Спосіб екологічної експертизи технологій вирощування сільськогосподарських культур

Спосіб екологічної експертизи технологій вирощування сільськогосподарських культур, що базується на використанні системи агроекологічних показників і нормативів відносно балів, визначенні різниці між оптимальними і фактичними зна ченнями показників, оцінюванні ступеня досконалості технологій за кожним показником, який відрізняється тим, що проводять комплексну екологічну оцінку технологій за формулою: Спосіб, що заявляється, відноситься до сільського господарства, а саме, до екологічної оцінки технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб проведення екологічної експертизи мінеральних добрив, що використовується для оцінки небезпеки мінеральних добрив. Цей спосіб базується на тому, що використовують показник часу досягнення критичної концентрації у грунті токсичних елементів, що надходять у грунт разом з добривами, відносять мінеральні добрива до певного класу екотоксикологічної небезпеки, вводять одиниці оцінки відносно класів токсичності цих елементів і за сумою відносних одиниць оцінки встановлюють екотоксикологічний клас небезпеки мінеральних добрив [2]. Недоліком цього способу є відсутність комплексної оцінки за системою агроекологічних показників і нормативів. Задачею корисної моделі, що заявляється, є розробка способу екологічної експертизи технологій вирощування с/г культур, за комплексом показників, які пропонуються сільськогосподарським виробникам. Технічним результатом корисної моделі, що заявляється, є запобігання негативного впливу агротехнологій на стан агроекосистем і суміжних природних екосистем. Процедура проведення екологічної експертизи передбачає перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів (підготовча стадія); аналітичне опрацювання матеріалів екологічної оцінки, в разі необхідності натурні спостереження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обґрунтувань (основна стадія); узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації та наслідків застосування технології, підготовки висновку екологічної експертизи (заключна стадія). На першому етапі оцінюють ступінь досконалості технології за кожним показником по визначенню різниці /відхилення/ між його оптимальним і фактичним значеннями. Згідно рекомендацій міжнародних організацій, а також згідно з нормативами, кількісні параметри яких встановлюють шляхом адаптації існуючих нормативів з урахуванням класичних екологічних підходів до екологічного нормування [9, 10] в межах встановлених показників оцінка технології за впливом на стан агроеко КЕО = å (n + n + n 1 2 3 + ...nn ) (19) UA (11) 42925 (13) U , де n nn - показник, згідно з яким проводилася оцінка, бал.; n - кількість показників, за якими проводилася оцінка, після чого визначають ступінь досконалості технологій і формують рекомендації щодо можливості їх впровадження у сільськогосподарське виробництво. 3 42925 системи проводиться за 4 класами: І клас - незадовільний стан (відхилення від оптимуму в сторону погіршення перевищує 25%); II клас - задовільний стан (відхилення від оптимуму в сторону погіршення більше 10%, але не перевищує 25 %); III клас - нормальний стан (відхилення від оптимуму в сторону погіршення не перевищує 10%); IV клас - оптимальний стан (відхилення від оптимуму в сторону погіршення не спостерігається). Систему показників і нормативів розробляють з урахуванням особливостей вирощування та фізіології конкретної сільськогосподарської культури. При проведенні екологічної оцінки технологій вирощування сільськогосподарських культур використовують наступні показники: - родючість ґрунту (відхилення від оптимального рівня за вмістом гумусу, рухомих форм азоту, фосфору, калію, кислотністю та ін.) [10]; - фітосанітарний стан (відхилення від оптимального стану за рівнем забур'яненості, захворюваності, пошкодження шкідниками) [11, 12]; - акумуляція шкідливих речовин у верхніх шарах ґрунту (відхилення від фонового вмісту важких металів, залишкових кількостей пестицидів, радіонуклідів та ін.) [1, 3]; - міграція хімічних речовин (коефіцієнти концентрації у різних генетичних горизонтах ґрунту шкідливих речовин (важкі метали, залишкові кількості пестицидів, радіонукліди ті ін.) та біогенних елементів (сполуки азоту, фосфору, калію); швидкість вертикальної міграції хімічних речовин за профілем ґрунту [1, 3]; - біологічна активність ґрунту (зміни у протіканні біохімічних процесів ґрунту, у структурному і функціональному складі мікробіоти) [13]; - якість і безпека продукції (відповідність нормативам згідно з ДСТУ за біохімічними, технологічними, санітарно-гігієнічними показниками якості); - продуктивність (відхилення продуктивності сільськогосподарської культури від оптимального рівня для певної природнокліматичної зони); - економічна ефективність (показники собівартості, рентабельності тощо). Після проведення часткової оцінки технології за впливом на стан агроекосистеми за кожним із 4 показників /тобто, визначеності класу/ проводять комплексну екологічну оцінку технологій /або окремих технологічних процесів/ з урахуванням всіх агроекологічних показників. Комплексна екологічна оцінка (КЕО) технології /за комплексом показників/ проводиться за наступним рівнянням: КЕО = бал å (n + n 1 2 + n3 + ...nn ) n nn - показник, згідно якого проводилася оцінка, n - кількість показників, за якими проводилася оцінка. Згідно результатів розрахунків пропонується наступна градація технологій за