Аудіографічний спосіб діагностики захворювань скронево-нижньощелепного суглоба

1. Аудіографічний спосіб діагностики захворювань скронево-нижньощелепного суглоба, що включає зняття звукового сигналу із зовнішнього слухового ходу за допомогою акустичного сенсора, реєстрацію сигналу, перетворення його на акустичну криву та подальший аналіз, який відрізняється тим, що зняття звукового сигналу здійснюють електретним аудіочутливим мікрофоном. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що звуковий сигнал реєструють за допомогою комп'ютерної програми у двовимірній системі, а саме: час висота зубця хвилі. 3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що при аналізі аудіограми вираховують амплітуду коливань та їх частоту за формулами: U 2 (19) 1 3 СНЩС, ступінь вираженості патології СНЩС, характер їх змін. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі буде полягати у підвищенні точності діагностики та призначенні адекватного лікування. Відмінністю способу, що заявляється, від прототипу є відсутність обтуратора, роль якого відіграє спеціальний навушник-звукоприймач (повторює контур зовнішнього слухового ходу та розміщується у зовнішньому слуховому ході обстежуваного, ізолюючи сигнал від зовнішніх звуків), який є більш практичним у використанні, а відображення запису звуку у суглобі є у двовимірній системі координат замість трьохкоординатної, що полегшує сприйняття результату дослідження та подальшу його обробку. Як акустичний приймач використовується електретний аудіочутливий мікрофон, який в свою чергу знижує рівень звуків, що виникають при терті шкіри зовнішнього слухового хода. Це дозволяє проводити аудіометричне дослідження СНЩС із максимальною вірогідністю запису, в короткий термін без зайвих складностей при використанні. Для реалізації способу запропоновано пристрій для аудіометрії скронево-нижньощелепного суглоба [ріш. про видачу деклараційного патенту на корисну модель від 19.05.09 по заявці № u 2009 02408], яким можна записати акустичні шуми у СНЩС у вигляді діаграм за допомогою комп'ютерної програми «n-Track Studio 6.0». За отриманими діаграмами визначали амплітуди звукових коливань, їх тривалість, частоту. Пристрій, що використовується для реалізації способу, складається з: акустичного сенсору (звукопоглинаючий корпус, ізолююча мембрана, електретний аудіочутливий мікрофон), електропровідних сигнальних кабелів, перемикача та ЕОМ [3]. Отримані результати порівнюють зі стандартними даними. Ці дані отримано у практично здорових 20 осіб молодого віку (середній вік склав 21 рік), зі сторони СНЩС патології не виявлено. Стандартизовану акустичну криву відображено на Фіг.1. В подальшому проводили порівняння стандартизованих аудіограм із аудіограмами, які записано у пацієнтів із патологією суглобів. Спосіб пояснюється графічно, де на Фіг.1 - стандартизована акустична крива без звукових ефектів, де А0 - стандартизована висота зубця хвилі (мм); Фіг.2 - крива, зареєстрована у пацієнтів із артрозом СНЩС, що клінічно відображається клацанням при відкриванні рота, де А -висота зубця хвилі (мм); Фіг.3 крива, зареєстрована у пацієнтів із артрозом СНЩС, що клінічно відображається клацанням при відкриванні і закриванні рота; Т - одиниця часу; Фіг.4 - крива, зареєстрована у пацієнтів із артрозом СНЩС, що клінічно відображається вираженим хрустом; Т - одиниця часу. Спосіб, що заявляється, здійснюють наступним чином. Перед реєстрацією шумів, пацієнта навчають виконувати вертикальні рухи нижньої щелепи у межах заданого часового інтервалу (у середньому 3 секунди). У вушну раковину пацієнта, зі сторони обстежуваного суглоба, вводять звукопоглинаючий корпус акустичного сенсору. Через ізолюючу 43820 4 мембрану сигнал надходить до електретного аудіочутливого мікрофона, що призводить до генерації змінної напруги - сигналу, який через електропровідні сигнальні кабелі надходить до ЕОМ, де він підсилюється і потім реєструється. [4]. Після цього електромагнітний імпульс за допомогою комп'ютерної програми «n-Track Studio 6.0» перетворюють на шумову криву (аудіограму). За отриманими аудіограмами пацієнтів проводять вираховування амплітуди коливань, їх частоту, тривалість, визначають характер патологічних змін у СНЩС (Фіг.1, 2, 3, 4). Причому амплітуду коливань визначають за формулою: В=A/A0, де В амплітуда коливань (відносні одиниці), А - висота зубця хвилі (мм), A0 - стандартизована висота зубця хвилі (мм). За стандартизовану висоту зубця хвилі приймають величину стандартизованої акустичної кривої, що складає 1мм. Частоту коливань визначають за формулою: J=n/Т, де J - частота коливань (Гц), n - кількість коливань, Т - одиниця часу (с). Тривалість коливань (хрусту або клацання) - t (с).