Спосіб лікування ендобронхітів

Спосіб лікування ендобронхітів, який включає ендобронхіальне введення антисептиків та антибіотиків, який відрізняється тим, що в якості антисептика використовують 0,005% розчин мірамістину. (19) (21) 99031264 (22) 09.03.1999 (24) 15.11.2001 (33) UA (46) 15.11.2001, Бюл. № 10, 2001 р. (72) Гришин Михайло Миколайович 42918 Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування ендобронхітів, який включає ендобронхіальне введення антисептиків та антибіотиків, згідно з винаходом, в якості антисептика використовують 0,005% розчин мірамістину. Між сукупністю суттєви х ознак способу, що пропонується, і технічним результатом, який може бути досягнутим, проявляється такий причиннослідчий зв'язок: використання 0,005% розчину мірамістину в якості антисептика в поєднанні з антибактеріальними препаратами, дозволяє поліпшити проникнення останніх у змінені та активні форми патогенних мікроорганізмів, що дозволяє підвищити ефективність місцевого лікування неспецифічних і туберкульозних ендобронхітів, а значить, знижує поріг чутливості патогенної мікрофлори і МБТ при їх полістійкості до антибіотиків і протитуберкульозних препаратів, підвищити місцеву імунну реакцію слизової трахеї і бронхів, зменшує тривалість курсу терапії, зменшує ризик побічних реакцій; використання 0,005% розчину мірамістину забезпечує одержання того ж лікувального ефекту, що і в способі-прототипі; при відсутності перелічених ознак технічний результат недосяжний. Запропонованим способом в умовах Кримського республіканського протитуберкульозного диспансеру, Сімферопольського міського клінічного протитуберкульозного диспансеру і кафедри туберкульозу Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського проліковано 38 хворих на неспецифічний ендобронхіт і 28 пацієнтів з туберкульозним ендобронхітом. Аналіз результатів лікування показав, що ендобронхіт у хворих на неспецифічні ендобронхіти був вилікуваний швидше в середньому на 7,5 дня. По строках найбільш ефективною виявилася терапія пацієнтів, які страждали на ендобронхіт первинного генезу. При ендобронхіті, який ускладнив перебіг бронхоектатичної хвороби, абсцесу легенів та гострої неспецифічної емпієми (при емпіємі паралельно проводилася санація її порожнини розчином мірамістину пункційним способом або шляхом дренування), тривалість лікування збільшилася. Строки нормалізації легеневого синдрому у хворих основної групи були в середньому на 6,3 дня коротше, ніж в контрольній. Також відмічалася більш швидка позитивна динаміка рентгенологічної картини у пацієнтів з легеневим абсцесом та емпіємою плевральної порожнини, які отримували мірамістин. За аналізом результатів лікування хворих на туберкульозний ендобронхіт відмічалося, що строки лікування цієї групи пацієнтів були в середньому на 18 днів коротше, ніж у пацієнтів, які отримували звичайне лікування з ендобронхіальним введенням протитуберкульозних препаратів. Спосіб здійснюють таким чином. Неспецифічний ендобронхіт зустрічається як самостійна патологія, але частіше є наслідком і ускладнює перебіг специфічних і неспецифічних захворювань легень. До їх числа входять гострий і хронічний абсцес легенів, гостра і хронічна неспецифічна емпієма плеври, різні форми туберкульозу легень, ателектаз долі або всієї легені, гостра пневмонія та ін. Лікування починають, як правило, з фібробронхоскопії, під час якої встановлюється або підтвер джується діагноз ендобронхіту і визначається його локалізація. В кінці маніпуляції, після проведення бронхоальвеолярного лаважу і взяття змивів для діагностики патогенної мікрофлори та її чутли вості до антибіотиків, у запалений бронх вводять одноразово 0,005% розчин мірамістину в кількості 5,0 мл. Далі, наступного дня або через день, в залежності від стану хворого, введення препарату здійснюють через керований катетер, який також підводять до патологічно зміненої ділянки бронхіального дерева. Цю процедуру