші з 1 г глауконіту на сосуд. Збільшення дози глауконіту істотно не підвищувало продуктивність буряків. Дози глауконіту для польових дослідів розраховували таким чином. Якщо на один сосуд (14 кг грунту) вносили 1,0 гла уконіту, то на один гектар посіву (вага грунту у шарі 0-30 см дорівнює 3000000 кг) його потрібно вносити 215 кг/га (ця доза визначається із співвідношення: 14 кг грунту - 1,0 г глауконіту З000000 кг грунту – х). Іншим дозам глауконіту у вегетаційних сосудах (0,5; 2,0; 3,0; 4,0 г) у перерахунку на гектар посівів будуть відповідати такі дози: 107,5; 430,0; 645,0 і 860,0 кг/га. Результати польових дослідів свідчать (табл. 2), що дози 215-430 кг/га глауконіту є найбільш доцільними, тому що менша доза (107,5 кг/га) не підвищує продуктивності рослин, а більш високі дози його (645 та 860 кг/га) не забезпечують достовірного збільшення ані урожайності, ані цукристості у порівнянні з ними. Спосіб, що пропонується, здійснюють у такій послідовності: 1. Для вирощування цукрових буряків використовували сірий лісовий грунт у зоні достатнього зволоження (дослідний пункт при КСП ім. Коцюбинського Деражнянського р-ну Хмельницької області). Розміщували цукрові буряки у сівозміні по озимих на зерно, що йшли після зайнятого пару. 2. Вносили добрива органічні та мінеральні (азотні, фосфорні та калійні). Органічні добрива (гній З0 т/га) вносили безпосередньо під цукрові буряки. Мінеральні добрива (суперфосфат, хлористий калій та аміачна селітра) використовували в складі основного та припосівного внесення. При основному внесенні їх у дозі № 120 Р120 К120 кг/га д. р. аміачну селітру використовували у суміші з мінералом глауконітом - адсорбентом азоту у кількості 215 кг/га. Цей процес виконується за відомою технологією [2]. Аміачну селітру та гла уконіт завантажують конвеєром ПКС-80 у бункер тукозмішувальної установки. Після змішування суміш подають у кузов транспортного засобу або розкидувач добрив. Одержану суміш вносять на поле машинами І-РМГ-4 або КСА-3. Цими ж машинами вносять на поле також фосфорні та калійні добрива. Потім проводять оранку поля. Рядкове мінеральне добриво в дозі № 10 Р15 К10 вносили буряковою сівалкою. При основному обробітку грунту застосовували напівпаровий спосіб, обробіток складався з ранньовесняного та передпосівного розпушування та вирівнювання поверхні грунту. 3. Після передпосівного обробітку гр унту проводили посів сівалкою ССТ-12Б. Висівали введений в Реєстр сортів рослин України гібрид Уладівський МС-5, насінням схожістю 90%, одноростковістю 95%, дражованим фураданом. Висівали 9-10 насінин для одержання 6-7 сходів на 1 м рядка. Глибина посіву насіння - 2-3 см. 4. Догляд за посівами включав: суцільне розпушування грунту до з'явлення сходів (культиватором УСМК-5,4А з ротаційними робочими органами та роторами), розпушування грунту у міжряддях та в зоні рядків (шаровка - культиватором УСМК-5,4А з лапами-бритвами шириною захвату 150 мм та ротаційними батареями), суцільне розпушування грунту після з'явлення сходів (райборонками З0Р-0,7). 5. Для забезпечення 100-115 тис/га рослин, у фазі "вилочка" - початок утворення першої пари листя - проводили проріджування сходів механічним проріджувачем ПСА-2,7. Одразу після цього проводили розпушування грунту у міжряддях (культиватором УСМК-5.4А із захисними дисками, лапами-бритвами та ротаційними батарея 2 42822 ми). Через 10-15 днів після цього розпушування робили ще раз. 6. У боротьбі проти бур'янів використовували гербіцид тарга (2 л/га у фазі 3-4 пари листя буряків). 7. Збирання коренеплодів проводили при їх технологічній зрілості (10 вересня) поточним способом (машини БМ 6 А та РКС-6). У процесі вирощування цукрових буряків запропонованим способом вивчали вплив аміачної селітри в суміші з адсорбентом азоту гла уконітом (при основному внесенні добрива) на азотний режим грунту. Результати досліджень (табл. З) свідчать, що азот аміачної селітри на деякий час поглинається адсорбентом глауконітом, а потім поступово переходить у розчин. Так, якщо в осінній період (6.Х.-16.ХІ.1995) у контрольному варіанті вміст сумарного азоту складав, відповідно, 116,0; 121,6 та 86,3 мг, то у варіанті, де вносилась аміачна селітра в суміші з адсорбентом азоту глауконітом, вміст азоту значно зменшився: 101,4; 95,0 та 55,6 мг. Це, відповідно, становило тільки 87,4; 78,0 та 64,6% від контрольного варіанту. У весняний же період (4.V.