Спосіб вирощування цукрових буряків

Спосіб вирощування цукрових буряків, що включає розміщення їх в сівозміні по кращих попередниках, внесення добрив органічних та мінеральних, а саме, азотних, фосфатних, калійних, у складі основного, припосівного внесення та підживлення, посів введеним в оборот насінням, інкрустованим чи дражованим захисно-стимулюючими речовинами, догляд за посівами, формування густоти рослин, використання гербіцидів проти бур'янів, збирання врожаю при технічній спілості коренеплодів, який відрізняється тим, що як азотне добриво при основному внесенні використовують аміачну селітру у суміші з адсорбентом азоту мінералом сапонітом, кількість якого становить 215-430 кг/га. (19) (21) 97084316 (22) 19.08.1997 (24) 15.11.2001 (46) 15.11.2001, Бюл. № 10, 2001 р. (72) Роїк Микола Володимирович, Гурський Дмитро Сергійович, Барштейн Леонід Ананійович, Гейко Валерій Дмитрович, Мусіч Володимир Іванович, Металіді Віктор Станіславович, Заришняк Анатолій Семенович, Бойко Володимир Сергійович, Чередничок Іван Іванович, Грицик Володимир Омельянович, Янов Валентин Павлович (73) ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК, UA, ПІВНІЧНЕ ДЕРЖАВНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ГЕОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПІВНІЧГЕОЛОГІЯ", UA (56) 1. Агрономическая тетрадь по интенсивным технологиям производства сахарной свеклы. – К.: Урожай, 1990. - 150 с. 2. Большая советская энциклопедия. Издание второе. - М., 1952. - Т. 4. - С. 610. C2 (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ 42823 тних, фосфорних, калійних) у складі основного, припосівного та у підживленні, посів введенням в оборот насінням інкрустованим чи дражованим захисностимулюючими речовинами, догляд за посівами, формування густоти рослин, використання гербіцидів проти бур'янів, збирання врожаю при технічній спілості коренеплодів, відповідно до винаходу при основному внесенні, як азотне добриво, використовують аміачну селітру у суміші з мінералом сапонітом - адсорбентом азоту у кількості 215 кг/га. Нова, відмінна від прототипу ознака - використання при основному внесенні, як азотного добрива, аміачної селітри у суміші з мінералом сапонітом - адсорбентом азоту, який, завдяки адсорбційним властивостям, поглинає азот добрива, підвищує коефіцієнт використання його рослинами, умови азотного живлення їх та продуктивність. Таким чином, нові технічні властивості способу вирощування цукрових буряків, що проявляються у підвищенні коефіцієнту використання азоту аміачної селітри рослинами при основному внесенні її, поліпшенні умов азотного живлення їх та підвищенні продуктивності обумовлені дією аміачної селітри у суміші з мінералом сапонітом - адсорбентом азоту у кількості 215 кг/га. Сапоніт - мильний камінь, мінерал багатий МдО (10%) різновид монтморилоніту, хімічний склад Мд2[Si4O14](ОН)2×nН2О. У вигляді ізоморфних домішок входять Al2O3Fe2O3 іноді Cr2O3NiOFeO. Зустрічається у землянистих глиноподібних або щільних масах. У вологому стані ці маси на дотик м'які та жирні, в сухому - стають щільними. Створюються при вивітрюванні магнезіальних порід. Цей мінерал має властивості бентонітових глин, а саме: шарувата будова кристалічної решітки, здатність до обміну основ та поглинанню води, що супроводжується збільшенням обсягу. Знаходить широке застосування в нафтовій промисловості (для очистки бензину, керосину, різних масел), в харчовій промисловості (для очистки рослинних масел), у миловарному виробництві [2]. Використовують сапоніт також, як сорбент радіонуклідів у шлунково-кишковому тракті тварин для виведення їх із організму великої рогатої худоби [3]. Крім того, сапоніт є ефективним природним підживленням для с/г тварин і може бути використаним для інших цілей у т.