здійснюють 2-3 рази на тиждень під місцевою анестезією. В перервах між катетеризаціями препарат вводять інгаляційним способом, в цьому випадку найбільш ефективними є інгаляції з подачею розчину мірамістину у вигляді дрібноперстної суміші ультразвуковим інгалятором. У зв'язку з необхідністю постійного контролю за динамікою процесу фібробронхоскопії проводять щодня, а по мірі поліпшення самопочуття хворого і вхущання запальних явищ у бронхіальному дереві, інтервал між маніпуляціями збільшують. Паралельно здійснюють клінічний, лабораторний і рентгенологічний контроль за загальним станом хворого і перебігом основного процесу в ле генях згідно з загальноприйнятими часовими критеріями. При поєднанні розчину мірамістину з антибактеріальними препаратами, які призначають згідно з антибіотикограмою, яка одержана при посіві лаважної рідини бронхів, ефективність місцевої лікувальної дії на уражену слизову бронхів значно підвищується, так як сам мірамістин (Кривошеин Ю.С., Шатров В.А. Иммуно-адъювантное действие синтетических поверхностно-активних веществ // Иммунология. - 1990. - № 2. - С. 38-41), являючись поверхнево-активною речовиною, хороший провідник антибіотиків, покращуючи їх проникнення у змінені і атипічні форми патогенних мікроорганізмів. У хворих, які перенесли операції на органах грудної клітки, саме на другий, третій день після операції здійснюють введення антисептика мірамістину в бронхіальне дерево і стимулюють подавлений в результаті больового синдрому кашлевий рефлекс. Це, в свою чергу, є ранньою і своєчасною профілактикою післяопераційних ателектазів легень, аспіраційних і гіпостатичних пневмоній основних ускладнень раннього післяопераційного періоду. Препарат при проколу трахеї вводиться в дозі до 5,0 мл, вводиться швидко, так як у хворого зразу в момент попадання розчину в просвіт трахеї з'являється кашель. Після видалення голки місце проколу необхідно на 1-2 хвилини притиснути марлевим або ватним тампоном. Якщо запальний процес слизової бронхів носить дифузний характер, лікування основного захворювання легень недостатньо ефективне, а пацієнт суб'єктивно погано переносить лікувальні бронхоскопії і катетеризації бронхів, в цьому випадку показано накладання мікротрахеостомії. Мікротрахеостомію краще всього накладати при бронхоскопії і мікроірігатор під контролем бронхоскопа необхідно підвести безпосередньо до зміненого бронху. Перед вливанням мірамістину через мікростому доцільно ввести 1-2% розчин новокаїну. Це подавляє кашлевий рефлекс і дозволяє збільшити тривалість лікувального впливу розчину 2 42918 на слизову бронхів і на первинне вогнище ураження. При цій маніпуляції також рекомендується розчин мірамістину поєднувати з антибіотиками, які чутливі до патогенної мікрофлори бронхіального дерева. При ендобронхіті специфічної етіології мірамістин вводять у вигляді коктейлів з розчинними формами антибактеріальних специфічних препаратів (ізоніазід, салюзид, етіонамід та ін.), або з антибіотиками, які мають протитуберкульозну дію (рифампіцин, стрептоміцин, канаміцин та ін.). При даній патології кратність процедур залишається такою ж, а тривалість курсу лікування зростає. Контроль за динамікою процесу здійснюється бронхоскопічним шляхом. Візуально оцінюється стан слизової бронхів. Лабораторно визначається тривалість бактеріовиділення та його кількісні характеристики головним чином у змивах лаважної рідини бронхіального дерева. Застосування способу ілюструється такими клінічними прикладами. Приклад 1 Хвора Д., 21 рік, історія хвороби № 335, знаходилася на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Сімферопольського міського клінічного протитуберкульозного диспансеру з діагнозом інфільтративний туберкульоз верхньої долі легень у фазі розпаду, МБТ (+). Була виявлена за 1 місяць до надходження в стаціонар при профілактичному огляді. При надходженні відмічалися незначні скарги інтоксикаційного і легеневого