Спосіб проведення екологічної експертизи мінеральних добрив

Спосіб проведення екологічної експертизи мінеральних добрив, який включає визначення КІЛЬКОСТІ можливого додаткового внесення токсичних елементів у грунт з добривами з врахуванням їх санітарно-гігієнічного класу токсичності, який відрізняється тим, що в ньому використовують показник часу досягнення критичної концентрації у грунті токсичних елементів, визначають клас небезпечності мінеральних добрив і встановлюють одиниці оцінки відносно цих класів та відносно санітарно-гігієнічних класів токсичності, за сумою одиниць оцінок відносно вищезазначених класів встановлюють екотоксиколопчний клас небезпечності мінеральних добрив, при цьому вищевказаний показник часу розраховують за формулою Де Тк - час досягнення критичної концентрації у грунті елементів, що підлягають контролю, роки, А - можливе додаткове надходження полютанту у грунт, мг/га А = (ГДК - F) 3000 к, Де ГДК - гранично допустима концентрація токсичного елементу у грунті, мг/кг, F - вихідний (фоновий) вміст токсичного елементу у грунті до внесення добрива, мг/кг, 3000 - маса орного шару грунту в перерахунку на суху речовину, т/га, k - коефіцієнт толерантності, що враховує властивості грунту G - фактичне надходження полютанту у грунт мг/га Де d - доза добрива за діючою речовиною, кг/га, ді - вміст діючої речовини у добриві, %, дг - вміст токсичного елементу у добриві, мг/ кг А Т к ~G 1 Спосіб відноситься до області сільського господарства, а саме до екотоксикологм Відомий спосіб проведення екологічної експертизи пестицидів і агрохімікатів, який використовується для визначення можливого додаткового внесення токсичних елементів у грунт з добривами (Минеев В Г Химизация земледелия и природная среда - М Агропромиздат, 1990 -287с) Цей спосіб базується на розрахунках, які дають можливість визначити КІЛЬКІСТЬ токсичних елементів, яка може надійти у природне середовище з добривами і не принесе шкоди довкіллю Недоліком цього способу є відсутність уявлення про час, за який буде досягнуто критичної концентрації токсичних елементів у грунті при їх застосуванні (наприклад за ротацію СІВОЗМІНИ), тому що між пестицидами та о> мінеральними добривами (МД) існує ряд принципових відмінностей, серед яких найбільш важливими є КІЛЬКІСТЬ ХІМІЧНИХ сполук, що надходить з МД на одиницю площі у десятки, а ІНОДІ І В СОТНІ разів більша від тої, що надходить з пестицидами, КІЛЬКІСТЬ діючої речовини пестицидів, яка є токсичною сполукою і підлягає контролю, з часом у природному середовищі внаслідок процесів деструкції, зменшується, КІЛЬКІСТЬ токсичних речовин, які надходять у природне середовище з мінеральними добривами, а це в першу чергу важкі метали, радіонукліди та ш, з часом збільшується, нагромаджується, якщо не в грунті, то у суміжних середовищах Це вимагає проведення екологічної оцінки мі 44191 неральних добрив за окремими показниками, які дають можливість врахувати особливості дії мінеральних добрив на довкілля Задачею винаходу, що заявляється, є розробка найбільш точного способу оцінки екотоксиколопчної небезпечності мінеральних добрив Технічним результатом запропонованого способу є прогнозування і попередження негативних наслідків (забруднення грунту, природних вод, рослинницької продукції токсикантами - важкими металами, радіонуклідами, фтором та ш) при впровадженні у сільськогосподарське виробництво нових видів мінеральних добрив, які містять токсичні домішки у своєму складі Суть способу полягає в тому, що в ньому використовують показник часу досягнення критичної концентрації у грунті токсичних елементів, що підлягають контролю Цей показник розраховують за формулою т •1-е — де Тк - час досягнення критичної концентрації у грунті елементів, що підлягають контролю, роки, А - можливе додаткове надходження полютанту у грунт, мг/га А = (l~flK-F)3000k, де ГДК - гранично допустима концентрація токсичного елементу у грунті, мг/кг (Санитарные нормы допустимых концентраций (ПДК) химических соединений в почве САНП и Н 42-128-4433-87, М, 1988), F - вихідний (фоновий) вміст токсичного елементу у грунті до внесення добрива, мг/кг (Земельні ресурси України / За ред В В Медведева, Т М Лактюнової -К, Аграрна наука, 1988 150с (с 72)), 3000 - маса орного шару грунту в перерахунку на суху речовину, т/га, k - коефіцієнт толерантності, враховує властивості грунту Розраховується як відношення вмісту гумусу в еталонному грунті до фактичного вмісту гумусу у грунті на якому проводяться дослідження Характеристику еталонного грунту наведено у КНД Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок /За ред О О Созшова - К.1996 37с G - фактичне надходження полютанту у грунт мг/га G = -100: де d - доза добрива за діючою речовиною, кг/га Доза добрива - КІЛЬКІСТЬ елементу живлення (азоту, фосфору, калію та ш), яка вноситься на одиницю площі при вирощуванні сільськогосподарських культур Діюча речовина - вміст елементу живлення на одиницю маси всього добрива Дози добрив встановлюються згідно розробленої системи удобрення сільськогосподарських культур, яку наведено у багатьох виданнях в т ч у Довіднику по удобренню сільськогосподарських культур/ ПОДмитренко, М Л Колобова, Б С Носко та ін , За ред П О Дмитренка-4-е, перераб І допК Урожай,1987-208с), ді - вміст діючої речовини у добриві, % ( у технічних умовах (ТУ) на виготовлення добрива), дг - вміст токсичного елементу у добриві, мг/кг, (у технічних умовах (ТУ) на виготовлення добрива) За розрахунками часу досягнення критичної концентрації токсикантів у грунті (Тк) мінеральні добрива відносять до певного класу екотоксиколопчної небезпечності і встановлюють для подальших розрахунків одиниці оцінки відносно цих класів 1 - Клас небезпечності мінеральних добрив за показником часу досягнення критичної концентрації токсикантів у грунті Клас Т к , роки ВІДНОСНІ ОДИНИЦІ ОЦІНКИ І - особливо небезпечні (It) II- небезпечні (lit) 100 01 III - помірно небезпечні (lilt) IV - мало небезпечні (IVt) Далі враховують, згідно ДОСТ 17 4 102-83, санітарно-гігієнічний клас токсичності супутніх елементів, за якими здійснюють контроль при застосуванні мінеральних добрив і вводяться одиниці оцінки відносно цих класів (табл 2) 2 - Клас небезпечності ХІМІЧНИХ оечовин Клас І - високо небезпечні (Is) II - помірно небезпечні (Us) III - мало небезпечні (Ills) ХІМІЧНІ речовини As, Cd, Hg, Pb, Zn, F, Se В, Со, N Mo Cu Cr Ва, V, W Mn Sr ВІДНОСНІ ОДИНИЦІ ОЦІНКИ 02 01 0 05 За сумою відносних одиниць оцінки (табл 1 і табл 2) встановлюють екотоксиколопчний клас небезпечності мінеральних добрив I - особливо небезпечні > 0 8 II - небезпечні - 0 50 - 0 79 III - помірно небезпечні - 0 30-0 49 IV - мало небезпечні 100 років, 0 1 одиниця) За санітарно-ппєнічним поділом Cd відноситься до І класу токсичності - високо небезпечний елемент (0,2 100 G = 8000 г/га T = G TK = 6,3 роки k Таким чином, час досягнення критичної концентрації F у грунті при застосуванні агрофоски у дозі 60 кг/га Р2О5 складає 6,3 років і за цим показником добриво можна віднести до І класу особливо небезпечних (Тк < 10 років, 0 6 одиниць) За санітарно-гігієнічним поділом Cd відноситься до І класу токсичності - високо небезпечний елемент (0,2 одиниці) Врахування цих ознак дає можливість визначити еколого-токсиколопчний клас небезпечності 0,6 + 0,2= 0,8 (І клас - особливо небезпечні) Тоб-то, розрахунки дають змогу встановити, що за вмістом фтору згідно екологотоксиколопчної оцінки дані добрива відносяться до особливо небезпечних, що потребує особливого контролю при їх застосуванні за вмістом фтору Аналогічно визначається клас небезпечності за всіма ХІМІЧНИМИ елементами, які підлягають контролю при застосуванні мінеральних добрив Таким чином, спосіб, що заявляється є необхідним при проведенні екологічної експертизи мінеральних добрив, він дозволяє прогнозувати і попереджувати негативні наслідки при впровадженні у сільськогосподарське виробництво нових мінеральних добрив, які містять токсичні домішки у своєму складі (фосфорні, калійні, комплексні добрива тощо) ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044) 456 - 20 - 90