-23.V.1995) азот аміачної селітри, поглинений адсорбентом азоту гла уконітом, поступово переходить у розчин. Тож якщо у контрольному варіанті вміст сумарного азоту у гр унті складав, відповідно, 106,2 та 112,7 мг, то у варіанті, де вносилась аміачна селітра у суміші з адсорбентом азоту глауконітом, вміст азоту значно збільшився і становив, відповідно, 125,8 та 158,3 мг. Це складало 118,4 та 140,0 від контрольного варіанту. При цьому втрати азоту, що перейшов у розчин, зменшуються, але збільшується використання його рослинами. Про це свідчать показники вмісту у гр унті азоту у літній період (1З.VІ-З.VII.1996) у варіанті, де аміачна селітра вносилась у суміші з адсорбентом глауконітом, які становили 110,2 та 103,6 мг. Складало 111,8 та 93,3% від контрольного варіанту. Тобто у літній період на обох варіантах були майже рівні показники вмісту азоту у грун ті. Наведені дані свідчать, що при застосуванні аміачної селітри у суміші з адсорбентом глауконітом, складаються більш сприятливі умови азотного живлення рослин цукрових буряків. При цьому азот селітри на деякий час поглинається адсорбентом глауконітом, а потім поступово переходить у розчин. Також при цьому зменшуються втрати азоту, і рослини у більшій кількості використовують його, в результаті чого підвищується їхня продуктивність. Так, розрахунки, проведені балансовим методом, свідчать, що використання аміачної селітри у суміші з адсорбентом глауконітом підвищує коефіцієнт використання азоту аміачної селітри з 64 до 78%. Тому, завдяки сприятливим умовам азотного живлення, продуктивність цукрових буряків у варіанті, де застосовувались аміачна селітра у суміші з адсорбентом глауконітом була вищою в порівнянні зі звичайною селітрою. Причому економічно обгрунтованим є варіант, у якому аміачна селітра вносилась у суміш із адсорбентом глауконітом в кількості 215-430 кг/га. При цьому прибавка врожайності становила 3,9-5,0 т/га, а цукру - 0,610,84 т/га. При збільшенні добавки адсорбенту глауконіту в суміш з аміачною селітрою продуктивність цукрових буряків залишалась на тому ж рівні, що і при дозі глауконіту в 215-430 кг/га. Таким чином, запропонований спосіб вирощування цукрових буряків, який, крім інших ознак, включає використання при основному внесенні аміачної селітри в суміші з мінералом адсорбентом глауконітом за рахунок підвищення коефіцієнту використання азоту добрива, поліпшує умови азотного живлення рослин цукрових буряків та підвищує їхню продуктивність. Таблиця 1 Дія глауконіту як адсорбенту азоту аміачної селітри на продуктивність цукрових буряків (вегетаційний дослід, фон Р2О 5 3,0 г+К 2О 3 г) №№ варіанту 1 2 3 4 5 6 Варіанти Фон + ам. селітра (N 3,0 г) Фон + ам. селітра у суміші з глауконітом Фон + ам. селітра у суміші з глауконітом Фон + ам. селітра у суміші з глауконітом Фон + ам. селітра у суміші з глауконітом Фон + ам. селітра у суміші з глауконітом Р, % НІР05 (0,5 г) (1,0 г) (2,0 г) (3,0 г) (4,0 г) Маса корнеплодів буряків, г 520 799 897 920 950 881 4,12 91 Цукристість, % Збір цукру г/сосуд 18,5 19,3 19,1 19,2 19,0 19,3 2,16 0,53 96,2 154,2 171,3 176,3 180,5 170,0 Таблиця 2 Вплив глауконіту, як адсорбену азоту аміачної селітри на продуктивність цукрових буряків (польовий дослід, фон Р2 О5 120 кг/га + К 2О 12 кг/га) №№ вар. 1 2 3 Варіанти Фон+ ам.селітра чиста (№120 кг/га) Фон+ам.селітра у суміші з глауконітом (107,5 кг/га) Фон+ам.селітра у суміші з глауконітом (215 кг/га) 3 Урожай буряків, т/га 27,9 28,9 31,8 Цукристість, % 18,3 18,1 18,0 Збір цукру т/га 5,11 5,23 5,72 42822 Продовження табл. 2 №№ вар. 4 5 6 Варіанти Фон+ам. селітра у суміші з глауконітом (430 кг/га) Фон+ам. селітра у суміші з глауконітом (645 кг/га) Фон+ам. селітра у суміші з глауконітом (860 кг/га) Р, % НІР05 Урожай буряків, т/га 32,9 32,1 33,0 2,13 2,35 Цукристість, % 18,1 18,2 17,9 1,14 0,46 Збір цукру т/га 5,95 5,84 5,91 Таблиця 3 Вплив аміачної селітри у суміші з адсорбентом азоту гла уконітом (при основному внесенні добрива) на азотний режим грунту (фон Р2О 5 120 кг/га+К2О 120 кг/га) (внесення у гр унт суміші 16 вересня 1995) Вміст суми аміачного та нітратного азоту у горизонті 0-30 см, мг/100 г грунту 6.Х. 26.Х. 16.ХІ. 4.V. 23.V. 13.VІ. 3.VІІ. 1995 1995 1995 1996 1996 1996 1996 Варіанти 1. Фон+ам. селітра чиста (№ 120 кг/га) 2. Фон+ам. селітра у суміші з глауконітом (860 кг/га) 3 .Вміст азоту у порівнянні з варіантом 1, % 116,0 121,6 86,3 106,2 112,7 98,5 111,0 101,4 95,0 55,6 125,8 158,3 110,2 103,6 87,4 78,0 64,4 118,4 140,0 111,8 93,3 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4