характеру. Рентгенологічно в верхній долі (S. 1-2) лівої легені визначалася ділянка інфільтрації легеневої тканини, в центрі його порожнина розпаду розміром 1,0´1,5 см. У харкотинні виявлені МБТ, стійкі до п'яти протитуберкульозних препаратів. Хворій був проведений курс комплексної протитуберкульозної терапії протягом 3-х місяців, включаючи ендобронхіальне введення антибактеріальних препаратів у вигляді інгаляцій та ендобронхіальних введень. Однак, особливої позитивної динаміки в клініко-рентгенологічній картині не спостерігалося, а під кінець третього місяця у хворої почалося загострення процесу. Клінічно з'явився сухий кашель, піднялася температура тіла до 38°С. Рентгенологічно порожнина розпаду збільшилася в 1,5 рази, в харкотинні знову з'явилися МБТ, які визначалися бактеріоскопічно. При фібробронхоскопії був виявлений туберкульозний ендобронхіт лівого і верхнєдольового бронхів. Хворій був продовжений курс протитуберкульозної терапії, а ендобронхіально почато введення коктейлів 0,005% розчину мірамістину з ізоніазидом у вигляді лікувальних бронхоскопій (1 раз на тиждень), щоденних інгаляцій, які чергуються з ендобронхіальними вливаннями. В результаті проведеного лікування клінічні прояви загострення були зняті через 2 тижня, специфічний ендобронхіт був вилікуваний протягом одного місяця, бактеріовиділення більше у хворої не спостерігалося, а при рентгенологічному контролю через 3,5 місяця порожнина розпаду не облітеріровалася з формуванням зірчастого рубця в тканині легені. Пацієнтка для подальшої терапії була направлена на санаторно-курортне лікування в протитуберкульозний санаторій. Приклад 2 Хворий З., 26 років, історія хвороби № 301 знаходився в пульмонологічному відділенні Сімферопольського клінічного протитуберкульозного диспансеру з діагнозом: гострий абсцес верхньої долі правої легені. Поступив із скаргами на велику температуру тіла до 39,0°С, озноб, кашель із виділенням гнійного харкотиння, біль в правій половині грудної клітки. Захворів гостро, був хворим протягом 3-х тижнів. До надходження до пульмонологічного відділення лікувався в районній лікарні, де був проведений курс терапії антибіотиками широкого спектру дії. При надходженні до пульмонологічного стаціонару рентгенологічно в верхній долі правої легені визначалася порожнина розпаду розмірами 2,0´3,0 см з інфільтрованою стінкою та горизонтальним рівнем рідини. В харкотинні був висіяний негемолітичний стрептокок, стійкий до 10 із 13 антибіотиків, які визначаються. При бронхоскопії діагностовано гнійний двосторонній ендобронхіт. В п ульмонологічному відділенні хворому проведено курс антибіотикотерапії в комплексі з ендобронхіальним введенням 0,005% розчину мірамістину у вигляді лікувальних фібробронхоскопій 1-2 рази на тиждень. В останні дні розчин мірамістину вводився у вигляді ультразвукових інгаляцій. В результаті проведеного лікування клінічний легенево-запальний синдром нормалізувався на протязі 12 днів, ендобронхіт вилікувався протягом 22 днів, рентгенологічно порожнина абсцесу облітерувалася на 30 день знаходження в пульмонологічному відділенні. Хворий був виписаний на амбулаторне лікування. Таким чином, наведені приклади підтверджують ефективність використання розчину мірамістину у хворих, які страждають неспецифічним і туберкульозним ендобронхітом, про що свідчить швидке зняття клінічного патологічного синдрому, нормалізація бронхоскопічної картини, більш швидке вилікування основного легеневого захворювання, скорочення строків перебування хворого в стаціонарі. Даний спосіб дозволяє не тільки терапевтично впливати на запалену слизову трахеї і бронхів, але і надавати лікувальний ефект на основне захворювання шляхом попадання препарату безпосередньо у вогнище ураження. Спосіб може бути використаний для консервативної терапії хворих на гострі і хронічні неспецифічні захворювання і туберкульоз легень. 3 42918 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 4