доскональністю: технологія недосконала і не може бути рекомендована виробництву II технологія перед впровадженням у виробництво потребує істотного доопрацювання III 2,5-2,9 потребують вдосконалення окремі бали технологічні операції IV 3,0 бали технологія досконала і може бути рекомендована виробництву Після проведення екологічної оцінки технологій вирощування сільськогосподарських культур роблять висновок про можливість чи не можливість реалізації технології у сільськогосподарському виробництві. Приклад Проведено екологічну експертизу технології вирощування моркви (сорт Шантане сквирська) Сквирської дослідної станції в умовах північного Лісостепу (Київська обл.). Екологічну експертизу технології вирощування моркви проведено за 3-ма показниками: родючість грунту, санітарно-гігієнічні показники якості, продуктивність. Відомо, що кожна сільськогосподарська культура висуває свої вимоги до вмісту поживних речовин у ґрунті і рівня його родючості. Оптимальні параметри ґрунту для вирощування моркви представлено в таблиці 1 [10]. І < 1,5 бали 1,5-2,4 бали Таблиця 1 Оптимальні параметри ґрунту для вирощування моркви Культура Морква Вміст гумусу, % 3,5 Вміст азоту, мг/кг Вміст фосфору, мг/кг 110 Проведена екологічна оцінка показала, (див.табл.2), що за вмістом азоту і фосфору грунт відповідає нормальному та оптимальному стану (відхилення від оптимуму для азоту становить не 90 Реакція ґрунтового середовища, рН, ум.од 6,5 більше, ніж 10%), за вмістом гумусу і кислотністю відповідно нормальному та задовільному станам (відхилення від оптимуму відповідно не більше 10% і 25% в сторону погіршення ). 5 42925 6 Таблиця 2 Оцінка придатності грунту для вирощування моркви Показник Гумус, % рНсол, ум.од Азот, мг/кг Фосфор, мг/кг Фактичний вміст 3,1 5,7 105 90 Клас III II III IV Кожному з класів, починаючи з 1-го, відповідає своя оцінка в балах, відповідно від 0 до 3. В таблиці 3 наведено гранично-допустимі кон Агрохімічний стан нормальний задовільний нормальний оптимальний Оцінка, бали 2 1 2 3 центрації токсичних елементів і нітратного азоту для коренеплідних [8, 7]. Таблиця 3 Гранично-допустимі концентрації токсичних елементів і нітратного азоту для коренеплідних Культура Морква Вміст міді, мг/кг 5,0 Вміст цинку, мг/кг 10,0 Вміст нікелю, мг/кг 1,5 За результатами власних експериментальних досліджень встановлено відповідність коренеплодів моркви існуючим санітарно-гігієнічним нормативам. Вміст нітратного азоту, мг/кг 400 Технології за впливом на санітарно-гігієнічні показники якості відповідали оптимальному стану (відхилення від оптимуму в сторону погіршення не спостерігається) (табл. 4). Таблиця 4 Оцінка технології за впливом на санітарно-гігієнічні показник якості моркви Показник Мідь Цинк Нікель Нітратний азот Фактичний міст, г/кг 3,20 5,18 0,48 40,8 Клас IV IV IV IV Оптимальна продуктивність, згідно з характеристикою сорту, для Шантане сквирська - 6,25т/га. Оцінка технології за впливом на продуктивність показала незадовільний стан (відхилення від оп Стан оптимальний оптимальний оптимальний оптимальний Оцінка, бали 3 3 3 3 тимуму в сторону погіршення перевищує 25, так як фактичне значення урожайності дорівнює 2,65т/га ) (див. табл. 5). Таблиця 5 Оцінка технології за впливом на продуктивність Сорт Шантане сквирська Урожайність, т/га 2,65 Комплексна екологічна оцінка технології в балах за показниками, що використовувались під час її експертизи (родючість грунту, санітарно-гігієнічні, Клас І Стан незадовільний Оцінка, бали 0 продуктивність) показала, що технологія перед впровадженням у с/г виробництво потребує істотного доопрацювання: 7 42925 Показник Гумус, % рНсол, ум.од. Азот, мг/кг Фосфор, мг/кг Мідь, мг/кг Цинк, мг/кг Нікель, мг/кг Нітратний азот, мг/кг Продуктивність, т/га КЕО = å (n + n 1 Бали 2 1 2 3 3 3 3 3 0 2 + n3 + ...nn ) = n (2 + 1 + 2 + 3 + 3 + 3 = 3 = 3 = 0) = 2,2 бали = 9 Комплексна екологічна оцінка Література 1. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів / В.П. Патика, Н.А. Макаренко, Л.І. Моклячук і ін. - К.: Основа, 2005. - 300с. 2. Спосіб проведення екологічної експертизи мінеральних добрив. - Патент на винахід №44191 (Патика В.П., Макаренко Н.А., Кавецький В.М., Моклячук Л.І.). 3. Макаренко Н.А. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив за впливом на ґрунтову систему: Дис.... д.с.-г.наук: 03.00.16. - Київ. - 2002. - 377с. 6. Директива Ради ЄЕС від 14.06.1993 №93/43 „Про гігієну харчових продуктів" (НАССР). 7. Гигиенические требования к качеству и безопасности продовольственного сырья и пищевых продуктов. Санитарные правила и нормы СанПиН 2.3.2.560-96. - Москва, 1997. - 269с. 8. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сы Комп’ютерна верстка А. Крулевський 8 рья и пищевых продуктов. - Москва. Издательство стандартов, 1990. - 186с. 9. Система НАССР. Довідник: / Львів: НТЦ «Леонорм-Стандарт», 2003 - 218с. 10. ДСТУ 4362:2004 Якість грунту. Показники родючості грунтів. 11. Комаров Н.Ф. Сорная растительность СССР // Раст. СССР. - М.: Л.: Изд-во АН СССР, 1940. - Т. 2. - С. 523-576. 12. Комаров Н.Ф. Методика геоботанического исследования сорной растительности // Метод, полев. геоботан. исслед. - М.: Л.: Изд-во АН СССР, 1940. - Т. 2. - С. 143-161. 13. Шустерук Т.З., Шерстобоєва О.В., Дем'янюк О.С. Оцінка стану ґрунтів за показниками їхньої біологічної активності при застосуванні різних агротехнологій // Агроекологічний журнал. - 2006. №.3. - С. 23-28. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601