Проведено обстеження 25 пацієнтів молодого віку, що склали основну групу (ч-5, ж-20) середній вік яких 28 років. Усім пацієнтам діагностовано артроз СНЩС, який підтверджений ренгенографічно. При аналізі аудіограм пацієнтів із патологією СНЩС було виявлено: - одиночну високоамплітудну короткочасну зміну акустичної кривої (t=0,05-0,15с; J=6,5-20Гц; В=13-35), що відповідає одиночному клацанню. Ці криві зареєстровані у пацієнтів із артрозом СНЩС (6 чоловік), що клінічно відображається клацанням при відкриванні рота. Приклад такої кривої відображено на Фіг.2; - дві високоамплітудні короткочасні зміни акустичної кривої (t=1,5-2,5с; J=0,8-1,5Гц; В=13-35). Ці криві зареєстровані у пацієнтів із артрозом СНЩС (12 чоловік), що клінічне відображається клацанням при відкриванні і закриванні рота. Приклад такої кривої відображено на Фіг.3; - довготривалі низькоамплітудні зміни акустичної кривої (t=0,5-2,5с; J=6-10Гц; В=3-12), що відповідає хрусту. Ці криві зареєстровані у пацієнтів із артрозом СНЩС (7 чоловік), що клінічно відображається вираженим хрустом. Приклад такої кривої відображено на Фіг.4; - при обмеженому відкриванні рота (до 2см) у пацієнтів з артрозом СНЩС звукових ефектів не спостерігалося. Приклад такої кривої відображено на Фіг.1. Приклади конкретного використання способу. 1. Хворий Н., 27 років, звернувся зі скаргами на клацання та біль у ділянці правого СНЩС, що посилювався при жуванні. При зборі анамнезу з'ясувалося, що клацання утримується тривалий період » 5-7 років, яке виникає при вертикальному зміщенні нижньої щелепи. Спочатку клацання було малопомітне, пацієнт не звертав уваги. З часом звук у суглобі посилився і став помітний навіть оточуючим, особливо при жуванні твердої їжі. Пацієнт раніше до лікарів не звертався, лікування не проводилося. Об'єктивно: при фізіологічному положенні нижньої щелепи серединна лінія зміщена на 2мм вправо, зубні ряди інтактні, при відкриванні 5 рота нижня щелепа зміщується вправо на »5мм, вертикальне зміщення щелепи складає »3 мм. При пальпації СНЩС через зовнішні слухові ходи клацання визначалося у спробі максимального відкривання рота та у початковій фазі закривання рота. Пальпація правого СНЩС і правого латерального крилоподібного м'язу -болісна, лівого - безболісна. На ренгенограмі відмічаються нечіткі контури суглобової поверхні правого виросткового відростка нижньої щелепи. Проведено реєстрацію шумів у СНЩС за допомогою запропонованого способу. Результати: t=1,4с; J=1,43Гц; В=23. Оцінювання отриманих аудіограм дозволило оцінити акустичні шуми клацаючого характеру (Фіг.3). Діагноз: артроз правого СНЩС, больовий синдром. 2. Хвора С., 29 років, звернулася зі скаргами на хруст, ранкову скутість та періодичний біль у правому СНЩС, який виникає при жуванні твердої їжі. При зборі анамнезу розвитку захворювання з'ясувалося, що хруст утримується »1,5 роки. На початку хруст був малопомітний, пацієнтка іноді звертала увагу, з часом звук у суглобі посилився і став помітний, посилюється при жуванні твердої їжі. Пацієнтка раніше до лікарів не зверталася, лікування не проводилося. Об'єктивно: прикус ортогнатичний, зубні ряди інтактні, у фізіологічному положенні нижньої щелепи середня лінія зміщена на 3мм вправо, при відкриванні рота нижня щелепа також змішується вправо на »4мм, відкривання роту становить »28 мм. При вертикальних зміщеннях нижньої щелепи як попереду козелків бух, так і через зовнішні слухові ходи пальпаторно відмічав 43820 6 ся хруст у правому суглобі. Пальпація правого СНЩС і правого латерального крилоподібного м'язу слабо болісна. На рентгенограмі правого СНЩС відмічається нечіткість контуру та нерівність суглобової поверхні правого виросткового відростка нижньої щелепи. Проведено реєстрацію шумів у СНЩС за допомогою запропонованого способу. На отриманих аудіограмах зафіксовані довготривалі низькоамплітудні зміни акустичної кривої (t=2,1c; J=6,8Гц; В=4), що відповідає хрусту (Фіг.4). Діагноз: артроз правого СНЩС. Перевагами запропонованого способу є добра інформативність звукових шумів у СНЩС при вертикальних рухах нижньої щелепи, відсутність обтуратора, мобільність пристрою для здійснення способу. Література: 1. Горовецька ТА., Красильніков О.І., Подрушняк Є.П. Спосіб акустичної діагностики захворювань суглоба 16.04.2001 Бюл. №3, 2001 А61 В5/02,8/00 №98105569. 2. Трезубов В.Н., Лопотко А.И., Булычева Е.А. Способ регистрации шумов при заболеваниях височно-нижнечелюстного сустава 25.01.2000 (19)RU(11) 2157145(13)С1. 3. Грінченко В.Т., Віноградний Г.П., Акустичний сенсор 15.05.20065 Бюл. № 5, 2006 А61В 7/00 u200512326. 4. Грінченко В.Т., Макаренков А.П., Макаренкова А.А., Сенченко І.В. Пристрій для акустичної діагностики 17.01.2005, Бюл. № 1, 2005 А61В7/00 №20031212586. 7 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 43820 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601