ч., як меліорант комплексної дії для підвищення родючості грунтів легкого складу [4]. Завдяки хімічному складу (шаровата будова кристалічної решітки, здатність до обміну основ та поглинання води та ін.) сапоніт має високорозвинену поверхню, поглинає (адсорбує) багато речовин і тому знаходить таке широке застосування. Для обгрунтування можливості застосування сапоніту, як адсорбенту азоту у суміші з аміачною селітрою визначали кількість його, яка спроможна поглинати азот аміачної селітри при середній її дозі 120 кг/га азоту. Дія його попередньо вивчалась у вегетаційних дослідах із розрахунку 0,5; 1,0; 2,0; 3,0 та 4,0 г сапоніту на сосуд (14 кг грунту). Одержані результати (табл. 1) свідчать, що кращим по продуктивності був вар. 3, у якому ам. селітра використовувалась у суміші з 1 г сапоніту на сосуд. Збільшення дози сапоніту істотно не підвищувало продуктивність буряків. Дози сапоніту для польових дослідів розраховували наступним чином. Якщо на один сосуд (14 кг грунту) вносити 1,0 г сапоніту, то на один гектар посіву (вага грунту у шарі 0-30 см дорівнює 3000000 кг) його потрібно вносити 215 кг/га. Ця доза визначається із співвідношення; 14 кг грунту - 1,0 г сапоніту 3000000 кг грунту - х. Нашим дозам сапоніту у вегетаційних сосудах (0,5; 2,0; 3,0; 4,0 г) у перерахунку на гектар будуть відповідати такі дози: 107,5; 430,0; 645,0 і 860,0 кг/га. Результати польових дослідів показують (табл. 2), що дози 215-430 кг/га сапоніту є найбільш доцільними тому, що менша доза (107,5 кг/га) не підвищує продуктивність рослин, а більш високі дози його 645 та 860 кг/га не забезпечують достовірного збільшення ні урожайності, ні цукристості у порівнянні з ними. Спосіб, здійснюють у такій послідовності. 1. Для вирощування цукрових буряків використовували сірий лісовий грунт у зоні достатнього зволоження (дослідний пункт при КСП ім. Коцюбинського Деражнянського району Хмельницької області). Розміщувала цукрові буряки в сівозміні по озимих на зерно, що йшли після зайнятого пару. 2. Вносили добрива органічні та мінеральні (азотні, фосфорні та калійні). Органічні добрива (гній 30 кг/га) вносили безпосередньо під цукрові буряки. Мінеральні добрива (суперфосфат, хлористий калій та аміачна селітра) використовували в складі основного та припосівного внесення. При основному внесенні їх у дозі № 120 Р120 120 кг/га д.р. аміачну селітру використовували у суміші із мінералом сапонітом - адсорбентом азоту у кількості 215 кг/га. Цей процес виконується по відомій технології [5]. Аміачну селітру та сапоніт завантажують конвеєром ПКС-80 в бункер тукозмішувальної установки. Після змішування суміш подають у кузов транспортного засобу або розкидувач добрив. Одержану суміш аміачної селітри з сапонітом вносять на поле машинами І-РМГ-4 або КСА-3. Цими ж машинами вносять на поле також фосфорні та калійні добрива. Потім проводять оранку поля. Рядкове мінеральне добриво в дозі № 10Р15К10 вносили буряковою сівалкою. При основному обробітку застосовували напівпаровий спосіб. Весняний обробіток складався із ранньовесняного та передпосівного розпушування та вирівнювання поверхні грунту. 3. Після передпосівного обробітку грунту проводили посів сівалкою ССТ-12Б. Висівали введений у Реєстр сортів рослин України гібрид Уладівський МС-5, насінням схожістю 90%, одноростковістю - 95%, дражованим фураданом. Висівали 9-10 насінин для одержання 6-7 сходів на 1 м рядка. Глибина посіву насіння 2-3 см. 4. Догляд за посівами включав і суцільне розпушування грунту до з'явлення сходів (культиватором УСМК-5,4А з ротаційними робочими органами та роторами), розпушування грунту у міжряддях та в зоні рядків (шаровка) культиватором УСМК-5,4А з лапами-бритвами шириною захвату 150 мм та ротаційними батареями, суцільне розпушування грунту після з'явлення сходів (райборонками ЗОР-0,7). 2 42823 5. Для забезпечення 100-115 тис/га рослин, у фазі "вилочка" - "початок утворення першої пари листя" проводили проріджування сходів механічним проріджувачем ПСА-2,7. Зразу після цього проводили розпушування грунту у міжряддях (культиватором УСМК-5,4А із захисними дисками, лапами-бритвами та ротаційними батареями). Через 10-15 днів після цього розпушування робили ще раз. 6. У боротьбі проти бур'янів, використовували гербіцид тарга (2 л/га у фазі 3-4 пари листя буряків). 7. Збирання коренеплодів проводили при їх технологічній зрілості (10 вересня) поточним способом (машини БМ-6А та РКС-6). У процесі вирощування цукрових буряків запропонованим способом вивчали вплив аміачної селітри у суміші з адсорбентом азоту сапонітом (при основному внесенні добрив) на азотний режим грунту. Результати досліджень (табл. 3) свідчать, що азот аміачної селітри на деякий час поглинається адсорбентом сапонітом, а потім поступово переходить у розчин. Так, якщо в осінній період (6.Х.-16.ХІ 1995) у контрольному варіанті вміст сумарного азоту складав відповідно 114,2; 87,1 та 90,6, то у варіанті, де вносилась аміачна селітра у суміші з адсорбентом азоту сапонітом вміст азоту значно зменшився: 75,6; 69,4 та 65,3 мг. Це відповідно становило тільки 66,2; 79,5 та 72,0% від контрольного варіанту. У весняний же період (4.V-23.V 1996) азот аміачної селітри, поглинений адсорбентом азоту сапонітом, поступово переходить у розчин. Так, якщо у контрольному варіанті вміст сумарного азоту у грунті складав відповідно 99,3 та 121,7 мг, то у варіанті, де вносилась аміачна селітра у суміші з адсорбентом азоту сапонітом, вміст азоту значно збільшився і становив відповідно 131,6 та 143,5 мг. Це складало 132,0 та 117,9% від контрольного варіанту. При цьому втрати азоту, що перейшов у розчин, зменшуються, але збільшується використання його ро слинами. Про це свідчать показники вмісту у грунті азоту у літній період (13.VІ.-З.ХІІ. 1996 р.) у варіанті, де аміачна селітра вносилась у суміші з адсорбентом сапонітом, які становили 86,7 та 112,3 мг. Це складало 94,2 та 92,6% від контрольного варіанту. Тобто у літній період на обох варіантах були майже рівні показники вмісту азоту у грунті. Наведені дані свідчать, що при застосуванні аміачної селітри у суміші з адсорбентом трепелом складаються більш сприятливі умови азотного живлення рослин цукрових буряків. При цьому азот селітри на деякий час поглинається адсорбентом сапонітом, а потім поступово переходить у розчин. Також при цьому зменшуються втрати азоту і рослини у більшій кількості використовують його, в результаті чого підвищується їх продуктивність. Так, розрахунки проведені балансовим методом, свідчать, що використання аміачної селітри у суміші з адсорбентом сапонітом підвищує коефіцієнт використання азоту аміачної селітри з 66 до 82%. Тому завдяки сприятливим умовам азотного живлення, продуктивність цукрових буряків у варіанті, де застосовувалась аміачна селітра у суміші з адсорбентом сапонітом була вищою у порівнянні із звичайною селітрою. Причому економічно обгрунтованим є варіант у якому селітра вносилась у суміші із адсорбентом сапонітом у кількості 215430 кг/га. При цьому прибавка врожайності становила 4,5-5,3 т/га, а цукру 0,68-0,95 т/га. При збільшенні дози адсорбенту суміші з аміачною селітрою продуктивність цукрових буряків залишалась на тому ж рівні, що і при дозі сапоніту - 215-430 кг/га. Таким чином, пропонований спосіб вирощування цукрових буряків, який крім інших ознак включає використання при основному внесенні аміачної селітри у суміші з мінералом адсорбентом сапонітом за рахунок підвищення коефіцієнту використання добрива поліпшує умови азотного живлення рослин цукрових буряків та підвищує їх продуктивність. Таблиця 1 Дія сапоніту, як адсорбенту азоту аміачної селітри, на продуктивність цукрових буряків (вегетаційний дослід, фон Р2О5-3,0 г, К2О-3 г) №№ вар. 1 2 3 4 5 6 Маса коренеплодів Цукристість, буряків, г % 780 18,3 702 19,7 840 19,6 871 19,5 832 19,5 825 19,6 4,36 1,30 86 0,51 Варіанти Фон+ам. селітра (N 3,0 г) Фон+ам. селітра у суміші з сапонітом (0,5 г) Фон+ам. селітра у суміші з сапонітом (1,0 г) Фон+ам. селітра у суміші з сапоніном (2,0 г) Фон+ам. селітра у суміші з сапонітом (3,0 г) Фон+ам. селітра у суміші з сапонітом (4,0 г) P% HIP05 3 Збір цукру, г/coсуд 87,8 138,3 164,0 169,9 162,2 161,7 42823 Таблиця 2 Вплив сапоніту, як адсорбенту азоту аміачної селітри, на продуктивність цукрових буряків (польовий дослід, он Р2О5 120 кг/га + К2О 120 кг/га) №№ пп 1 2 3 4 5 6 Урожай буряків, Цукристість, Збір цукру, т/га % т/га 29,5 17,9 5,28 31,9 17,8 5,68 33,5 17,8 5,96 34,3 17,9 6,23 35,0 17,7 6,20 32,6 18,0 5,87 1,96 1,21 2,29 0,48 Варіанти Фон+ам. селітра чиста (N 120 кг/га) Фон+ам. селітра у сумі з сапонітом (107,5 кг/га) Фон+ам. селітра у суміші з сапонітом (215 кг/га) Фон+ам. селітра у суміші з сапонітом (430 кг/га) Фон+ам. селітра у суміші з сапонітом (645 кг/га) Фон+ам. селітра у суміші з сапонітом (860 кг/га) P% HIP05 Таблиця 3 Вплив аміачної селітри у суміші з адсорбентом азоту сапонітом (при основному внесенні добрива) на азотний режим грунту (фон Р 120 кг/га + КО 120 кг/га) (внесення у грунт суміші 16 вересня 1995) Варіанти 1. Фон+ам. селітра (120 кг/га) 2. Фон+ам. селітра (120 кг/га) + (215 кг/га сапоніту) Вміст азоту у порівнянні з вар. 1, % Вміст суми аміачного та нітратного азоту у горизонті 0-30 см, мг/100 г грунту 6.Х. 26.Х. 16.ХІ. 4.V. 23.V. 13.VI. 3.VII. 1995 р. 1995 р. 1995 р. 1996 р. 1996 р. 1996 р. 1996 р. 114,2 87,1 90,6 99,3 121,7 92,0 121,2 75,6 69,4 65,3 131,6 143,5 86,7 112,3 66,2 79,5 72,0 132,0 117,9 94,2 92,6 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4